Постанова

від 26.12.2011 по справі 17/296

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2011 № 17/296

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Майдан евича А.Г.

суддів: Мальченко А.О .

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін: згідно з протоколом с удового засідання від 26.12.2011 рок у

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу приватного акціонер ного товариства «Плодоовоч»

на рішення господарс ького суду міста Києва

від 03.10.2011 року

у справі № 17/296 (суддя - У далова О.Г.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Пл одоовоч»

до Споживчого товарис тва «Діамед»

про визнання договору недійсним,-

В СТАНОВИВ:

До господарського суду мі ста Києва звернулося з позов ом приватне акціонерне товар иство «Плодоовоч» до споживч ого товариства «Діамед» про визнання недійсним договору № 3/2006 від 31.10.2006 року про надання п ослуг на теплопостачання та технічне обслуговування і ут римання внутрішньо будинков их інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 03.10.2011 року у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач, прив атне акціонерне товариство « Плодоовоч», звернулось з апе ляційною скаргою до Київсько го апеляційного господарськ ого суду та просить скасуват и рішення господарського суд у міста Києва та прийняти нов е, яким позовні вимоги задово льнити повністю.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 12.12.2011 року по справі № 17/296 відн овлено строк на подання апел яційної скарги приватному ак ціонерному товариству «Плод оовоч», прийнято її до провад ження і призначено розгляд с прави у судовому засіданні.

Повноважні представники п озивача в судове засідання а пеляційної інстанції не з' я вились, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуаль ного кодексу України, не скор истались. Враховуючи те, що в м атеріалах справи містяться д окази належного повідомленн я всіх учасників судового пр оцесу про час та місце провед ення судових засідань про ро згляд апеляційної скарги, а т акож приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення спр ави до розгляду апеляційної скарги учасників судового пр оцесу було попереджено, що не явка представників сторін бе з поважних причин у судове за сідання не є перешкодою для р озгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалам и відповідно до ст. 75 Господар ського процесуального кодек су України.

Представник відповідача б ув присутній в судовому засі данні, заперечував проти апе ляційної скарги та просив рі шення першої інстанції залиш ити без змін, а апеляційну ска ргу - без задоволення. Однак, с воїм правом на подання відзи ву на апеляційну скаргу не ск ористався, заперечення не по дав. Відсутність відзиву не п ерешкоджає перегляду рішенн я по суті.

Статтею 101 ГПК України встан овлено, що у процесі перегляд у справи апеляційний господа рський суд за наявними у спра ві і додатково поданими дока зами повторно розглядає спра ву. Апеляційний господарськи й суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги (подання ) і перевіряє законність і обґ рунтованість рішення місцев ого господарського суду у по вному обсязі. В апеляційній і нстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не б ули предметом розгляду в суд і першої інстанції.

Згідно зі статті 99 Господар ського процесуального кодек су України, в апеляційній інс танції справи переглядаютьс я за правилами розгляду цих с прав у першій інстанції з ура хуванням особливостей, перед бачених у розділі XII Господарс ького процесуального кодекс у України.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду, беру чи до уваги межі перегляду сп рави у апеляційній інстанції , обговоривши доводи апеляці йної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обста вин справи застосування судо м першої інстанції норм мате ріального та процесуального права при прийнятті оскаржу ваного рішення, дійшла висно вку про те, що апеляційна скар га не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцево го господарського суду слід залишити без змін з наступни х підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2006 року між споживчи м товариством «Діамед» (далі - відповідач, підприємство ) та закритим акціонерним тов ариством «Плодоовоч», правон аступником якого є приватне акціонерне товариство «Плод оовоч» (далі - позивач, спожи вач), було укладено договір № 3 /2006 про надання послуг на тепло постачання та технічне обслу говування і утримання внутрі шньо будинкових інженерних с истем ЦО та їх абонентських у водів (далі - договір).

Згідно з положеннями п. 1.1 дог овору, предметом останнього є надання послуг на теплопос тачання та своєчасна сплата у повному обсязі спожитої ен ергії у гарячій воді та експл уатаційних витрат, обслугову вання та утримання внутрішнь о будинкових інженерних сист ем ЦО та їх абонентських увод ів в нежитловому приміщенні (будинку) за адресою: м. Київ, ву л. Симиренка, 17А.

