Постанова

від 21.12.2011 по справі 5004/1539/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2011 р. Справа № 5004/1539/11

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

Полякова Б.М., - головуюч ого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Короткевича О.Є.,

розглянувши

касаційну скаргу приватної фірми "Юкон-Плюс ", м. Луцьк Волинської області

на постанову від 24.10.2011 р. Рівненського апе ляційного господарського су ду

у справі № 5004/1539/11 господарського суду Волинської області

за позовом приватної фірми "Юкон-Плюс ", м. Луцьк Волинської області

до приватної фірми "Юкон", м. Ко вель Волинської області

про визнання недійсним догово ру купівлі-продажу від 06.08.2008 рок у

в судовому засіданні взял и участь представники:

ПФ "Юкон-Плюс" ОСОБА_4, довір.,

ПФ "Юкон" ОСОБА_5, довір.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськог о суду Волинської області ві д 25.08.2011 року, що прийнято у справ і № 5004/1539/11 (суддя - Кравчук А. М.) позов приватної фірми "Юкон -Плюс" (далі-Позивач) до приват ної фірми "Юкон" (далі-Відповід ач) про визнання недійсним до говору купівлі-продажу від 06.0 8.2008 року задоволений, вказаний договір визнаний недійсним, а на Відповідача покладені с удові витрати.

Не погодившись з цим рішенн ям, приватна фірма "Юкон" зверн улася до Рівненського апеляц ійного господарського суду і з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення г осподарського суду Волинськ ої області від 25.08.2011 року, а пров адження у справі припинити.

Постановою Рівненського а пеляційного господарського суду від 24.10.2011 року (головуючий суддя - Коломис В.В., судді: Ог ороднік К.М., Тимошенко О.М.) апе ляційну скаргу задоволено, р ішення господарського суду В олинської області від 25.08.2011 рок у скасовано, прийняте нове рі шення, яким в позові відмовле но.

Не погоджуючись з постанов ою суду апеляційної інстанці ї, приватна фірма "Юкон-Плюс" з вернулася до Вищого господар ського суду України з касаці йною скаргою, в якій просить с касувати постанову Рів ненського апеляційного госп одарського суду від 24.10.2011 року, а рішення господарського суд у Волинської області від 25.08.2011 р оку залишити в силі.

Касаційна скарга мотивова на порушенням судом апеляцій ної інстанції норм матеріаль ного права, зокрема ст.ст. 232, 237 Ц ивільного кодексу України, с т.ст. 1, 17, 25 Закону України "Про ві дновлення платоспроможност і боржника або визнання його банкрутом", а також норм проце суального права.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, обговоривш и доводи касаційної скарги, п еревіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши зас тосування судами норм матері ального та процесуального пр ава, колегія суддів дійшла ви сновку, що касаційна скарга н е підлягає задоволенню, вихо дячи з наступного.

Судом першої інстанції вст ановлено, що укладення спірн ого договору в період після с пливу строку на добровільне виконання рішення в іншій сп раві є протиправним наміром ухилитись від виконання зобо в'язання за рішенням суду; зас новником двох підприємств (і Позивача, і Відповідача) є одн а й та сама особа, а продаж за с пірною угодою відбувся без в изначення ринкової ціни. Так ож, щодо права ліквідатора По зивача звернутись із позовом у даній справі, місцевий суд в казав, що відносно Позивача б ула порушена справа про банк рутство, а у ліквідатора за ви значених в ст.ст. 17, 25 Закону Укр аїни "Про відновлення платос проможності боржника або виз нання його банкрутом" підста в виникло право на оспорюван ня угоди у даній справі, прода ж же майна за спірною угодою суперечить статутним цілям Позивача. За цих підстав спір на угода була визнана судом н едійсною.

Скасовуючи це рішення та ві дмовляючи у задоволенні позо ву, суд апеляційної інстанці ї зазначив, що відсутні доказ и злочинного умислу для наст ання несприятливих наслідкі в для Позивача при укладенні спірної угоди, а участь одног о і того ж засновника у підпри ємствах Позивача та Відповід ача не є таким доказом. Здійсн ення ж виконавчого проваджен ня щодо Позивача в іншій спра ві не є перешкодою для розпор ядження ним своїм майном, а об тяження щодо проданого майна на момент укладення спірної угоди не було. Також апеляцій ний суд встановив, що порядок укладення спірної угоди був дотриманий - договір був по свідчений нотаріально, а в по дальшому майно було передано у власність третій особі - п риватному підприємцю ОСОБ А_6 (за договором міни), яку не було залучено до участі у спр аві місцевим судом, що також в изнано, як підставу для скасу вання рішення першої інстанц ії.

Заперечуючи висновки апел яційного суду, скаржник вказ ує на можливі наслідки накла дення арешту у межах виконав чого провадження стосовно По зивача в іншій справі, а також на незастосування апеляційн им судом норм ст.ст. 17, 25 Закону У країни "Про відновлення плат оспроможності боржника або в изнання його банкрутом" - що до спеціальних підстав для в изнання угод недійсними, що у кладені із заінтересованими особами. Також скаржник зазн ачає про неправомірний прода ж майна Позивача за ціною згі дно балансової вартості.

Однак, суд касаційної інста нції не погоджується із таки ми запереченнями, оскільки в они викладені із невірним за стосуванням норм Закону Укра їни "Про відновлення платосп роможності боржника або визн ання його банкрутом", Закону У країни "Про виконавче провад ження", цивільного законодав ства та норм господарського процесуального законодавст ва та з неналежною правовою о цінкою всіх встановлених суд ами обставин справи.

