Постанова

від 23.12.2011 по справі 37/147-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13»грудня 2011 року Сп рава №37/147-10

Ко легія суддів у складі:

головуючого судді Боро діної Л.І., судді Лакізи В.В., суд ді Хачатрян В.С.,

при секретарі Козікові І.В.,

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_1 з а довіреністю б/н від 01.08.2011р.,

відповідача - ОСОБ А_2 за довіреністю б/н від 04.01.201 1р.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу позивача - ПАТ «УК РБУДРЕСУРСИ»(вх. №5036 Х/2) на рішення господарського с уду Харківської області від 24.10.2011 року по справі №37/147-10,

за позовом Публічного акціонерного товариства «УК РБУДРЕСУРСИ», м. Київ,

до Публічного акціо нерного товариства «УкрСибб анк», м. Харків,

про визнання недійсним к редитного договору,-

ВСТАНОВИЛА:

28.07.2010р. позивач, ВАТ фірма « УКРБУДРЕСУРСИ»(змінене найм енування якого ПАТ «УКРБУДРЕ СУРСИ»), звернувся до господа рського суду Харківської обл асті із позовною заявою, в які й просив визнати недійсним з моменту укладення кредитний договір № 11140243000 від 11.04.2007 р., укладе ний між ним та відповідачем (А КІБ «УкрСиббанк»), та поверну ти сторони в первісний стан, щ о існував до укладення вказа ного кредитного договору. (а.с . 3-13, т. 1)

08.09.2010р. відповідач, ПАТ «УкрСи ббанк»надав відзив на позовн у заяву в якому заявив клопот ання про застосування наслід ків пропущення позивачем поз овної давності.(а.с. 102-108,т.1)

Рішенням господарського с уду Харківської області від 24.10.2011 р. у справі № 37/147-10 (суддя До ленчук Д.О.) відмовлено в за доволенні заяви відповідача про застосування наслідків пропущення строку позовної д авності. Відмовлено в задово ленні клопотання відповідач а про відкладення розгляду с прави. Задоволено заяву пози вача про надсилання позивачу всіх процесуальних документ ів по справі на адресу: 04053, м. Киї в, вул. Кудрявська, буд. 16. Задов олено заяву відповідача про надсилання відповідачу всіх процесуальних документів по справі на адресу: 03150, м. Київ, ву л. Горького (Антоновича), 170/172. В п озові відмовлено повністю. (а .с. 8-14, т. 2)

Позивач, ПАТ «УКРБУДРЕСУРС И», з рішенням суду першої інс танції не погодився, звернув ся до Харківського апеляційн ого господарського суду з ап еляційною скаргою, в якій про сить скасувати рішення госпо дарського суду Харківської о бласті від 24.10.2011 р. та прийняти н ове рішення, яким позовні вим оги задовольнити. Також, прос ить покласти на відповідача судові витрати. Апелянт вваж ає, що оскаржуване судове ріш ення є незаконним та необґру нтованим, прийнятим при непо вному з' ясуванні судом обст авин, що мають значення для сп рави, та при неправильному за стосуванні норм матеріально го і процесуального права. (а.с . 42-52, т.2)

Неповне з' ясування обста вин по справі, на думку апелян та, полягає в тому, що суд перш ої інстанції: не перевірив на явність у представника позив ача - ОСОБА_3, повноважень на укладення кредитного дог овору № 11140243000 від 11.04.2007 р.; не врахув ав, що кредитний договір № 1114024300 0 від 11.04.2007 р. був укладений з боку відповідача під впливом тяж кої для нього обставини та на вкрай невигідних для нього у мовах, оскільки на момент укл адення спірного договору, вн аслідок тяжкого фінансового стану, існувала загроза банк рутства товариства.

Апелянт вважає неправомір ними висновки суду першої ін станції щодо наявності та сп іврозмірності відповідальн ості сторін по видачі та пога шенню кредиту, оскільки відп овідальність банку, як сторо ни договору, за несвоєчасну в идачу або невидачу кредиту у спірному договорі відсутня, натомість відповідальність позивача за неналежне викон ання договірних зобов' язан ь передбачена п.п.1.3.2., 4.6., 5.4.-5.7., 5.9.-5.12., 7.1 .-7.4., 7.6., 9.1., 9.2. та розділом 11 умов спір ного договору. На думку апеля нта, нормами чинного законод авства взагалі не передбачен о відповідальності банку за порушення умов надання креди ту та не передбачено права ба нку в односторонньому порядк у змінювати розмір відсотків за користування кредитом, пр оте банк, при укладенні спірн ого договору, ввів позивача в оману щодо наявності таких н орм у чинному законодавстві.

