Рішення

від 12.12.2011 по справі 35/352

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/352

12.12.11

За позовом           Комунального підприємства "Перемишлянитеплоенерго"

до                    Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії

                    "Нафтогаз України"

про                         стягнення 41 384,21 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

Від позивача:         ОСОБА_1 –предст. за довір.;  

Від відповідачів:   ОСОБА_2 – предст. за довір.

У судовому засіданні 12.12.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Перемишлянитеплоенерго" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення відповідача 334,95 грн. –комісійної плати, 37 942,32 грн. –заборгованості, 2 253,24 грн. –інфляційних втрат, 853,70 грн. –3% річних, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2011 порушено провадження у справі №35/352, розгляд справи призначений на 16.11.2011.

16.11.2011 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

Представники позивача у судове засідання 16.11.2011 не з'явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/352 від 24.10.2011, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, заяв, клопотань суду не подали.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 12.12.2011.

09.12.2011 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення на відзив, в яких він додатково просить стягнути витрати на оплату послуг адвоката.

У судовому засіданні 12.12.2011 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення процедури реорганізації відповідача, у задоволенні якого судом було відмовлено.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -   

ВСТАНОВИВ:

29.06.2006 між Державним комунальним підприємством "Перемишлянитеплокомуненерго", правонаступником якого є Комунальне підприємство "Перемишлянитеплоенерго" (далі - позивач) та Дочірнім підприємством "Газ-Тепло", правонаступником якого є Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - відповідач) були укладені договір № 17/06-1043 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії (далі - Договір) та договір комісії №12/06-1044 (далі –Договір комісії).

Відповідно до умов Договору позивач  за завданням відповідача зобов'язався на свій ризик здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію, якою є теплова енергія на опалення й гаряче водопостачання, відповідно до технічних умов, та транспортування готової продукції до споживачів, а відповідач зобов'язався прийняти готову продукцію та оплатити позивачу виконану роботу з надання послуг з переробки природного газу в готову продукцію та її транспортування до споживачів. (п. 1.1. договору).  

Пунктами 9.2. Договору передбачено, що грошові кошти на оплату виконаних позивачем робіт перераховуються відповідачем з грошових коштів, отриманих від реалізації готової продукції за договором комісії №12/06-1044 від 29.09.2006, відповідно до алгоритму розподілу грошових коштів, погодженого сторонами в додатку № 5 до Договору. Розподіл грошових коштів здійснюється щоденно (п. 9.2.2. договору).

Додатком №5 до Договору був погоджений порядок розподілу грошових коштів, що надходять на поточний рахунок відповідача відповідно до п. 5.1. договору комісії, відповідно до якого 60% щоденно перераховується на поточний рахунок відповідача, а  40% у відповідності до п. 9.2. договору щоденно перераховується на поточний рахунок позивача.

Як передбачено п. 9.6. Договору, розрахунки між позивачем та відповідачем по договору та розрахунки між ними по делькредере за договором комісії взаємопов'язані та взаємозалежні.

Відповідно до п. 2.1. Договору комісії відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов'язання укласти від свого імені правочини з реалізації теплової енергії, за ціною не нижче, ніж погоджена згідно умов цього договору.

Сторони також домовились, що умови Договору комісії також регулюють відносини, що склалися між позивачем та відповідачем за договором № 17/06-1043 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії від 29.09.2006.

Пунктом 4.9. Договору комісії передбачено, що позивач приймає на себе поруку (делькредере) перед відповідачем за невиконання споживачами своїх зобов'язань за правочинами, укладеними на виконання договору комісії.

Згідно із п. 5.1. Договору комісії оплата за реалізовану позивачем теплову енергію здійснюється безпосередньо споживачами шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача.

Загальний розмір комісійної плати (за умови делькредере) становить 0,2% від вартості реалізованої теплової енергії. Комісійна плата виплачується позивачу з грошових коштів, отриманих відповідачем від споживачів (п. 5.3. договору).

