Постанова

від 26.04.2012 по справі 6/302

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.04.2012 р. справа №6/302

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівЧернота Л.Ф., Стойка О.В. при секретарі Бліновій О.О. від позивача:ОСОБА_1 -за дов. № 01-026-2859 від 26.12.11 р. від відповідача:не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТБОНД", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 29.02.2012 року у справі№ 6/302 (суддя Подколзіна Л.Д.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТБОНД", м. Донецьк простягнення 40422 грн. 20 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТБОНД", м. Донецьк про стягнення 40422 грн. 20 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.02.12 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТБОНД", м. Донецьк про стягнення 40422 грн. 20 коп. були задоволені повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТБОНД", м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області різницю між сплаченою сумою за вапно та фактичною його вартістю у розмірі 40422 грн. 20 коп.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАСТБОНД", м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 29.02.12 р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 21.03.12р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.03.12 р. відповідача було зобов»язано надати докази доплати судового збору у сумі 99 грн. 00 коп. до мінімальної ставки, передбаченої Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011р., однак відповідач вимоги ухвали не виконав, у зв»язку з чим з відповідача підлягає до стягнення у доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 99 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 6/302 та наданих представником позивача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.10 року між Публічним акціонерним товариством „Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТРАСТБОНД", м. Донецьк було укладено договір № 015/968, згідно умов якого відповідач (Продавець) взяв на себе зобов"язання поставити вапно згідно специфікаціям до даного договору, а позивач (Покупець) зобов"язався прийняти вказану продукцію та здійснити оплату за неї.

До договору сторони підписали специфікацію № 8 від 29.04.11 р., якою визначили найменування, фракцію, одиницю виміру, кількість в місяць, загальну суму, період, умови поставки та її оплату.

14.02.11 року сторони уклали додаткову угоду №1, згідно якої доповнено п. п. 3.4, 3.6 договору.

Позивач перерахував відповідачу в якості попередньої оплати 80 000 грн. за вищезазначеним договором 11.05.2011 року.

На адресу Публічного акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат" 16.05.11 року за залізничною накладною № 43920313 надійшов вагон № 67671370, завантажений вапном негашеним, станція відправника - Заоскілля.

При зверненні до суду позивач зазначає, що при проведенні вхідного контролю якості вапна було встановлено, що зміст фракції не відповідає вимогам договору поставки № 015/968 від 01.10.10 р., тому відповідно до вимог п. 16 Інструкції П-7 комісією було складено акт від 16.05.11 р. та прийнято рішення щодо затримки вагону № 67671370 до приїзду представника постачальника, для сумісного здійснення ситового аналізу.

Позивач телеграмою від 16.05.11р. викликав представника Продавця для участі в продовженні приймання продукції й складання двостороннього акту.

За результатами проведення (ручного) ситового аналізу від 17.05.11 р. були одержані наступні результати: виявлено у пробі, відібраній з вершини вагону фракції менше 10мм-35,03%, у пробі відібраній від зрізу вагону фракції менше 10мм-21,05%, що, як вважає позивач, не відповідає за гранулометричним складом вимогам специфікації № 8 від 29.04.11р. до договору та сертифікату якості № 952, а саме: відповідно до специфікації вміст фракції менше ніж 10мм-не більше 5,0%, відповідно до сертифікату якості відхилення по крупності нижче нижньої межі - 4%.

Разом з тим, 17.05.11 р. комісія за участю представника відповідача -Бондаренко А.В. склала акт № 91 прийомки продукції за якістю без зауважень та заперечень з боку відповідача та прийнято рішення здійснити корегування ціни у відповідності з договором поставки № 015/968 від 01.10.10 р. Але корегування ціни відповідачем зроблено не було.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 022/907 від 21.06.11р., якою вимагав розглянути претензію та сплатити різницю між сплаченою сумою за вапно, та фактичною його вартістю у розмірі 40422 грн. 20 коп., але відповідач залишив її без відповіді та виконання.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТБОНД", м. Донецьк різниці між сплаченою за вапно сумою та фактичною його вартістю у розмірі 40422 грн. 20 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно п. 4.1 договору, приймання продукції за якістю здійснюється відповідно до вимог Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженою Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.66 р. № П-7.

Відповідно до п.14 Інструкції П-7 приймання продукції за якістю та комплектністю проводиться в точній відповідності до стандартів, технічних умов, основних та особливих умов постачання, інших обов"язкових для сторін правил, а також по супровідним документам, що посвідчують якість та комплектність продукції що постачається.

Пунктом 19 акту № 91 приймання продукції за якістю від 17.05.11 р. зазначено, що продукція поставлена та перевірена згідно ТУУ 26.5-00193714-042-2001. Даним актом комісія встановила невідповідність умовам договору вапна за фракційним складом.

Згідно п. 3.4 договору № 015/968 від 01.10.10 р. вапно, що поставляється за даним договором, повинно мати показники, обумовлені в специфікаціях. У випадку перевищення допустимого відхилення по крупності вище верхнього і нижче нижчого межі ціна знижується на 3% за кожен процент відхилення або відповідну долю проценту.

Як вбачається, акт № 91 прийомки продукції за якістю від 17.05.11 р. складено у відповідності до вимог п. 29 Інструкції П-7 та засвідчує факт надходження продукції невідповідної якості. До того ж, зазначений акт підписано представником відповідача без заперечень та зауважень.

Частиною 1 ст. 678 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором, зокрема, пропорційного зменшення ціни.

Згідно п. 3.4 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 14.02.11 р.), при невідповідності показників за фракційним складом позивач мав право на відповідний перерахунок ціни продукції.

Таким чином судова колегія вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку про поставку відповідачем на адресу позивача продукції з невідповідними специфікації показниками гранулометричного складу, що підтверджено актом № 91 прийомки продукції за якістю від 17.05.11 р., підписаним представником відповідача без заперечень та зауважень, у зв»язку з чим судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача різницю між сплаченою сумою за вапно та фактичною його вартістю у розмірі 40422 грн. 20 коп.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, не прийняті до уваги посилання скаржника на нібито неврахування судом умов додаткової угоди №1 від 14.02.11р. в частині бракування поставленої продукції та її повернення, оскільки в даному випадку не виявлено підстав неякісності продукції за умовами додаткової угоди, а встановлено невідповідність поставленої продукції умовам специфікації до договору в частині її гранулометричного складу.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 29.02.2012 р. у справі № 6/302 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТБОНД", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 29.02.2012 р. у справі № 6/302 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 29.02.2012 р. у справі № 6/302 -без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТБОНД", 83000, м. Донецьк, вул. Ф. Зайцева, 75, ЗКПО 34960289 у доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 99 грн. 00 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді Л.Ф. Чернота

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5- ГС Дон. обл.

ОСОБА_5