Рішення

від 14.04.2008 по справі 2/14пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД Луганської області  91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД Луганской области  91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.08                                                                                

Справа № 2/14пн

За позовом Комунального

підприємства «Бакалія», м. Стаханов Луганської області

до Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 , м. Стаханов Луганської

області

про усунення перешкод у  користуванні майном.

Суддя Седляр О.О.,

при секретарі судового засідання

Токінової В.А.,

в

присутності представників сторін:          

від позивача -Луковська І.В.,

дов. від 18.02.08 б/н, 

від відповідача -ОСОБА_2., дов.

від 24.01.08 НОМЕР_1,

розглянувши матеріали справи,

в с т а н о в и в:

          Відповідно до вимог ст. 77 ГПК

України у засідання суду було оголошено перерву з 08.04.08 до 14.04.08.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача

впродовж 3-х календарних днів з дня набрання чинності рішенням суду усунути

перешкоди у користуванні позивачем своїм майном, а саме: вбудованим нежитловим

приміщенням площею 89 кв.м. у будівлі складу (червоний куток) розташованого за

адресою: АДРЕСА_1шляхом звільнення цього приміщення.

Відповідач

відзивом на позовну заяву  від 29.02.08

б/н позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що після 31.12.07 орендатор СПД

ОСОБА_1. не був попереджений позивачем про свій намір щодо відсутності згоди на

подальшу пролонгацію договору оренди комунального майна № 7 від 02.01.01. У

зв'язку з чим він вважає, що договір оренди № 7 від 02.01.01 є продовженим на

той же строк та на тих же умовах, які були передбачені даним договором.

Посилання позивача на оповіщення СПД ОСОБА_1. про закінчення дії договору не

можуть бути належним доказом, внаслідок наявності у листах технічних помилок, у

зв'язку з чим не можливо ідентифікувати строк з якого саме договор оренди  сплинув та не підлягає пролонгації.

Позивачем, у

засідання суду 08.04.08, подано доповнення до позовної заяви, відповідно до

якого він просить стягнути з відповідача на його користь витрати на послуги

адвоката у сумі 2500 грн., при цьому надавши договір на виконання послуг, акт

приймання-передачі послуг, свідоцтво про право на зайняття адвокатською

діяльністю , авансовий звіт про використання коштів та квитанцію адвоката про

отримання грошей.

          Відповідач проти даних доповнень

заперечує, відповідно до відзиву від 08.04.08 б/н посилаючись на те, що позивачем

не надано належного фінансового документу, який підтверджує оплату послуг

адвоката, у зв'язку з чим він вважає дані вимоги необґрунтованими та такими що

не підлягають задоволенню.

Дослідивши

матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.

          Між КП «Бакалія»та СПД ОСОБА_1. було

укладено договір оренди комунального майна від 02.01.01 № 7 за умовами якого

«Орендодавець»(позивач у справі) передає , а «Орендар»(відповідач у справі)

приймає у строкове платне володіння та користування наступне майно: вбудоване

приміщення площею 89 кв.м у будівлі складу (червоний куток) , розташоване за

адресою: АДРЕСА_1 яке знаходиться на балансі КП «Бакалія».

          Згідно п. 9.1 укладеного сторонами

договору, строк дії договору визначений з 02.01.01 до 31.12.01.

          Відповідно до додаткових угод б/д та

б/н,  термін дії договору сторонами

було               пролонговано з

01.01.02 до 31.12.02 та з 01.01.03 до 31.12.03.

          Після 31.12.03 року пропозицій на

продовження терміну договору від 02.01.01 № 7, а також про припинення його

дії  від сторін не надходило, що не

протирічить ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального

майна».  

          З метою проведення капітального

ремонту приміщення, позивач, 12.11.07, 06.12.07, 15.01.08  направив відповідачеві листи № 121, б/н, № 8,

попередивши його про припинення дії договору оренди комунального майна від

02.01.01 № 7 по закінченні строку та висунув вимогу повернути йому орендоване

приміщення відповідно до умов зазначених у договорі, що не зроблено

відповідачем до наступного часу, тому позивач звернувся до суду з даним позовом

та просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні майном.

          Оцінивши доводи сторін у їх сукупності,

суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду

на наступне:

Відповідно до

ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін дії

договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви

однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного

місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той

самий термін і на тих самих умовах , які були передбачені договором.

Відповідно до умов

договору ( п. 9.1) сторони домовились, що об'єкт оренди надається в

користування відповідачеві на строк з 02.01.01 до 31.12.01. Як вбачається з

матеріалів справи (додаткових угод б/д та б/н ) та підтверджено представниками

сторін, договір оренди № 7 від 02.01.01 був продовжений на той самий термін і

на тих самих умовах, які були передбачені договором до 31.12.07.

Позивачем,  належними доказами доведено суду, що із

врахуванням положень ст. 17 Закону України «Про оренду державного та

комунального майна»він направив відповідачеві листи-заяви від 12.11.07 № 121 та

від 06.12.07 б/н (а.с. 15, 17) про припинення дії договору оренди від 02.01.07

№ 7,  попередив його про те, що договір

оренди № 7 не буде пролонговано та висунув вимогу звільнити орендоване приміщення

та повернути об'єкт оренди на умовах, визначених договором. Отримання даних

листів підтверджено належними докази вручення рекомендованої кореспонденції з

повідомленням ОСОБА_1 особисто (а.с. 16, 18), та представником відповідача не

заперечується.  

