Постанова

від 05.12.2011 по справі 22/332

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2011 № 22/332

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Зелені на В.О.

суддів:

при секретарі: Гонч арук І.В.

Представники сторін:

позивача:не з' явився;

відповідача: ОСОБА_ 1, довіреність № 501-ГО/10 від 27.12.2010;

розглянувши апеляційну ск аргу Товариства з обмеж еною відповідальністю «Техн оторг-Лізинг»

на рішення

господарського суду

міста Києва

від 17.10.2011

у справі № 22/332 (суддя:Сам сін Р.І.)

за позовом Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Техноторг-Лізинг»

до Товариства з обмеж еною відповідальністю «Укра їнський промисловий банк»

про визнання недійсни м п. 4.6 та п. 8.1 договору № 21/КВ-06 від 14.11.2006 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою ві дповідальністю «Техноторг-Л ізинг» звернулось до господ арського суду міста Києва з п озовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Український промисловий б анк» про визнання недійсним п. 4.6 та п. 8.1 договору № 21/КВ-06 від 14.11 .2006 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.2011 у спр аві № 22/332 в позові відмовлено п овністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеж еною відповідальністю «Техн оторг-Лізинг» звернулось до Київського апеляційного гос подарського суду з апеляційн ою скаргою, у відповідності д о якої просить скасувати ріш ення господарського суду міс та Києва від 17.10.2011 у справі № 22/332 п овністю і прийняти нове ріше ння, яким позовні вимоги задо вольнити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста К иєва не в повному обсязі були з' ясовані обставини, що маю ть значення для справи, а тако ж були порушені, неправильно застосовані норми матеріаль ного та процесуального права .

Ухвалою Київського апеля ційного господарського суду від 10.11.2011 прийнято до розгляду справу № 22/332. Розгляд апеляцій ної скарги призначений на 05.12.20 11 о 10:00.

05.12.2011 представник скаржник а в судове засідання не з' яв ився, про причини неявки суд н е повідомив, не зважаючи на те , що був повідомлений про час т а місце розгляду апеляційної скарги належним чином підтв ердженням чого є наявне в мат еріалах справи повідомлення про вручення поштового відп равлення.

Суд вважає, що зазначені о бставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки пр о дату, час і місце судового ро згляду скаржник повідомлени й належним чином.

Керуючись ст. 75 Господарсь кого процесуального кодексу України колегія суддів вваж ає за необхідне здійснити пе ревірку рішення суду першої інстанції у даній справі в ап еляційному порядку за наявни ми в справі документами.

Розглянувши мотиви апеля ційної скарги, перевіривши м атеріали справи, заслухавши пояснення представника відп овідача, колегія суддів вста новила наступне.

14.11.2006 між ТОВ «Укрпромбанк» та ТОВ «Техноторг-Лізинг» ук ладено кредитний договір № 21/К В-06 (надалі - Договір).

Згідно з п. 4.6 Договору в ре дакції договору про внесення змін від 22.05.2009 погоджено, що у ра зі порушення позичальником г рафіку погашення строкової т а простроченої заборгованос ті, викладеного в додатку № 1 д о договору, позичальник спла чує у строки, передбачені п. 4.4 д оговору, проценти з розрахун ку 20% річних у гривнях, 15% річних у доларах США, 13, 5% річних у євро , що нараховуються на суму про строченої заборгованості з д ати її виникнення та/або з дат и фактичного порушення графі ку погашення строкової та пр остроченої заборгованості, в икладеного в додатку № 1 до дог овору, до дати її повного пога шення.

В п. 8.1 Договору сторони пог одили відповідальність у виг ляді пені в розмірі 0.1% від невч асно сплаченого платежу за к ожен день прострочення.

Як вбачається з матеріал ів справи, скаржник оскаржує пункти 4.6 та 8.1 Договору і проси ть визнати їх недійсними на п ідставі ст.ст. 192, 203, 215, 216, 227, 533, 548 Цивіл ьного кодексу України, так-як згідно ст. 536 Цивільного кодек су України боржник зобов' яз аний сплачувати проценти за користування чужими грошови ми коштами, а не за порушення с троків виконання своїх грошо вих зобов' язань.

Таким чином, пункти 4.6 та 8.1 Д оговору, за твердженням пози вача суперечать вимогам зако нодавства, у зв' язку з чим ма ють бути визнані недійсними в судовому порядку.

Суд відзначає, що твердже ння скаржника є безпідставни м та необґрунтованим з огляд у на наступне.

Стаття 215 Цивільного коде ксу України визначає, що підс тавою недійсності правочину є недодержання в момент вчин ення правочину стороною (сто ронами) вимог, які встановлен і частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Коде ксу.

Вирішуючи спір про визнан ня договору недійсним, необх ідним є встановлення наявнос ті тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недій сними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідні сть змісту угод вимогам зако ну, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкр етно полягає неправомірніст ь дій сторони тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Циві льного кодексу України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припине ння цивільних прав та обов'яз ків.

