Рішення

від 26.02.2008 по справі 8/580

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/580

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        27.03.2008 р.                                                                                  Справа №8/580

за позовом  Новосанжарського міжрайонного управління водного господарства, пров.Слюсарний, 3, смт. Нові Санжари, Полтавська область, 39300

до  Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергостар", вул. Панаса Мирного, 4, к. 22, м. Полтава, 36002

про  стягнення 24546 грн. 53 коп.

                                                       Суддя  Плеханова Л.Б.

Представники:

від позивача:   Білаш М.В., дов. № 01-10/41 від 23.01.08р.

від відповідача:   Чернега В.О. дор. від 11.03.2008р.

                              Якименко Ю.М. дор. від 11.03.2008р.

Розглядається позов  Новосанжарського  міжрайонного управління водного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергостар" про стягнення 24546,53 грн., яка складається з:

- фінансової санкції (пені у розмірі 0,5%) за несвоєчасні орендні платежі по договорах оренди №№ 164/04-Н, 165/04-Н, 1/04-Н, 2/04-Н у 2006-2007 роках в сумі 1384,84 грн.;

- штрафу у 5-кратному розмірі від щомісячного розміру орендної плати за несвоєчасні орендні платежі по договорах оренди №№  164/04-Н, 165/04-Н, 1/04-Н, 2/04-Н у 2007 році в  розмірі 13115,40 грн.;

- пені (у розмірі 0,5%) та суми недоотриманих доходів за період з 2003 по 2007 роки внаслідок безоплатного користування державним майном (рухоме обладнання) Кунцівської та Опішнянської ГЕС, що начебто знаходиться на балансі Новосанжарського МУВГ.

Відповідач у відзиві на позов (лист № 25/02-1 від 25.02.2008р. просить відмовити у задоволенні позову, який вважає необґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали та обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

25.11.04р. між Новосанжарським  міжрайонним управлінням водного господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Енергостар" були укладені договори  оренди №1/04-Н та №2/04-Н обладнання, що належать до державної власності та зніходяться у користуванні   Опішнянської  та Кунцівської ГЕС. Рухоме майно, а саме: кран-балка, обладнання для підйому шандорів, розподільче обладнання, щит керування Опішнянської  та Кунцівської ГЕС та трансформатор ТИЕz - 250 кВт на Опішнянській ГЕТ використовується Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Енергостар" безоплатно. При укладанні договорів не все обладнання Кунцівської та Опішнянської ГЕС, яким користуються відповідачі було включене в договори оренди.

Також, згідно договорів оренди №164/04-Н, №165/04-Н, №1/04-Н, №2/04-Н від 25.11.04р. зі змінами та доповненнями позивач здає в оренду відповідачеві,  нерухоме майно Опішнянської  та Кунцівської ГЕС. Відповідно розділу 3 п. 3.3 вказаних договорів Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Енергостар" повинно перераховувати кошти за орендну плату щомісяця не пізніше 10 числа, наступного за звітним місяцем, з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Також згідно розділу п. 9.3 розділу 9 Договору від 21.08.07р. відповідач за несвоєчасне внесення орендної плати повинен сплачувати пеню в розмірі 0,5% від суми загального розміру орендної плати за кожен день прострочення виконання зобов"язання та штрафу  у 5-кратному розмірі орендної плати.

Пунктом 3.5 усіх вищезазначених договорів оренди державного майна №№ 164/04-Н, 165/04-Н, 1/04-Н, 2/04-Н до 21.08.07р. була передбачена відповідальність за порушення терміну розрахунків у вигляді пені в розмірі 0,5%.

Однак, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" №543/96-ВР від 22.11.96п. врегульовані відносини платника та одержувача грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань. Статей 1 зазначеного закону передбачено, що у випадку прострочення платежу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів пеню в розмірі, що встановлюються за згодою сторін, а ст. 3 цього ж Закону встановлює обмеження, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пені.

Аналогічна норма встановлена також п. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського Кодексу України, в якій зазначається, що платник грошових коштів сплачує за прострочу  платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Абзац 2 п. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України встановлює норму, згідно якої сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов"язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті відносин сторонами.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до Роз"яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.94р. №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань" якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

21.08.07р. до договорів №164/04-Н та №165/04-Н до розділу 9 "Відповідальність" внесені зміни, у тому числі  зміни що стосуються розміру відповідальності відповідача за несвоєчасне перерахування орендної плати, а саме встановлений розмір штрафу (у 5-кратному розмірі від щомісячного розміру орендної плати).

До договорів оренди № 1/04-Н та №2/04-Н відповідні зміни щодо встановленні розміру фінансових санкцій внесені не були.

У відповідності до ст. 230 ГКУ штрафні санкції застосовуються при неналежному виконанні господарського зобов"язання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином виконував свої зобов"язання по договорах оренди, що підтверджується актом звірки та копіями платіжних доручень на перерахування орендної плати. Відповідач своєчасно відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України провів перерахування орендної плати згідно додаткових угод від 21.08.07р., а саме на протязі семі днів від дати підписання (пред"явлення) вимоги  позивача щодо сплати заборгованості.

Суд вважає, що у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені та штрафу) за порушення терміну розрахунків по Договорах оренди №164/04-Н, №165/04-Н, №1/04-Н та №2/04-Н. Крім того, що стосується договорів оренди №1/04-Н та №2/04-Н, то нарахування штрафу та пені в запропонованому позивачем розмірі є необгрунтованим, оскільки їх розмір не встановлений договорами.

Як вбачається з акту взаємних розрахунків станом на 31.01.2008р. заборгованість відповідача по орендній платі відсутня.

Що стосується нарахування позивачем пені (у розмірі 0,5%) та суми недоотриманих доходів за період з 2003 по 2007 роки внаслідок безоплатного користування державним майном - рухомим обладнанням Кунцівської та Опішнянської ГЕС, що начебто знаходиться на балансі Новосанжарського МУВГ, то господарським судом встановлено наступне.

При укладанні Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Енергостар" договорів оренди майна Кунцівської та Опішнянської ГЕС з Регіональним відділенням Фонду Державного майна у Полтавській області та безпосередньо з самим позивачем з урахуванням вимог Закону України "Про оренду державного та комунального  майна" були досягнуті домовленості, щодо усіх істотних умов договору оренди, які знайшли своє відображення у договорах, у тому числі стосовно вичерпного переліку орендованого майна.

У відповідності до вказаних договорів оренди відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Енергостар" здійснював своєчасний та повний розрахунок орендних платежів з орендатором за визначені договорами об"єкти оренди.

У відповідності до Закону України "Про оренду державного та комунального  майна" розрахунок орендної плати здійснюється на підставі оцінки майна, зробленої на дату укладання договору оренди. До акту оцінки спірне майно не потрапило, що підтверджується актами прийому передачі майна, які були складені на підставі експертної оцінки.

У відповідності до ст. 34 ГПКУ Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не надано належних доказів,  які б підтверджували право власності позивача на майно, яке начебто безоплатно використовується відповідачем.

Крім того, розрахунок суми недоотриманих доходів орендної плати та пені позивачем проводиться за період, який не відповідає періоду оренди майна згідно договорів оренди №№ 164/04-Н, 165/04-Н, 1/04-Н, 2/04-Н, а отже не відповідає фактичним обставинам справи та не може бути прийнятим судом як належний доказ.

Нарахування пені (штрафу, неустойки), як правового наслідку порушення зобов"язання (згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України), у правовідносинах між сторонами даного спору, як таких, що регулюються Господарським кодексом України, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано  (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (Роз"яснення ВАСУ від 10.12.96р. № 02-5/422 "Про судове рішення").

Як зазначається в ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої доказової сили.

Суд вважає, що позивач не надав достовірних і переконливих доказів порушення відповідачем зобов"язань по вищевказаних договорах оренди.

При зверненні з позовом до господарського суду позивач в розрахунку позовних вимог зазначив періоди:

- по пені з липня 2003р. по листопад 2004р. за користування трансформатором та обладнанням, та з листопада 2004р. по жовтень  2007р. за інше майно.

З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку, що в порушення вимог п. 6 ст. 232 ГК України, ст. 258 ЦК України позивач нарахував відповідачеві штрафні санкції через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконане, і не довів настання підстав для їх застосування.

Представник відповідача на підставі ч. 3 ст. 267 ЦК України наполягає на застосуванні строку позовної давності до позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 43, 82-84 ГПК України, суд, -                                             

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову.

          Суддя                                                                      Плеханова Л.Б.