Рішення

від 19.12.2011 по справі 2-6711/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-6711/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          19 грудня 2011 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючої судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Лахматової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ПАТ «Імексбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідачки на його користь суму заборгованості в розмірі 211031,24 гривень, витрати по сплаті судового збору у вигляді державного мита в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов уточнив, підтримав та пояснив суду, що 15 лютого 2008 року на підставі кредитного договору № 43 АКБ «Імексбанк»надав громадянці України ОСОБА_2 кредит у розмірі 29000 доларів США на поточні потреби з кінцевим терміном погашення 14.02.2011 року.

У відповідності до п. 1.3. Кредитного договору в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, в термін до 15 березня 2008 року Сторони мали укласти Іпотечний договір щодо нежитлових підвальних приміщень № 501 за адресою: м. Одеса, вул. Л. Толстого, 30, що також підтверджується Заявою на отримання кредиту від 11.02.2008 р. та анкетою позичальника.

Вищевказані нежитлові підвальні приміщення на підставі Свідоцтва про право власності від 25.01.2008 р. належать Товариству з обмеженою відповідальністю "НАШ ОСОБА_3" (ЄДРПОУ 35472956) на праві приватної власності. Засновником, керівником та єдиним учасником ТОВ "НАШ ОСОБА_3" є ОСОБА_2, що підтверджується Довідкою № 19/11-4162 з ЄДРПОУ, Статутом ТОВ "НАШ ОСОБА_3", зареєстрованого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 09.10.2007 р.

Але, після отримання кредитних коштів, ОСОБА_2 не надала в іпотеку банку визначене майно, що є порушенням п 1.3. Кредитного договору. Під різними приводами з боку позичальника укладення Іпотечного договору всіляко відкладалось та переносилось. Станом на 12 березня 2011 р. Іпотечний договір не укладений.

В липні 2008 р. банку стало відомо, що відповідачка змінила своє прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_1, про що отримала Свідоцтво про зміну імені та новий паспорт. Але, порушуючи вимоги п. 3.3.8. Кредитного договору № 43 від 15.02.2008 р., ОСОБА_1 ніяк не повідомила і не надала банку вищезазначені документи і всі наступні зміни до Кредитного договору підписувала старим прізвищем з вже недійсними паспортними даними.

До серпня 2010 року ОСОБА_1 виконувала свої зобов'язання за Кредитним договором № 43 зі сплати кредиту та відсотків за користування ним.

Але, починаючи з 02 серпня 2010 року позичальник не виконує свої зобов'язання зі своєчасного погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами. ОСОБА_1 не було сплачено чергові платежі за кредитом та відсотки за користування кредитом за період з серпня 2010 р. по лютий 2011 року. Таким чином, умови погашення кредиту, передбачені Договором кредиту, позичальником не виконувались належним чином, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 211031,24 гривень.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала в повному обсязі.

Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 лютого 2008 року на підставі кредитного договору № 43 АКБ «Імексбанк»надав громадянці України ОСОБА_2 кредит у розмірі 29000 доларів США на поточні потреби з кінцевим терміном погашення 14.02.2011 року, що підтверджується заявою на видачу готівки № 230/92 та меморіальним валютним ордером від 15.02.2008 року.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, кредит надано позивальнику в іноземній валюті –доларах США, основна сума заборгованості погашається в доларах США за графіком, сплата відсотків за користування кредитом здійснюється у валюті, в якій надано кредит.

У відповідності до п. 1.3. Кредитного договору в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, в термін до 15 березня 2008 року Сторони мали укласти Іпотечний договір щодо нежитлових підвальних приміщень № 501 за адресою: м. Одеса, вул. Л. Толстого, 30, що також підтверджується Заявою на отримання кредиту від 11.02.2008 р. та анкетою позичальника.

Вищевказані нежитлові підвальні приміщення на підставі Свідоцтва про право власності від 25.01.2008 р. належать Товариству з обмеженою відповідальністю "НАШ ОСОБА_3" (ЄДРПОУ 35472956) на праві приватної власності. Засновником, керівником та єдиним учасником ТОВ "НАШ ОСОБА_3" є ОСОБА_2, що підтверджується Довідкою № 19/11-4162 з ЄДРПОУ, Статутом ТОВ "НАШ ОСОБА_3", зареєстрованого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 09.10.2007 р.

Але, після отримання кредитних коштів, ОСОБА_2 не надала в іпотеку банку визначене майно, що є порушенням п 1.3. Кредитного договору. Під різними приводами з боку позичальника укладення Іпотечного договору всіляко відкладалось та переносилось. Станом на 12 березня 2011 р. Іпотечний договір не укладений.

В червні 2009 р. ОСОБА_2 звернулась до банку з заявою про перенесення сплати кредиту за період червень 2009 р.- січень 2010 р. рівними частками до кінця дії Кредитного договору. Тому 30.06.2010 р. між банком і відповідачем був укладений Договір про внесення змін до договору кредиту № 43 від 15.02.2008 р.