Відповідач

заперечує відносно того, що він отримав 

листи від позивача з іншими номерами ніж вказані у позовній заяві та

внаслідок технічних помилок, не зрозумів про якій саме договір іде мова.

Посилання

відповідача на те, що позивачем було надіслано листи від 12.11.07 та від

06.12.07 з іншими номерами ніж ті, які були вказані у позовній заяві, судом не

приймаються до уваги, оскільки його ствердження не підтверджені документально.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,

на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також не

приймається до уваги і те, що у даних листах було зроблено технічні помилки, а

саме:  вказано строк дії договору до

31.12.02, без врахування додаткових угод, яким строк дії договору був вказаний

до 31.12.03, оскільки зі змісту листів від 12.11.07 № 121 та від 06.12.07 б/н

чітко зрозуміло, що саме договір від 02.01.01 № 7  позивачем не буде пролонговано відповідачеві

на новий період часу.

У зв'язку з

цим, суд дійшов висновку, що договір оренди від 02.01.01 № 7 був пролонгований

сторонами лише до 31.12.07, та  з

01.01.08, є припиненим.

          Керуючись ст. 43 ГПК України,

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того,

посилання відповідача на те, що платежі, які здійснені СПД ОСОБА_1. після

31.12.07, свідчать про те, що договір оренди від 02.01.01 № 7 є пролонгованим

на 2008 рік, судом також не приймається до уваги, оскільки з наданих платіжних

доручень від 04.01.08 №№  174, 175, 176,

у  графі «призначення платежу»не

вбачається посилань на договір від 02.01.01 № 7.

          Стаття

27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачає, що у

разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови

від його продовження або банкрутства орендаря,  він зобов'язаний повернути

орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

З матеріалів

справи, вбачається, що відповідач не звільнив приміщення, яке ними орендується

за відповідним договором оренди. Тобто, 

є обґрунтованими вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача усунути

перешкоди у користуванні позивачем майном - вбудованим нежитловим приміщенням

площею 89 кв.м. у будівлі складу (червоний куток) розташованого за адресою:

АДРЕСА_1шляхом звільнення цього приміщення та підлягають задоволенню, з

віднесенням судових витрат на відповідача.

Щодо вимоги

позивача, про усунення перешкод у користуванні позивачем своїм майном впродовж

3-х календарних днів з дня набрання чинності рішенням суду, то вона

судом відхиляється, оскільки діючим законодавством не передбачено визначення

певного строку для здійснення даних дій. Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні

було оголошено лише резолютивну та вступну частину рішення, воно набирає законної

сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Вимоги позивача

щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у сумі 2500 грн.,

заявлені ним у відповідності з вимогами ст. 44 ГПК України та їх розподіл

здійснюється залежно від результатів вирішення спору відповідно до вимог ст. 49

ГПК України з урахуванням особливостей щодо співрозмірності заявленої до

стягнення суми витрат на оплату послуг адвоката з фактичним обсягом наданих

послуг.

У підтвердження

заявленої вимоги, позивачем наданий договір про надання юридичних послуг від

06.02.08 б/н, укладений між адвокатом ОСОБА_3 та КП «Бакалія», акт приймання

передачі послуг від 08.02.08, складаний між сторонами на виконання вимог п.1.2

укладеного договору від 06.02.08 б/н, яким підтверджено виконання

юридичних послуг адвокат ОСОБА_3 щодо складання позовної заяви про  усунення перешкод у користуванні майном за

договором оренди від 02.01.01 № 7 до СПД ОСОБА_1., копія свідоцтва про зайняття

адвокатською діяльністю на ім'я ОСОБА_3, авансовий звіт від 06.02.08 № 11 та

квитанція адвоката про отримання коштів у сумі 2500 грн.

Отже,

враховуючи те, що розмір відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката

повинен бути співрозмірним з обсягом фактично наданих послуг, суд дійшов висновку

про часткове задоволення вимог позивача у сумі 1000 грн. 

Відповідно до

ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено

вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі

викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49,

77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

     1.

Позов задовольнити частково.

               2. Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу

ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1, негайно від дня набрання чинності

рішенням суду у даній справі усунути перешкоди у користуванні Комунальним

підприємством «Бакалія», Луганська область, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2, своїм майном

- вбудованим нежитловим приміщенням площею 89 кв.м. у будівлі складу (червоний

куток) розташованого за адресою: АДРЕСА_1шляхом звільнення цього приміщення.

                3. Стягнути з Суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1,

на користь Комунального підприємства «Бакалія», Луганська область, АДРЕСА_2,

код НОМЕР_2, витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. витрати

за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

та витрати на послуги адвоката у сумі 1000 грн.,  видати наказ після набрання рішенням законної

сили.

Рішення набирає

законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано

21.04.08

          Суддя                                                                              

О.О. Седляр