Також, на думку апелянта, су д першої інстанції не врахув ав, що пункти спірного кредит ного договору про односторон ню зміну банком таких істотн их умов договору, як зміна роз міру відсотків за користуван ня кредитними коштами та стр оку дії договору (п.п. 4.6,5.4.,5.5.,5.6.,5.9.,5.10. ,5.11.,7.3.,7.4. договору), є незаконними , оскільки зміна зазначених у мов договору можлива лише за згодою сторін.

Крім того, позивач вважає, щ о приймаючи оскаржуване ріше ння, суд першої інстанції пор ушив ст. 77 Господарського проц есуального кодексу України, оскільки не задовольнив клоп отання відповідача про відкл адення розгляду справи. Апел янт вказує, що відмовивши у за доволенні клопотання відпов ідача про відкладення розгля ду справи, суд першої інстанц ії позбавив позивача можливо сті ознайомитись з відзивом відповідача на позовну заяву та надати суду додаткові док ази по справі.

Відповідач, ПАТ «УкрСиббан к», надав пояснення на апеляц ійну скаргу (вх. №12178 від 13.12.2011р.) в я ких зазначив, що рішення госп одарського суду Харківської області від 24.10.2011р. по справі №37/ 147-10 вважає законним та обґрунт ованим, просить залишити йог о без змін, а апеляційну скарг у - без задоволення.

В обґрунтування своєї поз иції по справі, ПАТ «УкрСибба нк»посилається на те, що спір ний кредитний договір було у кладено з додержанням вимог чинного законодавства, на пі дставі вільного волевиявлен ня сторін з досягненням стор онами згоди по всім істотним умовам договору. Відповідач вказує, що спірний кредитний договір було підписано повн оважними представниками сто рін. У зв' язку з чим, відповід ач вважає, що підстави для виз нання спірного кредитного до говору недійсним - відсутні . Також, у поясненнях на апеляц ійну скаргу відповідач зазна чив, що на його думку, позивач звернувся до господарського суду з порушенням встановле ної ст.257 Цивільного кодексу У країни загальної позовної да вності, оскільки спірний кре дитний договір було укладено 11.04.2007р., а позивач звернувся до г осподарського суду з позовом про визнання його недійсним лише 23.07.2010р.

У судовому засіданні Харкі вського апеляційного господ арського суду представник по зивача підтримав вимоги апел яційної скарги, просив її зад овольнити у повному обсязі, р ішення господарського суду Х арківської області від 24.10.2011р. с касувати та прийняти нове су дове рішення, яким задовольн ити позов. Представник відпо відача у судовому засіданні проти апеляційної скарги зап еречував з підстав, викладен их у поясненнях на апеляційн у скаргу, просив залишити ска ргу без задоволення, а оскарж уване рішення місцевого госп одарського суду залишити без змін.

Розглянувши наявні матер іали справи, перевіривши пов ноту встановлених судом перш ої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердженн я, їх юридичну оцінку, правиль ність застосування місцевим господарським судом норм ма теріального та процесуально го права та доводи апеляційн ої скарги, заслухавши поясне ння присутніх представників сторін, колегією суддів вста новлено наступне.

11.04.2007р. між Акціонерним коме рційним інноваційним банком «УкрСиббанк», змінена назва якого Публічне акціонерне т овариство «УкрСиббанк»(банк ) та Відкритим акціонерним то вариством фірмою «УКРБУДРЕС УРСИ», змінена назва якого Пу блічне акціонерне товариств о «УКРБУДРЕСУРСИ»(позичальн ик) був укладений кредитний д оговір №11140243000, згідно з п. 1.1 якого , банк зобов'язався надавати п озичальнику, а позичальник з обов'язався прийняти, належн им чином використовувати і п овернути банку кредит у форм і поновлювальної кредитної л інії в національній валюті У країни в сумі ліміту кредитн ої лінії, що дорівнює 1 400 000,00 грив ень у порядку і на умовах, зазн ачених у даному договорі (а.с.1 7-25, т. 1).

Плату за кредит (проценти та комісії) сторони обумовили у п.1.3 кредитного договору №11140243000 від 11.04.2007р. де, зокрема, встанови ли, що за використання кредит них коштів за цим договором в становлювється процентна ст авка в розмірі 17,5 % річних, а за к ористування кредитними кошт ами понад встановлений догов ором строк - 35% річних (п.1.3.1, 1.3.2. дог овору).

Згідно з п. 1.2.2. договору сторо ни визначили, що позичальник у будь-якому випадку зобов'яз аний повернути кредит у повн ому обсязі в термін не пізніш е 11.04.2017 р.

В подальшому, додатковими у годами №1 від 30.07.2007р., №2 від 19.06.2008р., № 3 від 27.06.2008р. до кредитного догов ору №11140243000 від 11.04.2007р. сторонами вн осились зміни та доповнення (а.с. 26-30, т.1).

Так, додатковою угодою №1 ві д 30.07.2007р. сторони домовились збі льшити обсяг кредитування на 1 000 000,00 грн. та зменшити строк кре дитування на 7 років - із 11.04.2017р. (п . 1.2.2. договору) до 30.07.2010 р., у зв'язку з чим було змінено графік пог ашення кредиту шляхом його в икладення у новій редакції - Д одаток №1 до додаткової угоди №1 від 30.07.2007 р.

Додатковою угодою №2 до від 19.06.2008р. сторони домовились знов у внести зміни в графік погаш ення кредиту, крім того, сторо ни домовились, що позичальни к сплачує банку комісію за вн есення змін в кредитний дого вір в розмірі 0,07 % від суми зали шку заборгованості на день п ідписання даної додаткової у годи.

Додатковою угодою №3 від 27.06.200 8р. сторони збільшили процент ну ставку за використання кр едитних коштів з 17,5% (п. 1.3.1. кредит ного договору) до 20,9 % (п.1 Додатко вої угоди №3), а також збільшил и, процентну ставку за корист ування кредитними коштами по над встановлений кредитним д оговором строк з 35% (п.1.3.2. кредит ного договору) до 41,8 % (п. 2 Додатк ової угоди №3).

Позивач, звертаючись 28.07.2010р . до господарського суду Харк івської області з даним позо вом про визнання недійсним к редитного договору №11140243000 від 1 1.04.2007р. та повернення сторін в пе рвісний стан, що існував до ук ладення зазначеного кредитн ого договору, як в позовній за яві так і в апеляційній скарз і, посилався на те, що кредитни й договір №11140243000 від 11.04.2007р. підпи саний неповноважним предста вником позивача; не містить в сіх істотних умов, щодо яких с торони повинні дійти згоди п ри укладенні договору кредит у; п.п.1.3.2., 4.6., 5.4.-5.7., 5.9.-5.12., 7.1.-7.4., 7.6., 9.1., 9.2. та ро зділ 11 договору суперечать но рмам чинного законодавства. Також, позивач зазначав, що ві дповідач ввів позивача в ома ну щодо відповідності умов д оговору вимогам чинного зако нодавства у зв' язку з чим, кр едитний договір №11140243000 від 11.04.2007р . був укладений з боку відпові дача під впливом тяжкої для н ього обставини та на вкрай не вигідних для нього умовах, ос кільки на момент укладення с пірного договору, внаслідок тяжкого фінансового стану, і снувала загроза банкрутства товариства. (а.с. 3-13, т.1)

24.10.2011р. господарським судом Х арківської області було прий нято оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позов них вимог. Приймаючи оскаржу ване рішення суд першої інст анції виходив з того, що креди тний договір №11140243000 від 11.04.2007р. вчи нений у відповідності до вим ог чинного законодавства у з в' язку з чим, відсутні підст ави для визнання спірного пр авочину недійсним (а.с. 8-14, т.2).

Колегія суддів погоджуєть ся з таким висновком місцево го господарського суду з огл яду на наступне.

Пунктом 1 статті 207 Господа рського кодексу України пере дбачено, що господарське зоб ов' язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо супереч ить інтересам держави і сусп ільства, або укладено учасни ками господарських відносин з порушенням хоча б одним з ни х господарської компетенції (спеціальної правосуб' єкт ності) може бути на вимогу одн ієї із сторін, або відповідно го органу державної влади ви знано судом недійсним повніс тю або в частині.

Статтею 215 Цивільного кодек су України передбачено, що пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами першою - третьо ю, п'ятою та шостою статті 203 цьо го Кодексу.

Згідно ч. 1-3 ст. 203 Цивільного к одексу України зміст правочи ну не може суперечити цьому К одексу, іншим актам цивільн ого законодавства, а також мо ральним засадам суспільства ; особа, яка вчиняє правочин, п овинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; вол евиявлення учасника має бути вільним і відповідати його в нутрішній волі. Частиною 4 вка заної статті встановлено, що правочин має вчинятись у фор мі, встановленій законом. Час тина 5 ст. 203 Цивільного кодексу України вказує, що правочин м ає бути спрямований на реаль не настання правових наслідк ів, що обумовлені ним.

Стосовно посилань позив ача на те, що кредитний догові р №11140243000 від 11.04.2007р. підписаний неп овноважними представниками сторін колегія суддів вважа є необхідним зазначити насту пне.

Як вбачається з матеріалі в справи та було встановлено судом першої інстанції спір ний кредитний договір №11140243000 ві д 11.04.2007р. від імені банку (відпов ідача по справі) підписаний н ачальником відділення № 828, О СОБА_5, який діяв на підставі довіреності, посвідченої пр иватним нотаріусом Київсько го міського нотаріального ок ругу ОСОБА_4, 03.04.2007 р. за реєст ровим номером 446,якою ОСОБА_5 надано право, зокрема, укла дати договори про надання кр едитів (а.с. 109, т.1).

Представництвом за ч. 1 ст. 237 Ц ивільного кодексу України є правовідношення, в якому одн а сторона (представник) зобов 'язана або має право вчинити п равочин від імені другої сто рони, яку вона представляє. Ві дповідно до ч. 1 ст. 239, ч. З ст. 244 Цив ільного Кодексу України, пра вочин, вчинений представнико м, створює, змінює, припиняє ци вільні права а обов'язки особ и, яку він представляє; довіре ністю є письмовий документ, щ о видається особою іншій осо бі для представництва перед третіми особами. Довіреність від імені юридичної особи ви дається її органом або іншою особою, уповноваженою на це ї ї установчими документами, т а скріплюється печаткою цієї юридичної особи. Довіреніст ь, що видається у порядку пере доручення, підлягає нотаріал ьному посвідченню.

Таким чином, представник ві дповідача ОСОБА_5 мав необ хідний обсяг повноважень на підписання кредитного догов ору №11140243000 від 11.04.2007р.

Від імені позичальника (поз ивача по справі) кредитний до говір №11140243000 від 11.04.2007р. був підпис аний Генеральним директором ВАТ фірми «УКРБУДРЕСУРСИ», ОСОБА_3, який діяв на підстав і статуту товариства, затвер дженого рішенням загальних з борів акціонерів ВАТ фірми « УКРБУДРЕСУРСИ», оформленого протоколом № 06-16-01 від 16.06.2006 р.(а.с.31-4 8, т.1).

Пунктом 15.15 Статуту ВАТ фірми «УКРБУДРЕСУРСИ»в редакції, що діяла на момент укладення спірного кредитного договор у, передбачено, що Генеральни й директор надає допомогу Г олові Правління в організац ії роботи Товариства, в тому ч ислі виконує його функції у р азі його відсутності.

Протоколом засідання Спос тережної ради № 03-16-01 від 16.03.2007 р. пі дтверджується, що відповідно до п. 14.16.11 та 14.16.14 Статуту, Генерал ьному директору ОСОБА_3 бу ло вирішено доручити, зокрем а, підписати з АКІБ «УкрСибба нк»договір щодо отримання к редиту в розмірі не більше 2000000 ,00 грн. строком на більше 120 міся ців.

Таким чином, укладаючи 11.04.2007 р. кредитний договір №11140243000 на о тримання кредиту у розмірі 1 40 0 000,00 грн. строком до 11.04.2017 р. Генера льний директор ВАТ фірми «УК РБУДРЕСУРСИ»ОСОБА_3 мав н алежні повноваження.

Крім того, питання про ная вність у Генерального директ ора ВАТ фірми «УКРБУДРЕСУРСИ »ОСОБА_3 належного обсягу повноважень на укладення в т ому числі кредитного договор у №11140243000 від 11.04.2007р. вже було предм етом дослідження у господарс ьким судом у справі №5023/3065/11 за по зовом ПАТ «УКРБУДРЕСУРСИ»до ПАТ «УкрСиббанк»про ви знання недійсними додаткови х угод до кредитного договор у №11140243000 від 11.04.2007р.

Рішенням господарського суду Харківської області ві д 22.06.2011р. по справі №5023/3065/11, яке зали шено без змін постановою Хар ківського апеляційного госп одарського суду від 20.09.2011р. та п остановою Вищого господарсь кого суду України від 06.12.2011р., та кож було встановлено, що ОС ОБА_3 мав повноваження на ук ладення в тому числі кредитн ого договору №11140243000 від 11.04.2007р.

У відповідності до ч.2 ст. 35 Го сподарського процесуальног о кодексу України, факти, вста новлені рішенням господарс ького суду (іншого органу, як ий вирішує господарські спор и), за винятком встановлених р ішенням третейського суду, під час розгляду однієї спр ави, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яки х беруть участь ті самі сторо ни.