Так, жодною нормою розділу ХІV ГПК України ("виконання р ішення, ухвали постанови") та н ормою Закону України "Про вик онавче провадження" не встан овлено обмеження щодо розпор ядження боржником за зобов'я занням та у виконавчому пров адженні належним йому на пра ві власності майном у зв'язку із наявністю судового рішен ня про стягнення з цього ж бор жника суми боргу на користь і ншої особи. Виключенням, відп овідно до Закону України "Про виконавче провадження" є роз порядження майном, на яке нак ладений арешт відповідно до постанови державного викона вця, або на яке звернуто стягн ення за відповідним рішенням суду. Даних фактів стосовно п роданого майна (частки будів лі продовольчої бази) за спір ним договором купівлі-продаж у від 06.08.2008 року, що укладений мі ж сторонами у справі, саме на м омент укладення цієї угоди с удами попередніх інстанцій в становлено не було.

При цьому суд касаційної ін станції вважає хибним та так им, що не ґрунтується на нормі закону, посилання скаржника на можливі наслідки виконав чого провадження стосовно По зивача у вигляді арешту цьог о майна.

У зв'язку із викладеною пози цією Позивача слід зазначити , що здійснення виконавчого п ровадження щодо особи про ст ягнення суми боргу не може бу ти підставою обмеження для т акої особи на здійснення під приємницької діяльності, у т ому числі і на укладення дого ворів купівлі-продажу належн ого йому майна. В свою чергу, у кладення таких договорів не суперечить вимогам законода вства та не є, відповідно до но рм ст.ст. 203, 215, 655, 656, 658, 659 Цивільного к одексу України підставою їх недійсності.

До того ж, як вбачається з ма теріалів справи, постанови п ро арешт майна Позивача та пр о арешт його коштів на викона ння наказу господарського су ду Волинської області № 7/41-1 бу ли винесені лише 20.08.2008 року, 15.09.2008 р оку та 27.10.2008 року (а.с. 9-11), тоді як сп ірна угода укладена до цього часу - 06.08.2008 року.

Що ж правових підстав, за як их ліквідатор Позивача зверн увся із вимогами у даній спра ві про визнання недійсною сп ірної угоди з купівлі-продаж у, а також щодо застосування у зв'язку з цим норм ст.ст. 17, 25 Зак ону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " (далі - Закон про банкрутств о), касаційна інстанція вважа є за необхідне вказати про та ке.

Дійсно, нормами ч. 1 ст. 25 вказа ного закону передбачено, що з підстав, передбачених част иною десятою статті 17 цього За кону, ліквідатор з дня свог о призначення подає до госпо дарського суду заяви про виз нання недійсними угод боржн ика.

В свою чергу, за приписами ч . 10 ст. 17 цього ж закону керуючий санацією в тримісячний стро к з дня прийняття рішення про санацію має право відмовити ся від виконання договорів б оржника, укладених до поруше ння провадження у справі про банкрутство, не виконаних по вністю або частково, якщо: вик онання договору завдає зб итків боржнику; договір є довгостроковим (понад од ин рік) або розрахованим на од ержання позитивних результа тів для боржника в довгостр оковій перспективі, крім ви падків випуску продукції з т ехнологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відн овленню платоспроможності б оржника.

Між тим, призначений у спра ві про банкрутство боржника - Позивача ліквідатор - І . Василюк, звернувшись від і мені та в інтересах Позивача із позовом у даній справі, не довів наявність жодної із вк азаних підстав, а судами ні пе ршої, ні апеляційної інстанц ій не було на підставі доказі в у справі також встановлено жодної із передбачених ч. 10 ст . 17 Закону про банкрутство під став для визнання спірної уг оди купівлі-продажу недійсно ю.

Крім цього, суд касаційної і нстанції погоджується з інши ми підставами та обґрунтуван нями апеляційного суду щодо відсутності та недоведеност і правових підстав відповідн о до законодавства для визна ння недійсною укладеної між сторонами у справі угоди з ку півлі-продажу.

Виходячи із викладеного, ви сновки, зроблені в оскаржува ній постанові про відсутніст ь підстав для задоволення по зовних вимог є такими, що відп овідають і нормам законодавс тва, і обставинам справи.

За таких обставин справи, до води касаційної скарги прива тної фірми "Юкон-Плюс" не спрос товують висновків суду апеля ційної інстанції, тому оскар жувана постанова цього суду підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуаль ного права.

Поряд з викладеним, суд каса ційної інстанції вважає за н еобхідне стягнути зі скаржни ка недоплачену ним при зверн енні із касаційною скаргою у даній справі суму судового з бору в розмірі 598 грн. 70 коп., врах овуючи ставку судового збору за подання касаційної скарг и, встановлену нормами п. 2 ст . 4 Закону України "Про судовий збір".

З урахуванням викладеного та керуючись нормами Закону України "Про виконавче прова дження", ст.ст. 17, 25 Закону Україн и "Про відновлення платоспро можності боржника або визнан ня його банкрутом", ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст .ст. 203, 215, 655, 656, 658, 659 Цивільного кодек су України та ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Г осподарського процесуально го кодексу України, Вищий гос подарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватної фірми "Юкон-Плюс" за лишити без задоволення.

2. Постанову Рівненськ ого апеляційного господарсь кого суду від 24.10.2011 р. у справі № 5004/1539/11 залишити без змін.

3. Стягнути з приватн ої фірми "Юкон-Плюс" (ЄДРПОУ 32616117 , м. Львів, вул. Героїв УПА, 73/301) в д оход Державного бюджету Укра їни 598 грн. (п'ятсот дев'яносто в ісім гривень) 70 коп. недоплаче ної суми судового збору за ро згляд касаційної скарги у Ви щому господарському суді Укр аїни.

Доручити господарському суду Волинської області вид ати відповідний наказ.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлен а та підписана 22.12.2011 року.