Постанова

від 01.07.2008 по справі 1/60

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД      

01025, м.Київ, пров.

Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 01.07.2008                                                                                          

№ 1/60

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача ОСОБА_2. (довіреність № б/н від

27.06.2008 р.)

від

відповідача   -         Олексюк В.В. (довіреність № б/н від

28.05.2007 р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська

деревообробна компанія"

 на рішення Господарського суду м.Києва від

28.03.2008

 у справі № 1/60  

 за позовом                               Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

 до                                                   Товариства

з обмеженою відповідальністю "Українська деревообробна компанія"

 про                                                 

стягнення 30848,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична

особа ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська

деревообробна компанія” з позовною заявою про стягнення заборгованості у

розмірі 30848,00 грн. за послуги з організації міжнародного перевезення вантажу

- лісоматеріалів за маршрутом: Костопіль (Україна) - Валенсія (Іспанія).

Позовні

вимоги мотивовані тим, що відповідач не здійснив розрахунки за отримані

послуги.

Рішенням

Господарського суду м. Києва від 28.03.2008 р. у справі        № 1/60 

позов задоволено повністю.

Не

погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення

суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення,

яким в задоволенні позовних вимог Суб'єкту підприємницької діяльності -

фізичній особі ОСОБА_1відмовити.

Підставою

для скасування рішення суду відповідач зазначив порушення судом норм

матеріального та процесуального права.

 Представник відповідача в судовому засіданні

повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

  Представник позивача в судовому засіданні

проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване

рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши

доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення

представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі

встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої

інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає,

що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як

вірно встановлено судом першої інстанції, 27.03.2006 р. між сторонами по справі

було укладено договір № 27/03 на транспортно-експедиційне обслуговування та

організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом на території України

та в міжнародному сполученні (далі - Договір).

Відповідно

до п. 2.1. Договору, Замовник (відповідач) не пізніше ніж за двадцять чотири

години до дати запланованого завантаження надає Експедитору “Заявку на

перевезення”, яка є невід'ємною частиною Договору.

Заявка

повинна містити інформацію про наступне: вид послуги експедитора, вид вантажу,

пункт відправлення та пункт призначення, дату і місце вивантаження  автомобіля, осіб, які є відповідальними за

вивантаження і завантаження, опис вантажу, тип необхідного рухомого составу,

вартість перевезення, порядок погодження змін маршрута, виду транспорту,

додаткові або особливі умови конкретного перевезення, строк виконання

перевезення, погоджений сторонами (п. 2.2. Договору).

Обов'язком

замовника є своєчасне подання заявки в порядку, встановленому п.п. 2.1., 2.2.

Договору.

На

виконання умов договору відповідачем було оформлено та надано позивачу заявки №

4П-423 від 27.03.2006 р. та № 4П-424 від 27.03.2006 р.

Відповідно

до наданих заявок позивач мав перевезти вантаж (дуб кругляк) за маршрутом

Костопіль (Україна) - Валенсія (Іспанія).

Вантажовідправником

є відповідач, вантажоотримувачем - Chapas Macer S.L. Іспанія.

Узгоджена

сума фрахту становить 5000 євро.

Відповідно

до п. 3.2.1. Договору експедитор зобов'язаний виконати організацію перевезення

вантажів у відповідності з умовами та правилами, передбаченими заявкою.

Колегія

суддів підтримує висновок суду першої інстанції, який підтверджується

матеріалами справи, про належне виконання позивачем умов договору (в матеріалах

справи наявні належним чином завірені копії CMR щодо автомобілю RTAN864/RTAP303

та CMR щодо автомобілю RZ45911/RZ98290).

У

зв'язку з повним виконанням зобов'язання, позивачем у відповідності до п. 6.2.

Договору були виставлені  відповідачу

рахунки-фактури НОМЕР_1 від 05.04.2006 р. та НОМЕР_2 від 06.04.2006 р. на

загальну суму 30848,00 грн.

Згідно

ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських

договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно

до ст. 526 Цивільного кодексу України, що підтверджується ст. 193

Господарського кодексу України України, зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших

актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -

відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно

до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання

з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею

611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові

наслідки, встановлені договором або законом.