Рішенням господарського суду Львівської області №13/220 від 01.12.2009 стягнуто з позивача на користь відповідача 94 855,81 грн. боргу, що виник на підставі договору комісії внаслідок неповної оплати споживачами переданої їм теплової енергії.

Вказана сума заборгованості позивача перед відповідачем була погашена шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог на підставі договору про припинення зобов'язання №14/10-2877 від 20.12.2010 у сумі 10 429,27 грн. та шляхом фактичної її сплати ДК "Газ України" на підставі платіжного доручення №157 від 29.12.2010.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не сплатив позивачу 40% від суми, що була перерахована йому як оплата реалізованої споживачам теплової енергії, та не сплатив позивачу комісійну плату відповідно до Договору комісії, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 37 942,32 грн. –за надані послуги та 334,95 грн. –комісійної плати.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на сплив позовної давності щодо заявлених вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданих представником позивача пояснень та наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт з переробки природного газу в теплову енергію у розмірі 37 942,32 грн. та зобов'язання по виплаті комісійної плати у розмірі 334,95 грн.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми закону, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2 253,24 грн. за період січень-червень 2011 та проценти річні у розмірі 853,70 грн. з січня по вересень 2011.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що вони відповідають вимогам законодавства та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги про стягнення 2253,24 грн. інфляційних втрат та 853,70 грн. процентів річних підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обов'язку її оплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

Посилання відповідача на сплив позовної давності та відповідна заява відповідача щодо застосування наслідків спливу позовної давності судом відхиляються, як такі, що не відповідають умовам договору щодо строків здійснення розрахунків та положенням ст. 261 Цивільного кодексу України щодо обчислення початку перебігу позовної давності.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 17/06-1043 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії від 29.09.2006 та договором комісії №12/06-1044 від 29.09.2006, інфляційних втрат та процентів річних у розмірі є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у загальній сумі           41 384,21 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи..

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 375,00 грн. На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання юридичних послуг від 01.08.2011, укладений між позивачем та ТОВ "Юридична компанія "Мицик і партнери", договір про партнерство від 01.07.2011, укладений між адвокатом Мициком О.В. та ТОВ "Юридична компанія "Мицик і партнери", рахунок ТОВ "Юридична компанія "Мицик і партнери" від 29.11.2011 на суму 2375,00 грн. та акт виконаних робіт від 29.11.2011, платіжне доручення № 637 від 30.11.2011 на вказану суму, довіреність від 31.09.2011, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 417, видане Мицику О.В.

Розглянувши подані позивачем документи, суд вважає необґрунтованим покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що такі витрати були сплачені позивачем безпосередньо адвокату. При цьому, наданий позивачем договір про партнерство від 01.07.2011 не містить жодних зобов'язань адвоката Мицика О.В. щодо надання ним послуг, пов'язаних із розглядом справи №35/352.

Понесені позивачем витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 32587579) на користь Комунального підприємства "Перемишлянитеплоенерго" (81200, Львівська область, Перемишлянський район, місто Перемишляни, вул. Привокзальна, буд. 13, ідентифікаційний код 22368249) 37 942,32 грн. (тридцять сім тисяч дев'ятсот сорок дві гривні 32 коп.) –заборгованості за надані послуги, 334,95 (триста тридцять чотири гривні 95 коп.) –комісійної плати, 2253,24 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят три гривні 24 коп.) –інфляційних втрат, 853,70 грн. (вісімсот п'ятдесят три гривні 70 коп.) –процентів річних, 413,84 грн. (чотириста тринадцять гривень 84 коп.) - державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Перемишлянитеплоенерго" (81200, Львівська область, Перемишлянський район, місто Перемишляни, вул. Привокзальна, буд. 13, ідентифікаційний код 22368249) в дохід Державного бюджету України 3,34 грн. (три гривні 34 коп.) судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                        М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту  рішення: 19.12.2011