Рішення

від 10.01.2011 по справі 2-1159

КАЛІНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

cpg1251

№2-1159/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 року м. Донецьк

Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

головуюча суддя - Гладка І.А.

при секретарі - Кумській Л.І.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон», Донецької Регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства «Страхової групи ТАС», а також відповідач ОСОБА_3 - не з'явились,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон», Донецької Регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства «Страхової групи ТАС», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,-

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон», Донецької Регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства «Страхової групи ТАС», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою.

Подана позовна заява обґрунтована наступними обставинами. 05 вересня 2009 року водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Форд-Карго», державний номерний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон», на підставі права власності, рухаючись по вулиці Савченко в місті Донецьку, заднім ходом, не забезпечив безпеки руху, внаслідок чого, здійснив зіткнення з автомобілем NISSAN MURANO, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4. Внаслідок дорожньо -транспортної пригоди автомобіль NISSAN MURANO, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 отримав пошкодження, чим позивачу було завдано матеріальну шкоду. В поданій позовній заяві також зазначено, що внаслідок отриманих пошкоджень в результаті дорожньо -транспортної пригоди, автомобіль позивача самостійно не рухався, тому позивач скористався послугами служби евакуації. Крім того, позивач стверджує, що йому була причинена моральна шкода. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон»матеріальну шкоду у розмірі 36 172, 61 грн., витрати на сплату послу з транспортування автомобіля у розмірі 202,00 грн., а також витрати, пов'язані із оплату послуг «Укрпошти»у розмірі 94,50 грн., витрати, пов'язані із сплатою послуг спеціаліста товарознавця з оцінки розміру завданої шкоди у розмірі 486,78 грн. , витрати, пов'язані із сплатою комісії банку за переказ коштів у розмірі 5,00 грн.; позивач також просить суд стягнути на його користь з відповідача - Донецької Регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства «Страхової групи ТАС»- моральну шкоду у розмірі 1 275,00 грн., з ОСОБА_3 -моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн.

Під час розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги, про що надав суду відповідну письмову заяву, в якій просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон»матеріальну шкоду у розмірі 36960,89 грн., яка складається із: вартості відновлювального ремонту автомобіля з втратою товарної вартості у розмірі 36 172,61 грн., витрат з оплати послуг за транспортування автомобіля у розмірі 202,00 грн., витрат з оплати послуг спеціаліста у розмірі 486, 78 грн., витрат з оплати послуг «Укрпошти»у розмірі 99,50 грн., крім того, позивач просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон»витрати з оплати послуг правової допомоги у розмірі 2 500,00 грн. та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн., з відповідача - Донецької Регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства «Страхової групи ТАС»позивач просив суд стягнути пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 1 088,46 грн.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги та надали суду пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон»представив суду письмові заперечення, в яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог з огляду на те, що позивач не надав суду належних доказів, що підтверджують суму спричиненої позивачу майнової шкоди. Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у судові засідання, які призначені на 21 лютого 2011 року та на 16 березня 2011 року, повторно не з'явився, надав суду письмові заяви про відкладення слухання справи, однак, документальними доказами неможливість участі у судовому засіданні не підтвердив, у зв'язку з чим, відповідно до ч.4 ст.169 Цивільно-процесуального кодексу України, суд визнав причини його неявки у судове засідання неповажними, а справу вирішує на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Представник відповідача - Донецької Регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства «Страхової групи ТАС» про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, однак звернувся до суду із письмовою заявою, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглянути цивільну справу у його відсутність. Крім того, представник відповідача надав суду письмові заперечення, обґрунтовані тим, що страхова компанія виконала свої зобов'язання за договором страхування та сплатила позивачу 25 500 грн., а позовні вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач ОСОБА_3 про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, однак звернувся до суду із письмовою заявою, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглянути цивільну справу у його відсутність. Крім того, відповідач надав суду письмові заперечення, згідно з якими, на момент дорожньо -транспортної пригоди, він перебував у трудових відносинах з відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон»та виконував свої трудові обов'язки. Постановою Кіровського районного суду м.Макіївки від 02 жовтня 2010 року, він був визнаний винним у скоєні дорожньо -транспортної пригоди та притягнутий до адміністративної відповідальності.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення позивача, його представника, а також враховуючи письмові заперечення відповідачів та дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон», Донецької Регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства «Страхової групи ТАС», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, частково обґрунтовані, тому підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 1 Цивільно-процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 8 Цивільного кодексу України визначає законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи. Суд вирішує справи відповідно до Конституції України законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 11 Цивільно-процесуального кодексу України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 1167 Цивільного кодексу України передбачає загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи передбачена статтею 1168 Цивільного кодексу України, відповідно до якої моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою передбачена статтею 1172 Цивільного кодексу України. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до положень статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з пунктом 5 роз'яснень Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. за №4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової

відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Пунктом 8 роз'яснень Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. за №4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», передбачено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, як вбачається із пункту 9 роз'яснень Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. за №4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого -спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Судом встановлено, що 05 вересня 2009 року водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Форд-Карго», державний номерний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон»на підставі права власності, рухаючись по вул. Савченко в м. Донецьку, заднім ходом, не забезпечив безпеки руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем NISSAN MURANO, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4. Внаслідок дорожньо -транспортної пригоди автомобіль NISSAN MURANO, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 отримав пошкодження, чим позивачу було завдано матеріальну шкоду. Зазначені обставини підтверджені поясненнями сторін в їх письмових запереченнях, а також матеріалами адміністративної справи № 3-1059/09 разом зі схемою дорожньо-транспортної, а також письмовими доказами, що підтверджують факт пошкодження автомобіля в наслідок дорожньо -транспортної пригоди, а також підтверджують факт належності автомобілів власникам.

Із матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини відповідача - водія ОСОБА_3, який на момент скоєння дорожньо -транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон», а під час виконання своїх трудових обов'язків припустився порушення п.10.9 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Із матеріалів справи також вбачається, що зазначені вимоги Правил дорожнього руху відповідачем - водієм ОСОБА_3 були порушені, у зв'язку з чим, знаходяться у прямому причинному зв'язку із наслідками, що сталися, та дорожньо-транспортною пригодою, в якій був пошкоджений автомобіль NISSAN MURANO, державний реєстраційний номер НОМЕР_3. Обставини вини водія ОСОБА_3 підтверджується також схемою дорожньо-транспортної пригоди, із зафіксованими пошкодженнями на транспортному засобі позивача.

Зазначені обставини під час розгляду даної цивільної справи повністю підтверджуються не лише поясненнями позивача та його представника, а й дослідженими у судовому засіданні адміністративним матеріалом про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, якими встановлено його вину в порушенні пункту 10.0 Правил дорожнього руху, та скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Постанова Кіровського районного суду міста Макіївки від 02 жовтня 2009 року про притягнення відповідача -ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, набрала законної сили 12 жовтня 2009 року, в апеляційному порядку оскаржена не була.

Згідно з положеннями частини 3 статті 61 Цивільного кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У своїх письмових запереченнях представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон» всупереч статті 1166 Цивільного кодексу України, яка передбачає загальні підстави відшкодування шкоди, а саме: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоду; причинний зв'язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою; вина особи, що завдала шкоду; стверджував, що позивач не надав доказів розміру спричиненої йому матеріальної шкоди, у зв'язку з чим, висновок спеціаліста № 95 від 30 вересня 2009 року не можна вважати належним доказом.

Отже, оскільки пунктом 1 статті 1172 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових ( службових) обов'язків, то суд приходить до висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон»підлягає стягненню шкода на користь позивача - ОСОБА_4, оскільки, як було встановлено в судовому засіданні, шкода була спричинена особою - ОСОБА_5 під час виконанні ним своїх трудових обов'язків.

Враховуючи, що шкода повинна бути відшкодована згідно реальної вартості пошкодженого майна на момент розгляду даної цивільної справи, а також з урахуванням часу виплати суми страхового відшкодування, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон» грошову суму у розмірі 32 243, 50 грн., яка складається, виходячи з наступного розрахунку: загальна вартість ремонтних робіт у розмірі 57 743, 50 грн. (згідно висновку експертизи за №vnf5001771 від 25 вересня 2009 року та відповідного акту виконаних робіт) - сума страхового відшкодування у розмірі 25 500, 00 грн. (згідно страхового акту № 150713/382010 від 21 січня 2010 року).

Згідно роз'яснень пункту 5 Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року №5, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем заявлено позов про відшкодування йому немайнової (моральної) шкоди у розмірі 3 000 грн. з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон», оскільки внаслідок дорожньо -транспортної пригоди був пошкоджений новий автомобіль позивача, який втратив товарний вигляд, бо навіть після відновлювальних ремонтних робіт відсутнє відчуття комфорту під час керування транспортного засобу; крім того, позивач був позбавлений можливості тривалий час користуватися своїм транспортним засобом, вважаючи, що порушено його право як власника, а також порушено його постійний життєвий уклад.

Враховуючи те, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, розмір її відшкодування не пов'язаний із розміром матеріального відшкодування, суд, враховуючи вимоги розумності і справедливості, приходить до висновку, що з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон»на користь позивача необхідно стягнути компенсацію за заподіяння моральної шкоди у розмірі 1 000, 00 грн.

Під час розгляду даної цивільної справи, судом були досліджені обставини справи, які сторонами не спростовані, оскільки відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон»та Донецька Регіональна дирекція Закритого акціонерного товариства «Страхової групи ТАС» не представили суду документальних доказів, щодо оспорювання правових підстав та розміру сум відшкодування, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне задовольнити обґрунтовані позовні вимоги щодо оплати послуг за транспортування автомобіля у розмірі 202,00 грн., витрат з оплати послуг спеціаліста у розмірі 486, 78 грн., витрат з оплати послуг «Укрпошти»у розмірі 99,50 грн., а з Донецької Регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства «Страхової групи ТАС»пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 1 088,46 грн.

Статтею 84 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Із матеріалів даної цивільної справи вбачається, що позивачем була оплачена юридична допомога відповідно до п.6 договору про надання юридичної допомоги від 12 грудня 2010 року в розмірі 2500, 00 грн., про що є квитанція до прибуткового касового ордера адвоката ОСОБА_6, тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон»на користь позивача витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 2500, 00 грн.

При задоволенні позовних вимог на користь позивача з відповідачів, відповідно до ст.88 Цивільно-процесуального кодексу України стягується судовий збір у розмірі 1 % від ціни задоволення грошового стягнення, але не менш ніж три неоподатковані мінімуми доходів громадян, що становить грн. у прибуток держави та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., відповідно до ст.81 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1167, 1168 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 8, 10, 11, 60, 88, 208-209, 212-215, 218, 223, 292, 294 Цивільно-процесуального кодексу України, Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.031995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон», Донецької Регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства «Страхової групи ТАС», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, яка полягає у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон»матеріальної шкоди у розмірі 36960,89 грн., яка в свою чергу складається із: вартості відновлювального ремонту автомобіля з втратою товарної вартості у розмірі 36 172,61 грн., витрат з оплати послуг за транспортування автомобіля у розмірі 202,00 грн., витрат з оплати послуг спеціаліста у розмірі 486, 78 грн., витрат з оплати послуг «Укрпошти»у розмірі 99,50 грн., витрат з оплати послуг правової допомоги у розмірі 2 500,00 грн., з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко - Дон» моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн., а також з Регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства «Страхової групи ТАС» пені за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 1 088,46 грн. -задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 32 243, 50 грн. (тридцять дві тисячі двісті сорок три гривні п'ятдесят копійок); вартість послуг за транспортування автомобіля у розмірі 202,00 грн. (двісті дві гривні), витрати з оплати послуг спеціаліста у розмірі 486, 78 грн. (чотириста вісімдесят шість гривень), витрати з оплати послуг «Укрпошти»у розмірі 99,50 грн. (дев'яносто дев'ять гривень п'ятдесят копійок), а всього у розмірі 33 031, 78 грн. (тридцять три тисячі тридцять одна гривня сімдесят вісім копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 1 000, 00 грн. (одна тисяча гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон» на користь ОСОБА_4 витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 2500, 00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень).

Стягнути з Донецької Регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства «Страхової групи ТАС»на користь ОСОБА_4 пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 1 088,46 грн. (одна тисяча вісімдесят вісім гривень 46 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон», а також з Донецької Регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства «Страхової групи ТАС»на користь держави судові витрати по справі у розмірі 376,20 грн. ( гривень), а також витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

У задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ І.А. Гладка

10.01.2011