Постанова

від 03.09.2008 по справі 32/156-6/33

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/156-6/33

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.09.2008                                                                                           № 32/156-6/33

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Євсікова О.О.

 суддів:            Вербицької О.В.

          Гарник Л.Л.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Наука-Спорт"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.05.2008

 у справі № 32/156-6/33 (Ковтун С.А.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційний інформаційно-рекламний центр "Сенс"

 до                                                   Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"

                                                  Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної Академії Наук України

 третя особа відповідача           ЗАТ "Наука-Спорт"

 третя особа позивача                      

 про                                                  зобов"язання укласти договори

ВСТАНОВИВ:

 До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю (далі –ТОВ) “Комерційний інформаційно-рекламний центр “СЕНС” до акціонерної енергопостачальної компанії (далі – АЕК) “Київенерго”про зобов'язання укласти договір про постачання електричної енергії та до Фізико-технологічного інституту матеріалів та сплавів Національної академії наук України про зобов'язання укласти договір про спільне використання технологічних мереж енергозбереження: трансформаторної підстанції № 2485 та інших частин електромережі, що використовуються для подачі електроенергії до тенісного павільйону –нежилого будинку загальною площею 2191,1 кв. м. за адресою: 03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 32 (в літ. “Г”), що належить позивачу на праві власності.

Рішенням суду від 07.06.2007 позов було задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2007 вказане рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2007 вищевказані судові рішення були скасовані, справу направлено на новий розгляд.

Підставою для скасування судових рішень стало неправильне застосування матеріальних норм права, яке полягає в незастосуванні положень Господарського кодексу України щодо порядку укладення договорів на основі примірних і типових договорів.

Під час нового розгляду позивач підтримав позов у повному обсязі з тих же підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2008 у справі № 32/156-6/33 позов задоволено повністю:

Зобов'язано Акціонерну енергопостачальну компанію “Київенерго” укласти з товариством з обмеженою відповідальністю “Комерційний  інформаційно-рекламний центр “СЕНС” договір разом з додатками на постачання електричної енергії до тенісного павільйону – нежилого будинку загальною площею 2191,1 кв. м. за адресою: 03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 32, що належить товариству з обмеженою відповідальністю “Комерційний інформаційно-рекламний центр “СЕНС” на праві власності, на умовах типового договору, що є додатком № 3 до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996, протягом десяти календарних днів з дати набрання рішенням суду законної сили;

Зобов'язано Фізико-технологічний інститут матеріалів та сплавів Національної академії наук України укласти з товариством з обмеженою відповідальністю “Комерційний  інформаційно-рекламний центр “СЕНС” договір разом з додатками про спільне використання технологічних мереж енергозабезпечення: трансформаторної підстанції № 2485 та інших частин електромережі, що використовуються для подачі електроенергії до тенісного павільйону –нежилого будинку загальною площею 2191,1 кв. м. за адресою: 03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 32, що належить товариству з обмеженою відповідальністю  “Комерційний інформаційно-рекламний центр “СЕНС” на праві власності, протягом десяти календарних днів з дати набрання рішенням суду законної сили на умовах, наведених у проекті договору:

“ТИПОВИЙ ДОГОВІР про спільне використання технологічних мереж

   Фізико-технологічний інститут матеріалів та сплавів Національної академії наук України, далі - Власник мереж, та товариство з обмеженою відповідальністю “Комерційний інформаційно-рекламний центр “СЕНС”, далі - Користувач  (далі - Сторони), уклали цей договір про спільне використання технологічних мереж (далі - Договір).

     Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). 

1. Предмет Договору

1.1. Власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.

1.2. Передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку "Однолінійна схема".

Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж. 

1.3. Приєднана потужність електроустановок в точці приєднання на межі балансової належності 100 кВт, дозволена потужність електроустановок в точці приєднання на межі балансової належності 100 кВт.

2. Обов'язки Власника мереж

Власник мереж зобов'язаний:

2.1. Забезпечувати технічну можливість для передачі Користувачу електричної енергії в межах 100 кВт потужності на 3 класі напруги (ступінь напруги 0,4 кВ) в обсягах, визначених відповідно до договору з постачальником електричної енергії, шляхом формування електричної схеми відповідної пропускної здатності.

2.2. Забезпечувати на межі балансової належності електромереж підтримання параметрів якості електроенергії та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів Користувача згідно з ПУЕ.

У разі, якщо Власник є основним споживачем, рівень надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів Користувача не може бути вищим, ніж існуюча категорія надійності електропостачання Власника.

3. Права Власника мереж

Власник мереж має право:

3.1. На відшкодування частини (відповідно до обсягу переданої Користувачу електричної енергії) витрат на утримання електричних мереж, якими здійснюється передача електричної енергії Користувачу, згідно з кошторисом, наведеним у додатку "Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії".

3.2. На доступ до розрахункових засобів та систем обліку електричної енергії, що розташовані на об'єктах Користувача для зняття показів.

3.3. Вимагати від Користувача дотримання на належному рівні показників якості електричної енергії на межі балансового розподілу електромереж відповідно до умов цього Договору.

3.4. На припинення передачі та/або обмеження обсягів використання електричної енергії Користувачем у випадках та в порядку, передбачених розділом 6 цього Договору.

3.5. На отримання від Користувача плати за перетікання реактивної електричної енергії.

4. Обов'язки Користувача

Користувач зобов'язується:

4.1. Здійснювати оплату за використання електричних мереж Власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж Власника мереж здійснюється згідно з додатком "Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії", який має бути підписаний сторонами в подальшому.

Плата за використання електричних мереж Власника мереж вноситься Користувачем на підставі рахунка, одержаного від Власника мереж. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунка становить 5 днів (тривалість періоду оплати має не перевищувати 5 днів для суб'єктів господарювання, які здійснюють плату самостійно, і 10 днів - для суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію).

За час, протягом якого Власником мереж припинялась передача електричної енергії з вини Користувача, плата за використання електричних мереж Власника мереж корегується відповідно до вимог ПКЕЕ.

4.2. У разі віддачі електричної енергії в мережі Користувача здійснювати оплату за перетікання реактивної енергії на межі балансової належності електромереж відповідно до додатка "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

4.3. Забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених осіб Власника мереж до систем та засобів обліку і засобів контролю потужності та якості електроенергії, а також для контролю встановлених режимів споживання електроенергії.

4.4. У разі припинення споживання електричної енергії внаслідок звільнення Користувачем займаного об'єкта останній повідомляє про це Власника мереж за 20 днів і здійснює повний розрахунок за використання електричних мереж до дня виїзду включно. Власник мереж припиняє передачу електричної енергії в день звільнення об'єкта.

5. Права Користувача

Користувач має право:

5.1. Не сплачувати за використання електричних мереж за час перерви в електропостачанні, якщо перерва відбулася не з вини Користувача.

5.2. На отримання від Власника мереж інформації щодо якості електричної енергії, порядку визначення плати за використання електричних мереж Власника мереж, умов та режимів передачі електричної енергії.

5.3. На відшкодування згідно з законодавством України збитків, заподіяних унаслідок порушення його прав.

6. Порядок обмеження та припинення електропостачання

Електропостачання Користувача  може бути припинено або обмежено Власником мереж:

6.1. Без попередження у разі:

виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Власника мереж на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії Користувача;

споживання електроенергії Користувачем  після закінчення строку дії цього Договору або договору про постачання електричної енергії;

приєднання Користувачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб поза розрахунковими засобами обліку;

самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії.

6.2. З повідомленням Користувача не пізніше ніж за 10 хвилин у разі перевищення Користувачем договірної граничної величини електричної потужності в години максимуму навантаження протягом 30 хвилин і більше.

6.3. З повідомленням Користувача не пізніше ніж за три робочих дні у разі:

відсутності у Користувача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок;

зниження показників якості електроенергії з вини Користувача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів;

недопущення Користувачем уповноважених посадових органів виконавчої влади, на які покладено відповідні обов'язки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії;

несплати Користувачем за використання електричних мереж Власника мереж у встановлений термін з дотриманням процедури, передбаченої ПКЕЕ.

6.4. У разі незадовільного стану електроустановок Користувача, що загрожує аварією, пожежею, створює загрозу життю, а також при невиконанні вимог щодо усунення недоліків в електроустановках Користувача –за поданням представників державних органів, на які покладені відповідні обов'язки згідно з чинним законодавством.

