Ухвала

від 26.12.2011 по справі 16/284

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКА СЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26 грудня 2011 року Справа №16/284

Господарський суд Черка ської області у складі: голов уючого - судді Спаських Н.М., з с екретарем судового засіданн я Волна С.В., за участю предста вників:

від позивача: ОСОБА_1 - з а довіреністю;

від 1-го відповідача: ОСОБ А_2 - за довіреністю;

від 2-го відповідача: не з'яви вся,

ДВС - не з'явився;

за участі ПАТ "Укрсоцбанк" - ОСОБА_3 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Черкас и справу за позовом акціонер ного товариства "Укрінбанк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та до товариства з обмеженою відп овідальністю "Сінніс, ЛТД" про стягнення 233

360,04 грн. в рамках поданої ска рги на дії ДВС

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду по дан ій справі від 15.04.2010 року було по вністю задоволено позовні ви моги та солідарно стягнуто з відповідачів на користь поз ивача 182 000,00 грн. боргу по кредит у, 31 302,84 грн. процентів, 18 092,79 грн. пе ні за прострочення сплати кр едиту, 1 964,41 грн. пені за простро чення сплати процентів, 2333,60 гр н. державного мита та 236,00 грн. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу.

08.11.2011 року представник в ідповідачки СПД ОСОБА_4 зв ернулася до суду із скаргою н а постанову про арешт майна б оржника (а.с. 86) у якій просить с касувати постанову ЦВ ДВС Че ркаського міського управлін ня юстиції про арешт майна бо ржника та оголошення заборон и його відчуження від 18.10.2010 року з мотивів, що даною постаново ю було накладено арешт на ква ртиру відповідачки, яка прид бана за кредитні кошти та пер ебуває під забороною відчуже ння на користь банку, що видав кредит на її придбання - ПАТ "У крсоцбанк".

ПАТ "Укрсоцбанк" (залуч ений в порядку ст. 30 ГПК Україн и) у наданому суду поясненні п ритримується позиції скаржн ика та просить скаргу задово льнити з мотивів, що фактично слід вважати, що орган ДВС зв ернувся стягнення на квартир у відповідачки, як є іпотечни м майном та не може

підпадати під такі дії ДВС в силу ст. 62-1 ЗУ "Про виконавче пр овадження", яка діяла на час пр ийняття оскаржуваної постан ови; з майна слід було виділят и частку, яка належить відпов ідачці, а лише потім звертати на неї стягнення. ПАТ "Укрсоц банк" має переважне право на квартиру відповідачки як іпо текотримач.

В судовому засіданні представник скаржника скарг у підтримав та просить її зад овольнити.

Представник АТ "Укрін банк" проти задоволення скар ги заперечив з мотивів її нео бґрунтованості.

Представник ДВС в зас ідання не з'явився - суду напра влено клопотання про розгляд скарги без його участі. В пода ному суду поясненні орган ДВ С проти задоволення скарги з аперечив з мотивів, що арешто вана квартира є майном відпо відачки як боржника і за раху нок неї можливе стягнення бо ргу на користь позивача по сп раві за нормами ЗУ "Про викона вче провадження", незважаючи на те, що квартира одночасно є заставним майном ПАТ "Укрсоц банк". Рішення суду на корист ь позивача по справі відпові дачкою добровільно не викона но протягом більше 1,5 року.

Заслухавши доводи та пояснення учасників процесу , дослідивши матеріали справ и, суд встановив наступне:

Оскаржуваною постано вою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 18.10.2010 року голов ним державним виконавцем ЦВ ДВС Черкаського міського упр авління юстиції на виконання наказу по даній справі було н акладено арешт на квартиру в ідповідачки ОСОБА_4 № 48 за а дресою АДРЕСА_1 у межах су ми стягнення 235 929,64 грн.

Скаржником доведено і це не заперечується учасни ками процесу, що арештована к вартира була придбана відпов ідачкою у кредит з ПАТ "Укрсоц банк" і перебуває під заборон ою відчуження, яка накладена нотаріусом внаслідок укладе ння відповідачкою із ПАТ "Укр соцбанк" договору іпотеки.

Скаржник вказує, що ар ешт на квартиру на виконання рішення у даній справі поруш ує права ПАТ "Укрсоцбанк", який має переважне право на зверн ення стягнення на квартиру я к на заставне майно (іпотека), права малолітніх дітей (2007 та 2011 р. народження відповідач ки), квартира яких є їх єдиним житлом та права чоловіка від повідачки, який має право на к вартиру, як на спільне майно п одружжя.

На ці доводи суд відра зу зауважує, що за правилами с т. 1 ГПК України до господарськ ого суду зацікавлені особи з вертаються за захистом своїх порушених прав чи охоронюва них законом інтересів. Право на захист інтересів третіх о сіб шляхом подачі скарги на д ії ДВС чинним ГПК України не передбачено.

Учасниками процесу в ході розгляду скарги не було спростовано, що ЗУ "Про викона вче провадження" прямо не заб ороняє арештовувати майно бо ржника, яке перебуває в заста ві.

В ході розгляду скарг и скаржник вказував, що на мо мент прийняття оскаржуваної постанови про арешт майна бо ржника та оголошення заборон и його відчуження від 18.10.2010 рок у діяла норма ст. 62-1 ЗУ "Про вико навче провадження" про те, що н а майно, щодо якого встановле но іпотеку чи накладено забо рону на відчуження, не може бу ти звернено стягнення для за доволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Пр о іпотечне кредитування, опе рації з консолідованим іпоте чним боргом та іпотечні серт ифікати".

Дана норма в подальшо му була виключена із Закону.

Суд за матеріалами ск арги не знаходить доказів, що в даний час вже звертається с тягнення на квартиру відпові дачки, а констатує, що на кварт иру лише накладено арешт в ін тересах забезпечення викона ння судового рішення.

Вчинена дія органом Д ВС (накладення арешту) повніс тю відповідала вимогам ЗУ "Пр о виконавче провадження" ста ном на час прийняття постано ви від 18.10.2010 року ( а.с. 92), зокрема с т. 55, яка говорить, що арешт на м айно боржника може накладати ся державним виконавцем шлях ом:

- винесення постанови про ві дкриття виконавчого провадж ення, якою накладається ареш т на майно боржника та оголош ується заборона на його відч уження;

- винесення постанови про ар ешт коштів та інших цінносте й боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на збер іганні в банках або інших фін ансових установах;

- винесення постанови пр о арешт майна боржника та ого лошення заборони на його від чуження; (в даному випадку );

- проведення опису майна бор жника і накладення на нього а решту.

і всі ці дії є самостій ними.

Згідно ст. 57 арешт майна бор жника застосовується для заб езпечення реального виконан ня рішення.

Як вказано вище, стад ія звернення стягнення на кв артиру відповідачки органом ДВС ще не розпочата.

Ст. 12 ЗУ "Про виконавче п ровадження" зобов'язує самог о боржника письмово повідомл яти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про к ошти та майно, належні боржни кові від інших осіб, а тому суд відхиляє доводи про те, що дер жавний виконавець перед ареш том повинен був обов'язково з 'ясовувати статус квартири в ідповідачки на предмет її об тяження заставою та не арешт овувати її з цих підстав.

В даному випадку суд в важає, що права ПАТ "Укрсоцбан к" на отримання задоволення і з продажу квартири відповіда чки переважно інших кредитор ів є захищеними, виходячи з та кого:

Згідно ст. 54 ЗУ "Про вико навче провадження" зверненн я стягнення на заставлене ма йно в порядку примусового ви конання допускається за вико навчими документами для задо волення вимог стягувача-заст аводержателя. Для задоволенн я вимог стягувачів, які не є за ставодержателями, стягнення на заставлене майно боржник а може бути звернуто у разі: ви никнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів або якщо вартість предмета з астави перевищує розмір забо ргованості боржника заставо держателю.

У випадку набуття пра ва власності ПАТ "Укрсоцбанк " на квартиру відповідачки ар ешт згідно оскаржуваної пост анови від 18.10.2010 року може б ути знято як згідно ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження" ( особ а, яка вважає, що майно, на яке н акладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернути ся до суду з позовом про визна ння права власності на це май но і про зняття з нього арешту ), так і згідно ст. 50 ЗУ "Про іпоте ку" (після продажу предмета іп отеки на прилюдних торгах аб о продажу предмета іпотеки в ідповідно до статті 38 цього За кону припиняються будь-які п рава та вимоги інших осіб на н ерухоме майно, що було предме том іпотеки, які виникли післ я державної реєстрації іпоте ки за іпотечним договором, зг ідно з яким було звернене стя гнення на предмет іпотеки. Це правило не застосовується у разі придбання предмета іпо теки іпотекодавцем).

В будь-якому випадку, з а змістом ст. 60 ЗУ "Про виконавч е провадження" арешт з майна ч и коштів може бути знятий або за розпорядженням керівника органу ДВС або за рішенням су ду, але не через скаргу на дії ДВС.

Крім того, положенням и ЗУ "Про виконавче проваджен ня" не передбачено права борж ника оскаржувати арешт власн ого майна, цим правом наділен а лише особа, яка вважає це май но своїм.

Порушення прав дітей та чоловіка відповідачки на випадок примусового продажу квартири, не є достатнім аргу ментом для висновку про те, що орган ДВС не має права наклад ати арешт на квартиру в рамка х виконавчого провадження. В ідповідачка усвідомлювала т аку перспективу розвитку под ій при оформленні договору і потеки. Виділення частки від повідачки з квартири буде об ов'язково проводитися перед зверненням на неї стягнення , чого в даному випадку ще не в ідбувається.

На підставі викладен ого, оскільки чинне законода вство не містить прямої забо рони щодо накладення арешту в рамках виконавчого провадж ення на майно, яке є забезпече нням виконання зобов'язання перед іншим кредитором, і від повідачка не довела порушенн я своїх особистих прав прийн яттям постанови про арешт ма йна боржника та оголошення з аборони на його відчуження і права на оскарження постано ви, то у задоволенні поданої с карги слід відмовити повніст ю.

Керуючись ст. 121-2 ГПК Ук раїни, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги від 07.11.2011 року фізичної особи - п ідприємця ОСОБА_4 на поста нову про арешт майна боржник а та оголошення заборони йог о відчуження від 18.10.2011 року- від мовити повністю.

Ухвалу може бути оска ржено до Київського апеляцій ного господарського суду.

Суддя Н.М. Спаських