Таким чином, кредитний дого вір №11140243000 від 11.04.2007р. від імені по зивача та відповідача був пі дписаний особами, які мали не обхідний осяг повноважень.

Стосовно посилань позивач а на те, що кредитний договір № 11140243000 від 11.04.2007р. не містить всіх і стотних умов, щодо яких сторо ни повинні дійти згоди при ук ладенні договору кредиту кол егія суддів зазначає наступн е.

У відповідності частин 1, 2, 4 статті 202 Цивільного кодексу України договір - погоджена д ія двох або більше сторін спр ямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав т а обов'язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільно го кодексу України передбаче но, що зміст договору становл ять умови (пункти), визначені н а розсуд сторін і погоджені н ими, та умови, які є обов'язков ими відповідно до актів циві льного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивіль ного кодексу України істотни ми умовами договору є умови п ро предмет договору, умови, що визначені законом як істотн і або є необхідними для догов орів даного виду, а також усі т і умови, щодо яких за заявою хо ча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтею 180 Го сподарського кодексу Україн и також визначено, що істотни ми умовами договору є умови п ро предмет договору, умови, що визначені законом як істотн і або є необхідними для догов орів даного виду, а також усі т і умови, щодо яких за заявою хо ча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 7 статті 179 Господар ського кодексу України перед бачено, що господарські дого вори укладаються за правилам и, встановленими Цивільним к одексом України з урахування м особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормати вно-правовими актами щодо ок ремих видів договорів.

Відповідно до ст. 1054 Цивільно го кодексу України за кредит ним договором банк або інша ф інансова установа (кредитода вець) зобов'язується надати г рошові кошти (кредит) позичал ьникові у розмірі та на умова х, встановлених договором, а п озичальник зобов'язується по вернути кредит та сплатити п роценти.

У відповідності до ч.1 ст. 6 За кону України «Про фінансові послуги та державне регулюва ння ринків фінансових послуг »в редакції, що діяла на момен т укладення спірного правочи ну, фінансові послуги відпов ідно до положень цього закон у надаються суб'єктами підпр иємницької діяльності на під ставі договору.

Договір, якщо інше не передб ачено законом, повинен місти ти: назву документа; назву, адр есу та реквізити суб'єкта під приємницької діяльності; прі звище, ім'я і по батькові фізич ної особи, яка отримує фінанс ові послуги, та її адресу; найм енування, місцезнаходження ю ридичної особи; найменування фінансової операції; розмір фінансового активу, зазначе ний у грошовому виразі, строк и його внесення та умови взає морозрахунків; строк дії дог овору; порядок зміни і припин ення дії договору; права та об ов'язки сторін, відповідальн ість сторін за невиконання а бо неналежне виконання умов договору; інші умови за згодо ю сторін; підписи сторін.

Як вбачається з тексту кред итного договору №11140243000 від 11.04.2007р ., сторони досягли згоди стосо вно всіх істотних умов догов ору, передбачених Цивільним кодексом України, Господарсь ким кодексом України та Зако ну України «Про фінансові по слуги та державне регулюванн я ринків фінансових послуг»в редакції, що діяла на момент у кладення спірного правочину , а саме: предметом договору у відповідності з п. 1.1, 1.4 спірног о договору банк надає позича льнику кредит у формі поновл ювальної кредитної лінії в н аціональній валюті України в сумі 1400000,00 грн., з цільовим призн аченням (мета) кредиту, поповн ення обігових коштів; розмір процентної ставки за корист ування кредитом та комісії б анку, а також порядок їх нарах ування передбачені п.п. 1.3.1-1.3.4 сп ірного договору; строк та пор ядок видачі кредиту передбач ені у п.п.1.2.1, 1.5 спірного договор у; черговість погашення плат ежів за кредитним договором, строк та порядок повернення кредиту сторони передбачили у п.п.1.2.2, 1.3.5 договору; кредитний договір містить перелік прав та обов' язків сторін (розді ли 3-6 договору) та відповідаль ність сторін (розділ 7 договор у). Також, спірний кредитний до говір містить назву документ а; назву, адресу та реквізити с торін та підписаний представ никами сторін.

Отже, під час укладення кред итного договору №11140243000 від 11.04.2007р ., сторони досягли згоди щодо у сіх істотних умов спірного д оговору.

Щодо тверджень апелянта , що п.п.1.3.2., 4.6., 5.4.-5.7., 5.9.-5.12., 7.1.-7.4., 7.6., 9.1., 9.2. та ро зділу 11 кредитного договору с уперечать нормам чинного зак онодавства, то такі тверджен ня є безпідставними з огляду на наступне.

Так, п.п.1.3.2., 4.6., 5.4.-5.7., 5.9.-5.12., 7.1.-7.4., 7.6. та розділом 11 спірного кредитно го договору встановлено насл ідки порушення позичальнико м (позивачем по справі) догові рних зобов' язань і його від повідальність.

Статтею 526 Цивільного кодек су України передбачено, що зо бов' язання має виконуватис я належним чином відповідно до умов договору та вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства, а за від сутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діл ового обороту або інших вимо г, що звичайно ставляться. Ана логічні положення містяться в ст. 193 Господарському кодекс і України.

Частиною 1 статті 530 Цивільно го кодексу України, передбач ено, якщо у зобов' язанні вст ановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає в иконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільн ого кодексу України порушенн ям зобов'язання є його невико нання або виконання з поруше нням умов, визначених зміс том зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передб ачено, що у разі порушення зоб ов'язання настають правові наслідки, встановлені догов ором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господа рського кодексу України вста новлено, що учасники господа рських відносин несуть госпо дарсько-правову відповідаль ність за правопорушення у сф ері господарювання шляхом за стосування до правопорушник ів господарських санкцій на підставах і в порядку, передб ачених цим Кодексом, іншими з аконами та договором.

Між тим, статтею 627 Цивільн ого кодексу України передбач ено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є віль ними в укладенні договору, ви борі контрагента та визначен ні умов договору з урахуванн ям вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавс тва, звичаїв ділового оборот у, вимог розумності та справе дливості.

Аналіз вищевикладених пр авових норм показує, що сторо ни у договорі мають право пер едбачити, як встановлену нор мами чинного законодавства в ідповідальність сторін так і обумовити інші, додаткові на слідки, порушення стороною д оговірних зобов' язань.

Таким чином, відсутні підст ави вважати, що п.п.1.3.2., 4.6., 5.4.-5.7., 5.9.-5.12., 7.1.-7.4., 7.6. спірного кредитного дог овору суперечать нормам чинн ого законодавства.

Стосовно п. 9.1 спірного креди тного договору, яким передба чено право банка, у випадку не виконання чи неналежного вик онання позичальником своїх з обов' язань, відшкодувати за боргованість за договором шл яхом звернення стягнення на заставне майно, то таке право банку, як кредитора, передбач ено і Цивільним кодексом Укр аїни, і Законом України «Про з аставу», і Законом України «П ро іпотеку».

Щодо п. 9.2 спірного кредитн ого договору, який містить пр аво банку та випадки при яких банк в односторонньому поря дку може збільшити розмір пр оцентної ставки, колегія суд дів зазначає, що ст.651 Цивільно го кодексу України та ст. 6 Зак ону України «Про фінансові п ослуги та державне регулюван ня ринків фінансових послуг» в редакції, що діяла на момент укладення спірного правочин у, не містила відповідної заб орони щодо збільшення банком процентної ставки, а у відпов ідності до ст. 5 Цивільного код ексу України, закон не має зво ротної дії у часі.

Як вже було зазначено вище, статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відп овідно до статті 6 цього Кодек су сторони є вільними в уклад енні договору, виборі контра гента та визначенні умов дог овору.

Таким чином, позивач мав пра во не укладати спірний креди тний договір на зазначених у мовах, проте не скористався т аким правом.

Колегія суддів вважає безп ідставними та необґрунтован ими посилання позивача на те , що кредитний договір №11140243000 ві д 11.04.2007р. було вчинено з боку поз ивача під впливом омани та на вкрай невигідних для нього у мовах з огляду на наступне.

Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі с т.230 Цивільного кодексу Україн и, може бути визнаний судом не дійсним.

Колегія суддів зазначає, що правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілесп рямованого введення іншої ст орони в оману щодо фактів, які впливають на укладення прав очину. Ознакою обману є умисе л: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якб и вона володіла цією інформа цією, не вступила б у правовід носини, невигідні для неї.

Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешко дити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існува ння.

При цьому, саме позивач як с торона, яка діяла під впливом обману, повинен довести наяв ність умислу з боку відповід ача, істотність значення обс тавин, щодо яких її введено в о ману, і сам факт обману.

Аналогічна правова позиці я викладена у листі Верховно го суду України від 24.11.2008р., «Пра ктика розгляду судами цивіль них справ про визнання право чинів недійсними».

Колегія суддів зазначає , що позивач, в порушення ст. 33 Г осподарського процесуально го кодексу України, не навів с уду жодних підстав та не нада в жодних доказів, які б свідчи ли про те, що спірний кредитни й договір було вчинено позив ачем під впливом обману.

