Постанова

від 29.11.2011 по справі 35/206

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2011                                                                                           № 35/206

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха  Б.В.

суддів:             

  За участю представників:

 Від  позивача: ОСОБА_1. – юрист

 Від відповідача: ОСОБА_2 – юрист

 Від третьої особи: не з'явився

 розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»

 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011

 у справі № 35/206 (Літвінова М.Є.)

 за позовом           Відкритого акціонерного товариства «Харківміськгаз»

 до           Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»

 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-газ»

 про          стягнення 521 793,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 позовні вимоги задоволено повністю.

На підставі рішення підлягає стягненню з Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» на користь Відкритого акціонерного товариства «Харківміськгаз» 396 931,63 грн. – основного боргу, 97 798,42 грн. – інфляційних нарахувань, 27 064,74 – 3% річних, 5 217,93 грн. – державного мита, 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Закрите акціонерне товариство «Укргаз-Енерго» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначив, що рішення прийнято з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції не врахував ненадання позивачем актів приймання-передачі послуг з транспортування природного газу та, відповідно, невиконання позивачем своїх договірних зобов’язань, в результаті чого відповідач не мав можливості своєчасно виконати зобов’язання щодо підписання вказаних актів.

Крім того, апелянт зазначає, що він не міг виконати зобов’язання по сплаті за надані послуги у зв’язку з ненаданням позивачем рахунків-фактур, що унеможливило перерахування коштів позивачу, а тому відповідач не є таким, що прострочив виконання зобов’язання.

У своїй апеляційній скарзі відповідач стверджує, що споживачу природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон-газ» у спірний період позивачем газ не поставлявся, а отже позивачем не надавались послуги за які стягнуто кошти рішенням суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» міститься твердження, що судом першої інстанції порушено принцип рівності всіх учасників перед законом і судом оскільки мотивувальна частина оскаржуваної постанови обґрунтована виключно обставинами зазначеними у позовній заяві позивача та поясненнями наданими позивачем.

Представник позивача 29.11.2011 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі № 35/206 без змін.

Представник позивача стверджує, що апелянт безпідставно ухиляється від оформлення відповідних документів та від оплати наданих послуг, враховуючи те, що позивачем було складено реєстр фактично протранспортованих об’ємів природного газу за березень 2008 року та неодноразово направлений відповідачу але не був ним підписаний.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Матеріали справи містять докази повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне:

30.01.2007 між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» (виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго» (замовник) укладено Договір №75/1-16/66/Тр-07 про надання послуг з транспортування природного газу (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору виконавець зобов’язувався відповідно до умов договору прийняти та протранспортувати природний газ (надалі - газ) системою розподільчих газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні виконавця, від пунктів приймання-передачі газу – газорозподільних станцій (надалі - ГРС) на магістральних трубопроводах (надалі - Пункти приймання-передачі газу) та/або пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України (надалі - ПВВГ) до пунктів призначення – місця входу газопроводу на територію споживача або від точки балансового розмежування газопроводів споживачів для технічної передачі визначеним замовником та доведеним (підтвердженим) до виконавця через Об’єднане диспетчерське управління диспетчерське управління «Укртрансгаз» (ОДУ ДК «Укртрансгаз») споживачам, здійснювати облік такого газу, а замовник зобов’язувався відповідно до умов даного Договору оплатити надані виконавцем послуги з транспортування газу.

Пунктом 3.11. Договору сторони погодили, що облік газу та контроль за споживанням газу усіма споживачами які використовують природний газ замовника веде виконавець. Виконавець разом із споживачами до третього числа місяця, що настає за звітним, складають технічні акти про обсяги газу, використаного за місяць. Виконавець на підставі цих актів складає до 10 числа місяця, що настає за звітним, реєстри фактично протранспортованих об’ємів природного газу у відповідному місяці.

На виконання зазначеного пункту Договору Відкритим акціонерним товариством «Харківміськгаз» було складено реєстр фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами Відкритого акціонерного товариства «Харківміськгаз» в березні 2008 року. Згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-газ» отримало 8 315,344 тис.м.куб. газу.

