Постанова

від 28.08.2008 по справі 2/358-пд-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/358-пд-06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.08.08                                                                                       Справа №2/358-пд-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді  Шевченко Т. М.    , Кагітіна Л.П.  , Коробка Н.Д.

при секретарі: Акімовій Т.М.,

за участю представників

позивача:Ревко О.В., дов.№1788 від 27.08.08;

відповідача-1: Білецький О.В., дов. б/н від 04.12.07;

відповідача-2: не прибув;  

відповідача-3: не прибув;  

від прокуратури: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Господар»

на рішення господарського суду Херсонської області від 17.06.2008р. по справі № 2/358-ПД-06

за позовом Прокурора Великоолександрівського району Херсонської області в інтересах держави в особі Великоолександрівської селищної ради, смт. Велика Олександрівка Великоолександрівського району Херсонської області,

до відповідача-1: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Господар», смт. Велика Олександрівка Великоолександрівського району Херсонської області,

до відповідача-2: Відкрите акціонерне товариство «Великоолександрівський райагрохім» смт. Велика Олександрівка Великоолександрівського району Херсонської області,

до відповідача-3: Приватне підприємство «Агропроменерго», смт. Велика Олександрівка Великоолександрівського району Херсонської області,

про визнання недійсними установчого договору.

На підставі розпорядження першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №1623 від 28.08.2008 року справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий – Шевченко Т.М. (доповідач), судді: Коробка Н.Д., Кагітіна Л.П. Справу прийнято до провадження зазначеною  колегією суддів.

За клопотанням представників сторін розгляд справи  здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 28.08.2008 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.06.2008 року (суддя Александрова Л.І.) задоволені позовні вимоги прокурора Великоолександрівського району Херсонської області в інтересах держави в особі Великоолександрівської селищної ради задоволені: визнано недійсним установчий договір від 22 квітня 2003 року  між Великоолександрівською селищною радою, Відкритим акціонерним товариством «Великоолександрівський райагрохім», Приватним підприємством «Агропроменерго»  про створення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Господар» та зобов'язано СТОВ «Господар» повернути Великоолександрівській селищній раді належне раді майно, що було передано до статутного фонду створеного товариства (а.с.106 том 2).

Рішення  мотивовано порушенням Конституції України та законів України при створенні СТОВ «Господар» в частині передачі у статутний фонд товариства майна, що є комунальною власністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим актом, відповідач-1 у справі (СТОВ «Господар») звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду  з апеляційною  скаргою, в якій  просить рішення господарського суду по даній справі скасувати, в позові відмовити повністю.

В  апеляційній скарзі позивач зазначає, що господарським судом при прийнятті рішення порушенні норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. В обґрунтування доводів заявник стверджує наступне:

Прокурор подав позов із порушенням строку позовної давності, причин для поновлення строків не було, тому суд повинен був відмовити у позові з зазначених підстав.

Вказує, що СТОВ «Господар» було створене відповідно до діючого законодавства, Великоолександрівська селищна рада добровільно та за власним бажанням передала майно як внесок до статутного фонду товариства.

Вважає, що скасування  у 2006 році рішення №98 від 03.03.2003 року про створення СТОВ «Господар» не може бути підставою для визнання недійсним установчого договору товариства, так як на момент укладення спірного договору зазначене рішення було чинним і було повністю виконане.

Зазначає, що спір з приводу укладення установчого договору виник як наслідок виходу позивача зі складу СТОВ «Господар» та бажанням селищної ради повернути майно, яке  рада внесла у статутний фонд товариства, але, на думку відповідача-1, у даному випадку необхідно застосовувати приписи ч. 2 ст. 148 ЦК Украйни,  згідно з якою  учасник, який виходить з товариства, вправі одержати вартість частини майна пропорційно його частці у статутному капіталі товариства, а не ставити питання про визнання недійсним установчого договору.

Зауважує, що в провадженні господарського суду є справа за позовом Великоолександрівської селищної  ради про витребування майна, яке внесено до статутного фонду СТОВ «Господар», тому, на думку заявника, селищна рада вже скористалась своїм правом на захист інтересів.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Великоолександрівська селищна рада вказує на законність та обґрунтованість рішення господарського суду, зазначає, що укладення спірного установчого договору фактично позбавило громаду селища Велика Олександрівка в особі Великоолександрівської селищної ради права управляти та розпоряджатися комунальним майном, що суперечить Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування», іншим нормативним актам, порушує права та охоронювані законом інтереси територіальної громади (додано до справи).

В судовому засіданні уповноважені представники сторін підтримали письмові доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на скаргу. Позивача підтримав у повному обсязі доводи, викладені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях, стверджує, що є всі правові підстави для відмови в задоволенні позову.

Прокурор, відповідачі 2 та 3 письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду не надіслали, в судове засідання прокурор та уповноважені представники вказаних осіб не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до  приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами  повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Великоолександрівської селищної ради № 98 від 03.03.2003 року "Про створення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Господар", з посиланням на п. 32 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", створено СТОВ "Господар", співвласниками якого визначено Великоолександрівську селищну раду, ПП "Агропроеменрго" та ВАТ "Великоолександрівський райагрохім".

22 квітня 2003 року укладено та зареєстровано установчий договір СТОВ "Господар".

Виходячи зі змісту установчого договору (пункти 15-17, а.с.12 том 1), для забезпечення діяльності Товариства, за рахунок внесків його учасників, створюється статутний фонд у розмірі 617436 гривень. Частка Великоолександрівської селищної ради в статутному фонді Товариства становить 185231 грн., що складає 30%, частка ПП "Агропроменерго" - 246974 грн., що складає 40% у статутному фонді, частка ВАТ "Великоолександрівський райагрохім" – 185231 грн., що складає 30% у статутному фонді СТОВ «Господар». Засновники вносять свої вклади належним чином, згідно переліку, визначеному в додатках № 1, 2, 3, які підписуються всіма учасниками та є невід'ємною частиною установчого договору. При цьому сторони визначили, що селищна рада вносить у статутний фонд товариства на момент підписання цього договору свою частку в розмірі 100% визначеного майна, Приватне підприємство "Агропроменерго" та ВАТ "Великоолександрівський райагрохім" вносять у статутний фонд майно більш як на 30% від частки в статутному фонді, а залишкову частину вносять на протязі одного року грошовими коштами або майном.

Як встановлено господарським судом і підтверджено матеріалами справи, Великоолександрівська селищна рада до статутного фонду СТОВ «Господар» внесла 100% частки у статутному фонді, яке складається з майна комунальної власності, що перелічене у додатку № 1 до установчого договору: будівлю каналізаційно-насосної станції, башту, артсвердловини, станки, компресор, повітряну та водопровідну мережу, трансформатори, автомобілі, трактори тощо (том 1 а.с.13,14).

За результатами проведеної прокуратурою Херсонської області перевірки  законності передачі комунального майна (водопровідної та каналізаційної мережі) у  статутний фонд СТОВ "Господар", прокурором був внесений протест на рішення Великоолександрівської селищної ради від 03.03.03р. № 98 та рішенням ради  від 14.03.06 р. № 758 зазначене  вищу рішення №98 було скасоване.

Визнання недійсним установчого договору товариства та повернення  у комунальну власність майна, незаконно переданого до статутного фонду СТОВ «Господар», стало предметом розгляду у господарському суді за позовом прокурора Великоолександрівського району Херсонської області в інтересах держави в особі Великоолександрівському селищної ради.

Колегія судів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню  в силу наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, <…> утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю.

Виходячи з положень глави 2 «Основні напрямки та форми участі держави та місцевого самоврядування у сфері господарювання» Господарського кодексу України, (ст.ст. 8, 24 Кодексу) держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання. Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; суб'єктами господарювання комунального сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб'єкти, у статутному фонді яких частка комунальної власності перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Як вбачається за матеріалів справи та наданих доказів, СТОВ «Господар» не є комунальним підприємством, при цьому частка майна комунальної власності (яке передано селищною радою) становить  30 відсотків статутного фонду Товариства.