При виконанні умов договор у, а також при вирішенні всіх п итань, що не обумовленні цим д оговором, сторони зобов' язу ються керуватися тарифами, з атвердженими Київською місь кою державною адміністраціє ю, Положенням про Держенерго споживнагляд, діючими правил ами користування тепловою ен ергією, Правилами технічної експлуатації тепловикорист овуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взає морозрахунків за енергоносі ї, чинним законодавством Укр аїни (п. 2.1 договору).

Згідно з п.п. 2.2.1, 2.2.2 договору, ві дповідач зобов' язався розп оділяти надану енергопостач альною організацією в цілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потр еби: опалення (під час опалюва льного сезону) в кількості та в обсягах, що відповідають те хнічній документації будинк у та площі, займаній споживач ем (звернення-доручення), нада вати послуги по розрахунково му обслуговуванню абонентів з енергопостачальною органі зацією за спожиту теплову ен ергію (додаток № 1), проводити з асобами Дирекції як структур ного підрозділу підприємств а технічне обслуговування вн утрішньо будинкових систем о палення, абонентських уводів згідно з доданою калькуляці єю.

Позивач, у свою чергу, взяв н а себе зобов' язання виконув ати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передб ачені в додатках №№ 1, 2 до цьог о договору (п. 2.3.3 договору).

Згідно з п. 2.3.6 договору, спожи вач зобов' язався своєчасно та у повному обсязі відшкодо вувати на розрахунковий раху нок вартість спожитої теплов ої енергії та технічного обс луговування теплосистеми.

Судом першої інстанції вст ановлено, що відповідно до ум ов договору відповідач надав ав послуги позивачу, які пере дбачені пунктами 2.2.1 та 2.2.2 і вис тавляв рахунки для їх оплати , а позивач, у свою чергу, протя гом 2006-2007 років здійснював опла ту отриманих послуг. Вказана обставина підтверджується н аявними у матеріалах справи виписками з банку.

У зв' язку із тим, що даний д оговір від імені позивача пі дписаний заступником директ ора ОСОБА_1, який не мав пов новажень для вчинення цього правочину, позивач звернувся до суду із позовом про визнан ня зазначеного договору неді йсним.

Частиною 1 ст. 92 ЦК України ви значено, що юридична особа на буває цивільних прав та обов 'язків і здійснює їх через сво ї органи, які діють відповідн о до установчих документів т а закону.

Згідно з ч. 1 ст. 87 ЦК України дл я створення юридичної особи її учасники (засновники) розр обляють установчі документи , які викладаються письмово і підписуються всіма учасника ми (засновниками), якщо законо м не встановлений інший поря док їх затвердження.

За своєю організаційно-пра вовою формою позивач відноси ться до товариств.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 ЦК Укр аїни установчим документом т овариства є затверджений уча сниками статут або засновниц ький договір між учасниками, якщо інше не встановлено зак оном.

Статтею 88 ЦК України встано влено, що у статуті товариств а вказуються найменування юр идичної особи, органи управл іння товариством, їх компете нція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до тов ариства та виходу з нього, якщ о додаткові вимоги щодо зміс ту статуту не встановлені ци м Кодексом або іншим законом .

Відповідно до ст. 97 ЦК Україн и управління товариством зді йснюють його органи, до яких в ідносяться загальні збори йо го учасників і виконавчий ор ган, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідно до чинного законодавства, юридична осо ба здійснює діяльність через свої органи, компетенція, пор ядок створення, функціонуван ня яких визначається установ чими документами юридичної о соби, тобто, в даному випадку, компетенція органів управлі ння позивача визначається Ст атутом позивача.

Пунктом 9.3.1 Статуту зазначен о, що виконавчим органом това риства, який здійснює керівн ицтво його поточною діяльніс тю, є Правління; роботою правл іння керує голова правління Товариства, який вправі без д оручення здійснювати дії від імені Товариства.

Як видно із матеріалів спра ви, спірний договір підписан о заступником директора ОС ОБА_1, і доказів того, що вказ ана особа була уповноважена на укладення договорів від і мені позивача матеріали спра ви не містять.

Таким чином, спірний догові р, зі сторони позивача, укладе но особою з перевищенням пов новажень.

Однак, на переконання судов ої колегії апеляційного госп одарського суду, суд першої і нстанції правомірно відмови в у задоволенні позову про ви знання вказаного договору н едійсним з наступних підстав .

Так, згідно із ст. 241 ЦК Україн и правочин, вчинений предста вником з перевищенням повнов ажень, створює, змінює, припин яє цивільні права та обов' я зки особи, яку він представля є, лише у разі наступного схва лення правочину цією особою. Правочин вважається схвален им зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийнятт я його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, з мінює і припиняє цивільні пр ава та обов' язки з моменту в чинення цього правочину.

Судом першої інстанції дос товірно встановлено, що відп овідач протягом 2006-2007 років опл ачував надані йому відповід ачем послуги за умовами дого вору.

Отже, спірний договір, як зі сторони відповідача так і зі сторони позивача, виконував ся.

На підтвердження вказаних обставин до матеріалів спра ви залучені виписки з банків ського рахунку відповідача.

Таким чином, господарський суд дійшов вірного висновку про те, що здійснивши оплату н аданих відповідачем за умова ми договору послуг, позивач с хвалив укладений з відповіда чем договір, оскільки вчинив юридично значимі дії, спрямо вані на його виконання, а тому підстави для визнання таког о договору недійсним з огляд у на те, що він підписаний зі с торони позивача не уповноваж еною особою, а саме: заступник ом директора ОСОБА_1, відс утні.

Відповідно до частин першо ї, третьої ст. 215 ЦК України підс тавою недійсності правочину є недодержання в момент вчин ення правочину стороною (сто ронами) вимог, які встановлен і частинами першою-третьою, п ' ятою, шостою ст. 203 ЦК України .

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним.

Згідно з частинами 1-3,5,6 ст. 203 Ц К України зміст правочину не може суперечити цьому Кодек су,іншим актам цивільного за конодавства, а також моральн им засадам суспільства; особ а, яка вчиняє правочин, повинн а мати необхідний обсяг циві льної дієздатності; волевияв лення учасника паровичну має бути вільним і відповідати й ого внутрішній волі; правочи н має вчинятися у формі, встан овленій законом; правочин ма є бути спрямований на реальн е настання правових наслідкі в, що обумовлені ним.

Як вбачається з правовідно син сторін, позивач на підста ві ним же оспорюваного право чину сплачував кошти за нада ні відповідачем послуги, тоб то позивач вважається таким, що його схвалив.

Отже, наступне схвалення юр идичною особою правочину, вч иненого від її імені предста вником, який не мав належних п овноважень, робить його дійс ним з моменту вчинення. Доказ ами такого схвалення можуть бути відповідне письмове зве рнення до другої сторони уго ди чи до її представника (лист , телеграма, телетайпограма т ощо) або вчинення дій, які свід чать про схвалення правочину (прийняття її виконання, здій снення платежу другій сторон і і т. ін.). У такому випадку вимо га про визнання правочину не дійсним з мотивів відсутност і належних повноважень предс тавника на вчинення правочин у задоволенню не підлягає.

Зазначена правова позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Вищого а рбітражного суду України, ви кладеною у п. 9.2. роз' яснення « Про деякі питання практики в ирішення спорів, пов' язаних з визнанням угод недійсними »від 12.03.1999 року № 02-5/111.

Таким чином, апеляційний го сподарський суд проаналізув авши спірний договір, встано вив, що він сторонами виконув ався та його зміст відповіда є нормам чинного законодавст ва, укладений з дотриманням н орм статті 203 Цивільного кодек су України, у зв' язку з чим в ідсутні підстави для визнанн я його недійсним.

Також колегія суддів погод жується із висновком суд пер шої інстанції про те,що посил ання позивача на порушення в ідповідачем законодавства п ро ліцензування господарськ ої діяльності щодо постачанн я теплової енергії є безпідс тавне, оскільки відповідно до частини 3 статті 277 ГК Україн и абонент має право відпуска ти енергію приєднаним до йог о мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадк у субабоненти укладають дого вір енергопостачання з абоне нтом і мають права та несуть о бов' язки абонента, а абонен т має права та несе обов' язк и енергопостачальника.

Відповідно до залученого д о матеріалів справи копії до говору, укладеного між акціо нерною енергопостачальною к омпанією «Київенерго»(енерг опостачальною організацією ) та споживчим товариством «Д іамед» (абонентом), 01.01.2001 року ук ладено договір № 820212 на постача ння теплової енергії, за умов ами якого енергопостачальна організація зобов' язалась постачати теплову енергію п о вул. Симиренка, 17-А у м. Києві, а абонент своєчасно та у повно му обсязі сплачувати отриман і послуги на умовах та у строк и, визначені зазначеним дого вором (п.п. 1.1, 2.3.1-2.3.3 договору № 820212 ві д 01.01.2001 року).

У свою чергу закрите акціон ерне товариство «Плодоовоч» звернулося до споживчого то вариства «Діамед» із звернен ням-дорученням про укладення договору на забезпечення по треб споживача тепловою енер гією у гарячій воді з 01.11.2006 року для опалення, вентиляції, гар ячого водопостачання та тех нічне обслуговування теплос истеми будинку у приміщенні, займаному по вул. Симиренка, 1 7-А.

Отже, проаналізувавши прав овідносини зазначених учасн иків господарської діяльнос ті та відповідно до Правил ко ристування тепловою енергіє ю, позивач є субспоживачем (су бабонентом), відповідач - сп оживачем (абонентом), Київене рго - енергопостачальною ор ганізацією.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни визначено, що кожна сторон а повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасника ми судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України го сподарський суд приймає тіль ки ті докази, які мають значе ння для справи. Обставини спр ави, які відповідно до законо давства повинні бути підтвер джені певними засобами доказ ування, не можуть підтверджу ватись іншими засобами доказ ування.

Нормами статті 43 ГПК Україн и визначено, що господарськи й суд оцінює докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об' єктивному розгля ді в судовому процесі всіх об ставин справи в їх сукупност і, керуючись законом. Ніякі до кази не мають для господарсь кого суду заздалегідь встано вленої сили.

За таких обставин колегія с уддів приходить до висновку, що доводи закритого акціоне рного товариства «Плодоовоч », які викладені в апеляційні й скарзі та надані ним докази , не спростовують висновків г осподарського суду першої ін станції.

З огляду на вищевикладене, а пеляційний господарський су д вважає, що рішення господар ського суду міста Києва від 03. 10.2011 року прийнято після повног о з' ясування обставин, що ма ють значення для справи, які м ісцевий господарський суд ви знав встановленими, та відпо відністю висновків, викладен их в рішенні суду обставинам справи, а також у зв' язку із правильним застосуванням но рм матеріального та процесуа льного права, і є таким що відп овідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи ві дповідача законних та обґрун тованих висновків суду перш ої інстанції не спростовують , рішення господарського суд у міста Києва від 03.10.2011 року зал ишити без змін, а апеляційну с каргу закритого акціонерног о товариства «Плодоовоч» без задоволення.

Судові витрати розподіляю ться відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Госп одарського процесуального к одексу України, Київський ап еляційний господарський суд , -

ПО СТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу пр иватного акціонерного товар иства «Плодоовоч» на рішення господарського суду міста К иєва від 03.10.2011 року по справі № 17 /296 залишити без задоволення.

2. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 03.10.2011 р оку по справі № 17/296 залишити бе з змін.

3. Матеріали справи № 17/2 96 повернути до господарськог о суду міста Києва.

Постанову Київського апе ляційного господарського су ду може бути оскаржено до Вищ ого господарського суду Укра їни у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апел яційного господарського суд у за наслідками перегляду ві дповідно до ст. 105 ГПК України н абирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Майданевич А.Г.

Судді Мальченко А.О.

Гавр илюк О.М.

03.01.12 (відправлено)