32/156-6/33
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2009 р. № 32/156-6/33
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Н. Дунаєвської - головуючого,І. Воліка (доповідача),С. Разводової,
розглянувши матеріали касаційних скарг1) Закрите акціонерне товариство "Наука-Спорт",2) Фізико-технологічного інституту металів та сплавів Національної академії наук України,
на постановувід 03.09.2008
Київського апеляційного господарського суду
у справі№ 32/156-6/33
за позовомТОВ "Комерційний інформаційно-рекламний центр "СЕНС"
до1) Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго",2) Фізико-технологічного інституту металів та сплавів Національної академії наук України,
третя особаЗакрите акціонерне товариство "Наука-Спорт"
проспонукання укласти договір
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача - Опра Н.Л.;
відповідачів -третьої особи -Іващенко О.В.; Качка М.О.; Зінов'єва А.О.;Грибков М.Є.;
В С Т А Н О В И В:
У березні 2007 року позивач –ТОВ "Комерційний інформаційно-рекламний центр "СЕНС" пред'явило у господарському суді позов до відповідача - Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" про зобов'язання укласти договір про постачання електричної енергії та до відповідача - Фізико-технологічного інституту матеріалів та сплавів Національної академії наук України про зобов'язання укласти договір про спільне використання технологічних мереж енергозбереження: трансформаторної підстанції № 2485 та інших частин електромережі, що використовуються для подачі електроенергії до тенісного павільйону - нежилого будинку загальною площею 2191,1 кв. м. за адресою: 03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 32 (в літ. "Г"), що належить позивачу на праві власності.
Рішенням господарського суду м.Києва від 30.05.08 у справі №32/156-6/33 (суддя Ковтун С.А.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі із затвердженням договору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.08 у справі №32/156-6/33 (судді: Євсіков О.О., Вербицька О.В., Гарник Л.Л.) рішення господарського суду залишено без зміни.
У касаційних скаргах Закрите акціонерне товариство "Наука-Спорт" та Фізико-технологічного інституту металів та сплавів Національної академії наук України, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 179, 181, 184 ГК України, ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п.п. 5.1-5.4 "Правил користування електричною енергією", закону України "Про власність", Декрету КМУ "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", Постанови НКРЕ України №1137 від 14.12.2005, просили рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова зазначеним вимогам відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи та було предметом дослідження попередніх судових інстанцій, позивач є власником об'єкта нерухомого майна - тенісного павільйону загальною площею 2191,1 кв. м. за адресою: 03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 32 на підставі мирової угоди, укладеної між ТОВ "Комерційний інформаційно-рекламний центр "СЕНС" та ТОВ "Міжнародний тенісний клуб "Наука", затвердженої ухвалою господарського суду м. Києва від 19.06.2001 у справі № 13/43.
Право власності позивача на тенісний павільйон 03.09.2001 було зареєстровано комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна".
Постачання електричної енергії до тенісного павільйону позивача здійснюється через посередництво ЗАТ "Наука-спорт".
Разом з тим, будь-яких договорів щодо постачання електричної енергії до тенісного павільйону між цими сторонами укладено не було.
Тенісний павільйон, що належить позивачеві на праві власності, з'єднаний мережами з трансформаторною підстанцією № 2485, а саме: кабелем типу АВВГ (3*185), який було придбано в 1997 році ТОВ "Міжнародний тенісний клуб "Наука" у АТЗТ "Поліном", що підтверджується рахунком-фактурою № 636 від 24.10.1997, платіжним дорученням № 405 від 27.10.1997 про оплату рахунку № 636 від 24.10.1997 та накладною №344 від 28.10.1997.
Відповідно до листа ТОВ "Міжнародний тенісний клуб "Наука" від 21.05.2007 № 56 разом з нерухомим майном позивачу були передані технологічні електричні зовнішні та внутрішні мережі, якими постачається електрична енергія до тенісного павільйону, у тому числі кабель типу АВВГ (3*185), прокладений від трансформаторної підстанції № 2485 до тенісного павільйону.
