Рішення

від 23.10.2006 по справі 17/291

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/291

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "23" жовтня 2006 р.Справа №  17/291

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали  справи № 17/291

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", від імені якого діє Центр обслуговування споживачів і продажу послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Кіровоград

до відповідача: Кіровоградського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, м. Кіровоград   

про стягнення 12002,96 грн.  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Пасічник І.В., довіреність № 1455 від 27.04.2006 р., представник;

від відповідача - участі не брали.

Подано позов про стягнення  з відповідача на користь позивача 12002 грн. 96 коп. боргу за надані послуги зв'язку за період з грудня 2003 р. по липень 2006р., яких: 10242,87 грн. основний борг за телекомунікаційні послуги, 1292,78 грн. інфляційні, 383,54 грн. - 3% річних, 83,77 грн. пеня.

17.10.2006 р. на адресу господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог №1139 від  17.10.2006 р. (а.с.70), в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за телекомунікаційні послуги в розмірі 12021,64 грн., що складається з 10267,49 грн. основного боргу, 1287,72 грн. інфляційних, 382,66 грн. річних та 83,77 грн. пені.

Відповідач участі в судовому засіданні не брав, причини неявки не повідомив, хоча належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується  матеріалами справи  (а.с. 69).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

На підставі договору про надання послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку № 2228/97 від 04.11.1997 р., укладеного між Українсько-Американсько-Голандського-Німецьким закритим акціонерним товариством "Утел", правонаступником якого відповідно до п.3.3.1 Статуту  відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" є позивач (а.с.19), та Кіровоградським районним відділом управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - договір № 2228/97 від 04.11.1997 р.), а також договору  про надання послуг електрозв'язку № 2228  від 27 вересня 2005 р., укладеного між Центром обслуговування споживачів і продажу послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства  "Укртелеком" та Кіровоградським районним відділом управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі- договір №2228 від 27.09.2005 р.) позивачем в період з листопада 2003 р. по липень 2006 р.  надавались відповідачу телекомунікаційні послуги, що підтверджується  матеріалами справи (а.с. 35-41, 58, 89-91).

Відповідно до пункту 3.3.1 договору № 2228/97 від 04.11.1997 р., оплата вартості послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку, наданих в кредит, здійснюється споживачем у 10-денний термін після одержання рахунку, але не пізніше 25 місяця, що настає після повного розрахункового періоду, повний розрахунковий період - це проміжок часу з першого по останнє число місяця, в якому надані послуги.

Пунктом 4.5. договору № 2228 від 27.09.2005 р. передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Статтею 33 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних  послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання  телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Як вбачається із матеріалів справи взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, за надані послуги зв'язку розрахувався частково.

У відповідності  до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, чинного з 01.01.2004 р., щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. У даному випадку, оскільки права і обов'язки між сторонами стосовно виконання господарського договору  №2228/97 від 04.11.1997 р. продовжують існувати до цього часу, то до цих правовідносин між позивачем і відповідачем необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р., так само як і до правовідносин, що виникли між сторонами із договору №2228 від 27.09.2005 р., який  укладено після набрання чинності  Цивільним кодексом України.

З цих же підстав господарський суд з огляду на пункт 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України вважає за можливе застосувати також  норми зазначеного кодексу.

Відповідно до статей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 10267 грн. 49 коп., з яких  3382,06 грн. - заборгованість за договором №2228/97 від 01.11.1997 р. та 6885,43 грн. заборгованість за договором №2228 від 27.09.2005 р., що підтверджується сторонами в актах звірки розрахунків від 16.10.2006 р. (а.с.89-91).

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, а тому позовні вимоги в сумі 10267 грн. 49 коп. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача також пеню за прострочку сплати боргу в сумі 83,77 грн.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських  відносин несуть господарсько-правову  відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до     правопорушників господарських  санкцій на підставах і в порядку,  передбачених кодексом, іншими законами та договором.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними    санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка, штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 2 статті 231 Господарського кодексу України визначено, у разі  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом  господарювання,  що  належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту,  штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у розмірах визначених цією нормою.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", у разі затримки плати за надані оператором телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

За вказаних обставин,  позовні вимоги про стягнення пені за період з 21.11.2005 р. по 20.05.2006 р. в сумі 19,55 грн. за прострочення виконання зобов'язання за жовтень місяць 2005 р.; за період з 21.12.2005 р. по 20.06.2006 р. в сумі 12,74 грн. за прострочення виконання зобов'язання за листопад місяць 2005р.; за період з 21.01.2006 р. по 20.07.2006 р. в сумі 11,28 грн. за прострочення виконання зобов'язання за грудень місяць 2005р.; за період з 21.02.2006 р. по 20.08.2006 р. в сумі 11,61 грн. за прострочення виконання зобов'язання за січень місяць 2006 р.; за період з 21.03.2006 р. по 20.08.2006 р. в сумі 8,75 грн. за прострочення виконання зобов'язання за лютий місяць 2006 р.; за період з 21.04.2006 р. по 20.08.2006 р. в сумі 6,50 грн. за прострочення виконання зобов'язання за березень місяць 2006 р.; за період з 21.05.2006 р. по 20.08.2006 р. в сумі 6,74 грн. за прострочення виконання зобов'язання за квітень місяць 2006 р.; за період з 21.06.2006 р. по 20.08.2006 р. в сумі 4,67 грн. за прострочення виконання зобов'язання за травень місяць 2006 р.; за період з 21.07.2006 р. по 20.08.2006 р. в сумі 1,93 грн. за прострочення виконання зобов'язання за червень місяць 2006 р. - на загальну суму 83,77 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 382,66 грн. за період з 01.02.2004 р. по 01.07.2006 р. та 1287,72 грн. інфляційних витрат за період з лютого 2004 р. по липень 2006 р. включно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 3 % річних в сумі 382,66 грн. за період з 01.02.2004 р. по 01.07.2006 р.  та 1287,72  грн. інфляційних витрат за період з лютого 2004 р. по липень 2006 р. включно, підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Кіровоградського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (м. Кіровоград, вул. Кільцева, 34-б, ідентифікаційний код 23312363, р/р №35210004000120  в УДК м.Кіровограда, МФО  823016) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", від імені якого діє  Центр обслуговування споживачів і продажу послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства  "Укртелеком" (м. Кіровоград, вул. Преображенська, 5,  р/р №260044638 в АППБ "Аваль" м.Кіровоград, МФО 323538, ідентифікаційний код 22211233)  – 10267 грн. 49 коп. заборгованості за телекомунікаційні послуги, 1287 грн. 72 коп. – інфляційних збитків, 382 грн. 66 коп. – 3% річних, 83 грн. 77 коп. пені., 120 грн. 02 коп. державного мита та  118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття,  а у разі, якщо  у  судовому  засіданні  було  оголошено  лише   вступну   та резолютивну  частини  рішення,  воно  набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   підписання   рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.    

Суддя   С.В. Таран