Ухвала

від 02.08.2011 по справі 5020-1029/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-1029/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

02 серпня 2011 року справа № 5020-1029/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

розглянувши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову у справі

за позовом          Державного підприємства „Придніпровська залізниця”

(49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108)

в особі відокремленого структурного підрозділу

„Кримська дирекція залізничних перевезень”

(95006, м. Сімферополь, вул. Павленка, 34)

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримбуд”

(99014, м. Севастополь, вул.П.Корчагіна, 16)

третя особа,           яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

          Регіональне відділення Фонду державного майна в Автономній Республіці

          Крим та місті Севастополі

          (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6)

про                     стягнення 27 576,49 грн

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду міста Севастополя знаходиться позовна заява Державного підприємства „Придніпровська залізниця” в особі відокремленого структурного підрозділу „Кримська дирекція залізничних перевезень” (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримбуд” (далі - відповідач) про стягнення 27 576,49грн.

25.07.2011 на адресу суду надійшла заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачеві. Обґрунтовує свої вимоги тим, що фінансове становище відповідача є неблагополучним, про що свідчить виникнення заборгованості по сплаті орендної плати за період понад чотирьох місяців.

Розглянувши вищезазначену заяву, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або із своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Виходячи з приписів ст.ст. 1,2 ГПК України, головним завданням господарського судочинства є забезпечення ефективності захисту порушених чи оспорюваних прав і законних інтересів суб'єктів господарських відносин. Одним із засобів захисту та забезпечення поновлення порушених прав і законних інтересів є забезпечення позову, головною метою якого є гарантування можливості реалізації позовних вимог (можливість виконання рішення суду, а також сприяння збереженню певного існуючого стану відповідача до винесення судового рішення).

Отже, забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Така позиція також викладене у п.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.1994 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована поданням належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.

Проте, позивач не надав будь-яких доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Тобто позивачем не наведено обставини для вжиття заходів до забезпечення позову.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 66, 67, 86 ГПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства „Придніпровська залізниця” в особі відокремленого структурного підрозділу „Кримська дирекція залізничних перевезень” про забезпечення позову відмовити.

Суддя                                                           підпис                                                           О.С.Янюк