Судом

першої інстанції встановлено, що відповідач належним чином своїх обов'язків не

виконав, суму боргу не сплатив в повному обсязі, однак, колегія суддів не може

погодитись з таким висновком місцевого господарського суду виходячи з того, що

в матеріалах справи міститься банківська виписка від 22.02.2008 р., яка

свідчить про те, що відповідач частково розрахувався з позивачем за надані

послуги та перерахував на банківський рахунок позивача 10000,00 грн.

Даний

факт сторонами по справі не заперечується.

Таким

чином, в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі    10000,00 грн. провадження у справі підлягає

припиненню.

Отже,

станом на дату прийняття оскаржуваного рішення у справі сума боргу відповідача

становила 20848,00 грн.

Обгрунтовуючи

апеляційну скаргу, відповідач посилається на пропущення позивачем строку

позовної давності та зазначає наступне.

Міжнародні

перевезення вантажів регулюються Конвенцією про договір міжнародного

перевезення вантажів по дорогах від 19.05.1956 р. (зі змінами від 05.07.1978

р.).

Відповідно

до п. “с” ч. 1 ст. 32 Конвенції строк пред'явлення позову обчислюється по

закінченні трьохмісячного строку з дня укладення договору перевезення.

Згідно

ст. 4 Конвенції, договір перевезення встановлюється накладною. Отже, в даному

випадку, строк позовної давності обчислюється з     27.06.2006 р.

Згідно

ч. 1 ст. 32 Конвенції позов може бути пред'явлено протягом 1 року, тобто, на

думку відповідача, останнім днем для пред'явлення позову є 27.06.2007 р.

Колегія

суддів вважає такі доводи відповідача необгрунтованими та такими, що не

відповідають нормам матеріального права, виходячи з нижченаведеного.

Відповідно

до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається

вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов'язку.

Такою

дією є надіслання відповідачем повідомлення від 17.05.2007 р. про визнання ним

боргу. З тексту повідомлення (копія наявна в матеріалах справи) вбачається, що

відповідач дійсно отримав послуги у 2006 році по транспортуванню вантажів за

маршрутом Україна (Костопіль) - Іспанія (Валенсія) та зобов'язується здійснити

їх оплату у сумі 30848,00 грн. у липні 2007 р.  

Згідно

ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної

давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної

давності, до нового строку не зараховується.

Враховуючи

вищевикладене, колегія суддів робить висновок про те, що новим початком

перебігу позовної давності є 17.05.2007 р.

Отже,

позивачем строки позовної давності при пред'явленні позову не пропущено. 

       Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок

доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог

та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем

були надані Господарському суду м. Києва належні докази на підтвердження

наявного у відповідача боргу в розмірі 20848,00 грн., отже, в цій частині

позовні вимоги відповідача підлягають задоволенню, а в частині стягнення з

відповідача суми боргу в розмірі 10000,00 грн. провадження у справі підлягає

припиненню.

Оскільки

борг в розмірі 10000,00 грн. був сплачений відповідачем після подачі позивачем

позовної заяви до Господарського суду м. Києва, то судові витрати

відшкодовуються відповідачем в повному обсязі. 

  Керуючись ст. 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 99,

101, 102, п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України,

Київський апеляційний господарський суд -   

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю “Українськадеревообробна компанія” задовольнити частково.

Рішення

Господарського суду м. Києва у справі № 1/60 від     28.03.2008 р. скасувати.

Позов

задовольнити частково.

Стягнути

з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська деревообробна компанія”

(04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 71, р/р 26007010035537 у ВАТ

“Укрексімбанк” МФО 322313, код ЄДРПОУ 32828634), або з будь-якого іншого

рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на

користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1

ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ХОД ВАТ “Райффайзен Банк “Аваль”

м. Харків, МФО 350589) суму боргу в розмірі 20848 (двадцять тисяч вісімсот

сорок вісім) грн. 00 коп., 308 (триста вісім) грн. 48 коп. витрат по сплаті

державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Видачу

наказу доручити Господарському суду м. Києва.

В

частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська

деревообробна компанія” боргу в розмірі 10000,00 грн. провадження у справі

підлягає припиненню.

Справу  № 1/60 повернути до Господарського суду міста

Києва.

Постанова

набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого

господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді