Постанова

від 21.12.2011 по справі 38/50

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2011 р. Справа № 38/50

Вищий господарський суд Ук раїни у складі колегії судді в:

головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач по с праві)

суддів: Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

від позивача: Доценко С.М., наказ № 19-0 від 13.05 .2011р.

від відповідача1: ОСОБА_1., довіреність № 8-01-16/ 663 від 07.04.2010р.

від відповідача2: ОСОБА_2, довіреність № 5599/24/1 2 від 31.10.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційн у скаргу Державного підприємства "Р адіотелевізійний передавал ьний центр Автономної Респуб ліки Крим"

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду

від 05.07.2011 року

та рішення господарського суду міста Києва

від 12.04.2011 року

у справі № 38/50

господарського суду міста Києва

за позовом Державного підприємства "Р адіотелевізійний передавал ьний центр Автономної Респуб ліки Крим"

до

відповідача 1: Національної телекомпані ї України

відповідача 2: Державного комітету теле бачення та радіомовлення Укр аїни

про стягнення 618 948,44грн.

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад суті ріш ень судів попередніх інстанц ій

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.2011 року (суддя Власов Ю.Л.) у справі № 38/50 було відмовлено в задоволенн і позову Державного підприєм ства "Радіотелевізійний пере давальний центр Автономної Р еспубліки Крим" до Національ ної телекомпанії України та Державного комітету телебач ення та радіомовлення Україн и про стягнення 618948,44грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста К иєва від 12.04.2011 р. ДП "Радіотелеві зійний передавальний центр А втономної Республіки Крим" з вернулось до Київського апел яційного господарського суд у з апеляційною скаргою про с касування рішення господарс ького суду міста Києва від 12.04.2 011 р. у справі № 38/50 та прийняття н ового рішення, яким позов зад овольнити в повному обсязі.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 05.07.2011р. (головуючий суддя - Шипка В.В., судді Борисенко І.В., Ільєнок Т.В.) апеляційна ск арга ДП "Радіотелевізійний п ередавальний центр Автономн ої Республіки Крим" була зали шена без задоволення, рішенн я господарського суду міста Києва від 12.04.2011 р. у справі № 38/50 - без змін.

Приймаючи зазначені рішен ня суди попередніх інстанцій виходили з того, що сторони де ржавного контракту № 225-40 від 02.03 .2009 р., з урахуванням додаткової угоди №1, обумовили виникненн я у замовника - Державного к омітету телебачення та радіо мовлення України, від імені я кого виступала Національна т елекомпанія України за доруч енням № 168-40 від 19.02.2009р., зобов'язан ь з оплати послуг відкладаль ною обставиною отримання зам овником коштів з державного бюджету для фінансування дан их послуг. Державний комітет телебачення та радіомовленн я України не отримував з держ авного бюджету коштів на опл ату послуг за додатковою уго дою в сумі 618948,44грн., тому суди ді йшли висновку, що відкладаль на обставина не настала, а отж е зобов'язання Державного ко мітету телебачення та радіом овлення України також не нас тали, що стало підставою для в ідмови у задоволенні позовни х вимог.

2. Підстави, з яких порушене питання про перегляд рішень судів попередніх інстанцій

Вважаючи, що першою та друг ою інстанцією при вирішенні справи № 38/50 були порушені норм и матеріального та процесуал ьного права, ДП "Радіотелевіз ійний передавальний центр Ав тономної Республіки Крим" зв ернулось до Вищого господарс ького суду України з касацій ною скаргою, в якій просить ск асувати постанову Київськог о апеляційного господарсько го суду від 05.07.2011р. та рішення го сподарського суду міста Києв а від 12.04.2011 р. у справі № 38/50 та прий няти нове рішення, яким позов ні вимоги задовольнити в пов ному обсязі. Також скаржник п росив відновити пропущений с трок подання касаційної скар ги.

Ухвалою Вищого господарсь кого суду України від 06.12.2011 р. у с праві № 38/50 було задоволене заз начене клопотання скаржника і відновлений строк на подан ня касаційної скарги, касаці йна скарга ДП "Радіотелевізі йний передавальний центр Авт ономної Республіки Крим" при йнята до провадження.

ДП "Радіотелевізійний пере давальний центр Автономної Р еспубліки Крим" касаційну ск аргу мотивує тим, що ним були н алежно виконані обов'язки з н адання послуг в жовтні - гру дні 2009 року за державним контр актом № 225-40 від 02.03.2009р. згідно з що тижневими розкладами телепр ограм для мовлення, які надав ались Національною телеком панією України відповідно до п.п. 2.2.6 Правил технічної експл уатації засобів мовлення тел ебачення. Зазначає, що відпов ідачами не направлялись пові домлення позивачу про відсут ність можливості здійснити о плату послуг відповідно до у мов контракту, в зв'язку з чим посилається на ч. 2 ст. 205 Господ арського кодексу України. По силається на ст. 626 Цивільного кодексу України та п. 467 Правил надання й одержання телеком унікаційних послуг, затвердж ених постановою Кабінету Мін істрів України № 270 від 09.08.2005р.

3. Доводи викладені у відзив і на касаційну скаргу.

Національна телекомпанія України надала відзив на кас аційну скаргу, в якому просит ь залишити постанову Київськ ого апеляційного господарсь кого суду від 05.07.2011 р. та рішення господарського суду м. Києва від 12.04.2011 р. у справі № 38/50 без змін , а касаційну скаргу ДП "Радіот елевізійний передавальний ц ентр Автономної Республіки К рим" - без задоволення.

Скаржник зазначає, що суда ми першої та апеляційної інс танції правильно визначена з обов'язана особа за державни м контрактом № 225-40 від 02.03.2009р., а са ме Державний комітет телебач ення та радіомовлення Україн и, за дорученням якого діяла Н аціональна телекомпанія Укр аїни згідно з договором дору чення № 168-40 від 19.02.2009р. Посилаєтьс я на ст. 13 Господарського коде ксу України, ст. 1 Закону Украї ни "Про державне замовлення д ля задоволення пріоритетних державних потреб", п.п. 4, 6, 13 Поло ження про державне замовленн я на виробництво і розповсюд ження теле- та радіопрограм, з атвердженого постановою Каб інету Міністрів України від 13.07.2004р. № 918. Таким чином, здійснен ня видатків Національної тел екомпанії України здійснюєт ься відповідно до кошторису, затвердженого розпоряднико м державних коштів - Державн им комітетом телебачення та радіомовлення України. Відпо відно до п. 3.1 контракту джерел ом фінансування державного з амовлення є кошти загального фонду Державного бюджету Ук раїни, передбачені бюджетною програмою 1701150 "Трансляція тел епрограм, вироблених для дер жавних потреб", що надходять в ід генерального державного з амовника - Державного коміт ету телебачення і радіомовле ння України на підставі затв ердженого ним кошторису та п лану асигнувань із загальног о фонду бюджету на 2009 рік. Згідн о з п. 4.7 контракту оплата здійс нюється в межах асигнувань в ідповідно до фактично отрима ного фінансування. З огляду н а зазначене, скаржник вважає , що сторони обумовили виникн ення зобов'язання з оплати по слуг за державним контрактом відкладальною обставиною - отриманням коштів із загальн ого фонду Державного бюджету України, передбачених бюдже тною програмою 1701150 "Трансляція телепрограм, вироблених для державних потреб".

4. Мотиви, за якими суд каса ційної інстанцій виходить пр и прийнятті постанови

Згідно ст. 111-7 Господ арського процесуального код ексу України переглядаючи у касаційному порядку судові р ішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи п еревіряє застосування судом першої чи апеляційної інста нції норм матеріального і пр оцесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обст авини, що не були встановле ні у рішенні або постанові г осподарського суду чи відхил ені ним, вирішувати питання п ро достовірність того чи ін шого доказу, про перевагу о дних доказів над іншими, зби рати нові докази або додатко во перевіряти докази.

У касаційній інстан ції не приймаються і не роз глядаються вимоги, що не бул и предметом розгляду в суді п ершої інстанції.

Як встановлено судами по передніх інстанцій, 19.02.2009 р. між Державним комітетом те лебачення та радіомовлення У країни (довірителем) та Націо нальною телекомпанією Украї ни (повіреним) був укладений д оговір доручення №168-40, згідно з умовами якого довіритель до ручив повіреному від імені т а за рахунок довірителя укла сти державний контракт на за купівлю послуг з розповсюдже ння телепрограм, вироблених для державних потреб у 2009 році .

Згідно з п. 4.2 договору доруче ння довіритель зобов' язавс я щомісячно перераховувати н а рахунок повіреного бюджетн і кошти, передбачені Законом України "Про державний бюдже т на 2009 рік" відповідною бюджет ною програмою згідно з затве рдженим кошторисом, у разі не належного бюджетного фінанс ування надавати послуги за ц им договором за рахунок дові рителя.

02.03.2009р. між ДП "Радіотелевізій ний передавальний центр Авто номної Республіки Крим" (вико навцем) та Національною теле компанією України (замовнико м), який діяв на підставі догов ору доручення та довіреності Держкомтелерадіо, був уклад ений державний контракт №225-40 н а виконання державного замов лення на розповсюдження (тра нсляцію) телепрограм, виробл ених для державних потреб, на 2009 рік.

Відповідно до п. 1.2 контракту виконавець за допомогою тех нічних засобів надає замовни ку телекомунікаційні послуг и з виконання державного зам овлення на розповсюдження те лепрограм, вироблених для де ржавних потреб, в межах плану асигнувань із загального фо нду Державного бюджету Украї ни на 2009 рік.

Згідно з п. 3.1 контракту ціна контракту становить 2 010 840,80 грн.

Згідно з п.4.7 контракту щоміс ячна оплата здійснюється зам овником протягом 10 днів з дати отримання рахунку, виставле ного на підставі узгоджених актів, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача в межах плану асигнувань відп овідно до фактично отриманог о фінансування.

На виконання умов вказаног о контракту виконавець надав , а замовник прийняв та оплати в послуги в сумі 2 010 840,80 грн.

У 2009 році між ДП "Радіотелеві зійний передавальний центр А втономної Республіки Крим" (в иконавцем) та Національною т елекомпанією України (замовн иком), який діяв на підставі до говору доручення та довірено сті Держкомтелерадіо, була у кладена додаткова угода № 1 до державного контракту №225-40, згі дно з якою у зв' язку зі збіль шенням бюджетного фінансува ння сторони домовились, що ці на контракту складає 2675374,93 грн., а строк дії контракту продов жується до 31.12.2009р.

На виконання умов вказаної додаткової угоди №1 виконаве ць надав замовнику послуги в сумі 618 948,44 грн., проте замовник д ані послуги не оплатив, мотив уючи ненадходженням коштів з Державного бюджету України.

У 2009-2010 роках з Державного бюд жету України було виділено 3150 0000,00 грн. для фінансування тран сляції телерадіопрограм, вир облених для державних потреб , які були повністю перерахов ані виконавцям цих послуг, в т ому числі позивачу 2 010 840,80 грн., що підтверджується планом асиг нувань та довідкою Управлінн я державного казначейства у Шевченківському районі м. Ки єва.

Згідно з ст.1000 Цивільного код ексу України за договором до ручення одна сторона (повіре ний) зобов'язується вчинити в ід імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юр идичні дії. Правочин, вчинени й повіреним, створює, змінює, п рипиняє цивільні права та об ов'язки довірителя.

Колегія суду касаційної ін станції погоджується з висно вками судів попередніх інста нцій, що всі права та обов' яз ки за державним контрактом № 225-40 від 02.03.2009р. з урахуванням дода ткової угоди № 1 виникають сам е у Державного комітету теле бачення та радіомовлення Укр аїни, від імені і за рахунок як ого виступала при укладенні зазначених угод Національна телекомпанія України на під ставі договору доручення № 168- 40 від 19.02.2009р., тому позовні вимоги ДП "Радіотелевізійний перед авальний центр Автономної Ре спубліки Крим" про стягнення коштів саме з Національної т елекомпанії України є необґр унтованими.

Разом з тим, колегія суду к асаційної інстанції, перевір ивши на підставі встановлени х фактичних обставин справи застосування судами норм мат еріального і процесуального права, вважає, що судами першо ї та апеляційної інстанції п ри вирішенні спору були неві рно застосовані норми матері ального права, а саме ч. 1 ст. 212 Ци вільного кодексу України, що призвело до прийняття не вір них рішень.

Суди попередніх інстанці й, виходячи з п. 4.7 державного ко нтракту №225-40 від 02.03.2009р., дійшли ви сновку, що зазначене положен ня державного контракту обум овлює виникнення у Державног о комітету телебачення та ра діомовлення України зобов'яз ань з оплати послуг відклада льною обставиною отримання н им коштів з державного бюдже ту для фінансування даних по слуг. Державний комітет теле бачення та радіомовлення Укр аїни не отримував з державно го бюджету коштів на оплату п ослуг за додатковою угодою в сумі 618 948,44грн., тобто відкладал ьна обставина не настала, а от же зобов'язання Державного к омітету телебачення та радіо мовлення України також не на стали, що стало підставою для відмови у задоволенні позов них вимог.

Колегія суду касаційної ін станції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій помилковими з огляду на наст упне.

За своєю правовою природою державний контракт №225-40 від 02.03 .2009р. є договором про надання по слуг, правовідносини за яким регулюються главою 63 Цивільн ого кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 Ци вільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зоб ов'язується за завданням дру гої сторони (замовника) надат и послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяль ності, а замовник зобов'язуєт ься оплатити виконавцеві заз начену послугу, якщо інше не в становлено договором.

Якщо договором передбачен о надання послуг за плату, зам овник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмір і, у строки та в порядку, що вст ановлені договором. У разі не можливості виконати договір про надання послуг, що виникл а не з вини виконавця, замовни к зобов'язаний виплатити вик онавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати догов ір виникла з вини замовника, в ін зобов'язаний виплатити ви конавцеві плату в повному об сязі, якщо інше не встановлен о договором або законом (ст. 903 Ц ивільного кодексу України).

Як вбачається зі змісту дер жавного контракту №225-40 від 02.03.2009 р., у розділі 4 контракту визна чаються порядок і умови опла ти послуг, а п. 4.7 встановлює стр оки здійснення оплати замовн иком з зазначенням, що вона пр оводиться в межах плану асиг нувань відповідно до фактичн о отриманого фінансування.

У розділі 2 державного контр акту №225-40 від 02.03.2009р. передбачені зобов'язання сторін, згідно з п.п. 2.1.1, 2.1.3 п. 2.1 якого виконавець з обов'язується забезпечити бе зперебійну роботу технічних засобів, задіяних при наданн і послуг, що зазначені у додат ку № 1 до цього контракту; забе зпечити здійснення трансляц ії телепрограм в повному обс язі.

Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що на в иконання умов додаткової уго ди № 1 до державного контракту №225-40 від 02.03.2009р. виконавець надав замовнику послуги в сумі 618 948,44г рн., проте замовник дані послу ги не прийняв та не оплатив їх , мотивуючи ненадходженням к оштів з Державного бюджету У країни для проведення цих ро зрахунків.

Зазначаючи про неприйнятт я цих послуг замовником, суди не конкретизували, на підста ві яких фактичних даних вони дійшли такого висновку, оскі льки виходячи з характеру пе редбачених державним контра ктом наданих послуг, вони згі дно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодек су України споживаються в пр оцесі здійснення діяльності з трансляції телепрограм.

Разом з тим, судами попередн іх інстанцій встановлений фа кт надання виконавцем послуг за додатковою угоди № 1 до дер жавного контракту №225-40 від 02.03.2009 р. в сумі 618 948,44грн.

Відповідно до п.п. 2.2.4 п. 2.2, п.п. 2.4.1 п.2.4 державного контракту зам овник зобов'язується оплачув ати надані послуги в порядку , передбаченому розділом 4 цьо го контракту. Замовник має право не оплачувати послуги , що не надані виконавцем. В иконавець має право на повну та своєчасну оплату наданих послуг (п.п. 2.3.1 п. 2.3 державного ко нтракту).

Згідно з ч. 1 ст. 212 Цивільного к одексу України особи, які вчи няють правочин, мають право о бумовити настання або зміну прав та обов'язків обставино ю, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обст авина).

З визначення відкладально ї обставини, передбаченого ч . 1 ст. 212 Цивільного кодексу Укр аїни, вбачається, що це така об ставина, щодо якої невідомо, н астане вона чи ні. Тобто сторо ни на момент укладення право чину, щодо якого правові насл ідки пов'язуються з настання м певної обставини, усвідомл юють можливість ненастання т акої обставини.

Відповідно до п. 1, 2 ст.183 Госпо дарського кодексу України до говори по державному замовл енню укладаються між визначе ними законом суб'єктами госп одарювання - виконавцями де ржавного замовлення та держ авними замовниками, що уповн оважені від імені держави ук ладати договори (державні ко нтракти), в яких визначаються господарські зобов'язання с торін та регулюються відноси ни замовника з виконавцем що до виконання державного замо влення. Держава у особі Кабін ету Міністрів України виступ ає гарантом за зобов'язанням и державних замовників

Судами встановлено, що стор они за державним контрактом №225-40 від 02.03.2009р. з урахуванням дод аткової угоди № 1 узгодили так у суттєву умову договору як п лата за надані послуги, яка зг ідно з ч. 2 ст. 903 Цивільного коде ксу України підлягає сплаті навіть у випадку неможливост і виконати договір про надан ня послуг. При чому укладалас я додаткова угода до державн ого контракту у зв'язку зі збі льшенням бюджетного фінансу вання згідно постанови Кабін ету Міністрів України від 30.09.20 09р. №1040, визначені обсяги та дже рела фінансування державног о замовлення.

З огляду на вищевикладене, в исновки судів попередніх інс танцій про встановлення стор онами у п. 4.7 державного контра кту №225-40 від 02.03.2009р. відкладально ї обставини, якою обумовлюєт ься виникнення у замовника з обов'язань з оплати послуг, су перечать суті зобов'язання з а зазначеним державним контр актом.

З огляду на вищевикладене, с уди першої та апеляційної ін станції безпідставно застос ували до спірних правовіднос ин норми ч. 1 ст. 212 Цивільного ко дексу України, що призвело до ухвалення ними невірних ріш ень.

Неправильне застосування норм матеріального права є п ідставою відповідно до ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуал ьного кодексу України для ск асування постанови Київсько го апеляційного господарськ ого суду від 05.07.2011р. та рішення г осподарського суду міста Киє ва від 12.04.2011р. у справі № 38/50 в част ині відмови в задоволенні по зовних вимог ДП "Радіотелеві зійний передавальний центр А втономної Республіки Крим" д о Державного комітету телеба чення та радіомовлення Украї ни про стягнення 618948,44грн. з прий няттям нового рішення про ст ягнення з Державного комітет у телебачення та радіомовлен ня України на користь ДП "Раді отелевізійний передавальни й центр Автономної Республік и Крим" 618948,44грн.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Го сподарського процесуальног о кодексу України, Вищий госп одарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дер жавного підприємства "Радіот елевізійний передавальний ц ентр Автономної Республіки К рим" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 05.07.2011р. та рішення господа рського суду міста Києва від 12.04.2011 р. у справі № 38/50 скасувати в частині відмови в задоволен ні позовних вимог Державного підприємства "Радіотелевізі йний передавальний центр Авт ономної Республіки Крим" до Д ержавного комітету телебаче ння та радіомовлення України про стягнення суми боргу у ро змірі 618 948,44грн.

3. Прийняти нове рішення, яки м задовольнити позовні вимог и Державного підприємства "Р адіотелевізійний передавал ьний центр Автономної Респуб ліки Крим", стягнути з Державн ого комітету телебачення та радіомовлення України на кор исть Державного підприємств а "Радіотелевізійний передав альний центр Автономної Респ убліки Крим" суму боргу у розм ірі 618 948,44грн.

4. Доручити господарському с уду м. Києва видати відповідн ий наказ.

Головуючий Н.Л. Величко

Судді І.В. Алєєва

О.О. Євсіков