Рішення

від 14.12.2011 по справі 13/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.11 р. Сп рава № 13/199

Суддя господарського суд у Донецької області Макарова Ю.В., при помічнику судді Расс уждай С.В., розглянувши у відкр итому судовому засіданні мат еріали справи

за позовною заявою: Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Трифар», м. Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальніст ю ПФ «Волноваська», Донецька обл., с. Рибинське

про стягнення суми основно го боргу в розмірі 26908грн.62коп.

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю № 30 від 23.06.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю № 352 від 16.09.2011р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою від повідальністю «Трифар», м. Ки їв (далі - позивач) звернулос я до господарського суду Дон ецької області із позовною з аявою до Товариства з обмеже ною відповідальністю ПФ «Вол новаська», Донецька обл., с. Ри бинське (далі - відповідач) п ро стягнення суми основного боргу в розмірі 26908грн.62коп.

Ухвалою від 07.11.2011р. судом пору шено провадження по справі, п ризначено до розгляду на 24.11.2011р ., сторони зобов' язані надат и документи та вчинити певні дії.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 24.11.2011р. справу № 13/199 у зв' язку із знаходженням судді Макар ової Ю.В. на лікарняному перед ано судді Риженко Т.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 12.12.2011р. справа № 13/199 передана н а розгляд судді Макарової Ю.В .

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на те що між сторонами було дося гнуту усну домовленість, від повідно до якої позивачем за накладними був поставлений товар. Однак продукція була с плачена лише частково, внасл ідок чого утворилась заявлен а до стягнення заборгованіст ь у розмірі 26908грн.62коп.

Справа слуханням відк ладалася у зв' язку з неявко ю представників сторін, непо вним виконанням вимог ухвали суду та наданим відповідаче м клопотанням про відкладенн я розгляду справи, наступне с удове засідання суд призначи в на 14.12.2011р.

Відповідач надав відзив № 493 від 13.12.2011р., яким визнав факт на явності заборгованості в пов ному обсязі, просив надати мо жливість сплачувати заборго ваність впродовж шести місяц ів.

В судовому засіданні 14.12.2011р. с торони підтримали позиції ви кладені письмово, повідомили про відсутність будь-яких до даткових доказів на обґрунту вання власної правової позиц ії по суті спору.

Суд вважає за можливе розгл янути спір за наявними в спра ві матеріалами, оскільки їх ц ілком достатньо для правильн ої юридичної кваліфікації сп ірних правовідносин.

Вислухавши в судовому засі данні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду дока зи в порядку ст. 43 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, суд ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі ус ної домовленості передав від повідачу ветеринарні товар - вироби на загальну суму 30395грн .12коп. за видатковими накладни ми № РН - 0002351 від 27.10.2009р., № РН - 0002662 від 08.12.2009р., № РН - 0002708 від 14.12.2009р., № Р Н - 0002908 від 25.01.2010р., № РН - 0003396 від 26.0 3.2010р., № РН - 0003986 від 02.06.2010р.

Разом з тим, позивачем були виставлені для оплати рахунк и - фактури № СФ - 0002237 від 27.10.2009р ., № СФ - 0002607 від 01.12.2009р., № СФ - 0002661 ві д 07.12.2009р., № СФ - 0002920 від 25.01.2010р., № СФ - 3407 від 26.03.2010р., № СФ - 0003954 від 02.06.2010р.

Позивач посилається на те, щ о відповідач отримавши товар лише частково оплатив його в артість, в результаті чого ст аном на день подання позову д о господарського суду Донець кої області у відповідача ви никла заборгованість на кори сть позивача в сумі 26908грн.62коп .

Вимогою № 31 від 29.06.2011р. поз ивач просив відповідача пога сити виниклу заборгованість за поставлений за видаткови ми накладними товар, зазнача ючи про необхідність звернен ня до суду за захистом свої по рушених прав та стягнення за боргованості в примусовому п орядку.

Однак, позивач посилається на те, що станом на сьогоднішн ій день позивач не отримав жо дної відповіді на направлену претензію, заборгованість з а поставлений позивачем това р у розмірі 26908грн.62коп. не сплач ена, що примусило позивача зв ернутися з позовом про приму сове стягнення цієї суми.

Виходячи з принципу п овного, всебічного та об'єкти вного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядув ані вимоги позивача до відпо відача такими, що підлягают ь задоволенню частково, врах овуючи наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК Ук раїни цивільні права та обов 'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільно го законодавства, а також із д ій осіб, що не передбачені цим и актами, але за аналогією пор оджують цивільні права та об ов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків , зокрема є договори та інші пр авочини (п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 638 ЦК України д оговір є укладеним, якщо стор они в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов до говору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сто рони укласти договір (оферти ) і прийняття пропозиції (акце пту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК Ук раїни договір є укладеним з м оменту одержання особою, яка направила пропозицію укласт и договір, відповіді про прий няття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК Україн и якщо особа, яка одержала про позицію укласти договір, у ме жах строку для відповіді вчи нила дію відповідно до вказа них у пропозиції умов догово ру (відвантажила товари, нада ла послуги, виконала роботи, с платила відповідну суму грош ей тощо), яка засвідчує її бажа ння укласти договір, ця дія є п рийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укл асти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для ві дповіді, договір є укладеним , коли особа, якій було зроблен о пропозицію, негайно заявил а про її прийняття.

Згідно ст. 181 ч. 1 ГК Україн и допускається укладення гос подарських договорів у спрощ ений спосіб, тобто шляхом обм іну листами, факсограмами, те леграмами, телефонограмами т ощо, а також шляхом підтвердж ення прийняття до виконання замовлень, якщо законом не вс тановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладенн я даного виду договорів.

Пропозиції позивача уклас ти договір викладені у формі виставлення рахунків-фактур № СФ - 0002237 від 27.10.2009р., № СФ - 0002607 ві д 01.12.2009р., № СФ - 0002661 від 07.12.2009р., № СФ - 0002920 від 25.01.2010р., № СФ - 3407 від 26.03.2010р., № СФ - 0003954 від 02.06.2010р., адресованих відповідачу, в яких містятьс я всі істотні умови: предмет д оговору, ціна та кількість то вару. Факт прийняття пропози ції відповідачем підтверджу ють дії, які засвідчують бажа ння укласти договір постачан ня на запропонованих умовах, а саме: оформлення довіренос ті на товарно-матеріально ві дповідальних осіб та отриман ня товару шляхом підписання видаткових накладних № РН - 0002351 від 27.10.2009р., № РН - 0002662 від 08.12.2009р., № РН - 0002708 від 14.12.2009р., № РН - 0002908 ві д 25.01.2010р., № РН - 0003396 від 26.03.2010р., № РН - 0003986 від 02.06.2010р., що свідчить про на дання останнім згоди на отри мання саме такого виду товар у, в кількості та по ціні, зазн аченим в накладній.

Товар переданий загал ьною вартістю 30395грн.12коп.

В матеріалах справи наявні довіреності № 152 від 11.06.2009р., № 242 ві д 27.10.2009р., № 289 від 14.12.2009р., від 02.06.2010р., яки ми відповідач уповноважував своїх працівників на отрима ння матеріальних цінностей. Факт отримання відповідачем зазначеного товару підтверд жується відбитком печатки пі дприємства.

Крім того, наданим відзивом позивач не заперечував прот и факту отримання товару, тоб то з цього спір між сторонами відсутній.

З огляду на фактичні правов ідносини, які склалися між по зивачем і відповідачем встан овлено, що сторонами по справ і був вчинений правочин, який за своєю суттю є договором по стачання.

До договору поставки засто совуються також загальні пол оження про купівлю-продаж, як що інше не встановлено догов ором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-прода жу одна сторона (продавець) пе редає або зобов'язується пер едати майно (товар) у власніст ь другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'я зується прийняти майно (това р) і сплатити за нього певну гр ошову суму ( ч. 1 ст. 655 ЦК України) .

Якщо у зобов'язанні встанов лений строк (термін) його вико нання, то воно підлягає викон анню у цей строк (термін) (ч. 1 ст . 530 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, усною домовленістю м іж сторонами строк оплати не погоджений.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК Укра їни, якщо строк (термін) викона ння боржником обов'язку не вс тановлений або визначений мо ментом пред'явлення вимоги, к редитор має право вимагати й ого виконання у будь-який час . Боржник повинен виконати та кий обов'язок у семиденний ст рок від дня пред'явлення вим оги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із дог овору або актів цивільного з аконодавства.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем 29.06.2011р. була н аправлена відповідачу вимо га у порядку ст. 530 ЦК України, я ка містить пряме посилання н а спірні видаткові накладні та заявлену суму боргу в розм ірі 26908грн.63коп.

Враховуючи, що зазначена ви мога була надіслана позиваче м ще 29.06.2011р., про що свідчить наяв на в матеріалах справи квита нція органу поштового зв' яз ку та опис вкладення, з урахув анням строку поштового переб ігу та семиденного терміну д ля добровільного виконання з обов' язання, передбаченого ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу Ук раїни, станом на день звернен ня позивача до суд почалося в же прострочення виконання зо бов' язання відносно оплати поставленого товару.

Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК Ук раїни зобов'язання має викон уватися належним чином відпо відно до умов договору та вим ог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших в имог, що звичайно ставляться . Одностороння відмова від зо бов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або закон

В позовній заяві позивач по силається на те, що отримавши товар за видатковими наклад ними свій обов' язок щодо св оєчасної та повної оплати ві дповідач виконав неналежним чином, сплативши лише суму в р озмірі 3486грн.50коп., внаслідок ч ого виникла заборгованість 2 6908грн.62коп.

Однак, суд не погоджується і з заявленою позивачем сумою боргу в розмірі 26908грн.62коп. з ог ляду на наступне.

Як вбачається із наявних в м атеріалах справи документів позивачем був виставлений р ахунок № СФ - 0002661 від 07.12.2009р. на су му 4705грн.00коп. для оплати товар у, поставленого за накладною № РН - 0002708 від 14.12.2009р.

Відповідно до позиції пози вача здійснена відповідачем відповідно до банківської в иписки від 22.01.2010р. оплата суми б оргу у загальному розмірі 5340г рн.00коп. лише частково була вр ахована позивачем в рахунок погашення боргу за спірними накладними, внаслідок чого і виникла заявлена позивачем до стягнення сума заборгован ості в розмірі 26908грн. 62коп.

Відповідно до доданої до по зову бухгалтерської довідки ТОВ „Трифар” оскільки за від повідачем значилась заборго ваність по видатковій наклад ній № 1294 від 11.06.2009р. на суму 1853грн.50к оп., яка не є предметом цього п озову, то позивач зарахував ц ю суму (1853грн.50коп.) в рахунок пог ашення накладної № 1294 від 11.06.2009р з платежу, проведеного відпо відачем 22.01.2010р. у розмірі 5340грн.00к оп.

Однак, суд звертає увагу, що відповідач у якості признач ення платежу 22.01.2010р. на суму 5340гр н.00коп. зазначає саме рахунок № СФ - 0002661 від 07.12.2009р., тобто рахун ок, виставлений позивачем дл я оплати товару за накладною № РН - 0002708 від 14.12.2009р. на суму 4705грн .00коп.

В матеріалах справи відсут ні докази наявності між стор онами домовленості стосовно надання позивачу права само стійно зараховувати сплачен і відповідачем кошти в рахун ок погашення попередніх пост авок, отже оплата в сумі 5340грн.0 0коп. повинна враховуватися в рахунок повного погашення в артості товару, поставленого за видатковою накладною № РН - 0002708 від 14.12.2009р.

Таким чином, суд вважає обґр унтованою та такою, що підляг ає задоволенню суму основног о боргу в розмірі 25690грн.12коп. (за гальна вартість поставленог о товару у розмірі 30395грн. 12коп. - 4705грн.00коп.), у зв' язку з чим відмовляє в частині стягнен ня основного боргу в сумі 1' 21 8грн. 50коп.

Докази сплати суми заборго ваності суду в розмірі 25690грн.12 коп. суду не представлені.

Відзивом № 493 від 13.12.2011р. відпов ідач визнав заявлену суму бо ргу та просив суд розстрочит и виконання зобов' язання зі сплати основного боргу впро довж шести місяців.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч . 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції Ук раїни суд управнений здійсню вати повноваження виключно н а підставі, в межах та у спосіб , що передбачені Конституціє ю і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст. 121 Господарського процесуа льного кодексу України суд п ри наявності підстав, що ускл аднюють виконання рішення аб о роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обстав ин справи може, серед іншого р озстрочити виконання рішенн я.

За змістом наведеної норми , розстрочення є правом, а не о бов' язком суду, яке, до того ж , реалізується у будь-який час від набрання рішенням закон ної сили та до його фактичног о повного виконання, але викл ючно у виняткових випадках т а за наявністю підстав, що уск ладнюють виконання рішення а бо роблять його неможливим.

Відтак, саме на відповідача в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуаль ного кодексу України поклада ється обов' язок доведення і снування відповідних підста в.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішенн я господарський суд повинен враховувати матеріальні інт ереси сторін, їх фінансовий с тан, ступінь вини відповідач а у виникненні спору, наявніс ть інфляційних процесів у ек ономіці держави та інші обст авини справи.

Відповідач, звертаючись до суду із заявою про надання ро зстрочки виконання рішення н е надав жодного підтверджуюч ого доказу в обґрунтування, н е довів виняткову сукупність обставин, які б свідчили про т яжкий фінансово-економічний стан ТОВ ПФ „Волноваська” та унеможливлюють виконання су дового рішення.

Стаття 42 Господарського код ексу України визначає підпри ємництво як самостійну, ініц іативну, систематичну, на вла сний ризик господарську діял ьність, що здійснюється суб' єктами господарювання з мето ю досягнення економічних і с оціальних результатів та оде ржання прибутку. При цьому, з дійснення підприємницької д іяльності на власний ризик о значає покладення на підприє мця тягаря несприятливих нас лідків такої діяльності.

З метою не порушення принци пів змагальності та рівності сторін перед законом і судом , передбачених статтями 42 та 43 Г ПК України суд також врахува в доводи позивача. Позивач пі д час судового засідання зап еречив проти задоволення зая ви відповідача з тих підстав , що відповідач протягом трив алого періоду часу не викону є свої зобов'язання з оплати, щ о теж призвело до погіршення фінансового стану позивача.

Слід зазначити, несвоєчасн е виконання рішення суду пор ушує матеріальні інтереси по зивача та впливає на його фін ансовий стан, що теж може приз вести до негативних наслідкі в господарської діяльності о станнього.

У зв' язку із викладеним, ке руючись встановленими п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумнос ті, враховуючи позицію позив ача щодо надання відповідачу розстрочки виконання рішенн я, суд дійшов висновку про від мову у наданні розстрочки ви конання рішення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожн а сторона повинна довести ті обставини, на які вона посила ється як на підставу своїх ви мог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Ко дексу господарський суд при ймає тільки ті докази, які маю ть значення для справи. Обста вини справи, які відповідно д о законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування.

Відповідно до ст. 49 Господар ського процесуального кодек су України судові витрати пр и частковому задоволенні поз ову покладаються на обидві с торони пропорційно розміру з адоволених вимог.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 640, 642, 692 Цив ільного кодексу України, ст.с т. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського проц есуального кодексу України, суд -

В ИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Трифар», м. Київ до Товарист ва з обмеженою відповідальні стю ПФ «Волноваська», Донець ка обл., с. Рибинське про стягн ення суми основного боргу в р озмірі 26908грн.62копзадовольнит и частково.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю ПФ « Волноваська» (юридична адрес а: 85735, Донецька обл., Волноваськ ий район, с. Рибинське, контора ТОВ ПФ «Волноваська», код ЄДР ПОУ 30942418) на користь Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Трифар» (юридична адреса: 03 150, м. Київ, вул. Предславинська, будинок 34-Б, код ЄДРПОУ 32664768) суму основного боргу в розмірі 25690г рн.12коп., витрати на оплату дер жавного мита в сумі 256грн.90коп., інформаційно-технічного заб езпечення судового процесу в сумі 225грн.31коп.

Відмовити в задоволенні по зовних вимог в частині стягн ення суми основного боргу в р озмірі 1' 218грн. 50коп.

У судовому засіданні 14.12.2011р. о голошено вступну та резолюти вну частини рішення.

Видати наказ після набранн я рішення законної сили.

Рішення набирає законної с или після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не бу ло подано, а у разі подання апе ляційної скарги - після розгл яду справи апеляційним госпо дарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення склад ено та підписано 19.12.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список > Мак арова Ю.В.

< Список > Макар ова Ю.В.

< Текст >