У відповідності до ст. 233 Ц ивільного кодексу України, п равочин, вчинений особою під впливом тяжкої обставини і н а вкрай невигідних умовах, мо же бути визнаний судом недій сним.

Колегія суддів зазначає, що такі правочини мають дефект и волі і здійснюються за таки х обставин, коли особа змушен а вчинити правочин на невигі дних для себе умовах, чим друг а сторона правочину скориста лася.

При розгляді зазначеної ка тегорії справ потрібно врахо вувати такі фактори, як майно вий і психічний стан осіб та ї х близьких напередодні й на м омент вчинення правочину, сп івмірність наданих послуг із вартістю переданого за прав очином майна, а також врахову вати їх вплив на формування в олевиявлення сторін.

Для визнання правочину нед ійсним необхідно встановити наявність двох обставин: тяж ких обставин та вкрай невигі дних умов вчинення правочину .

Тяжкі обставини слід розум іти як не будь-яке несприятли ве матеріальне, соціальне чи інше становище, а як його край ні форми.

Тяжкими обставинами можут ь бути тяжка хвороба особи, чл енів її сім'ї чи родичів, смерт ь годувальника, загроза втра тити житло чи загроза банкру тства та інші обставини, для у сунення або зменшення яких н еобхідно укласти такий право чин.

Тяжка обставина є оцінювал ьною категорією і має визнач атися судом з урахуванням вс іх обставин справи.

Правочини, що вчиняються ос обою під впливом тяжкої для н еї обставини і на вкрай невиг ідних умовах, характеризують ся тим, що особа їх вчиняє добр овільно, усвідомлює свої дії , але вимушена це зробити чере з тяжкі обставини.

Особа, яка оскаржує правочи н, має довести, що за відсутнос ті тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Аналогічна правова позиці я викладена у листі Верховно го суду України від 24.11.2008р., «Пра ктика розгляду судами цивіль них справ про визнання право чинів недійсними»та Постано ві Пленуму Верховного Суду У країни від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочин ів недійсними».

Як на тяжку обставину позив ач посилається на тяжкий фін ансовий стан і загрозу банкр утства. В обґрунтування існу вання тяжкої обставини позив ачем надано звіт про фінансо ві результати за 2006 рік та дого вір поставки №1111.1210.2024 від 26.09.2006р. (а. с.50-56,т.1)

Колегія суддів зазначає , що звіт про фінансові резуль тати за 2006 рік та договір поста вки №1111.1210.2024 від 26.09.2006р. не є достатн іми доказами, з яких би вбачал ось, що товариство позивача з находиться під загрозою банк рутства. Інших доказів, які б с відчили про загрозу банкрутс тва, позивачем, в порушення ст . 33 Господарського кодексу Укр аїни, суду не надано.

Колегія суддів також заз начає, що відповідно до ст. 42 Го сподарського кодексу Україн и визначено, що підприємницт во - це самостійна, ініціативн а, систематична, на власний ри зик господарська діяльність , що здійснюється суб'єктами г осподарювання (підприємцями ) з метою досягнення економіч них і соціальних результатів та одержання прибутку. Статт ею 44 Господарського кодексу У країни, підприємництво здійс нюється, зокрема, на підставі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяль ності та власного комерційно го ризику.

Тобто, суб' єкт підприємни цької діяльності вправі виби рати спосіб здійснення ним п ідприємницької діяльності, з дійснюючи її на свій ризик, і с амостійно відповідати за рез ультати своїх дій, підприєме ць вільний у виборі напрямкі в і методів роботи, незалежни й у прийнятті рішень, діє своє ю волею та за своїми інтереса ми, вільний у встановленні пр ав і обов' язків по договора м, що укладаються, у визначенн і будь - яких умов договорів , що не суперечать закону.

З матеріалів справи виплив ає, що позивач, маючи негативн і фінансові показники у 2006 роц і, уклав договір поставки №1111.12 10.2024 від 26.09.2006р. на свій ризик. У зв' язку з відсутністю грошових коштів для проведення розрах унку, зокрема, з контрагентом за договором поставки №1111.1210.2024 в ід 26.09.2006р., позивач, знову ж таки н а власний ризик, уклав з відпо відачем кредитний договір №1 1140243000 від 11.04.2007р. з цільовим викори станням кредитних коштів - п оповнення обігових коштів.

Отже, така обставина, як скр утне фінансове становище, що настало в результаті здійсн ення господарської діяльнос ті - є комерційним ризиком і по зивач повинен сам нести відп овідальність за власні комер ційні ризики.

Колегія суддів вказує, що по зивач не надав суду доказів т ого, що за відсутності тяжког о фінансового стану він взаг алі або на зазначених умовах не уклав би спірний правочин .

