Рішення

від 10.01.2011 по справі 2-1159

КАЛІНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

№2-1159/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2011 року м. Донецьк

Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

головуюча суддя - Гладка І.А.

при секретарі - Кумській Л.І.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 ,

представники відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СПК Надра Донбасу», а також третя особа ОСОБА_4 - не з 'явились,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Донбасу», ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Донбасу», ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, яка полягає у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Донбасу»матеріальної шкоди у розмірі 52 281, 22 грн., яка в свою чергу складається із: вартості відновлювального ремонту автомобіля з втратою товарної вартості у розмірі 26 781, 22грн., витрат з оплати послуг за надсилання телеграми у розмірі 59,32 грн., витрат з оплати послуг спеціаліста у розмірі 200,00 грн., витрат з оплати послуг з виготовлення дублікату державного номеру у розмірі 370,00 грн., а всього у розмірі 27 410, 54 грн.; а також моральної шкоди у розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою Калінінського районного суду м.Донецька від 07 червня 2010 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4 .

Подана позовна заява обґрунтована наступними обставинами. 19 вересня 2009 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем Renault Megan, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Надра Донбасу» (ЄДРПОУ 32476113), рухаючись по другорядній дорозі у м.Донецьку на перехресті бульвара Шевченка та вул.50 Гвардійської дивізії, не поступилася дорогу автомобілю, що рухався по головній дорозі, внаслідок чого, скоїла зіткнення з автомобілем Suzuki SX4, державний номер НОМЕР_3, яким вона керувала. Внаслідок зіткнення, зазначила позивач в своїй позовній заяві, її автомобілю були завдані механічні ушкодження. Дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини ОСОБА_4, що підтверджено постановою Калінінського районного суду м.Донецька від 07 жовтня 2009 року у справі про адміністративне правопорушення. Згідно висновку експерту №1909/09-10 автотоварознавчого дослідження технічних ушкоджень, проведеного Центром незалежних експертиз, вартість матеріальної шкоди, спричиненої її автомобілю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 52 281, 22 грн. З урахуванням виплаченого страхового відшкодування (25 500,00 грн.) вартість матеріальної шкоди склала 26 781,22 грн. Крім того, зазначено в поданій до суду позовній заяві, позивач понесла інші витрати, а саме: 59,32 грн. за відправлення телеграми про проведення дослідження центром незалежних експертиз; 200,00 грн. вартість проведення автотоварознавчого дослідження; 370,00 грн. вартість виготовлення дублікату державного номеру на транспортний засіб. Таким чином, загальна сума невідшкодованої матеріальної шкоди склала 27 410, 54 грн., яка в добровільному порядку не відшкодована. Окрім матеріальної шкоди, позивач була заподіяна моральна шкода, яку вона в поданій до суду позовній заяві оцінює в 15 000,00 грн., оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вона одержала психологічну травму й дуже перенервувала. До теперішнього часу її автомобіль не відремонтований, і вона позбавлена можливості користуватися ним, більш того, позивач докладає додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач у судовому засіданні підтримала свої заявлені позовні вимоги та надала суду пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Донбасу»ОСОБА_5 про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з 'явився, однак, надав суду письмові запереченнями, в яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог з огляду на те, що 24 квітня 2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 була посвідчена довіреність, якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Надра Донбасу»уповноважує ОСОБА_4 представляти інтереси даного підприємства та з метою виконання повноважень, наданих цим правочином, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Донбасу»та з метою реалізації права власності щодо зазначеного автомобіля, повірений має право подавати заяви, одержувати необхідні довідки та інші документи, розписуватися від імені Товариства; з метою виконання наданих повноважень керувати транспортним засобом -автомобілем Renault Megan, випуску 2003 року, колір чорний, двигун № V=1390cub.cm, кузов № НОМЕР_1, ТИП ТЗ легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований там же тоді же. В своїх письмових запереченнях представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Донбасу»також зазначив, що оскільки дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини ОСОБА_4, яка на підставі вищевказаної довіреності, тобто на відповідній правовій підставі, керувала автомобілем, при цьому дана особа не перебуває у трудових правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Надра Донбасу», тому, вважає представник відповідача, відшкодовувати завдану позивачу матеріальну та моральну шкоду повинна саме ОСОБА_4

Відповідач -ОСОБА_4 про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чи -ном, у судові засідання, призначені на 23 вересня 2010 року (а.с.83), на 20 грудня 2010 року (а.с.88), а також 10 січня 2011 року (а.с.90) не з 'явилась. Частина 6 статті 74 Цивільно-процесуального кодексу України передбачає, що особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і пере -кладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Оскільки відповідно до наведеної норми закону відповідач ОСОБА_4 була повідомлена про слухання справи, але причини своєї неявки суду не підтвердила, тоді як вона зобов 'язана була повідомити суд про причину відсутності. Відповідно до частини 2 статті 77 Цивільно-процесуального кодексу України суд вважає, що учасник процесу ОСОБА_4 не з 'явилась у судове засідання без поважних причин, тому згідно частини 4 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує дану цивільну справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення позивача, його представника, а також враховуючи письмові заперечення відповідачів та дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Донбасу», ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, частково обґрунтовані, тому підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 1 Цивільно-процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 8 Цивільного кодексу України визначає законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи. Суд вирішує справи відповідно до Конституції України законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 11 Цивільно-процесуального кодексу України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов 'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 1167 Цивільного кодексу України передбачає загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи передбачена статтею 1168 Цивільного кодексу України, відповідно до якої моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою передбачена статтею 1172 Цивільного кодексу України. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до положень статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв 'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров 'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв 'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім 'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв 'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Стаття 1187 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. 1. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин,

утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. 2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі

(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену

небезпеку. 3. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. 4. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. 5. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з пунктом 5 роз 'яснень Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. за №4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Пунктом 8 роз 'яснень Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. за №4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», передбачено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, як вбачається із пункту 9 роз 'яснень Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. за №4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого -спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АНС НОМЕР_4 РЕВ 1-го МРВ м.Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_1, на праві власності належить транспортний засіб -легковий хетчбек Suzuki SX4, державний номер НОМЕР_3, 2008 року випуску (а.с.).

Із матеріалів даної цивільної справи вбачається, що згідно постанови Калінінського районного суду м.Донецька від 07 жовтня 2009 року 19 вересня 2009 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем Renault Megan, державний номер НОМЕР_2 по бульвару Шевченка -вулиця 50 Гвардійської дивізії в м.Донецьку, рухаючись по другорядній дорозі не надала дорогу автомобілю Suzuki SX4, державний номер НОМЕР_3, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого, скоїла з ним зіткнення, чим порушила п.16.11 Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження. ОСОБА_4 під час розгляду адміністративної справи суду пояснила, що скоїла зіткнення з автомобілем ненавмисно. Згідно з постановою Калінінського районного суду м.Донецька від 07 жовтня 2009 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 кодексу України про адміністративні правопорушення України (а.с.).

Згідно з положеннями частини 3 статті 61 Цивільного кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач у судовому засіданні, наполягаючи на задоволенні свої заявлених позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, представила суду копію акту автотоварознавчого дослідження спеціаліста автомобіля Suzuki SX4, державний номер НОМЕР_3 за № 1909/09-10 від 15 жовтня 2009 року, згідно висновків якої вартість відновлювальних робіт автомобіля Suzuki SX4, державний номер НОМЕР_3 складає 46 491, 42 грн.; вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля Suzuki SX4, державний номер НОМЕР_3 з урахуванням втрати товарної вартості складає 52 281,22 грн. (а.с.); з кошторисом ремонту у розмірі 46 491, 92 грн. (а.с.); фотознімками транспортного засобу (а.с.).

У своїх письмових запереченнях представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СПК Надра Донбасу»зазначає про те, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, оскільки громадянка ОСОБА_4 керувала джерелом підвищеної небезпеки на підставі довіреності від 24 квітня 2009 року, посвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, та зареєстрованої у реєстрі за №4332 (а.с.).

Судом також встановлено, що згідно копії довіреності від 24 квітня 2009 року, посвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю «СПК Надра Донбасу»(ЄДРПОУ 32476113) в особі Генерального директора ОСОБА_7 уповноважила ОСОБА_4 представляти інтереси даного підприємства та з метою виконання повноважень, наданих цим правочином, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Донбасу»та з метою реалізації права власності щодо зазначеного автомобіля, повірений має право подавати заяви, одержувати необхідні довідки та інші документи, розписуватися від імені Товариства; з метою виконання наданих повноважень керувати транспортним засобом -автомобілем Renault Megan, випуску 2003 року, колір чорний, двигун № V=1390cub.cm, кузов № НОМЕР_1, ТИП ТЗ легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований там же тоді же (а.с.).

Представником відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю «СПК Надра Донбасу»представлена суду довідка, а також витяг із трудової книги ОСОБА_4, яка у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «СПК Надра Донбасу»з дати його реєстрації та до цього часу не перебувала (а.с.).

Оскільки частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі

(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену

небезпеку, а згідно статті 1166 Цивільного кодексу України, яка передбачає загальні підстави відшкодування шкоди, а саме: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоду; причинний зв'язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою; вина особи, що завдала шкоду; то суд приходить до висновку, що з ОСОБА_4 підлягає стягненню шкода на користь позивача - ОСОБА_1, оскільки, як було встановлено у судовому засіданні, шкода була спричинена особою, яка на відповідній правовій підставі

- довіреності від 24 квітня 2009 року керувала транспортним засобом Renault Megan, державний номер НОМЕР_2, при цьому вона не перебувала у трудових відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «СПК Надра Донбасу».

Враховуючи, що шкода повинна бути відшкодована згідно реальної вартості пошкодженого майна на момент розгляду даної цивільної справи, а також з урахуванням суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 25 500, 00 грн.(а.с.), у зв 'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача - ОСОБА_4 грошову суму у розмірі 26 781, 22 грн., яка складається, виходячи з наступного розрахунку: загальна вартість ремонтних робіт у розмірі 52 281, 22 грн. (згідно висновку експертизи за № 1909/09-10 від 15 жовтня 2009 року) - сума страхового відшкодування у розмірі 25 500, 00 грн.

Згідно роз 'яснень пункту 5 Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року №5, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем заявлено позов про відшкодування їй немайнової (моральної) шкоди у розмірі 15 000 грн. з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СПК Надра Донбасу»та ОСОБА_4 , оскільки внаслідок дорожньо -транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль позивача, який втратив товарний вигляд, бо навіть після відновлювальних ремонтних робіт вона не відновить відчуття душевної рівноваги та спокою відсутнє, а також відчуття комфорту під час керування транспортного засобу; крім того, позивач була позбавлена можливості тривалий час користуватися своїм транспортним засобом, вважаючи, що порушено її право як власника, а також порушено її постійний життєвий уклад.

Враховуючи те, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, розмір її відшкодування не пов'язаний із розміром матеріального відшкодування, суд, враховуючи вимоги розумності і справедливості, приходить до висновку, що з відповідача - ОСОБА_4 на користь позивача необхідно стягнути компенсацію за заподіяння моральної шкоди у розмірі 1 000, 00 грн.

Таким чином, під час розгляду даної цивільної справи, судом були досліджені обставини справи, які сторонами не спростовані, оскільки відповідач - ОСОБА_4 не представила суду документальних доказів, щодо оспорювання правових підстав та розміру сум відшкодування, у зв 'язку з чим, суд вважає за необхідне частково задовольнити обґрунтовані позовні вимоги щодо стягнення з неї матеріальної шкоди у розмірі 26 781, 22 грн. , а також щодо оплати послуг за виготовлення дублікату державного номеру у розмірі 370,00 грн. (а.с.), витрат з оплати послуг спеціаліста у розмірі 200, 00 грн. (а.с.), відмовив у стягненні грошових на відправку телеграми, оскільки в матеріалах справи відсутні докази надсилання телеграм, у зв 'язку із дорожньо -транспортною пригодою .

Статтею 84 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Із матеріалів даної цивільної справи вбачається, що позивачем була оплачена юридична допомога відповідно до довідки від 12 березня 2010 року про надання юридичної допомоги у розмірі 400, 00 грн.(а.с.) тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача - ОСОБА_4 на користь позивача витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 400, 00 грн.

При задоволенні позовних вимог на користь позивача з відповідачів, відповідно до ст.88 Цивільно-процесуального кодексу України стягується судовий збір у розмірі 1 % від ціни задоволення грошового стягнення, але не менш ніж три неоподатковані мінімуми доходів громадян, що становить грн. у прибуток держави та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., відповідно до ст.81 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1167, 1168, 1172, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 8, 10, 11, 60, 88, 208-209, 212-215, 218, 223, 292, 294 Цивільно-процесуального кодексу України, Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.031995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Донбасу», ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, яка полягає у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Донбасу»матеріальної шкоди у розмірі 52 281, 22 грн., яка в свою чергу складається із: вартості відновлювального ремонту автомобіля з втратою товарної вартості у розмірі 26 781, 22грн., витрат з оплати послуг за надсилання телеграми у розмірі 59,32 грн., витрат з оплати послуг спеціаліста у розмірі 200,00 грн., витрат з оплати послуг з виготовлення дублікату державного номеру у розмірі 370,00 грн., а всього у розмірі 27 410, 54 грн.; а також моральної шкоди у розмірі 15 000,00 грн. -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 26 781, 22 грн. (двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят одна гривня двадцять дві гривні); витрати з оплати послуг за виготовлення дублікату державного номеру у розмірі 370,00грн. (триста сімдесят гривень); витрати з оплати послуг спеціаліста у розмірі 200, 00 грн. (двісті гривень), а всього у розмірі 27 351, 22 грн. (двадцять сім тисяч гривень триста п 'ятдесят одна гривня двадцять дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000, 00 грн. (одна тисяча гривень).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 400, 00 грн. (чотириста гривень).

У задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ І.А. Гладка

10.01.2011