Згідно з ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

За наведених обставин, господарський суд дійшов правильного висновку, що у селищної ради були відсутні правові підстави на таких умовах приймати участь у створенні суб'єкта підприємницької діяльності, сільськогосподарського товариства з обмеженої відповідальністю «Господар», шляхом укладення установчого договору та передачі комунального майна в статутний фонд товариства, яке є суб'єктом колективної власності.

Крім того, колегія суддів зауважує, що рішенням Великоолександрівської селищної ради від 14.03.06 р. № 758 скасовано рішення № 98 від 03.03.03р., на підставі якого відбувалось створення СТОВ «Господар». Рішення № 758 в судовому порядку було оскаржене СТОВ "Господар", але усіма судовими інстанціями відмовлено у визнанні нечинним  вказаного рішення.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про господарські товариства», господарськими товариствами вважаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Згідно зі ст. 41 Цивільного кодексу УРСР, норми якого діяли під час створення СТОВ «Господар», угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Угоди можуть бути односторонніми,  дво- або багатосторонніми (договори).

Аналізуючи наведене, господарський суд правомірно дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що Установчий Договір СТОВ "Господар" є трьохсторонньою угодою та при наданні правової оцінки цій угоді, законності її укладення, вирішенні спору щодо дійсності цієї угоди слід застосовувати норми цивільного кодексу України, якими врегульовані питання стосовно визнання договорів (правочинів) недійсними.

Відповідно до положень ст.48 ЦК України, норми якої діяли під час укладення спірного договору недійсним є договір, який суперечить вимогам чинного законодавства. Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, у якими закон пов'язує визнання угод недійсними, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони у зв'язку із укладенням угоди.

Аналогічні приписи містяться також  у  ст. 215 Цивільного кодексу України, норми якого діють на час розгляду спору в суді, а саме: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, згідно з п.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, господарський суд правильно застосував до спірних правовідносин приписи  наведених вище норм права.

Застосування наслідків недійсності угоди передбачено ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР, про обов'язок суду щодо застосування наслідків недійсності правочинну йдеться також в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року № 3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”. Тому господарський суд дійшов правильного висновку щодо застосування наслідків  недійсності спірної угоди.

Доводи заявника апеляційної скарги до уваги не приймаються з наведених вище підстав, а саме:

Позовна заява подана в інтересах держави прокурором, тому відлічувати початок строку позовної давності слід з дати, коли особа (уданому випадку прокурор) дізналась про порушення своїх прав (у даному випадку – прав держави в особі Великоолександрівської селищної ради). З матеріалів справи вбачається, що 3-річний строк позовної давності з моменту укладення спірного договору до дня подачі   прокурором позову не сплив.

Твердження заявника апеляційної скарги щодо правомірності створення СТОВ «Господар» та передачі селищною радою до статутного фонду товариства комунального майна спростовуються  дослідженими доказами.

Приписи ст. 148 ЦК України застосовуються при вирішенні спору, пов'язаному із виходом учасника з товариства. Предметом спору у даній справі є визнання угоди недійсною, тому відсутні підстави посилатися на вказану статтю закону.

Наявність зупиненої справи про витребування майна не є правовою підставою, в розумінні положень ГПК України, для відмови у задоволенні позову про визнання угоди недійсною.

Отже, господарський суд Херсонської області вірно застосував норми матеріального і процесуального права та правильно прийняв рішення про визнання недійсним спірного Договору та застосування наслідків недійсності угоди, підстави для скасування або зміни оспорюваного рішення відсутні.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги - відповідача-1 у справі.           

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

       Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Господар» (смт. Велика Олександрівка Великоолександрівського району Херсонської області) на рішення господарського суду Херсонської області від 17.06.2008 року  у справі № 2/358-пд-06 залишити без задоволення.

       Рішення господарського суду Херсонської області від 17.06.2008 року у справі № 2/358-пд-06 залишити без змін.

   Постанова оформлена та підписана 05.09.2008р.

Головуючий суддя Шевченко Т. М.

 судді  Шевченко Т. М.  

 Кагітіна Л.П.  Коробка Н.Д.