Рішення

від 20.12.2011 по справі 11/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/293

20.12.11

За позовомПершого заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі1) Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)2) Комунального підприємства "Київреклама"

допро   Компанії АППІА Лімітед в особі представництва "АППІА Лімітед"стягнення 1426298,76 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від прокуратуривід позивачів

від відповідачаПоловенко Л.В.- помічник прокурора Печерського р-ну м. Києва1) не з‘явились.2) Борисюк О.В. - представникне з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Першого заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі 1) Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 2) Комунального підприємства "Київреклама" про стягнення з  Представництва "АППІА Лімітед" заборгованості на загальну суму 1579428,96 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 1219619,20 грн., інфляційних втрат у розмірі 102541,36 грн., 3% річних у розмірі 15289,45 грн., штрафу у розмірі 148557,41 грн., пені у розмірі 93421,54 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2011 року за клопотанням прокурора та позивача-2 здійснено заміну відповідача на Компанію АППІА Лімітед в особі представництва "АППІА Лімітед".

Позивач-2 подав заяву про зменшення позовних вимог у зв‘язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу та просить суд стягнути заборгованість з відповідача на загальну суму 1426298,76 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 1063489,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 102541,36 грн., 3% річних у розмірі 15289,45 грн., штрафу у розмірі 148557,41 грн., пені у розмірі 93421,54 грн.

Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови договору  на право тимчасового користуванням місцями реклами від 07.04.2008 №00030/08 щодо здійснення розрахунків за тимчасове користування рекламними місцями.

Відповідач подав клопотання про припинення провадження у справі у зв‘язку з тим, що представництво не є юридичною особою, у задоволенні якого було відмовлено, оскільки здійснено заміну відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав, представник у судовому засіданні пояснень по суті спору не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

07.04.2008 між Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (позивач 1), Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (позивач 2) та Представництвом "Аппіа Лімітед" (відповідач) укладений договір №00030/08, відповідно до умов якого  відповідачеві надається право тимчасового користування місцем (місцями) для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності міста Києва.

Відповідно до п. 3.6.15 договору відповідач зобов‘язується не пізніше 15-го числа  поточного місяця, отримувати у позивача-2 та сплачувати рахунки за право тимчасового користування.

Розрахунки за даним договором здійснюються відповідачем щомісячно не пізніше 25-го числа поточного місяця (п. 4.3 договору).

Сторонами визначена в додаткових угодах №1 та №2 від 07.04.2008 адресна програма на право тимчасового користування до договору, в якій також погоджено базову плату за місяць по кожному місцю окремо, терміни дії дозволів.

Позивачем до матеріалів справи надані копії рахунків за період з липня 2008 року по травень 2011 року, які відповідачем оплачені частково, у зв‘язку з чим заборгованість відповідача складає 1063489,00 грн.

Відповідачем не надано до матеріалів справи жодних доказів в підтвердження здійснення оплати по договору, розмір заборгованості не заперечений.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 1063489,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 93421,54 грн., штрафу у розмірі 148557,41 грн., 3% річних у розмірі 15289,45 грн., інфляційних втрат у розмірі 102541,36 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.4 договору за несвоєчасне внесення платежів відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п. 7.5 договору за прострочення внесення платежів, що складає більше 1 місяця, відповідач сплачує штраф у розмірі 15% простроченої суми.

Враховуючи положення ст. 6, ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до умов яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення штрафу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по сплаті орендної плати встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивачів про стягнення з відповідача пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Також прокурором заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача в межах позовних вимог.

Розглянувши подані на розгляд суду позовні матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі, виходячи з наступного.  

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Прокурором та позивачами не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, прокурором та позивачами не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачами не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.

За змістом ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати  покладаються на відповідача з урахуванням того, що відповідно до акту звірки наданого позивачем, станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача становила 1063489,00 грн.

Керуючись  ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Компанії АППІА Лімітед в особі Представництва "АППІА Лімітед"  (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 14/1, код 21687662  з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, 12-А, код 26199714)  суму основного боргу у розмірі 1063489 (один мільйон шістдесят три тисячі чотириста вісімдесят дев‘ять) грн.00 коп., штраф у розмірі 148557 (сто сорок вісім тисяч п‘ятсот п‘ятдесят сім) грн. 41 коп., пеню у розмірі 93421 (дев‘яносто три тисячі чотириста двадцять одна) грн.54 коп., 3% річних у розмірі 15289 (п‘ятнадцять тисяч двісті вісімдесят дев‘ять) грн. 45 коп., інфляційні втрати у розмірі 102541 (сто дві тисячі п‘ятсот сорок одна) грн. 36 коп.

3. Стягнути з Компанії АППІА Лімітед в особі Представництва "АППІА Лімітед"  (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 14/1, код 21687662  з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Державного бюджету України 14262 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дві) грн. 99 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.   

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

  Суддя                                                                                                 Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 23.12.2011