Постанова

від 23.11.2011 по справі 24/180

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/180

донецький апеляційний господарський суд

23.11.2011

Постанова

Іменем України

22.11.2011 р.           справа №24/180

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:суддів Шевкової Т.А.Бойченка К.І., Черноти Л.Ф.

за участюпредставників сторін:від позивача:від відповідача:від третьої особи:розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

не з'явивсяне з'явивсяне з'явився

Товариства з обмеженою відповідальністю „Стульнєвський гранітний кар'єр” м. Донецьк

на ухвалу

господарського судупро Донецької областіповернення позовної заяви

від28.10.2011р.

у справі№ 24/180 (суддя Величко Н.В.)

за  позовомПриватного підприємства „Донвугілляпостачання” м. Донецьк

до

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерколтрейд”, м. Ровеньки Луганської області2. Приватного підприємства „ПРМУ-98”, м.Павлоград Дніпропетровської області Товариство з обмеженою відповідальністю „Стульнєвський гранітний кар'єр” м. Донецьк

провизнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство „Донвугілляпостачання” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерколтрейд” м. Ровеньки Луганської області та  Приватного підприємства „ПРМУ-98” м.Павлоград Дніпропетровської області про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №01-06/11-02ДПИ53 від 01.06.2011р.

28.10.2011р. до господарського суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Стульнєвський гранітний кар'єр” без номера та без дати, як від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №01-06/11-02ДПИ53 від 01.06.2011р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерколтрейд” та Приватним підприємством „ПРМУ-98”.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 28.10.2011р. у справі № 24/180 повернув ТОВ „Стульнєвський гранітний кар'єр” м. Донецьк позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, у зв'язку з відсутністю доказів направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, керуючись п.п.4, 6, 10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.  

Товариство з обмеженою відповідальністю „Стульнєвський гранітний кар'єр” м. Донецьк, не погоджуючись із ухвалою господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 28.10.2011р. у справі №24/180 скасувати, прийняти постанову, якою прийняти позовну заяву та вступ Товариства з обмеженою відповідальністю „Стульнєвський гранітний кар'єр” у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до справи № 24/180.  

Заявник скарги вважає, що господарським судом при прийнятті даної ухвали порушенні норми процесуального права, а саме: ст.63 ГПК України і зазначає, що за приписами статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993 року не передбачено необхідність сплати державного мита із заяв третіх осіб з самостійними вимогами.

Представники позивача, відповідачів, ТОВ „Стульнєвський гранітний кар'єр” у судове засідання не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.   

Від ПП „Донвугілляпостачання” надійшло клопотання про перенесення розгляду апеляційної скарги. Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів встановила наступне.   

Відповідно до статті 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Позовна заява такої третьої особи має бути оформлена і подана згідно із загальними правилами подання позову.

Розділом VIII Господарського процесуального кодексу України визначено загальні вимоги до процесу подання позовної заяви до місцевого господарського суду.

Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, серед яких, зокрема, докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, докази сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі, докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (в редакції чинній на момент звернення з позовом).

У відповідності до статті 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Заявником не додано до позовної заяви доказів направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, що у відповідності до ч. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в дохід Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Статтею 2 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” визначено, що за подання до господарського суду заяв майнового характеру справляється держмито у доход держбюджету у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. N 15, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. У випадках коли перерахування мита проводиться з рахунку вкладника, що знаходиться в кредитній установі, до документа, оплаченого митом, додається довідка, засвідчена підписом контролера і відтиском печатки кредитної установи.

Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу встановлено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів".

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах встановлено: для позивачів, у встановленому порядку звільнених від сплати державного мита, - за нульовою ставкою;  для всіх інших позивачів - за ставкою 236 гривень.

Відповідно до п. 12 зазначеної постанови документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера, скріпленим печаткою фінансової установи.

Як вбачається з матеріалів справи 28.10.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Стульнєвський гранітний кар'єр” звернулось з позовною заявою, у якості особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, при цьому ним не додано доказів направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду Донецької області про те, що до позовної заяви заявником не надано належних доказів  направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно з вимогами ч.1 ст.56, ст.57 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для повернення позовної заяви керуючись п.п.4, 6, 10 ч.1 ст.63 ГПК України.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала  господарського суду Донецької області від 28.10.2011р. у справі №24/180 є такою, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому підстав для її скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Стульнєвський гранітний кар'єр” м. Донецьк залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 28.10.2011р. у справі № 24/180 залишити без змін.

   Головуючий                                                                  Т.А. Шевкова

Судді                                                                              К.І. Бойченко  

                                                                                                 Л.Ф. Чернота

Надруковано 6 прим.:

1 – позивачу;

2 – відповідачу;

3 –третій особі;

4 – до справи;

5 – гос. суду;

6 – ДАГС