Постанова

від 09.09.2008 по справі 3/64пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/64пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.09.2008  року                                                            Справа № 3/64пн

                    Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                              Семендяєвої І.В.

суддів                                                  Баннової Т.М.

                                                  Парамонова Т.Ф.

за присутністю секретаря

судового засідання                              Антонової І.В.

та представників сторін:

від позивача                                        - Мельникова А.Ф., довіреність № 31 від 01.09.08;

від відповідача                              - Василевська Б.П., начальник відділу економічної безпеки, довіреність № 006-181 від 21.02.08,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Відкритого акціонерного товариства „Укрхіменерго”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

на рішення

господарського суду           Луганської області

від                                                   09.07.08 (підписано 14.07.08)

у справі                                        № 3/64пн (головуючий суддя –Доманська М.Л.,

судді –Зюбанова Н.М., Лісовицький Є.А.)

за позовом                                        Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Діана”, м. Лисичанськ Луганської області

до відповідача                              Відкритого акціонерного товариства „Укрхіменерго”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про                                                  визнання права власності

за зустрічним позовом                    Відкритого акціонерного товариства „Укрхіменерго”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Діана”, м. Лисичанськ Луганської області

про                                                   визнання права власності, визнання договору недійсним та зобов'язання повернути безпідставно набуте майно

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма „Діана”, м. Лисичанськ Луганської області (далі за текстом –ТОВ Фірма „Діана”, позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства „Укрхіменерго”, м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі за текстом –ВАТ „Укрхіменерго”, відповідач) про визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Мирнодолинська селищна рада, база відпочинку „Острів”.

Відповідач по справі подав зустрічний позов № 006-570 від 20.06.08, яким просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову щодо визнання права власності на нерухоме майно –базу відпочинку „Острів”, що розташована у гирлі р. Борова; задовольнити зустрічний позов щодо визнання права власності за ВАТ „Укрхіменерго” на вказане нерухоме майно; визнати договір купівлі-продажу від 19.02.96 недійсним та зобов'язати ТОВ Фірму „Діана” повернути ВАТ „Укрхіменерго” безпідставно набуте вказане нерухоме майно.

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.07.08 у справі  №3/64пн первісний позов задоволено у повному обсязі, визнано за ТОВ Фірмою „Діана” право власності на нерухоме майно за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Мирнодолинська селищна рада, база відпочинку „Острів”; стягнуто державне мито за позовом в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.; у задоволенні зустрічного позову відмовлено та судові витрати за цим позовом покладено на позивача за зустрічним позовом, крім того, суд першої інстанції повернув позивачу за зустрічним позовом із Державного бюджету України зайве сплачене державне мито в сумі 70 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, ВАТ „Укрхіменерго” (відповідач за первісним позовом) звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 006-691 від 23.07.08, якою просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення зустрічної позовної заяви, судові витрати покласти на ТОВ Фірму „Діана”.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник вказує на те, що висновок суду про визнання одним та тим же підприємством підприємства за назвою ВАТ „Укрхіменерго” та АТ „Укрременерго” є необґрунтованим, про це також свідчить те, що печатки цих підприємств різні, даний факт досліджувався судом на дорученні представника № 006-11 та договорі купівлі-продажу від 19.02.96, але не був прийнятий ним до уваги; що судом не доведено скріплення спірного договору печаткою саме ВАТ „Укрхіменерго”; що твердження суду першої інстанції про те, що відсутність такої посади на підприємстві як голова та це не є підставою для визнання угоди недійсною суперечить ст. 29 ЦК УРСР, а тому, на думку заявника скарги, договір купівлі-продажу від 19.02.96 укладений неуповноваженою особою; що враховуючи вимоги ст. ст. 26-29, 62-70, 48 ЦК УРСР заявник наполягає на тому, що договір купівлі-продажу від 19.02.96 не відповідає вимогам закону та є недійсним; що відсутні підстави для визнання права власності на нерухоме майно за позивачем за первісним позовом, а тому відповідно до ст. 469 ЦК УРСР ТОВ Фірма „Діана” повинно повернути безпідставно набуте майно; що висновок суду про відмову у задоволенні зустрічного позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності, оскільки, як зазначено у рішенні, ВАТ „Укрхіменерго” дізналося про порушення свого права під час укладення договору, не відповідають дійсності, так як заявник скарги дізнався про відповідне порушення лише при поданні позову до господарського суду, а саме 21.04.08; що ВАТ „Укрхіменерго” вважає, зазначенні у рішенні підстави для застосування пропущеного строку позовної давності для ВАТ „Укрхіменерго” повністю співпадають з підставами для застосування пропущеного строку позовної давності саме для ТОВ Фірми „Діана”.

Луганський апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 01.08.08 прийняв до провадження апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом.

Розпорядженням першого заступника голови суду від 01.08.08 для розгляду вказаної вище апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду призначено судову колегію у складі: головуючого судді –Парамонової Т.Ф., суддів –Баннової Т.М., Єжової С.С.

У зв'язку з виходом на роботу судді Семендяєвої І.В. та відпусткою судді Єжової С.С. розпорядженням першого заступника голови суду від 11.08.08 призначено нову судову колегію у складі: головуючого судді –Семендяєвої І.В., суддів – Баннової Т.М., Парамонової Т.Ф.

Відзивом № 33 від 08.09.08 позивач за первісним позовом відхилив доводи апеляційної скарги через їх безпідставність, а рішення суду вважає законним та обґрунтованим.

Апеляційна скарга розглядалась 26.08.08. У судовому засіданні розгляд скарги відкладався до 09.09.08. Постанова приймається 09.09.08.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За змістом ст. 101 вказаного Кодексу у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спір про визнання права власності за ТОВ Фірмою „Діана” на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Мирнодолинська селищна рада, база відпочинку „Острів” виник з підстав, що позивач не міг реалізувати своє право власності та розпорядження майном, оскільки йому було відмовлено в реєстрації права власності на нерухоме майно; в подальшому про своє право на це нерухоме майно заявив відповідач за даним позовом, який подав зустрічний позов до ТОВ Фірми „Діана” про визнання права власності за ВАТ „Укрхіменерго” на вказане нерухоме майно; визнання договору купівлі-продажу від 19.02.96 недійсним та про зобов'язання ТОВ Фірму „Діана” повернути ВАТ „Укрхіменерго” безпідставно набуте спірне нерухоме майно.

Розглянувши спір по суті, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив первісні позовні вимоги та відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Підставою позовних вимог за первісним позовом є договір купівлі-продажу будівлі від 19.02.96 (а. с. 8, т. 1), за умовами якого продавець (відповідач за первісним позовом) зобов'язався передати у власність покупця (позивача за первісним позовом) будівлю у гирлі річці Борова (в районі піонер табору „Восход” заводу „Пролетарій”), а покупець –прийняти будівлю та оплатити за остаточною вартістю, яка визначена сторонами договору у акті від 29.02.96 у розмірі 45600000 крб. (а. с. 9, т. 1).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що  договір купівлі-продажу будівлі від 19.02.96 відповідає вимогам цивільного законодавства, яке діяло на час укладання цього договору.

Так, відповідно до ст. 224 Цивільного кодексу УРСР за договором  купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За статтею 225 Цивільного кодексу УРСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.

Відповідно до ст. 145 Цивільного кодексу УРСР якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.

Витребування майна з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не допускається, якщо майно було продано в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно набуто безоплатно від особи, яка не мала права його відчужувати, власник вправі витребувати майно в усіх випадках.

Відповідач за первісним позовом не довів, що спірна будівля вибула із його володіння поза його волею (втрачене або викрадене). У зустрічному позові позивач за зустрічним позовом на такі обставини не посилається, вважає, що договір купівлі-продажу укладений не уповноваженою особою та що спірний договір не містить такої суттєвої умови, як ціна.

Викладене спростовується наступним.

Господарський суд Луганської області дослідив матеріали справи та зробив висновок про те, що у вказаному договорі помилково зазначено як сторону договору „продавця” АТ „Укрхіменерго”, при цьому договір засвідчений печаткою Відкритого акціонерного товариства „Укрхімненерго” (договір купівлі-продажу будівлі від 19.02.96), що підтверджено відповідачем за первісним позовом у відзиві на первісний позов та у зустрічному позові.

