Постанова

від 06.03.2007 по справі 4/1233-10/190

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/1233-10/190

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

06 березня 2007 р.                                                                                   № 4/1233-10/190  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:  

Козир Т.П.- головуючого, Ковтонюк Л.В., Мележик Н.І., за участю представника позивача –Дулик Є.С. –директор, наказ №1 від 30.03.2000 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Львівського геріатричного пансіонату на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 листопада 2006 року у справі господарського суду Львівської області за позовом ПП "Геник-С" до Львівського геріатричного пансіонату про стягнення суми,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2006 року ПП "Геник-С" звернулось до суду з позовом до Львівського геріатричного пансіонату про стягнення  25 576 грн. вартості витрат на ремонт приміщення.

Позивачем було подано заяву №29/06 від 27 червня 2006 року про забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову позивач стверджував, що у відповідача здійснюється розпродаж майна і невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29 червня 2006 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на приміщення площею 720 м2, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Медової печери, 71, яке згідно плану - схеми Львівського геріатричного пансіонату зазначено літ. Б-2.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 7 листопада 2006 року апеляційну скаргу Львівського геріатричного пансіонату на ухвалу господарського суду Львівської області від 29 червня 2006 року залишено без задоволення.

Постанова мотивована тим, що відповідач не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 листопада 2006 року та ухвалу господарського суду Львівської області від 29 червня 2006 року, а також просить прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні заяви про накладення арешту на приміщення площею 720 м2, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Медової печери, 71, яке згідно плану - схеми Львівського геріатричного пансіонату зазначено літ. Б-2.

Львівський геріатричний пансіонат вважає, що судом апеляційної інстанції порушено ст. ст. 4, 35, 48 Закону України "Про власність" та ст. ст.318, 319 ЦК України.

Заявник стверджує, що Львівський геріатричний пансіонат не є власником приміщень за адресою: м. Львів, вул. Медової печери, 71.

Наголошує, що власником приміщення площею 720 м2 за адресою: м. Львів, вул. Медової печери, 71, на яке накладено арешт, є Львівська обласна рада.

Львівський геріатричний пансіонат стверджує, що судами не досліджувались зазначені вище обставини.

У судове засідання не з'явились представники відповідача.

Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Львівської області від 29 червня 2006 року відповідно до вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України вжито заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на приміщення площею 720 м2., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Медової печери, 71, яке  згідно плану-схеми Львівського геріатричного пансіонату зазначене літ. Б-2.

Суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для скасування чи зміни зазначеної вище ухвали та послався на те, що судом першої інстанції при розгляді заяви про забезпечення позову перевірено посилання позивача на відчуження протягом 2003-2005 років майна відповідача фізичним та юридичним особам, що належним чином документально підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (витяги про реєстрацію права власності на  нерухоме майно, план-схема Львівського геріатричного пансіонату.).

Однак з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Дослідивши оскаржувані судові рішення, Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи заяву про забезпечення позову, не перевірили доводи відповідача та не з'ясували, хто є власником приміщення площею 720 м2, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Медової печери, 71, яке згідно плану - схеми Львівського геріатричного пансіонату зазначено літ. Б-2.

Відповідно суди не перевірили, чи може бути звернене стягнення на приміщення площею 720 м2, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Медової печери, 71, яке згідно плану - схеми Львівського геріатричного пансіонату зазначено літ. Б-2, у випадку задоволення позову ПП "Геник-С" до Львівського геріатричного пансіонату, а отже, не перевірили, чи є підстави, передбачені ст. 66 ГПК України, для застосування заходів до забезпечення позову, передбачених ст. 67 ГПК України.

Таким чином, Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що судами попередніх інстанцій всупереч положенням ст. 43 ГПК України не було здійснено всебічного, повного та об'єктивного розгляду питання щодо наявності підстав для накладення арешту на приміщення площею 720 м2, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Медової печери, 71, яке згідно плану схеми Львівського геріатричного пансіонату зазначено літ. Б-2 з метою забезпечення позову у даній справі.

Відтак, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 листопада 2006 року і ухвалу Господарського суду Львівської області від 29 червня 2006 року визнати законними і обґрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на розгляд до суду першої інстанції.

Під час розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, встановити дійсного власника майна та вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 листопада 2006 року і ухвалу Господарського суду Львівської області від 29 червня 2006 року.

Справу передати на розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий                                                                                  Т. Козир

Судді                                                                                     Л. Ковтонюк

                                                                                             Н. Мележик