Постанова

від 29.11.2011 по справі 18/198

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2011                                                                                           № 18/198

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Жук  Г.А.

суддів:             

 при секретарі судового засідання  Марченко Ю.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. –дов. № 547 від 28.11.2011 року,

від відповідача: ОСОБА_2. –дов. № 5 від 30.09.2011 року  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 30.09.2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Гриль-Сервіс» на рішення господарського суду міста Києва  від 13.09.2011 року.

у справі               № 18/198 (суддя – Мандриченко  О.В.)

за позовом  Відкритого акціонерного товариства «Київське металофурнітурне  підприємство «Текстемп»

до                         Товариства з обмеженою відповідальністю «Гриль-Сервіс»

про                стягнення 116 144, 63 грн.

                                                  ВСТАНОВИВ:

30.08.2011 року Відкрите акціонерне товариство «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп» звернулось до господарського суду міста Києва  з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гриль-Сервіс» про стягнення 116 144, 63  – боргу по оплаті орендних платежів за договором оренди № 10 від 01.10.2008 року (а.с.5-6).   

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2011 року у справі № 18/198 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гриль-Сервіс» на користь Відкритого акціонерного товариства «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп» 116 144, 63 грн. заборгованості та судові витрати (а.с.55-58).   

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство  обмеженою відповідальністю «Гриль-Сервіс», через місцевий господарський суд, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, а саме  вимоги ст. 64 ГПК України, чим порушено процесуальні права відповідача, оскільки його не було повідомлено належним чином  про час та місце розгляду справи. Апелянт, посилаючись на ст.77 ГПК України, стверджує, що суд у зв’язку з неявкою відповідача,  зобов’язаний відкласти розгляд справи, але розглянув справу по суті та прийняв рішення за відсутністю відповідача, чим порушив право відповідача на захист своїх законних прав та інтересів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гриль-Сервіс» на рішення господарського суду від 13.09.2011 року у справі № 18/198 прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.  

Під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати рішення місцевого господарського суду від 13.09.2011 року.  

Представник позивача у судовому засіданні 29.11.2011 року та у запереченні на апеляційну скаргу заперечив доводи апелянта, просить рішення суду залишити без змін, скаргу - без задоволення.  

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

01.10.2008 року між сторонами по справі укладено договір оренди № 10, згідно якого (п.1 договору) орендодавець (позивач у справі) надав в оренду орендареві, а орендар (відповідач у справі) отримав у тимчасове платне користування нежитлове приміщення з інженерними комунікаціями, які розташовані в цих приміщеннях, загальною площею 596,80 кв.м.: приміщення в АПК – загальною площею 482,8 кв.м., приміщення в головному виробничому корпусі –загальною площею 114,00 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 30 (а.с.11).

Договором сторони передбачили, що об’єкт вважається переданим в оренду з дати підписання сторонами акту прийому-передачі об’єкта ( п. 3.3. договору).

Розділом 4  договору встановлено розмір орендної плати та порядок розрахунків, а саме, орендар зобов’язаний сплачувати за користування об’єктом платежі, які складаються з орендної плати, плати (компенсації) за послуги електропостачання, теплопостачання, водопостачання, каналізації (водовідведення), газопостачання, та плати (компенсації) за інші експлуатаційні послуги (п.4.1.); орендну плату за перший місяць користування об’єктом встановлено у розмірі 25 570,26 грн. (п.4.4.); розмір орендної плати за кожний наступний місяць коригується з врахуванням індексу інфляції (п. 4.5.); орендна плата сплачується відповідачем у розмірі 100% не пізніше 20-го числа розрахункового місяця на підставі виставлених позивачем рахунків, які є невід’ємною частиною договору (п. 4.6.).

Пунктом 11.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з 01.10.2008 року і діє до 30.09.2009 року (а.с.14).       