6.5. У разі відсутності резервного живлення з повідомленням не пізніше ніж за 10 днів для проведення планових ремонтних робіт в електроустановках електропередавальної організації (постачальника електричної енергії), Власника мереж або для приєднання нових споживачів.

6.6. На вимогу постачальника електричної енергії у разі заборгованості Користувача за спожиту електричну енергію.

7. Облік електричної енергії та порядок розрахунків

7.1. Облік електроенергії, отриманої Власником мереж та Користувачем, приєднаним до електричних мереж Власника мереж, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Користувачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяг переданої електроенергії визначається Власником мереж розрахунковим шляхом згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

7.2. У разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж Власника мереж та Користувача обсяг спожитої електричної енергії визначається шляхом збільшення (зменшення) показів розрахункових засобів обліку на величину розрахункових втрат електроенергії на ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку.

Розрахунки втрат виконуються Власником мереж на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються за формою додатка "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача".

7.3. Якщо середньомісячне споживання електроенергії Користувачем за будь-якою точкою обліку протягом 2 послідовних місяців нижче визначеного пунктом 3.4 ПКЕЕ, Користувач протягом 10 днів наступного розрахункового місяця звертається до Власника мереж щодо приведення стану обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів.

7.4. На підставі показів засобів обліку електричної енергії оформлюються такі документи:

акт про обсяг переданої електричної енергії;

акт про результати замірів електричної потужності.

Порядок надання зазначених документів визначений додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

8. Відповідальність Сторін

8.1. Відповідальність Власника мереж:

8.1.1. Власник мереж несе відповідальність за передачу електричної енергії Користувачу:

із забезпеченням рівня договірних величин, визначених згідно з  вимогами розділу 5 цього Договору;

із дотриманням вимог щодо категорії струмоприймачів Споживача та гарантованим рівнем надійності електропостачання;

із дотриманням граничнодопустимих показників якості електричної енергії на межі балансової належності Сторін.

8.1.2. Власник мереж не несе відповідальності перед Користувачем за порушення вимог пункту 8.1 цього Договору у разі порушення Користувачем вимог розділу 4 цього Договору.

8.1.3. Власник мереж не несе матеріальної відповідальності перед Користувачем за обмеження (припинення) передачі електричної енергії, яке викликане:

1) некваліфікованими діями персоналу Користувача;

2) умовами обмеження або припинення постачання електроенергії у випадках, передбачених ПКЕЕ;

3) автоматичним відключенням лінії живлення внаслідок пошкодження устаткування або дій Користувача, які викликали спрацювання автоматики за умови справності системи автоматичного відключення;

4) діями постачальника електричної енергії.

8.2. Відповідальність Користувача:

8.2.1. За внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 цього Договору, з порушенням терміну, визначеного відповідним додатком до цього Договору, Користувач сплачує Власнику мереж пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

8.2.2. Власник мереж має право визначати для Користувача обсяг переданої електроенергії, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем –юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 05.12.2001р. № 1197, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі –Методика), у разі таких дій споживача:

самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

споживання електроенергії поза засобами обліку;

інших умов, визначених Методикою,

та надати відповідну інформацію постачальнику електричної енергії.

8.3. Форс-мажорні обставини

8.3.1. Сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. До обставин непереборної сили належать: пожежі, стихійні лиха, збройні конфлікти, рішення Уряду або інші обставини, які перебувають поза контролем Сторін, та перешкоджають виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково.

Термін виконання зобов'язань за цим Договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили.

8.3.2. Сторона, для якої виконання зобов'язань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, має письмово повідомити іншу Сторону про початок, тривалість та ймовірну дату припинення дії обставин непереборної сили.

9. Відносини з постачальником електричної енергії

9.1. У разі заборгованості Користувача за спожиту електричну енергію Власник мереж відключає електроустановки Користувача у термін і на строк, установлені постачальником електричної енергії.

9.2. Сторони Договору забезпечують доступ постачальника електричної енергії до розрахункових засобів обліку електричної енергії Користувача у термін, встановлений договором про постачання електричної енергії, укладеним між постачальником та Користувачем.

9.3.Відносини Власника мереж та постачальника електричної енергії у частині передачі електричної енергії Користувачу регулюються договором про постачання електричної енергії, який укладений між постачальником електричної енергії та Власником мереж.  

10. Інші умови

10.1. Межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, визначеної у додатку "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

10.2. Строки проведення ремонтів в електромережах Власника мереж, під час яких електроустановки Користувача будуть відключені або буде знижена надійність електропостачання інших споживачів, доводяться до відома заінтересованих сторін письмовим повідомленням Власника мереж, узгодженим з постачальником електричної енергії.

10.3. Усі майнові суперечки з питань цього Договору вирішуються відповідно до законодавства України.

10.4. Цей Договір укладається на строк до 2017 р., набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із Сторін про відмову від цього Договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством.

10.5. Додатки до цього Договору "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", "Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень", "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії", "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача" дійсні у разі їх погодження постачальником електричної енергії у частині, що належить до компетенції постачальника електричної енергії.

10.6. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.

10.7. Цей Договір укладений у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з них зберігається у Власника мереж, другий - у Користувача.”

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2008 у справі № 32/156-6/33 також стягнуто  з акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) на користь з товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний  інформаційно-рекламний центр “СЕНС” (03022, м. Київ, вул. Кайсарова, 2, код 02820026) 42,5 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Фізико-технологічного інституту матеріалів та сплавів Національної академії наук України (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 34/1, код 23520073) на користь з товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний  інформаційно-рекламний центр “СЕНС”(03022, м. Київ, вул. Кайсарова, 2, код 02820026) 42,5 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з Рішенням суду, третя особа та відповідач-2 звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2008 у справі № 32/156-6/33 та припинити провадження у справі.

Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

В апеляційних скаргах скаржники зазначають, що Господарським судом м. Києва при постановлені рішення не було враховано вказівки Вищого господарського суду України щодо обов'язкового застосування положень Господарського кодексу України про порядок укладання договорів на основі примірних і типових договорів, викладені в постанові від 13.12.2007 в даній справі, якою справу було направлено на новий розгляд. Апелянти вказують, що позивачем не було дотримано порядку укладання договору про спільне використання технологічних мереж, оскільки не було надано повного пакету документів, передбаченого Правилами користування електричною енергією.

Скаржники в апеляційних скаргах також зазначають, що судом при постановлені рішення неправомірно взято до уваги в якості доказів належності позивачу на праві власності кабелю типу АВВГ (3*185), яким з'єднується тенісний павільйон - нежилий будинок загальною площею 2191,1 кв. м. за адресою: 03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 32, з трансформаторною підстанцією № 2485, рахунки-фактури, платіжні доручення та лист про передачу цього кабелю від ТОВ «МТК «Наука» до ТОВ «КІРЦ «СЕНС».

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 та від 25.06.2008 (судова колегія у складі: Сотніков С.В. – головуючий, судді Дикунська С.Я., Дзюбко П.О.) апеляційні скарги відповідача-2 та третьої особи прийняті до розгляду, судове засідання призначене на 01.07.2008. Проте зазначене засідання не відбулось у зв'язку з надходженням заяв про відвід суддів.

Ухвалами Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2008 зазначені заяви були залишені без задоволення. Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2008 у зв'язку з виробничою необхідністю справу для здійснення апеляційного перегляду передано колегії суддів під головуванням судді Смирнової Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 (судова колегія у складі: Смірнова Л.Г. – головуюча, судді Алданова С.О., Коротун О.М.) апеляційні скарги відповідача-2 та третьої особи прийняті до розгляду, судове засідання призначене на 24.07.2008. Проте зазначене засідання не відбулось у зв'язку з надходженням заяви про відвід суддів.

Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2008 зазначена заява була залишені без задоволення. Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2008 у зв'язку з виробничою необхідністю справу для здійснення апеляційного перегляду передано колегії суддів під головуванням судді Євсікова О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2008 справу № 32/156-6/33 принйто до провадження колегією суддів у такому складі: головуючий суддя – Євсіков О.О.  (доповідач), судді: Вербицька О.В., Гарник Л.Л. Розгляд апеляційних скарг Фізико-технологічного інституту металів та сплавів Національної академії наук України та Закритого акціонерного товариства „Наука-Спорт” призначено на 03.09.2008.

Представник позивача у судовому засіданні 03.09.2008 заперечував проти доводів скаржників, викладених в апеляційних скаргах, з підстав, викладених у відзиві на апеляційні скарги та у позовній заяві, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення суду як таке, що прийняте з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представники відповідачів та третьої особи в судовому засіданні 03.09.2008 повністю підтримали апеляційні скарги з наведених в них підстав.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником об'єкта нерухомого майна - тенісного павільйону  загальною площею 2191,1 кв. м. за адресою: 03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 32 на підставі мирової угоди, укладеної між ТОВ “Комерційний інформаційно-рекламний центр “СЕНС” та ТОВ “Міжнародний тенісний клуб “Наука”, затвердженої ухвалою господарського суду м. Києва від 19.06.2001 у  справі № 13/43.

Право власності позивача на тенісний павільйон 03.09.2001 було зареєстровано комунальним підприємством “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна”.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, постачання електричної енергії до тенісного павільйону позивача здійснюється через посередництво ЗАТ “Наука-спорт”. Разом з тим, будь-яких договорів  щодо постачання електричної енергії до тенісного павільйону між цими сторонами укладено не було.

Тенісний павільйон, що належить позивачеві на праві власності, з'єднаний мережами з трансформаторною підстанцією № 2485, а саме: кабелем типу АВВГ (3*185), який було придбано в 1997 році ТОВ “Міжнародний тенісний клуб “Наука” у АТЗТ “Поліном”, що підтверджується рахунком-фактурою № 636 від 24.10.1997, платіжним дорученням № 405 від 27.10.1997 про оплату рахунку № 636 від 24.10.1997 та накладною № 344 від 28.10.1997.

Відповідно до листа ТОВ “Міжнародний тенісний клуб “Наука” від 21.05.2007 № 56 разом з нерухомим майном позивачу були передані технологічні електричні зовнішні та внутрішні мережі, якими постачається електрична енергія до тенісного павільйону, у тому числі кабель типу АВВГ (3*185), прокладений від трансформаторної підстанції № 2485 до тенісного павільйону.

Будь-яких інших документів, що підтверджують право власності інших осіб, в тому числі ЗАТ “Наука-спорт”, на кабельні з'єднувальні мережі, інші зовнішні та внутрішні електромережі та устаткування, актів приймання-передачі кабельних з'єднувальних мереж, документів на підтвердження оплати за них, видаткових накладних, представниками відповідачів та третьої особи ЗАТ “Наука-спорт” надано не було.

Відповідно до акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності, складеного 20.02.2002 та підписаного представниками ЗАТ “Наука-спорт”, відповідача-1 та відповідача-2, кабель типу АВВГ (3*185), ГРЩ-1 та лічильники електроенергії відносяться до об'єктів ЗАТ “Наука-спорт”.

Разом з тим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені в цьому акті відомості не відповідають дійсності та спростовуються наявними матеріалами справи, оскільки останні (матеріали справи) підтверджують належність зазначених об'єктів електричного устаткування на праві власності позивачу.

Твердження відповідача-2 про неможливість укладання договору про спільне використання технологічних мереж з позивачем через перебування їх на балансі третьої особи є безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 № 02-5/225 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності” знаходження майна на балансі підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Таким чином,  не може бути прийнято до уваги як доказ належності з'єднувальних технологічних мереж на праві власності третій особі ЗАТ “Наука-спорт” акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 20.02.2002, складений між Фізико-технологічним інститутом матеріалів та сплавів НАН України та ЗАТ “Наука-спорт”.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність відмови відповідача-2 від укладання договору про спільне використання технологічних мереж енергозбереження з позивачем з підстав знаходження кабелю типу АВВГ (3*185), яким з'єднується тенісний павільйон – нежилий будинок загальною площею 2191,1 кв. м. за адресою: 03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 32 з трансформаторною підстанцією № 2485, на балансі ЗАТ “Наука-спорт”.

Трансформаторна підстанція № 2485 належить Фізико-технологічному інституту матеріалів та сплавів НАН України.

Відповідно до п. 1.2. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 (далі – Правила), електропередавальна організація – це суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії.

Основний споживач – це споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними мережами субспоживачам.

Субспоживач – це споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

Технологічні електричні мережі – сукупність електроустановок з усією інфраструктурою, у тому числі системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, що призначені для перетворення, передачі та/або розподілу електричної енергії, що належать основному споживачу і використовуються для передачі електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам, а також для транзиту електричної енергії в мережі електропередавальної організації.

Оскільки до трансформаторної підстанції № 2485 Фізико-технологічного інституту матеріалів та сплавів НАН України безпосередньо підключені електроустановки ТОВ “Комерційний інформаційно-рекламний центр “СЕНС” через кабель типу АВГ (3*185), то, відповідно, відповідач-1 є електропередавальною організацією, відповідач-2 – основним споживачем, а позивач – субспоживачем.

Відповідно до п. 1.2. Правил межа балансової належності  - точка розподілу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності  або повного господарського віддання.

Таким чином, колегією суддів встановлено наявність у ТОВ “Комерційний інформаційно-рекламний центр “СЕНС” та Фізико-технологічного інституту матеріалів та сплавів НАН України спільних меж балансової належності.

Відповідно до п. 5.16 Правил користування електричною енергією у разі передачі електричної енергії послідовно мережами декількох суб'єктів господарювання договори про спільне використання технологічних електричних мереж (про технічне забезпечення електропостачання) укладаються безпосередньо між суб'єктами, які мають спільну межу балансової належності і мають врахувати обсяги передачі електричної енергії наступному суб'єкту господарювання.

Відповідно до п. 1.7 Правил у разі використання технологічних електричних мереж основного споживача субспоживачем відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, що укладається між ними на основі типового договору, що є додатком 2 до Правил.

Договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача – це домовленість двох сторін (основний споживач і субспоживач або постачальник електричної енергії), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини  між сторонами під час передачі електричної енергії технологічними мережами основного споживача для потреб субспоживача, електропередавальної організації або постачальника електричної енергії (п. 1.2 Правил).   

Відповідно до п. 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Позивач 21.11.2007 звернувся до відповідача-2 з листом № 497 від 21.11.2007 про укладання договору про спільне використання технологічних мереж. До листа додано копію реєстраційного посвідчення Київського МБТІ на право власності ТОВ “КІРЦ “СЕНС” на тенісний павільйон, договір про спільне використання технологічних мереж в трьох примірниках та проект акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є додатком до цього договору, в трьох примірниках. Як вбачається з доданих проектів договору та акта розмежування балансової належності, вони відповідають та узгоджуються з умовами Типового договору, що є додатком № 2 до Правил.

Відповідно до п. 3 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Відповідно до п. 1.7 Правил основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, субспоживачам або постачальникам електричної енергії у разі дотримання ними вимог цих правил в укладанні (переукладанні) договорів про спільне використання технологічних мереж споживача або про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Таким чином, відповідач-2 не мав права відмовити позивачу як власнику тенісного павільйону – нежилої будівлі загальною площею 2191,1 кв. м. за адресою: 03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 32 в укладанні договору про спільне використання технологічних мереж.

Разом з тим, відповідач-2 в порушення встановленого порядку укладання договорів не повернув у двадцятиденний строк позивачу ані підписаний примірник договору, ані протокол розбіжностей. Зазначені обставини відповідачами в належний і допустимий спосіб не спростовані.

Відповідно до п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України  якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Таким чином, прийняття відповідачем-2 проекту договору про спільне використання технологічних мереж та акту розмежування балансової належності, та не направлення позивачу своїх заперечень у вигляді протоколу розбіжностей є прийняттям пропозиції щодо укладання такого договору на запропонованих умовах.

Отже, вимоги позивача про зобов'язання відповідача-2 укласти з ним договір про спільне використання технологічних мереж на запропонованих умовах є обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до п. 1.3. Правил постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (п. 1.6 Правил).

Договір про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та субспоживачем або споживачем, електроустановки якого приєднані до мереж електропередавальної організації, має укладатись після укладення між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача або договору про технічне забезпечення електропостачання субспоживача (споживача) (п. 1.8 Правил).

Договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України (п. 1.2 Правил).

Відповідно до п. 6 ст. 179 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Отже, з врахуванням положень п. 6 ст. 179 Господарського кодексу України, на відповідача-1 покладається обов'язок, а не право укласти з позивачем договір на постачання електроенергії.

Відповідно до п. “б” ст. 24 Закону України “Про електроенергетику” енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладанні договору на постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 1.9 Правил постачальники електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, електроустановки якого розташовані на цій території, в укладенні договору за умови дотримання вимог законодавства України, зокрема цих Правил та інших нормативно-технічних документів.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників позивача та відповідача-1, підставою для відмови в укладанні договору на постачання електричної енергії стало неподання позивачем технічних умов.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що така відмова відповідача-1 з зазначених підстав є неправомірною, оскільки відповідно до п. 2.1 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених Постановою НКРЕ України № 1137 від 14.12.2005, технічні умови приєднання видаються власником електричних мереж у разі приєднання нової електроустановки, збільшення електричної потужності електроустановки внаслідок реконструкції чи технічного переоснащення, зміни вимог замовника до надійності електрозабезпечення електроустановки, зміни точки приєднання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких доказів на підтвердження факту приєднання нової електроустановки, збільшення електричної потужності електроустановки та інших обставин, передбачених у вказаному п. 2.1. Правил, приєднання електроустановок до електричних мереж, відповідачем-1 надано не було.

Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що приміщення тенісного павільйону –нежилої будівлі загальною площею 2191,1 кв. м. за адресою: 03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 32, забезпечується енергією в межах договірної потужності.

Згідно з частиною 2 п. 2.1 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж у разі зміни форми власності чи власника електроустановки за умови, що це не призведе до зміни технічних параметрів та вимог до категорії з надійності електрозабезпечення цієї електроустановки, нові технічні умови приєднання не видаються.

Отже, вимога відповідача-1 про надання нових технічних умов приєднання є безпідставною.

Відповідно до п. 5.1 Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо неправомірності відмови відповідача-1 в укладанні з позивачем договору на постачання електричною енергією, у зв'язку з чим вимога позивача про укладання такого договору на підставі Типового договору, що є додатком № 3 до Правил, підлягає задоволенню.

Розглядаючи апеляційні скарги, колегія суддів також відзначає наступне.

Не погоджуючись із спірним  рішенням, відповідач - Фізико-технологічний інститут матеріалів та сплавів НАН України та третя особа - ЗАТ «Наука-Спорт» звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на зазначене рішення, просять його скасувати, а провадження по справі припинити.

Відповідно до ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

2) відсутній предмет спору;

3) є  рішення  господарського   суду  або   іншого   органу,  який  в  межах  своєї

компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з

тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського

суду;

6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Про наявність жодної з передбачених ст. 80 ГПК України підстав для припинення провадження у справі скаржники не зазначають, при цьому безпідставно просять суд саме припинити провадження у справі.

В апеляційних скаргах скаржники зазначають, що Господарським судом м. Києва при постановлені рішення не було враховано вказівки Вищого господарського суду України щодо обов'язкового застосування положень Господарського кодексу України про порядок укладання договорів на основі примірних і типових договорів, викладені в постанові від 13.12.2007 в даній справі, якою справу було направлено на новий розгляд. Апелянти вказують, що позивачем не було дотримано порядку укладання договору про спільне використання технологічних мереж, оскільки не було надано повного пакету документів, передбаченого Правилами користування електричною енергією.

При цьому апелянти в скаргах, зазначаючи перелік документів з 15 пунктів, що зобов'язаний нібито був надати позивач відповідачам для дотримання ним встановленого порядку укладання договору, не акцентують уваги на тому, що майже 10 з перелічених пунктів мають бути виконані лише у разі укладання відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше.

В даному ж випадку йдеться не про постачання електричної енергії до нового об'єкта, а про переукладання існуючого договору безпосередньо між відповідачем-2 та позивачем як власником тенісного павільйону - нежилого будинку загальною площею 2191,1 кв. м. за адресою: 03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 32, що введений в експлуатацію в 1997 році без посередництва ЗАТ «Наука-Спорт».

Під час нового розгляду справи судом першої інстанції було детально досліджено, чи було дотримано позивачем порядку укладання договорів на постачання електричної енергії та спільного використання технологічних мереж.