Як вбачається із довідки відповідача за первісним позовом від 29.05.08  №006-500/1, на підставі наказу Міністерства хімічної промисловості СРСР від 30.12.76 №916 підприємство „Енергохімремонт” перетворене у Головне підприємство „Енергохімремонт” виробничого об'єднання „Укрхіменерго”. На підставі наказу Міністерства промисловості України від 22.09.93 № 224 Сєвєродонецьке виробниче об'єднання „Укрхіменерго” перейменоване у Державне виробниче об'єднання „Укрхіменерго”. На підставі наказу Міністерства промисловості України від 28.01.94 № 216 Державне виробниче об'єднання „Укрхіменерго” перетворене у Відкрите акціонерне товариство „Укрхіменерго”.

Також прийняті до уваги доводи позивача за первісним позовом про те, що у договорі купівлі –продажу будівлі від 19.02.96 помилково зазначено, що останній підписаний з боку підприємства відповідача за первісним позовом головою підприємства Мошковим Д.П., фактично цей договір підписаний заступником керівника підприємства (на той час) Бородуліним С.М., який мав право підпису таких договорів наряду із першим керівником.

У наказі Міністерства промисловості України від 28.01.94 „Про створення Відкритого акціонерного товариства „Укрхіменерго” (а. с. 2, т. 2) у п.п.4, 6 посада Мошкова Ф.П. (керівника ВАТ „Укрхіменерго” на час підписання договору від 19.02.96 та акту купівлі-продажу від 29.02.96) зазначається як голова правління Відкритого акціонерного товариства „Укрхіменерго”, тому суд вважає, що саме це малося на увазі у договорі від 19.02.96 та акті купівлі продажу від 29.02.96, коли зазначалась посада керівника підприємства "Продавця".

Крім того, дійсно у договорі від 19.02.96 та акті купівлі-продажу від 29.02.96 помилково зазначено ініціали керівника підприємства „Продавця”, фактично керівником Відкритого акціонерного товариства „Укрхіменерго” на час підписання договору від 19.02.96 та акту купівлі продажу від 29.02.96 був Машков Ф.П., але, як вбачається з матеріалів справи, вказані договір та акт підписані Бородуліним С.М. - працівником Відкритого акціонерного товариства „Укрхіменерго” на час укладення договору. На підтвердження підпису Бородуліна С.М. відповідачем за первісним позовом на вимогу суду надані відповідні документи зі зразками його підписів. Сумніву щодо підписання вказаного договору та акту саме Бородуліним С.М. у представників сторін та у судової колегії у судових засіданнях  не виникло, заперечень щодо цього відповідачем за первісним позовом не надано.

За поясненнями Машкова Ф.П. (керівника Відкритого акціонерного товариства „Укрхіменерго” на час підписання договору від 19.02.96 та акту купівлі-продажу від 29.02.96) Бородулін С.М. (заступник керівника Відкритого акціонерного товариства „Укрхіменерго” на час підписання договору від 19.02.96 та акту купівлі-продажу від 29.02.96 ) підписував вказаний договір з відома та зі згоди Машкова Ф.П., та позивачем за первісним позовом Відкритому акціонерному товариству „Укрхіменерго” були перераховані кошти у сумі, яка була обумовлена у акті купівлі-продажу від 29.02.96.

Матеріалами справи не спростовано право Бородуліна С.М. на підписання договору купівлі-продажу будівлі від 19.02.96.

Крім того, у відповідності зі ст.63 ЦК УРСР угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі подальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони чи до її представника, або вчинення дій, які б свідчили про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні та ін.).

Договір від 19.02.96 є таким, що відбувся, оскільки позивачем за первісним позовом здійснена оплата за цим договором та відповідачем за первісним позовом ця оплата прийнята, тобто схвалений даний договір шляхом прийняття його виконання. Будь-яких доказів не прийняття чи повернення вказаної оплати відповідачем за первісним позовом позивачеві за первісним позовом до суду не надано.  Довідка відділення "Промінвестбанку" в м. Сєвєродонецьку від 19.06.08 № 03-02-1034, надана до суду відповідачем за первісним позовом, не є належним доказом того, що відповідачеві за первісним позовом не надходила оплата за спірне нерухоме майно  від позивача за первісним позовом, у тому числі за меморіальним ордером від 20.02.96 № 1, оскільки в цій довідці йдеться лише про неможливість надати інформацію про надходження грошових коштів на рахунок ВАТ „Укрхіменерго” від ТОВ Фірма "Діана" за лютий 1996 року.

Слід прийняти до уваги також те, що 12.03.96 виконкомом Мирнодолинської селищної Ради народних депутатів було прийнято рішення № 11 про надання земельної ділянки ТОВ „Діана” із землекористування АТ „Укрременерго” на території Мирнодолинської сільської ради Попаснянського району, відповідно якому позивачу за первісним позовом надана у постійне користування земельна ділянка 0, 15га, в т. ч. 0,15га будівлі (а. с. 18, т. 1). 26.03.96 ТОВ „Діана” був виданий державний акт ЛГ № 005732 на право постійного користування землею  0,15га для бази відпочинку (а. с. 27-28, т. 1). Позивач за первісним позовом подав докази сплати земельного податку за 1996 рік та за всі наступні роки ( а. с. 95-105, т. 1). Викладене свідчить про те, що саме позивач за первісним позовом утримував спірну будівлю, проводив поточний та капітальний ремонт (а. с. 29-34, т. 2).

Виконавчим комітетом Мирнодолинської селищної ради  на підставі заяви позивача за первісним позовом прийняте рішення від 12.02.08 № 7 (а.с.32 том І) про присвоєння поштової адреси базі відпочинку "Острів" ТОВ фірма "Діана" : Луганська область, Попаснянський район, Мирнодолинська селищна рада, база відпочинку „Острів”.

Отже, спірне нерухоме майно за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Мирнодолинська селищна рада, база відпочинку "Острів" і є саме тим  нерухомим майном, що є предметом договору купівлі-продажу будівлі від 19.02.96,  що підтверджено сторонами у справі та матеріалами справи, у тому числі вищевказаними рішеннями Виконавчого комітету Мирнодолинської селищної ради  від 12.03.96 № 11від 12.02.08 № 7.

Таким чином, судом не встановлено, що позивач володіє спірним майном неправомірно і існують всі підстави для визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Мирнодолинська селищна рада, база відпочинку „Острів” за ТОВ Фірмою „Діана”.

Оскільки право власності позивача  - ТОВ Фірми „Діана” на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Мирнодолинська селищна рада, база відпочинку „Острів” визнано за ним як за покупцем спірного об'єкту за договором купівлі-продажу від 19.02.96, відсутні підстави визнавати зазначений договір купівлі –продажу недійсним і, відповідно, немає підстав для визнання права власності на спірний об'єкт нерухомого майна за відповідачем –позивачем за зустрічним позовом.

Крім того, позивач не заявляв про своє право власності на спірний об'єкт до подання первісного позову; доказів того, що після продажу будівлі –бази відпочинку вона продовжувала утримуватись ним і знаходилась на його балансі та інших документів, які б посвідчували на даний час право власності на базу відпочинку, позивач за зустрічним позовом не надав.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за вимогою по зустрічному позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.02.96 сплинув строк позовної давності, оскільки позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з вимогами щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.02.96 після спливу строку позовної давності і доказів наявності поважних причин пропуску строку позовної давності не надав.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові.

Таким чином, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду, що оскаржується у даному випадку, ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за апеляційною скаргою покладається на заявника скарги.

Відповідно до вимог п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 „Про державне мито” зайве сплачене державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 301 грн. 50 коп. слід повернути Відкритому акціонерному товариству „Укрхіменерго”.  

Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Укрхіменерго”, м.Сєвєродонецьк Луганської області №006-691 від 23.07.08 на рішення господарського суду Луганської області від 09.07.08 у справі № 3/64 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 09.07.08 у справі № 3/64пн залишити без змін.

  3. Повернути  Відкритому акціонерному товариству „Укрхіменерго”, м.Северодонецьк Луганської області, вул.Енергетиків,68, ОКПО 05744691                  з Державного бюджету України, рахунок 31118095700006, код бюджетної класифікації 22090200, МФО 804013, банк –ГУ ДКУ у Луганській області, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, зайве сплачене державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 301 грн. 50 коп. на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                            І.В. Семендяєва

Суддя                                                                                 Т.М. Баннова

Суддя                                                                                Т.Ф. Парамонова

Надруковано 5 прим.:

до справи

позивачу за первісним позовом за адресою: пр-т Леніна, 94, м. Лисичанськ 93120;

відповідачу за первісним позовом (заявнику скарги) за адресою: вул. Енергетиків, 68, м. Сєвєродонецьк Луганської області;

до наряду ЛАГС;

місцевому господарському суду

Внесено 12.09.08