Відповідно до акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності, складеного 20.02.2002 та підписаного представниками ЗАТ "Наука-спорт", відповідача-1 та відповідача-2, кабель типу АВВГ (3*185), ГРЩ-1 та лічильники електроенергії відносяться до об'єктів ЗАТ "Наука-спорт".
Трансформаторна підстанція № 2485 належить Фізико-технологічному інституту матеріалів та сплавів НАН України.
Відповідно до п. 1.2. Правил користування електричною енергією (далі - Правила), електропередавальна організація - це суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії.
Основний споживач - це споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними мережами субспоживачам.
Субспоживач - це споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.
Технологічні електричні мережі - сукупність електроустановок з усією інфраструктурою, у тому числі системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, що призначені для перетворення, передачі та/або розподілу електричної енергії, що належать основному споживачу і використовуються для передачі електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам, а також для транзиту електричної енергії в мережі електропередавальної організації.
Оскільки до трансформаторної підстанції № 2485 Фізико-технологічного інституту матеріалів та сплавів НАН України безпосередньо підключені електроустановки ТОВ "Комерційний інформаційно-рекламний центр "СЕНС" через кабель типу АВГ (3*185), то, відповідно, відповідач-1 є електропередавальною організацією, відповідач-2 - основним споживачем, а позивач - субспоживачем.
Відповідно до п. 1.2. Правил межа балансової належності - точка розподілу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або повного господарського віддання.
Згідно з п. 5.16 Правил користування електричною енергією у разі передачі електричної енергії послідовно мережами декількох суб'єктів господарювання договори про спільне використання технологічних електричних мереж (про технічне забезпечення електропостачання) укладаються безпосередньо між суб'єктами, які мають спільну межу балансової належності і мають врахувати обсяги передачі електричної енергії наступному суб'єкту господарювання.
Відповідно до п. 1.7 Правил у разі використання технологічних електричних мереж основного споживача субспоживачем відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, що укладається між ними на основі типового договору, що є додатком 2 до Правил.
Договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача - це домовленість двох сторін (основний споживач і субспоживач або постачальник електричної енергії), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час передачі електричної енергії технологічними мережами основного споживача для потреб субспоживача, електропередавальної організації або постачальника електричної енергії (п. 1.2 Правил).
Відповідно до п. 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
21.11.2007 позивач звернувся до відповідача-2 з листом № 497 від 21.11.2007 про укладання договору про спільне використання технологічних мереж до якого було додано копію реєстраційного посвідчення Київського МБТІ на право власності ТОВ "КІРЦ "СЕНС" на тенісний павільйон, договір про спільне використання технологічних мереж в трьох примірниках та проект акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є додатком до цього договору, в трьох примірниках.
Як вбачається з доданих проектів договору та акта розмежування балансової належності, вони відповідають та узгоджуються з умовами Типового договору, що є додатком № 2 до Правил.
За приписом п. 3 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Відповідно до п. 1.7 Правил основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, субспоживачам або постачальникам електричної енергії у разі дотримання ними вимог цих правил в укладанні (переукладанні) договорів про спільне використання технологічних мереж споживача або про технічне забезпечення електропостачання споживача.
Згідно з п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Пунктом 1.3. Правил визначено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (п. 1.6 Правил).
Договір про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та субспоживачем або споживачем, електроустановки якого приєднані до мереж електропередавальної організації, має укладатись після укладення між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача або договору про технічне забезпечення електропостачання субспоживача (споживача) (п. 1.8 Правил).
Відповідно до п. "б" ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладанні договору на постачання електричної енергії.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України рішення та постанова господарських судів ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг не спростовують висновків судових інстанцій, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ЗАТ "Наука-Спорт" та Фізико-технологічного інституту металів та сплавів Національної академії наук України залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.08 у справі №32/156-6/33 залишити без змін.
Головуючий: Н. Дунаєвська
Судді: І. Волік
С.Разводова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2009 |
Оприлюднено | 11.02.2009 |
Номер документу | 2893005 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Волік І.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні