Постанова

від 06.12.2011 по справі 2а/2370/7553/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06 грудня 2011 року                                                         Справа № 2а/2370/7553/2011

06.12.11

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого –судді Грицаєнко О.Л.,

при секретарі –Кириченко Н.В.,

за участю прокурора – Пампущенко Ю.В. (за посвідченням); представників: позивача –ОСОБА_1 (за довіреністю), відповідача –ОСОБА_2 (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства “Черкасибудресурси” до державної податкової інспекції у м. Черкаси, за участю прокурора м. Черкаси, про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Черкасибудресурси»звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Черкаси, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000302304/0 від 26.03.2010 р., № 0000302304/1 від 04.06.2010 р. та № 0000302304/2 від 10.08.2010 р., винесені на підставі акту № 581/23-4/35158627 від 16.03.2010 р. «Про результати виїзної позапланової перевірки ПП «Черкасибудресурси»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за рахунок платника у банку за грудень 2009 р., яка виникла за рахунок від’ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2009 р. по 30.11.2009 р.»та якими позивачу зменшена заявлена до відшкодування з бюджету сума податку на додану вартість у розмірі 1156302 грн. за грудень 2009 р.

Позов обґрунтовано тим, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення, винесені з грубим порушенням норм Закону України «Про податок на додану вартість», Цивільного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

09.09.2010 р. від прокурора м. Черкаси надійшла заява про вступ у справу з метою захисту інтересів держави.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 р., в задоволенні позову відмовлено повністю. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2011 р. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

13.10.2011 р. з Вищого адміністративного суду України до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла справа за позовом ПП “Черкасибудресурси” до ДПІ у м. Черкаси, за участю прокурора м. Черкаси про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатом нового розгляду справи, судом встановлено наступне.

В судовому засіданні директор позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник  відповідача проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що позивач включив у декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 р. суму в розмірі 1156302 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню, де основну частку складає сума податку за операціями з ПП «Мегаторгсервіс». Крім того, наголосив, що з огляду на нікчемність правовідносин з ПП «Мегаторгсервіс», при віднесенні до складу податкового кредиту сум ПДВ згідно податкових накладних, виписаних ПП «Мегаторгсервіс», та включення відповідних сум до розрахунку бюджетного відшкодування, позивач порушив п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1. п.7.4. та п.п.7.5.1. п.7.5., п.п.7.7.1. та п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Прокурор у судовому засіданні просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Суд встановив, що приватне підприємство «Черкасибудресурси»зареєстровано в Черкаському міськвиконкомі 07.06.2007 р., код ЄДРПОУ 35158627, взято на облік в органах державної податкової служби 08.06.2007 р. за № 1614, станом на 11.03.2010 р. перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкаси. ПП «Черкасибудресурси»зареєстровано як платник ПДВ 05.07.2007 р. за №100050876, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 351586223015.

З 5 по 11 березня 2010 р. посадові особи ДПІ у м. Черкаси провели виїзну позапланову перевірку ПП «Черкасибудресурси»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2009 р., яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2009 р. по 30.11.2009 р., за результатами якої складено акт від 16.03.2010 р. № 581/23-4/35158627 (а.с.9-20).

Перевіркою встановлено порушення ПП «Черкасибудресурси»п.1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 п.п. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами), що призвело до завищення визначеної в податковій декларації за грудень 2009 р. суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 1156302 грн. по причині відсутності надмірної сплати ПДВ до Державного бюджету України.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Черкаси прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2010 р. № 0000302304/0 (а.с.21), яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1156302 грн.

Позивач в адміністративному порядку оскаржив спірне податкове повідомлення-рішення до державної податкової інспекції у м. Черкаси та ДПА в Черкаській області. За результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення від 26.03.2010 року № 0000302304/0 залишено без змін та винесені податкові повідомлення-рішення № 0000302304/1  від  04.06.2010 року та № 0000302304/2 від 10.08.2010 р.

Як вбачається з п. 3.1.2 акта перевірки за період з 01.11.2009 р. по 30.11.2009 р. основним постачальником товарів згідно реєстру податкових накладних було ПП «Мегаторгсервіс», яке поставило позивачу насіння гарбузове на суму 8386485,60 грн., в т. ч. ПДВ 1397747 грн. 60 коп.

Суд з‘ясував, що 01.10.2009 р. позивач та ПП «Мегаторгсервіс»уклали договір купівлі-продажу (а.с. 79-80 т. 1). Від імені ПП «Мегаторгсервіс»договір підписав директор ОСОБА_3. Крім того, 02.10.2009 р. було підписано додаткову угоду до вказаного договору.

Відповідно до умов договору, ПП «Мегаторгсервіс»зобов’язалось поставити та передати у власність позивача насіння гарбузове та горіх волоський в шкаралупі і ядро горіха волоського. В договорі зазначалося, що поставка товару здійснюється на склад покупця продавцем або постачальниками продавця за адресою, вказаною продавцем своїм постачальникам. На кожну поставку продавець видає покупцю видаткову накладну. Передача товару на складі продавця по кількості і якості оформляється актом приймання-передачі за підписами продавця і покупця, в якому фіксується момент і місце передачі товару, його кількість, якість і вартість.