Дво- чи багатостороннім п равочином є погоджена дія дв ох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Ци вільного кодексу України).

Отже, двостороннім правоч инами притаманна наявність в заємоузгодженого волевиявл ення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного право вого результату, покликаного забезпечити реалізацію обоп ільної чи самостійної мети к ожної з цих осіб.

Згідно зі ст. 627 Цивільного к одексу України сторони є віл ьними в укладенні договору, в иборі контрагента та визначе нні умов договору з урахуван ням вимог цього Кодексу, інши х актів цивільного законодав ства, звичаїв ділового оборо ту, вимог розумності та справ едливості.

Як передбачено ст. 6 Цивіл ьного кодексу України, сторо ни в договорі можуть відступ ити від положень актів цивіл ьного законодавства і врегул ювати свої відносини на влас ний розсуд.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними ум овами договору є умови про пр едмет договору, умови, що визн ачені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті ум ови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути дос ягнуто згоди.

Відповідно до п.1 ст. 1054 Циві льного кодексу України за кр едитним договором банк або і нша фінансова установа (кред итодавець) зобов'язується на дати грошові кошти (кредит) по зичальникові у розмірі та на умовах, встановлених догово ром, а позичальник зобов'язує ться повернути кредит та спл атити проценти.

Суд зазнає, що Договір під писаний в двосторонньому пор ядку повноваженими представ никами сторін без будь яких з ауважень і застережень та ск ріплений печатками.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є об ов' язковим до виконання сто ронами.

Як передбачено ст. 611 ЦК Укр аїни, у разі порушення зобов' язання настають правові насл ідки, встановлені договором або законом.

Згідно з статтею 230 Господа рського кодексу України штра фними санкціями визнаються г осподарські санкції у вигляд і грошової суми (неустойка, шт раф, пеня), яку учасник господа рських відносин зобов' язан ий сплатити у разі порушення ним правил здійснення госпо дарської діяльності, невикон ання, або неналежного викона ння господарського зобов' я зання.

Частиною 4 статті 231 Господ арського кодексу України вст ановлено, що у разі якщо розмі р штрафних санкцій законом н е визначено, санкції застосо вуються в розмірі, передбаче ному договором.

Відповідно до частини 6 ст атті 231 Господарського кодекс у України штрафні санкції за порушення грошових зобов'яз ань встановлюються у відсотк ах, розмір яких визначається обліковою ставкою Національ ного банку України, за увесь ч ас користування чужими кошта ми, якщо інший розмір відсотк ів не передбачено законом аб о договором.

Статтею 1 Закону України “ Про відповідальність за несв оєчасне виконання грошових з обов' язань” визначено, що п латники грошових коштів спла чують на користь одержувачів цих коштів за прострочку пла тежу пеню в розмірі, що встано влюється за згодою сторін.

Проте, статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмі р пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється в ід суми простроченого платеж у та не може перевищувати под війної облікової ставки Наці онального банку України, що д іяла в період, за який сплачує ться пеня.

За таких обставин, врахов уючи передбачений умовами до говору розмір штрафних санкц ій, який перевищує розмір вст ановлений законом, стягненню в примусовому порядку підля гає сума обмежена законодавс твом, в свою чергу умови догов ору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов' язковими дл я сторін та можуть бути викон ані в добровільному порядку.

Вказана позиція викладен а також в Інформаційному лис ті Вищого господарського суд у України № 01-8/211 від 07.04.2008р. «Про де які питання практики застосу вання норм Цивільного та Гос подарського кодексів Україн и»у п. 49 якого зазначено, що пол оження Закону України «Про в ідповідальність за несвоєча сне виконання грошових зобов 'язань» не встановлюють обме жень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмежен ня розміру пені, що підлягає с тягненню.

Відповідно до ст. 15 Цивільн ого кодексу України кожна ос оба має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або ос порювання. Тобто, підставами для захисту цивільного прав а є його порушення, невизнанн я або оспорювання.

З матеріалів справи не вб ачається у чому саме полягає порушення прав та інтересів скаржника за Договором, по вс ім умовам якого досягнуто зг оди при його укладенні.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належн у оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висн овку про відмову в задоволен ні позову.

Таким чином, наведене вищ е та докази, які містяться в ма теріалах справи, спростовуют ь доводи скаржника, викладен і в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновк и суду першої інстанції про в становлені обставини і право ві наслідки є вичерпними, від повідають дійсності і підтве рджуються достовірними дока зами, а тому рішення господар ського суду міста Києва від 17. 10.2011 у справі № 22/332 відповідає чин ному законодавству, фактични м обставинам та матеріалам с прави і підстав для його скас ування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Гос подарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Техноторг-Лізинг» зал ишити без задоволення, а ріше ння господарського суду міст а Києва 17.10.2011 у справі № 22/332 - без зм ін.

2. Матеріали справи № 22/332 пове рнути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законн ої сили з дня її прийняття та м оже бути оскаржена в касацій ному порядку протягом двадця ти днів.

Головуючий суддя

Судді

08.12.11 (відправлено)