25.01.2010 р. відповідач звернулась до банку з заявою про перенесення сплати кредиту за період січень-червень 2010 р. рівними частками до кінця дії Кредитного договору. Тому 28.01.2010 р. між банком і відповідачем був укладений аналогічний Договір про внесення змін до договору кредиту, в якому клопотання ОСОБА_2 банком були задоволені.

Згодом банку стало відомо, що в липні 2008 р. відповідач змінила своє прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_1, про що отримала Свідоцтво про зміну імені та новий паспорт. Але, порушуючи вимоги п. 3.3.8. Кредитного договору № 43 від 15.02.2008 р., ОСОБА_1 ніяк не повідомила і не надала банку вищезазначені документи і всі наступні зміни до Кредитного договору підписувала старим прізвищем з вже недійсними паспортними даними.

До серпня 2010 року ОСОБА_1 виконувала свої зобов'язання за Кредитним договором № 43 зі сплати кредиту та відсотків за користування ним.

Але, починаючи з 02 серпня 2010 року позичальник не виконує свої зобов'язання зі своєчасного погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами. ОСОБА_1 не було сплачено чергові платежі за кредитом та відсотки за користування кредитом за період з серпня 2010 р. по лютий 2011 року. Таким чином, умови погашення кредиту, передбачені Договором кредиту, позичальником не виконувались належним чином.

Згідно зі статтями 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, належними сторонами, тобто боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

26 серпня 2010 р. банком на адресу ОСОБА_1 був відправлений лист (вих. № 2655) з вимогами до 20 вересня 2010 р. погасити всю існуючу заборгованість по Кредитному договору № 43 від 15.02.2008 р. Цей лист, а також телефоні та особисті розмови з ОСОБА_1 не призвели до виконання відповідачем своїх зобов'язань.

05 жовтня 2010 р. банком на адресу ОСОБА_1 був відправлена попередження - вимога (вих. № 3136), яким відповідача було проінформовано, що кредит визнаний банком строковим до сплати та вимагалось в термін до 05 листопада 2010 р. сплатити всю існуючу заборгованість за договором. Даний лист-вимога також були проігноровані позичальником.

14 лютого 2011 р. настав кінцевий термін погашення заборгованості за Кредитним договором. Зобов'язання зі сплати кредиту ОСОБА_1 виконано не було, у зв’язку з чим станом на 16.12.2011 року заборгованість по кредиту й досі не сплачена ані повністю ані частково.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 умов договору кредиту № 43 від 15.02.2008 року, ПАТ "Імексбанк" було причинено збитків на суму 197592,49 грн.

Згідно з пп. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору та сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору № 43 від 15.02.2008 р. в разі прострочення Позичальником строків сплати відсотків, а також прострочення строків повернення кредиту Позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, від несвоєчасно сплаченої суми.

Станом на 16 грудня 2011 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "ІМЕКСБАНК" складає 211031,24 гривень, та складається з  заборгованості за кредитом –22500 доларів США, що по курсу НБУ на 16.12.2011 року еквівалентно 179772,75 гривень; сума пені за кредитом та відсотками –3912,25 доларів США, що по курсу НБУ на 16.12.2011 року еквівалентно 31258,49 гривень

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі га на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатні и відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором систематично не виконувались, погашення кредиту та сплата відсотків у встановлений кредитними договорами термін не відбувались, внаслідок чого АТ "Імексбанк" зазнає матеріальну шкоду.

Відповідно до ч. І ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, ґрунтуючись на нормах чинного законодавства та умовах укладеного договору, АТ "ІМЕКСБАНК" має правові підставі для стягнення заборгованості за укладеним договором.

Відповідно до ч. 3 п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. № 14 "Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст. 192 ЦК, ч. 3 ст.533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р.№15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю")." Також: "у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення".

28 липня 2009 року у зв'язку із приведенням Статуту банку до вимог чинного законодавства України на підставі рішення загальних зборів акціонерів (протокол № 5 від 28.07.2009 р.) АКБ "Імексбанк" змінив назву на ПАТ "Імексбанк". Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ "Імексбанк" видано 14.08.2009 року.

ПАТ "Імексбанк" є правонаступником по всіх правах і зобов'язаннях АКБ "Імексбанк" (Ст. 1.1. Статуту банку).

01.09.2009 р. Управлінням НБУ в Одеській області внесено запис до Державного реєстру банків щодо Положення про філію ПАТ "Імексбанк" у м. Одеса у новій редакції, у зв'язку із зміною назви філії.

Таким чином, суд вважає можливим позов ПАТ «Імексбанк»- задовольнити, стягнути з відповідачки на його користь суму заборгованості в розмірі 211031,24 гривень, витрати по сплаті судового збору у вигляді державного мита в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст.. 14, 16, 590, 610, 611, 612, 625 ЦК Україна, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Імексбанк»загальну суму заборгованості в розмірі 211031,24 гривень, витрати по сплаті судового збору у вигляді державного мита в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень, а разом 212851,24 гривень.

Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:

19.12.2011