На підтвердження факту виконання зобов’язань за вказаним договором  позивач надав копії первинних документів, а саме:

-          видаткові накладні: № 03/1109 від 03.11.2009 р. на суму 1200240 грн., № 6/119 від 06.11.2009 р. на суму 400080 грн., №10/1109 від 10.11.2009 р. на суму 2348640 грн., № 16/119 від 16.11.2009 року на суму 1957200 грн., № 23/1109 від 23.11.2009 року на суму 1172160 грн., № 24/1109 від 24.11.2009 р. на суму 1140240 грн., № 27/11 від 27.11.2009 р. на суму 111367 грн. 20 коп., які підтверджують факт передачі товару –гарбузового насіння;

-          податкові накладні: № 03/1109 від 03.11.2009 р. на суму 1200240 грн. (у т.ч. ПДВ 200040 грн.), № 6/119 від 06.11.2009 р. на суму 400080 грн. (у т.ч. ПДВ 66680 грн.), № 10/1109 від 10.11.2009 р. на суму 2348640 грн. (у т.ч. ПДВ 391440 грн.), № 18/119 від 18.11.2009 р. на суму 1957200 грн. (у т.ч. ПДВ 326200 грн.), № 23/1109 від 23.11.2009 р. на суму 1172160 грн. (у т.ч. ПДВ 195360 грн.), № 24/1109 від 24.11.2009 року на суму 1140240 грн. (у т.ч. ПДВ 190040 грн.), № 27/11 від 27.11.2009 р. на суму 111367,20 грн. (у т.ч. ПДВ 18561,20 грн.), № 30119 від 30.11.2009 р. на суму 56558,40 грн. (у т.ч. ПДВ 9426,40 грн.);

-          акти прийому-передачі товару від 03.11.2009 р., 06.11.2009 р., 10.11.2009 р., 16.11.2009 р., 23.11.2009 р., 24.11.2009 р., 27.11.2009 р., 30.11.2009 р.

На всіх первинних документах (крім видаткових накладних) зазначено прізвище представника ПП «Мегаторгсервіс»директора ОСОБА_3

Позивач надав суду докази сплати ПП «Мегаторгсервіс»вартості поставленого гарбузового насіння. Суд встановив, що позивач перерахував на рахунок ПП «Мегаторгсервіс»згідно платіжних доручень: № 2 від 05.11.2009 р. 407000 грн., № 3 від 11.11.2009 р. 809800 грн., № 5 від 13.11.2009 р. 486900 грн., № 7 від 16.11.2009 р. 243200 грн., № 8 від 17.11.2009 р. 808700 грн., № 9 від 18.11.2009 р. 405600 грн., № 11 від 19.11.2009 р. 419150 грн., № 13 від 20.11.2009 року 186500 грн., № 14 від 23.11.2009 р. 395100 грн., № 15 від 24.11.2009 р. 691100 грн., № 16 від 25.11.2009 р. 800390 грн., № 18 від 27.11.2009 р. 1228700 грн., № 19 від 30.11.2009 р. 26000 грн. (копії платіжних доручень - а.с. 113-125 т. 1).

Згідно з поданою позивачем до ДПІ у м. Черкаси податковою декларацією з ПДВ за грудень 2009 р., від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту становить 1387269 грн. У додатку № 3 до декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»позивачем відображено такі показники: сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 1156302 грн.

Основним постачальником товарів у періоді, що перевірявся, є ПП „Мегаторгсервіс”. Віднесена від взаєморозрахунків з ним до податкового кредиту ПП „Черкасибудресурси” сума ПДВ становить 1381081 грн.  

У акті виїзної позапланової перевірки позивача зазначено, що для підтвердження податкового кредиту, визначеного в податковій декларації по ПДВ за листопад 2009 р. позивач надав податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому-передачі товару, виписані ПП „Мегаторгсервіс” на ПП „Черкасибудресурси” у періоді з 01.11.2009 р. по 30.11.2009 р., підписані керівником ПП „Мегаторгсервіс” Годуліним В.С., що суперечить вироку суду.

Згідно акту про встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи від  17.02.2010 р. № 33/23-4/36196815, ПП „Мегаторгсервіс” за юридичною адресою (м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, 20, кв. 375) не знаходиться. Враховуючи викладене, ДПІ у м. Черкаси вважає, що зазначені порушення є підставою для висновку про необхідність зменшення ПП „Черкасибудресурси” суми бюджетного відшкодування  з ПДВ у розмірі 1156302 грн.  

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.       Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) –актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Законом України № 168/97-ВР визначено дві підстави для виникнення права на податковий кредит, а саме: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів, в т.ч. і ПДВ та факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів, в якій зазначено суми ПДВ. Таким чином, з урахуванням вимог п. 7.1 Закону України № 168/97-ВР, покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому впливати на надходження цих сум ПДВ до Державного бюджету України.

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення (розрахована згідно з пп. 7.7.1  цього пункту), яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, згідно Закону України № 168/97-ВР обов‘язковою умовою виникнення у платника податку права на податковий кредит та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, є наявність сплати платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Що, як вбачається з матеріалів справи, і було зроблено позивачем.

Отже, на думку суду, доводи, якими відповідач заперечує позовні вимоги, є надуманими, а тому його позиція є недоведеною.

Суд вважає, що відповідач не довів нікчемність договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та ПП ”Мегаторгсервіс”  01.10.2009 р. Суд взяв до уваги факт перерахування позивачем коштів, у тому числі і ПДВ за отримані товари на рахунок ПП „Мегаторгсервіс”.

Абзацом 1 п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Згідно з п. п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Суд встановив, що ПП «Мегаторгсервіс»на час укладення договору купівлі-продажу від 01.10.2009 р. та передачі позивачу насіння гарбузового мав статус платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100155322 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 144, т. 2).

Суд критично розцінює надані відповідачем копії пояснень від 17.03.2010 р. засновника та колишнього директора ПП „Мегаторгсервіс” ОСОБА_3., у якому зазначено, що у період жовтня - грудня 2009 р. він не здійснював господарських операцій з ПП „Черкасибудресурси»та не надавав і не підписував будь-яких документів, оскільки суду не надано інформації, за яких обставин та підстав ці пояснення відбирались.

Відповідач зазначив, що податкові накладні ПП «Мегаторгсервіс»за договором купівлі-продажу від 01.10.2009 р., на яких значиться прізвище директора ОСОБА_3. виписані в період, коли вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.10.2009 р. у справі № 1-290/09 набрав законної сили. Тому відповідач вважає, що ОСОБА_3. не мав права на підписання податкових накладних.

Суд оцінює вказані доводи критично, зважаючи на таке. ОСОБА_3., згідно вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.10.2009 р. призначено додаткове покарання у вигляді заборони займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків та займатись підприємницькою діяльністю строком на 3 роки. Проте, у вироку зазначено про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання. ОСОБА_3 був звільнений від відбування як основного, так і додаткового покарання. Суд також з‘ясував, що вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.10.2009 р. скасований ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 05.04.2011 р., а справу направлено на новий розгляд.

Крім того, суд встановив, що придбане позивачем у ПП «Мегаторгсервіс»гарбузове насіння у подальшому реалізовано позивачем за межі території України згідно зовнішньоекономічних контрактів, предметом поставки яких є насіння гарбуза.

На вимогу суду, позивач надав для долучення до матеріалів справи зовнішньоекономічні контракти, вантажні митні декларації, докази оплати товару та фітосанітарні сертифікати.

Суд з‘ясував, що позивач підписав такі контракти на поставку насіння гарбузового продовольчих сортів: № 27/А від 27.10.2009 р. з фірмою Przedsiebiorstwo Produkcyjno-Uslugowo-Handlowe «SAS», № 27/10 від 29.10.2009 р. з фірмою ПП «Еми-93-Емилия Велкова», № 11/11 від 11.11.2009 р. з фірмою .J. Grain LTD», № 18/11 від 18.11.2009 р. з фірмою .J. Grain LTD», № 02/11 від 02.11.2009 р. фірмою .J. Grain LTD»(а.с. 7, 8, 10, 11, 130 т. 2).

На виконання вказаних контрактів, позивач у листопаді 2009 р. поставив контрагентам насіння соняшника на загальну суму 6325168 грн. 38 коп. згідно вантажних митних декларацій: № 902000007/9/702986, № 902000007/9/703031, № 902000007/9/703061,  № 902000007/9/703097, № 902000007/9/703082, №902000007/9/703130, №  902000007/9/703129, № 902000007/9/703161, № 902000007/9/703162, № 902000007/9/703186, № 902000007/9/703187, № 902000007/9/703206, № 902000007/9/703231, № 902000007/9/703280, № 902000007/9/703289, № 902000007/9/703298, № 902000007/9/703299. Ці обставини представником відповідача не заперечуються. У акті про результати позапланової виїзної перевірки позивача (а.с. 10-11 т. 1) також зазначено вказаний перелік вантажних митних декларацій, які підтверджують експорт насіння гарбуза.

На підтвердження факту оплати позивачу вартості експортованого гарбузового насіння суду надано меморіальні валютні ордери: № 6/05 від 27.11.2009 р., № 5994 від 24.11.2009 року, № 5837 від 23.11.2009 р., № 4926 від 20.11.2009 р.,  № 3870 від 17.11.2009 р., № 3378 від 13.11.2009 р., № 3239 від 13.11.2009 р., № 2604 від 10.11.2009 року, № 1688 від 05.11.2009 року, № 7759 від 30.10.2009 р. (завірені копії - т. 2 а.с. 76-85, 132).

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що позивачем вірно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1156302 грн. Відповідач не мав законних підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування, оскільки позивачем не порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість».  

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  159–163, 254 КАС України, суд, – 

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000302304/0 від 26.03.2010 року, №0000302304/1 від 04.06.2010 року, № 0000302304/2 від 10.08.2010 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                          О.Л. Грицаєнко