Рішення

від 15.07.2008 по справі 26/178

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/178

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

15.07.08                                                                                           Справа№ 26/178

За позовом: Дочірнього підприємства Фінансово-лізингової компанії „Електрон-Лізинг” ВАТ „Концерн-Електрон”, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства „Галицький дім”, с. Наварія Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 307 925,32 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Сенів В.О. –начальник юридичного відділу (довіреність № 069-02/40 від 25.02.2008 р.)

від відповідача не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України

Суть спору: Дочірнє підприємство Фінансово-лізингова компанія „Електрон-Лізинг” ВАТ „Концерн-Електрон”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства „Галицький дім”, с. Наварія Пустомитівського району Львівської області про стягнення 307 925,32 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15.07.2008 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 25.06.2008 р. не виконав, проти позовних вимогу встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 3219595.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

02.10.2006 р. між сторонами укладено договір оренди № 192/2006-о (далі по тексту –договір оренди).

Згідно умов договору позивач зобов'язався надати відповідачу в оплатне користування нежитлові приміщення: (частина азотної станції 1-й поверх), площею 348,0 кв.м. та (частина азотної станції 2-ий поверх), площею 167,5 кв.м., загальною площею 515,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 315, а відповідач зобов'язувався сплачувати позивачу орендну плату, передбачену розділом 2 цього договору.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав повністю, а саме: передав відповідачу в оплатне користування нежитлові приміщення: (частина азотної станції 1-й поверх), площею 348,0 кв.м. та (частина азотної станції 2-ий поверх), площею 167,5 кв.м., загальною площею 515,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 315, що підтверджується підписаним обома сторонами актом передачі-приймання від 20.11.2006 р. (копія акта знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2. договору оренди передбачено, що Орендар (відповідач) зобов'язаний сплачувати щомісячно, до 5-го числа поточного місяця, Орендодавцю (позивачу) орендну плату з врахуванням індексу інфляції за останній місяць офіційно визначений на момент проведення відповідного платежу.

Відповідач своїх зобов'язань по договору оренди перед позивачем щодо сплати орендної плати належним чином не виконував, внаслідок чого між сторонами 30.08.2007 р. укладено угоду № 1/192/2006-о про розірвання договору оренди та реструктуризацію заборгованості згідно якої відповідач зобов'язався погасити заборгованість за користування приміщенням, що є предметом договору оренди, у розмірі 29 074,21 грн. не пізніше ніж до    31 жовтня 2007 р.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань, передбачених договором оренди та угодою № 1/192/2006-о про розірвання договору оренди та реструктуризацію заборгованості, перед позивачем щодо сплати орендної плати належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на загальну суму    16 619,72 грн.

Позивач керуючись п. 5.2. договору оренди, п. 2 угоди № 1/192/2006-о про розірвання договору оренди та реструктуризацію заборгованості та Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” нарахував відповідачу пеню за затримку платежу по орендній платі на загальну суму 1 336,85 грн.

Крім того, відповідно до п. 5.1. договору оренди, у випадку несвоєчасного повернення Орендарем (відповідачем) одержаного за цим договором приміщення після припинення дії цього договору, він сплачує неустойку у розмірі 1% від вартості майна за кожен день прострочення до повного його повернення.

Доказів повернення майна позивачу відповідачем не подано.

Отже, позивач керуючись п. 5.1. договору оренди нарахував відповідачу неустойку на загальну суму 289 968,75 грн.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, суд вважає, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків та підлягає зменшенню до суми в розмірі 30 000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Оскільки спір виник виключно з вини відповідача, то судові витрати слід покласти на нього повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 551 ЦК України, ст. 193 ГК України, та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд–

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на відповідача повністю.

3.          Стягнути з Приватного підприємства „Галицький дім”, с. Наварія, вул. Садівнича, 4, Пустомитівський район, Львівська область (код ЄДРПОУ 34605259) на користь Дочірнього підприємства Фінансово-лізингової компанії „Електрон-Лізинг” Відкритого акціонерного товариства „Концерн-Електрон”, м. Львів, вул. Стороженка, 12 (код ЄДРПОУ 22412772) 16 619 грн. 72 коп. заборгованості по орендній платі, 1 336 грн. 85 коп. пені, 30 000 грн. 00 коп. неустойки за неповернення об'єкту оренди, 3 079 грн. 25 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.          В решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

6.          Видати Дочірньому підприємству Фінансово-лізинговій компанії „Електрон-Лізинг” Відкритого акціонерного товариства „Концерн-Електрон” довідку на повернення з державного бюджету 515,75 грн. державного мита як зайво сплаченого.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.