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі  виникли зобов’язання, які мають ознаки договору оренди, згідно якого, в силу ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом даних норм Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди - реальний, двосторонній, оплатний. Двосторонній - оскільки кожна із сторін цього договору несе обов’язки по відношенню до іншої сторони.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.10.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 5 до договору, за умовами якої строк дії договору продовжений до 31.09.2010 року;  № 7 від 01.10.2010 року, за умовами якої строк дії договору продовжений до 31.10.2010 року, розмір орендної плати з 01.10.2010 року погоджений сторонами у сумі 2 316,00 грн., з 01.10.2010 року орендна плата буде нараховуватись без застосування індексу інфляції; № 8 від 31.10.2010 року, за умовами якої строк дії договору продовжений до 15.11.2010 року; № 9 від 15.11.2010 року –строк дії договору продовжено до 30.11.2010 року; № 10 від 30.11.2010 року – строк дії договору продовжено до 15.12.2010 року;  № 11 від 15.12.2010 року – строк дії договору подовжено до 15.01.2011 року; № 12 від 15.01.2011 року – строк дії договору продовжено до 15.02.2011 року; № 13 від 15.02.2011 року – строк дії договору продовжено до 30.04.2011 року; № 14 від 29.04.2011 року  - строк дії договору продовжено до 30.06.2011 року (а.с.15-23).

Між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 01.10.2010 року заборгованість відповідача становила 166 119, 07 грн. (а.с.8).

Вищевказаний акт підписано представниками сторін (позивача та відповідача у справі) та скріплено печатками юридичних осіб.

Як стверджує позивач, відповідач після підписання акту звірки взаєморозрахунків,. борг не оплатив, не повно сплачував орендні платежі і в подальшому за весь час користування приміщенням. Так, станом на 01.10.2010 року заборгованість відповідача становила 166 199, 07 грн., за послідуючий  період  до серпня 2010 року йому нараховано -72 321, 34 грн. орендних платежів, оплачено – 122 295, 78 грн., заборгованість становить 116 144, 63 грн., що підтверджено розрахунком боргу (а.с.7).

Відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання за договором, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Місцевий господарський суд правомірно посилаючись на норми ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зазначив, що зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином свого зобов‘язання за договором оренди і його заборгованість перед позивачем по оплаті орендних платежів, відповідно до представленого в матеріалах справи розрахунку  становить 116 144, 63 грн. за період по серпень 2011 року.   

Отже, враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів оплати заборгованості за договором № 10 від 01.10.2008 року, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 116 144, 63 грн. боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Твердження апелянта про те, що його не повідомлено належним чином про час та місце розгляду даної справи спростовується наявними у справі доказами, з яких вбачається, що ухвала суду про порушення провадження у справі направлялася відповідачу у спосіб передбачений нормами ГПК України, за юридичною адресою: м.Київ, вул. Колекторна, 30,  про що свідчать відмітки відділу діловодства на зворотному боці ухвали господарського суду міста Києва у справі № 18/189 від 02.09.2011 року (а.с.2).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідач був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, оскільки вищевказана адреса відповідача зазначена також і в свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.30),  у витязі з ЄДРПОУ (а.с.28), і самим  відповідачем у апеляційній скарзі.

Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм ст.77 ГПК України,     оскільки суд не відклав розгляд справи у зв’язку з неявкою відповідача, а розглянув справу по суті та прийняв рішення, чим порушив, на його думку, право відповідача на захист своїх законних прав та інтересів.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом, а не обов’язком суду, відповідач мав достатньо часу для заперечення позовних вимог. Клопотань про відкладення розгляду справи з обґрунтуванням поважності причин неявки в судове засідання відповідачем не надавалося. Ухвала про порушення провадження у справі направлялася відповідачу за його юридичною адресою.

З огляду на вказане, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає порушення місцевим господарським судом норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем не заперечено заборгованості по оплаті орендних платежів в заявленій сумі, не надано доказів погашення заборгованості.

За данних обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи  та  надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2011 року у справі № 18/198 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за  розгляд апеляційної скарги покладаються відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

                                                  ПОСТАНОВИВ:

          1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гриль-Сервіс»    на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2011 року у справі № 18/198 залишити без задоволення.

          2.          Рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2011 року у справі № 18/198 залишити без змін.

          3.          Справу № 18/198 повернути до господарського суду  міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді