Постанова

від 22.12.2011 по справі 6/302

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2011                                                                                           № 6/302

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка  В.В.

суддів:             

за участю представників сторін:-від Прокуратури: не з'явився,

позивача 1: ОСОБА_1, довіреність № 20/1-6-136 від 23.03.2010 року,

позивача 2: ОСОБА_2, довіреність № 69 від 08.12.2011 року,

                     ОСОБА_3, довіреність № 69 від 08.12.2011 року,

відповідача: Соломко М.М., протокол № 2 від 10.06.1993 року,

                     ОСОБА_4, довіреність  № 7 від 20.06.2011 року.

розглянувши у від- критому судовому засіданні апеляційні скарги-Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” та Прокурора Заводського району м. Запоріжжя

на рішення господарського суду-міста Києва  від-22.09.2011 р.

у справі-№ 6/302 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом-Прокурора Заводського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України (орган, уповноважений здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах) та державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат”

до-Товариства з обмеженою відповідальністю “СНН”

про -визнання недійсними додаткових угод до договору

                                                                В С Т А Н О В И В:

До господарського суду звернувся з позовом прокурора Заводського району в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України (орган, уповноважений здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах) та державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до товариства з обмеженою відповідальністю «СНН»про визнання недійсними додаткових угод б/н від 17.02.2006 р., № 1/3 від 16.11.2006 р. та № 1/4 від 17.05.2007 р. до договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.09.2011 року у справі №6/302 в задоволенні позов в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України відмовлено повністю. Провадження в частині позову в інтересах державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» припено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство “Запорізький титано-магнієвий комбінат” та Прокурор Заводського району м. Запоріжжя подалі апеляційні скарги на рішення господарського суду від 22.09.2011 року у справі №6/302.

Державне підприємство “Запорізький титано-магнієвий комбінат” в своїй апеляційній скарзі зазначило, що суд першої інстанції, при винесені оскаржуваного рішення, неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, порушив та неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Прокурор Заводського району м. Запоріжжя в своїй апеляційній скарзі зазначив, що вказане рішення є незаконним та  підлягає скасуванню у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що 12.01.2005 року між Казенним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СНН» (виконавцем) укладено договір про надання юридичних послуг № 51, за умовами п. 1.1 якого (в редакції додаткової угоди № 1/2 від 22.07.2005 р.) замовник доручає, а виконавець зобов’язується здійснити усі необхідні дії для визнання постанови Кабінету Міністрів України № 695-17 від 01.07.1996 р. у частині незаконною і скасувати її.

Відповідно до п 1.2 Договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 року (в редакції додаткової угоди № 1 від 22.07.2005 р.) замовник доручає, а виконавець зобов’язується здійснити усі необхідні дії для визнання контракту № 229 від 16.10.1996 р., між Держкомрезервом та КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» недійсним у частині.

Згідно з пунктом 1.4 Договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р. (в редакції додаткової угоди № 1/2 від 22.07.2005 р.), що фактом виконання робіт виконавцем є рішення суду про визнання недійсними у частині вищезазначених постанови та контракту.

Пунктом 2.1 Договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р. передбачено, що виконавець зобов’язується на підставі цього договору та окремого доручення замовника представляти інтереси замовника в судах, в державних та недержавних організаціях, установах, підприємствах, коли це стосується чинного законодавства України та предмету договору.

Пунктами 2.2 та 3.2 Договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 року встановлено, що сторони цього договору додатковою угодою можуть змінити або доповнити перелік послуг, прав та обов’язків сторін; сторони в додатку до цього договору можуть змінити або доповнити вартість та порядок оплати послуг виконавця.

Відповідно до п. 3.1 Договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р. замовник здійснює оплату наданих виконавцем послуг в сумі та на умовах, вказаних в додатковій угоді до даного договору.

Згідно з п. 3.3 Договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р.  замовник здійснює авансовий платіж на розрахунковий рахунок у сумі 200000,00 грн.

Так, 22.07.2005 року пунктом 4 додаткової угоди № 1/2 до договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р. сторони визначили, що винагорода виконавця становить п’ять відсотків з урахуванням авансу від різниці між сумою боргу замовника перед Держкомрезервом України за контрактом  № 229 від 16.10.1998 р. на момент укладення угоди та сумою, яка буде зазначена у судовому рішенні про визнання постанови і  контракту недійсними в частині.

Також 17.02.2006 року, сторонами підписана додаткова угода до договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р., якою було доповнено п. 2.3.3 договору та зобов’язано замовника сплатити виконавцю винагороду у розмірі 300000,00 грн. до моменту повного виконання договору. Фактом підтвердження часткового виконання робіт виконавцем є ухвала суду про зупинення розгляду справи № 42/548 Т за позовом Держкомрезерву до КП «ЗТМК».

05.06.2006 року сторонами підписаний акт виконаних робіт на суму 300000,00 грн. про часткове виконання послуг договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р.

Судом встановлено, що сторонами укладено додаткові угоди до договору  № 1/3 від 16.11.2006 р. та № 1/4 від 17.05.2007 р.

Так, після підписання всіх додаткових угод перший розділ договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 (далі –Договір) має наступну редакцію:

Пунктом 1.1 Договору передбачено, замовник доручає, а виконавець зобов‘язується здійснити усі необхідні юридичні дії для визнання постанови Кабінету Міністрів України № 695-17 від 01.07.1996 у частині незаконною та скасування її. А саме у частині: «видати на договірних засадах», «відпуск здійснити як товарний кредит на строк до 1 року під 25 відсотків облікової ставки Національного банку від вартості германія за цінами, що діятимуть на час відпуску», «Мінпрому забезпечити повернення ЗТМК в державний бюджет кошти отримані від реалізації германія по узгодженим з Мінфіном графіком до кінця 1997 року з подальшим направленням їх на поповнення держрезерву».

Замовник доручає виконавцю здійснити всі дії, направлені на підписання акту звірки між КП «ЗТМК»та Держкомрезервом України станом на 01.12.2006 за договором № 229 від 16.10.1996 р. узгодження всіх розбіжностей між КП «ЗТМК»та Держкомрезервом з метою  зменшення заборгованості КП «ЗТМК»відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 1.2 Договору замовник доручає, а виконавець зобов‘язується здійснити усі необхідні юридичні дії для визнання договору № 229 від 16.10.1996 р. недійсним у частині, або для підписання мирової угоди з метою зменшення заборгованості КП «ЗТМК»відповідно до законодавства України, або для підписання графіку відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 р. № 538-р.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що станом на 01.12.2004 року заборгованість КП «ЗТМК»перед держкомрезервом становить: основний борг –10692500,00 доларів США; сума відсотків за період користування позичкою –5052079,55 доларів США; штрафні санкції з 01.01.2000 р. по 10.02.2000 р., штраф –59686604,25 грн., пеня –5759757,31 грн.,  а загалом 65446361,56 грн.

Отже, загальна сума боргу становить – 15744579,55 доларів США та 65446361,56 грн.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що фактом виконання робіт за цим договором є

- рішення суду, яке вступило в законну силу про визнання постанови Кабінету Міністрів України № 695-17 від 01.07.1996 незаконною у частині, яка зазначена у п. 1.1. даного договору, або

- рішення суду про визнання договору № 229 від 16.10.1996 недійсним у частині, або

- рішення суду, яке вступило в законну силу, або мирова угода між КП «ЗТМК»та Держкомрезервом України, затверджена судом, в якої зменшена заборгованість КП «ЗТМК»відносно до вимог Держкомрезерву України, або

- акт звірки та графік погашення заборгованості КП «ЗМТК»перед Держкомрезервом України за договором № 229 від 16.10.1996 р. згідно з п. 4 розпорядження Кабінету міністрів України від 29.11.2001 р. № 538-р.

Відповідно до п. 1.5 Договору загальна сума боргу КП «ЗМТК», без нарахування ПДВ, перед Держкомрезервом України, яка зазначена в п. 1.3 цього договору, додатково включає суму відсотків, без нарахування ПДВ, за період користування позичкою після 01.12.2004 р. відповідно до акту звірки, що надається Держкомрезервом України для підписання.

Пунктом 4 додаткової угоди № 1/2 в редакції угоди № 1/4 від 17.05.2007 передбачено, що винагорода за договором про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 складає 5% від різниці між загальною сумою боргу, зазначеною у п. 1.3, п. 1.5 цього договору за курсом НБУ на дату здійснення факту виконання робіт, та сумою без нарахування ПДВ, яка буде зазначена в документі, який підтверджує факт виконання робіт відповідно до п. 1.4 цього договору. На суму винагороди виконавця додатково нараховується ПДВ відповідно до законодавства.

Відповідно до статуту державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»воно створено у процедурі реорганізації шляхом перетворення казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»та входить до сфери управління Міністерства промислової політики України і є підзвітним йому.

Частиною 2 ст. 2 ГПК України встановлено, що   прокурор,   який   звертається   до   господарського  суду  в інтересах  держави,  в позовній заяві самостійно визначає,  в чому полягає порушення інтересів держави,  та обґрунтовує  необхідність їх   захисту,   а   також  вказує  орган,  уповноважений  державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Судом встановлено, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Також, судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 встановлено, що прокурори та їх заступники звертаються до господарського суду саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Оскільки, прокурор звернувся до суду з вимогою визнати недійсними додаткових угод б/н від 17.02.2006 р., № 1/3 від 16.11.2006 р. та № 1/4 від 17.05.2007 р. до договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р. в зв’язку з порушенням під час їх укладення вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», так як прокурором не доведено, що діями відповідача порушено інтереси держави та яким чином Міністерство промислової політики України є уповноваженим органом здійснювати функції у спірних правовідносинах, а оскільки сам факт перебування державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» в сфері управління Міністерства промислової політики України не свідчить про порушення прав останнього оскаржуваними угодами, тому суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України.

Також судом першої інстанції було припинено провадження щодо позовних вимог в інтересах державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат». Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2010 р. у справі № 37/578, яке набрало законної сили, було вирішено позов казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»до товариства з обмеженою відповідальністю «СНН»про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р.

Оскільки, підставою позову у справі № 37/578 були тотожні підстав, з яких заявлено вимоги у даній справі – невідповідність договору чинному законодавству, а саме: вимогам Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»у зв’язку  з недотриманням спеціальної процедури проведення закупівлі юридичних послуг.

Рішення суду, прийняте за результатами вирішення позову про недійсність договору, полягає у наданні правової оцінки договору як певним юридичним фактам, спрямованим на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Надаючи висновок про правомірність чи неправомірність договору за результатами вирішення спору про його недійсність правовій оцінці підлягають всі юридичні факти, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків за договором.

Оскільки додаткові угоди до договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р. є його невід’ємними складовими і в даному випадку договір, як юридичний факт, на підставі якого між сторонами виникли цивільні права та обов’язки, є викладений в декількох документах, рішення суду у справі № 37/578 є рішенням між тими ж сторонами (державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» є правонаступником казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат») про той же предмет і з тих же підстав, з яких заявлено позов у даній справі.

Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК  України у зв’язку з наявністю рішення господарського суду між цими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, позовні вимоги в цій частині.

У зв’язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва від 22.09.2011 року у справі № 6/302.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

                                                                   постановив:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 22.09.2011 року у справі № 6/302 залишити без змін, а апеляційні скарги Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” та Прокурора Заводського району м. Запоріжжя - без задоволення.  

 2. Справу №6/302 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді