Рішення

від 08.12.2011 по справі 30/348

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/348

08.12.11

За позовом     Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України                      

До                    Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України

про                   стягнення 83 052,51 грн.

                                                                                                            Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача           ОСОБА_1. –представник за довіреністю № 53/5-106 від 14.04.10.

Від відповідача      ОСОБА_2. –представник за довіреністю № 82/1-3 від 19.01.11.

Рішення прийнято 08.12.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 22.11.11. по 08.12.11.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України до Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України про стягнення з відповідача на користь позивача 83 052,51 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.11. порушено провадження у справі № 30/348, розгляд справи призначено на 22.11.11. о 15-10.

В судовому засіданні 22.11.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 08.12.11. о 14-40.

В судовому засіданні 08.12.11. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представником відповідача в судовому засіданні 08.12.11. подано суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН України проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/348.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

01.06.04. між позивачем (Балансоутримувач) та відповідачем (Користувач) укладено Договір № 22 безоплатного тимчасового користування нерухомим майном НАН України (далі – Договір № 22), відповідно до умов якого (п. 1.1) Балансоутримувач передає, а Користувач приймає у безоплатне тимчасове користування нерухоме майно в корпусах № 2, 3, 4, за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 40, площею 195,1 кв. м в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Також 01.01.09. між сторонами було укладено Договір № 22/09 безоплатного тимчасового користування нерухомим майном, що знаходиться на балансі НАН України (далі –Договір № 22/09), відповідно до умов якого (п. 1.1) Балансоутримувач передає, а Користувач приймає у безоплатне тимчасове користування

майно: в корпусі № 1/1-2 - 62,9 кв. м, в корпусі № 1/1-3 - 31,35 кв. м, в корпусі № 1/1-4 - 50,0 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, пр-т Глушкова, 40, що перебуває на балансі Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова, вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 30.09.08. і становить за станом на 30.09.08., 462 401,72 грн. (в корпусі № 1/1-2 1668.72 грн., в корпусі № 1/1-3 –100 478,00 грн., в корпусі № 1/1-4 -  160 255,00 грн.).

Згідно п. 3.3.5 Договорів, Користувач зобов'язався, щомісяця, не пізніше 25 числа сплачувати виставлені рахунки за комунальні послуги , експлуатаційні та інші витрати, в зв'язку з користуванням спірним майном.

Позивач вказує на те, що за погодженням сторін, оплата зазначених в п. 3.3.5 Договорів витрат здійснювалась в розмірі 50 % їх вартості з 01.01.08., а починаючи з 01.07.09. –в розмірі 20 % їх вартості.

Позивач зазначає, що при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України за період з 01.01.08. по 01.06.11. було встановлено, що Балансоутримувачем було знижено ставку відшкодування Користувачем комунальних та експлуатаційних послуг, що призвело до покриття витрат сторонньої юридичної особи за рахунок коштів загального фонду бюджету за період з 01.01.08. по 01.06.11. на суму 83 052,51 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Контрольно-ревізійне управління в м. Києві Головного контрольно-ревізійного управління України звернулось до позивача з листом № 26-031-14-14/8162 від 27.07.11., відповідно до якого вказує на те, що в порушення ч. 5, 6 п.1 ст. 7, п. З ст. 56 Бюджетного кодексу України від 21.06.01. № 2542-III, п. 5, 6 ст. 7 Бюджетного кодексу України від 08.07.10. № 2456-VІ, ч. 5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-ХІV, п. 2.1 Постанови Бюро Президії НАН України "Про надання приміщень" від 30.06.00. № 187, Інститутом при укладанні Договору про безоплатне тимчасове використання нерухомого майна з Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій систем НАН та МОН України (далі - Центр) занижено ставку відшкодування Центром комунальних та експлуатаційних послуг, що призвело до покриття витрат сторонньої юридичної особи за рахунок коштів загального фонду бюджету, за період з 01.01.08. по 01.06.11., в загальній сумі 83,05 тис. грн., у зв'язку з чим, позивачу необхідно відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість на вказану суму за Центром та провести претензійно-позовну роботу для отримання коштів та перерахувати отримані кошти до державного бюджету.

Позивач також зазначає, що Прокуратурою Голосіївського району м. Києва на адресу позивача було надіслано подання № 4993 від 05.09.11., згідно якого прокуратура зазначила, що в порушення ч. 5, 6 п. 1 ст. 7, п. З ст. 56 Бюджетного кодексу України, ч. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Інститутом при укладанні договору про безоплатне тимчасове використання нерухомого майна з Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій систем НАН та МОН України (далі Центр) занижено ставку відшкодування Центром комунальних та експлуатаційних послуг, що призвело до покриття витрат сторонньої юридичної особи за рахунок коштів загального фонду бюджету за період з 01.01.2008 по 01.06.2011 в загальній сумі 83,05 тис. грн.

Зазначені порушення були допущені внаслідок дій (бездіяльності) заступника директора із загальних питань Ємченка І.О.

В зв'язку з чим, прокуратурою було запропоновано позивачу розглянути подання, вжити конкретних, дієвих заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень чинного законодавства, причин та умов, які їм сприяли.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що враховуючи лист № 26-031-14-14/8162 від 27.07.11. Контрольно-ревізійного управління в м. Києві Головного контрольно-ревізійного управління України та подання № 4993 від 05.09.11. Прокуратури Голосіївського району м. Києва, позивач звернувся до відповідача з листом-претензією № 53/5-171 від 17.08.11., згідно якого просив Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН України перерахувати на користь Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України сум боргу в розмірі 83 052,51 грн.

Але відповідач у відповідь на вказаний вище лист позивача № 53/5-171 від 17.08.11., відмовив останньому у задоволенні зазначеної претензії щодо сплати на користь позивача грошових коштів у розмірі 83 052,51 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судом встановлено, що укладаючи № 22 від 01.06.04. та № 22/09 від 01.01.09., сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, про що свідчить факт підписання зазначеного Договору сторонами.

Таким чином, з наведеного вбачається, що позивачу було відомо про всі істотні умови Договорів, зокрема, природа правочину, права та обов'язки сторін, та інше.

Судом встановлено, що відповідач на виконання умов Договору свої зобов'язання в частині сплати комунальних послуг та експлуатаційних витрат перед позивачем виконав належним чином, про що не заперечує позивач.

З матеріалів справи також вбачається, що зміни до зазначених вище Договорів щодо розмірів наданих комунальних послуг та експлуатаційних витрат у встановленому законом порядку не вносились.

Таким чином, з наведеного вбачається, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за вказаними вище Договорами № 22 від 01.06.04. та № 22/09 від 01.01.09.

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставне посилання позивача на лист № 26-031-14-14/8162 від 27.07.11. Контрольно-ревізійного управління в м. Києві Головного контрольно-ревізійного управління України та стягнення  з Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України  заборгованості в розмірі 83 052,51 грн.

Крім того, слід зазначити, що ані Контрольно-ревізійним управлінням в м. Києві Головного контрольно-ревізійного управління України, ані Прокуратурою Голосіївського району м. Києва не встановлено наявності заборгованості відповідача перед позивачем щодо відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат згідно Договорів № 22 від 01.06.04. та № 22/09 від 01.01.09.

Обов‘язок доведення покладається законом на позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи вищевикладене, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи –позивача у справі, в даному випадку - Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України законних та охоронюваних інтересів Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України.

З огляду на недоведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 32, 33, 34, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні позову Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України  відмовити.

2.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                  Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 15.12.11.