Таким чином, відсутні пер едбачені ст. 233 Цивільного код ексу України підстави для ви знання кредитного договору № 11140243000 від 11.04.2007р. недійсним.

Отже, кредитний договір №11140243000 від 11.04.2007р. не суперечить но рмам чинного законодавства, підписаний повноважними на т е особами, при вільному волев иявленні учасників та спрямо ваний на реальне настання пр авових наслідків, що обумовл ені ним.

Враховуючи вищевикладен е, колегія суддів дійшла висн овку, що господарський суд Ха рківської області законно та обґрунтовано відмовив позив ачу у задоволенні позовних в имог про визнання кредитного договору №11140243000 від 11.04.2007р. недійс ним.

Також, колегія суддів пог оджується з висновком місцев ого господарського суду про відмову в задоволенні заяви відповідача про застосуванн я наслідків пропущення строк у позовної давності, оскільк и відповідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна дав ність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суд у з вимогою про захист свого ц ивільного права або інтересу . Відповідно до ст. 257 Цивільног о кодексу України загальна п озовна давність встановлюєт ься у три роки. Відповідно до с т. 264 Цивільного кодексу Украї ни, перебіг позовної давнос ті переривається вчиненням о собою дії, що свідчить про в изнання нею свого боргу аб о іншого обов'язку. Зважаючи на те, що обов' язок щодо пове рнення кредиту частково був виконаний позивачем, посилан ня відповідача на дату підпи сання Кредитного договору - 11. 04.2007 року, є безпідставними.

Що стосується посилань а пелянта на порушення господа рським судом Харківської обл асті ст. 77 Господарського проц есуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що з гідно ст. 77 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, господарський суд відклад ає в межах строків, встановле них статтею 69 цього Кодексу, р озгляд справи, коли за якихос ь обставин спір не може бути в ирішено в даному засіданні. Т акими обставинами, відповідн о до п.п. 1, 2 зокрема, є нез'явленн я в засідання представників сторін, інших учасників судо вого процесу, та неподання ви требуваних доказів.

Колегія суддів зазначає , що питання про те, що певні об ставини перешкоджають розгл яду справи, вирішується судо м залежно від конкретних обс тавин справи. Так, якщо предст авники сторін чи інших учасн иків судового процесу не з' явились в судове засідання т а/чи не подали витребуваних д окументів, а суд дійшов висно вку, що наявних у справі матер іалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законно го і обґрунтованого рішення, він може не відкладаючи розг ляду справи, вирішити спір по суті.

Враховуючи, що відсутність у судовому засіданні господ арського суду Харківської об ласті 24.10.2011р. представника відп овідача та відсутність в мат еріалах справи письмових зап еречень позивача на відзив в ідповідача на позовну заяву та будь-яких інших документі в, не призвели до прийняття мі сцевим господарським судом н еправильного рішення по спра ві, то підстави вважати, що гос подарський суд Харківської о бласті порушив ст.77 Господарс ького процесуального кодекс у України - відсутні. Також, к олегія суддів зазначає, що пр едставник позивача був прису тній у судовому засіданні го сподарського суду Харківськ ої області 24.10.2011р. та мав право т а можливість оголосити усні заперечення на відзив відпов ідача на позовну заяву.

За таких обставин, доводи, в икладені в апеляційній скарз і, не знайшли свого підтвердж ення в матеріалах справи.

З огляду на викладене, коле гія суддів вважає, що при прий нятті рішення місцевий госпо дарський суд забезпечив дотр имання вимог чинного законод авства щодо всебічного, повн ого та об' єктивного дослідж ення усіх фактичних обставин справи та дав належну правов у оцінку наявним у матеріала х справи доказам, через що ріш ення господарського суду Хар ківської області від 24.102011р. по с праві №37/147-10 підлягає залишенн ю без змін, а апеляційна - скар га без задоволення.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов ви сновку про відмову у задовол енні апеляційної скарги, кер уючись ст. 49, 99 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, витрати по сплаті судовог о збору за подання апеляційн ої скарги не підлягає відшко дуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102 п. 1 ст . 103, ст. 105 Господарського процес уального кодексу України, ко легія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публ ічного акціонерного товарис тва «УКРБУДРЕСУРСИ»залишит и без задоволення.

Рішення господарського с уду Харківської області від 24.10.2011р. по справі № 37/147-10 залишити без змін.

Постанова набирає зако нної сили з дня її прийняття т а може бути оскаржена у касац ійному порядку протягом двад цяти днів до Вищого господар ського суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постан ови підписано 19.12.2011р.