Постанова

від 05.08.2008 по справі 4/1233-10/190

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/1233-10/190

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 серпня 2008 р.                                                                                    № 4/1233-10/190  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Барицької Т. Л., Кота О.В.,  

за участю представників: позивача –Дулика Є. С., директора, відповідача-2 Літинського І. В. дов. від 09.08.2008 року № 9,

          розглянувши касаційну скаргу ПП "Геник-С" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 травня 2008 року у справі за позовом ПП "Геник-С" до Львівського геріатричного пансіонату та Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про стягнення суми,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2006 року ПП "Геник-С" звернулось до суду з позовом до Львівського геріатричного пансіонату про стягнення  255765,42 грн. витрат, понесених у 1990-1992 роках на ремонт приміщення.

До участі у справі залучено Управління майном спільної власності Львівської обласної ради.

Рішенням господарського суду Львівської області від 24 жовтня 2007 року позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 6 травня 2008 року апеляційну скаргу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради на рішення господарського суду Львівської області від 24 жовтня 2007 року було задоволено.

Рішення суду скасовано та в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ПП "Геник-С" просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 травня 2008 року, а рішення господарського суду Львівської області від 24 жовтня 2007 року залишити без зміни.

Заявник стверджує, що судами порушено положення ст. ст.  128, 260 ЦК УРСР в редакції 1963 року та положення ст. 764 ЦК України, а витрати на ремонт орендованої споруди підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Представник Львівського геріатричного пансіонату в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за його відсутності.

Суд відхиляє клопотання представника позивача про відкладення розгляду касаційної скарги через хворобу його юриста, визнаючи це клопотання необгрунтованим.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 квітня 1989 року виконкомом Червоноармійської Ради народних депутатів м. Львова було прийнято рішення №287 "Про організацію на орендному підряді цеху з виробництва запасних частин із гуми та пластмас для об'єднання "АвтоВАЗ" при Львівському інтернаті для перестарілих та інвалідів.

16 січня 1990 року головою ради орендарів Дуликом Є.С. та Львівським будинком-інтернатом для перестарілих та інвалідів було укладено договір №1 орендного підряду госпрозрахункового цеху, яким до орендного підряду було передано приміщення 500 м2, приміщення колишнього пташника.

Пунктом 2 даного договору було передбачено, що орендар зобов'язувався зробити ремонт приміщення, встановити вентиляцію, прокласти енергетичні комунікації та виконати інші роботи за свій рахунок, необхідні для здійснення діяльності за договором орендного підряду.

Договір був укладений на строк до 31 грудня 1994 року.

Встановлено, що у 1992 році цех припинив діяльність, демонтував та вивіз обладнання і добровільно вибув з приміщення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про припинення договору оренди.

Вбачається, що позивач стверджує, що він є правонаступником цеху та просить стягнути з відповідача кошти, витрачені цехом на ремонт приміщень.

Однак, з такими вимогами погодитись не можна, що обгрунтовано зробив суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Встановлено, що ПП "Геник-С" було зареєстроване 30 березня 2000 року.

У статуті позивача від 30 березня 2000 року відсутня інформація про правонаступництво щодо цеху пластмасово-гумових виробів, що діяв на підставі рішення Червоноармійської райради народних депутатів м. Львова №287 від 11 квітня 1989 року на умовах орендного підряду при Львівському геріатричному інтернаті.

Судом апеляційної інстанції досліджено та встановлено, що запис про правонаступництво позивача по орендному підряду незаконно, в порушення фактичних обставин, Положення про цех, постанов КМУ від 25 травня 1998 року № 740 "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності", № 311 від 5 листиопада 1991 року "Про розмежування державного майна України між загальнодердавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно –територіальних одиниць", з'явився лише в змінах до статуту в 2002 році.

Разом з тим, спірне майно є комунальною власністю і договір оренди мав укладатись не з геріатричним пансіонатом, а з Львівською обласною радою.

А тому суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального права, дійшов до юридично правильного висновку, що позивач не є правонаступником цеху пластмасово-гумових виробів, що діяв на підставі рішення Червоноармійської райради народних депутатів м. Львова №287 від 11 квітня 1989 року на умовах орендного підряду при Львівському геріатричному інтернаті, про нетотожність правової природи орендного підряду і оренди з урахуванням чинного на момент спірних правовідносин законодавства, і обгрунтовано відмовив у позові за безпідставністю.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 33 ГПК України, Вищий господарський суд України приходить до висновку про обґрунтованість та законність постанови суду апеляційної інстанції, в зв'язку з чим остання зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 –1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 травня 2008 року –без зміни.

Головуючий                                                                            Т. Козир

Судді                                                                                 Т. Барицька

                                                                                                  О. Кот