Згідно з п. 4.1 Договору надання послуг з транспортування газу щомісячно оформляється замовником і виконавцем шляхом складання актів здачі-прийомки послуг з транспортування газу.

У відповідності до пункту 4.3. Договору сторони зобов’язанні підписати акти, зазначені в пунктах 4.1. та 4.2. даного Договору, за місяць у якому фактично виконавець надав замовникові послуги з транспортування природного газу і послуги з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення, до п’ятого числа місяця, наступного за місяцем, у якому фактично надавались послуги.

Акт здачі-прийомки послуг з транспортування газу та акт здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення, складаються виконавцем на підставі реєстру фактично про транспортованих об’ємів природного газу у відповідному місяці (пункт 4.4. Договору).

Як вбачається з пояснень позивача, та підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією Кур’єрської служби доставки № 1858327 від 20.05.2008 з описом вкладення №1858327 позивачем відповідачу вказаний реєстр надсилався.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2010 по справі № 42/468 зазначено, що на виконання умов Договору позивачем було складено реєстр фактично протранспортованих об’ємів природного газу у березні 2008 року та направлений на адресу відповідача для його підписання, але реєстр відповідачем підписаний не був.

На час розгляду справи реєстр фактично протранспортованих об’ємів природного газу за березень 2008 року відповідачем не підписаний.

Відповідно до пункту 6.2. Договору замовник здійснює попередню оплату послуг за даним Договором на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем замовником в наступному порядку: - до 5 числа місяця надання послуг – 40 % від вартості планового обсягу з транспортування газу на звітний місяць; - до 10 числа місяця надання послуг – 40 % від вартості планового обсягу з транспортування газу на звітний місяць. Виконавець виставляє замовнику рахунки-фактури на оплату послуг виходячи з планового обсягу, доведеного у встановленому порядку до виконавця через ОДУ ДК «Укртрансгаз». Остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем замовнику на підставі актів зазначених в пунктах 4.1. та 4.2. даного Договору, до 15 числа місяця наступного за звітним.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За умовами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта, про відсутність у нього зобов’язання сплатити за надані послуги з посиланням на те, що позивачем не надано акти здачі-прийомки послуг оскільки відповідно до пункту 4.4. Договору вказані акти мають складатись на підставі Реєстру фактично протранспортованих об’ємів газу у відповідному місяці який так і не був підписаний відповідачем.

Київський апеляційний господарський суд, спростовуючи доводи апелянта про відсутність обов’язку сплатити позивачу за надані послуги у зв’язку з відсутністю рахунків фактур зазначає, що постановою Вищого господарського суду України від 23.05.2011 у справі № 6/507 суд зазначив, що рахунок-фактура є документом який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє боржника від обов'язку сплатити за надані послуги.

Доводи апелянта, що споживачу природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон-газ» у спірний період позивачем газ не поставлявся не підтверджуються належними та допустимими доказами та спростовуються наявною в матеріалах справи копією реєстру фактично протранспортованого обсягу газу газовими мережами Відкритого акціонерного товариства «Харківміськгаз» згідно з Договором з ресурсів Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» в березні 2008 року.

З наведеного вбачається, що висновок суду першої інстанції, що відповідач отримав послуги згідно Договору №75/1-16/66/Тр-07 про надання послуг з транспортування природного газу від 30.01.2007, але зобов‘язання по оплаті наданих послуг не виконав, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 396 931,63 грн., відповідає обставинам справи.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.14 Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року № 480 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 січня 2008 року за № 32/14723, індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Тому, при прийнятті рішення про стягнення коштів, не сплачених у строк, обумовлений Договором, суд має визначити їх реальну вартість на час відшкодування – з урахуванням індексу інфляції за весь час користування такими коштами.

Крім того, суд зазначає, що згідно з інформаційним листом Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до арифметично вірних розрахунків, наявних у матеріалах справи, розмір інфляційних втрат становить –97 798,42 грн., 3% річних –27 064,74 грн.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі № 35/206 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі № 35/206 залишити без змін.

Матеріали справи № 35/206 повернути до Господарського суду міста Києва .

Головуючий суддя                                                                      

Судді