Ухвала

від 27.10.2011 по справі 4-1926/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №4-1926/11Головуючий у І інстанції Сівчук А.Є.

Провадження №10/0390/331/11Доповідач Міліщук С.Л.

Категорія: запобіжний захід

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2011 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області у складі:

головуючого судді Міліщука С.Л.,

суддів Матата О.В., Борсука П.П.,

з участю прокурора Заплотинського В.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши в приміщенні суду апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Луцького міськрайонного суду від 21 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця м. Києва, жителя АДРЕСА_1 неодруженого, несудимого,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою суду відмовлено в задоволенні подання старшого слідчого прокуратури Волинської області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В апеляції прокурор вважає постанову суду незаконною, оскільки судом не враховано те, що ОСОБА_2 ухилявся від слідства та може ухилятися в подальшому, за станом здоровя може утримуватися у слідчому ізоляторі, неодружений, дітей та осіб похилого віку на утриманні немає. З таких підстав прокурор просить постанову суду першої інстанції скасувати, а матеріали подання направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію з викладених у ній мотивів, пояснення обвинуваченого та його захисника, які просили постанову суду залишити без зміни, перевіривши доводи апеляції за матеріалами справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

При розгляді подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту судом першої інстанції дотримано вимоги ст. ст. 148, 150 КПК України, враховано викладені у поданні обставини та дані про особу обвинуваченого.

Запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається за наявності підстав вважати, що інші, менш суворі, запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обовязків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчим не надано доказів того, що обвинувачений ОСОБА_2 буде намагатися ухилитися від слідства, суду, виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.

Суд першої інстанції належним чином спростував доводи подання про ухилення обвинуваченим від слідства. Висновки суду про те, що на час поїздки до м. Києва та на момент порушення щодо ОСОБА_2 кримінальної справи останній не ухилявся від явки до слідчого, оскільки відносно нього не було обрано будь-яких обмежень чи запобіжних заходів, про які йому було б відомо, належним чином обґрунтовані і апелянтом не спростовані.

В апеляції прокурор зазначає про можливість утримування ОСОБА_2 за станом здоровя у слідчому ізоляторі, відсутність на його утриманні дітей та осіб похилого віку, проте такі обставини не є підставами для обрання запобіжного заходу.

Фактичні дані, які давали б підстави вважати, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі може ухилятись від слідства і суду чи перешкоджатиме встановленню істини по праві у матеріалах подання відсутні, не наведені вони й в апеляції прокурора.

З урахуванням таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не мав підстав для обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, тому залишає постанову без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 362, 382 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Постанову Луцького міськрайонного суду від 21 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, апеляцію прокурора без задоволення.

Головуючий

Судді