Зокрема, судом було встановлено, що 21.11.2007 позивач звернувся до відповідача-2 з листом № 497 від 21.11.2007 про укладання договору про спільне використання технологічних мереж. До листа було додано копію реєстраційного посвідчення Київського МБТІ на право власності ТОВ «КІРЦ «СЕНС» на тенісний павільйон, договір про спільне використання технологічних мереж в трьох примірниках та проект акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є додатком до цього договору, в трьох примірниках.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 3 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Таким чином, відповідач-2 зобов'язаний був або підписати договір і повернути один примірник позивачу у разі погодження з його умовами, або протягом 20 днів відповісти на лист та повідомити про причини відмови від підписання договору, якщо вважав, що позивачем надано не повний пакет документів, необхідних для укладання відповідного договору.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що прийняття відповідачем-2 проекту договору про спільне використання технологічних мереж, акта розмежування балансової належності та ненаправлення позивачу своїх заперечень у вигляді протоколу розбіжностей є прийняттям пропозиції щодо укладання такого договору на запропонованих умовах.

Скаржники в апеляційних скаргах також зазначають, що судом при постановлені рішення неправомірно взято до уваги в якості доказів належності позивачу на праві власності кабелю типу АВВГ (3*185), яким з'єднується тенісний павільйон - нежилий будинок загальною площею 2191,1 кв. м. за адресою: 03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 32, з трансформаторною підстанцією № 2485, рахунки-фактури, платіжні доручення та лист про передачу цього кабелю від ТОВ «МТК «Наука» до ТОВ «КІРЦ «СЕНС». В той же час, скаржники вказують, що судом відхилено інші докази, зокрема акт розмежування від 20.02.2002, яким підтверджується право власності ЗАТ «Наука-Спорт» на вказаний кабель, що й перебуває у нього на балансі.

З такими доводами колегія судів не погоджується, оскільки зазначений акт розмежування від 20.02.2002 не є документом на підтвердження прав власності осіб на об'єкти зазначені в ньому.

Як вбачається з цього акта, в ньому відображена інформація щодо балансової належності електромереж та установок. А знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 65 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 206 Цивільного кодексу України юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Таким чином, позивач на підтвердження вчиненого правочину та свого права власності на кабель типу АВВГ (3*185) надав суду докази укладання усного договору купівлі-продажу, а саме рахунок-фактуру № 636 від 24.10.1997, платіжне доручення № 405 від 27.10.1997 про оплату рахунку № 636 від 24.10.1997 та накладну № 344 від 28.10.1997.

В той же час, третя особа по справі ЗАТ «Наука-Спорт» на вимогу колегії суддів не надало жодних документів, що підтверджували б його право власності на кабельні з'єднувальні мережі між Фізико-технологічним інститутом матеріалів та сплавів Національної академії наук України та ЗАТ «Наука-спорт», інші зовнішні та внутрішні електромережі та устаткування, в тому числі документів на підтвердження оплати за них, видаткових накладних тощо.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про належність доказів на підтвердження права власності позивача на кабель типу АВВГ (3*185) та відхилив акт розмежування балансової належності від 20.02.2002р. в якості доказу на підтвердження права власності ЗАТ «Наука-Спорт» на зазначений кабель.

Колегіє суддів також встановлено, що типовий договір, який зобов'язано відповідачів укласти з позивачем, не суперечить Закону України „Про електроенергетику”, Правилам  користування електричною енергією та Правилам приєднання електроустановок до електричних мереж. При цьому колегія суддів не приймає посилань скаржників на е, що умови договору, визначені судовим рішенням, не відповідають зазначеним правилам. Колегія суддів дійшла висновку, що окремі конкретні умови договору, в т. ч. щодо потужності електропостачання, строку дії договору, визначені судом першої інстанції з урахуванням обставин справи та фактичних відносин учасників спору.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційних скаргах, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 32/156-6/33 від 30.05.2008 прийнятео з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені відповідачем-2 та третьої особою при поданні апеляційних скарг зі сплати державного мита не відшкодовуються та покладаються на відповідача-2 та третю особу (апелянтів).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційні скарги Фізико-технологічного інституту металів та сплавів Національної академії наук України та Закритого акціонерного товариства „Наука-Спорт” залишити без задоволення, а Рішення Господарського суду міста Києва у справі №32/156-6/33 від 30.05.2008  - без змін.

2. Матеріали справи № 32/156-6/33 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      Євсіков О.О.

 Судді                                                                                          Вербицька О.В.

                                                                                          Гарник Л.Л.