Рішення

від 20.12.2011 по справі 9/361

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  9/361

20.12.11

За позовом                                        Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім

                                                           -1"

Про                                                   стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію

                                                            97452,01 грн.

Суддя   Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

від позивача                                        ОСОБА_1 (дов. №Д07/2011/04/22-26 від 22.04.2011р.)

від відповідача                              ОСОБА_2 (дов. б/н від 12.12.2011р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім -1" (далі по тексту – відповідач) про стягнення 97452, 01 грн., з яких 66957, 66 грн. боргу за спожиту теплову енергію за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №8252065 від 01.08.2006р., 24170, 55 грн. інфляційних збитків, 6323, 80 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії, на підставі чого просить  задовольнити позовні вимоги з посиланням на ст. ст. 2, 61, 64-67, 82 ГПК України, ст. ст. 526, 549, 550, 552, 610, 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №9/361, розгляд справи призначено на 24.11.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2011 року розгляд справи відкладено на 20.12.2011 року, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі.

В судовому засіданні 20.12.2011 року відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву та додаткові матеріали по справі, частково заперечено проти задоволення позовних вимог.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2006 року між позивачем (Постачальник за Договором) та відповідачем (Споживач за Договором) було укладено договір №8252065 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1), Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Відповідно до п. п. 2.2.1 та 2.3.1 Договору, Постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем (додатки 3,4) для потреб опалення –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1. Споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Відповідно до доручення-звернення про укладання договору нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється по приладам обліку за тарифами встановленими та затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 року затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики.

Згідно з Додатком 1 до Договору визначено обсяги постачання теплової енергії, які при відсутності розбіжностей з обох сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного додатку продовжується на кожен наступний рік (п. 5 Додатку 1 до Договору).

Відповідно до Додатку 2 до Договору, розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться за тарифами, встановленими Постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації, затверджені розпорядженнями КМДА, які згідно п. 12 в період дії Договору можуть змінюватись.

На підставі п. 9 Додатку 2 до Договору відповідач зобов'язався щомісячно з 12 по 15 число отримувати в МВРТ-7 за адресою: вул. Горького, буд. 29 оформлену Постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник Постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Сплату за вказаними документами відповідно до п. 10 Додатка 2 Договору відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

За твердженням позивача, зобов'язання за зазначеним Договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.10.2008 по 01.10.2011 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.10.2011 року становить 66957,66 грн., що підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії та довідкою про розрахунок основного боргу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву частково визнає заявлені позовні вимоги на суму 66957,66 грн., посилаючись на те, що  різниця в нарахуваннях у сумі 7775,22 грн. виникла в зв'язку з неузгодженістю на законодавчому рівні терміну введення в дію тарифів, що встановлюються НКРЕ України  та органами місцевого самоврядування у січні 2011 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про теплопостачання”тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача по Договору виникла в наслідок несвоєчасної та не в повному обсязі оплати населенням за надані комунальні послуги з централізованого гарячого водопостачання та опалення.

Таким чином, відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по своєчасній оплаті за використану ним теплову енергію не здійснив, внаслідок чого, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 59182,44 грн. –основного боргу.

Разом з тим, судом частково приймаються до уваги заперечення відповідача у відзиві на позовну заяву та вважає їх підставними виходячи з наступного.

Неодночасність введення в дію тарифів на теплову енергію, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 1729 “Про затвердження тарифів на теплову енергію АЕК “Київенерго” (далі - Постанова НКРЕ № 1729) та тарифів, встановлених Розпорядженням Київської міської державної адміністрації “Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України” від 29.12.2010 р. № 1222 (далі –Розпорядження КМДА № 1222), спричинило різницю між сумою нарахованих коштів Відповідачу та сумою, яку повинні сплатити споживачі комунальних послуг з централізованого гарячого водопостачання та опалення, в наслідок чого по Договору утворилась заборгованість за спожиту у січні 2011 року теплову енергію в сумі: 7775,22 грн., яка для Відповідача не має механізму погашення, що в свою чергу призводить до фінансових збитків підприємства.

У відповідності до постанови НКРЕ № 1729 Акціонерній енергопостачальній компанії “Київенерго” затверджено тарифи на теплову енергію: для населення - 171,25 грн. за 1 Гкал, для населення - 169,38 грн. за 1 Гкал (якщо будинковий засіб обліку і силової енергії належить балансоутримувачу жилого будинку або відсутній). Ця постанова набрала чинності з 01.01.2011 року. Разом з тим, Пунктами 1, 2 Розпорядження КМДА № 1222 встановлено тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для виконавців цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, з оплатою останнім не пізніше 20 числа місяця (після 20 числа місяця), що настає за розрахунковим, введено в дію з 01.02.2011 р. Тариф для населення на оплату комунальних послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, складовою частиною яких є теплова енергія, збільшився з 01.02.2011 p., проте згідно даних облікової картки позивач застосовує підвищений тариф затверджений Постановою НКРЕ № 1729 починаючи з 01.01.2011 р. Згідно даних облікової картки за січень 2011 р. по Договору позивачем було поставлено теплової енергії - 184,48 Гкал.

У зв'язку з чим, Відповідач вважає належним для застосування в січні 2011 року тарифу який встановлений Розпорядженням КМДА “Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої види для населення” від 31.05.2010 р. № 392 (надалі - Розпорядження 392), яким було затверджено тарифи на теплову енергію, що виробляється АК "Київенерго" для відпуску балансоутримувачам теплових пунктів, в тому числі житлово-експлуатаційним організаціям, іншим балансоутримувачам жилих будинків усіх форм власності, для вироблення/створення комунальних послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води населенню.

Також, відповідач просить суд зменшити суму заборгованості на суму 15858, 47 грн., що складає різницю в тарифах на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, яка не відшкодована відповідачу з міського бюджету.

Суд не погоджується з запереченнями в цій частині, оскільки зазначені обставини не позбавляють відповідача обов'язку щодо оплати наданих послуг.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Оскільки відповідач борг у повному обсязі та у встановлений строк не сплатив, він є таким, що не виконав договірні зобов'язання неналежним чином, чим порушив умови Договору.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості, підлягають частковому задоволенню на суму - 59182,44 грн.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 24170,55 грн. та 6323,80 грн. –3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат визнається судом обґрунтованою.

Отже, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»підлягають частковому задоволенню, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім-1»підлягає стягненню - 59182,44 грн. основного боргу, 6323,80 грн. 3% річних, 24170,55 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім-1»(04210, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 29-Б; код ЄДРПОУ 32772220; з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) 59182 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 44 коп. основної заборгованості, 24170 (двадцять чотири тисячі сто сімдесят) грн. 55 коп. інфляційних збитків, 6323 (шість тисяч триста двадцять три) грн. 80 коп. трьох відсотків річних, 896 (вісімсот дев'яносто шість) грн. 77 коп. державного мита та 217 (двісті сімнадцять) грн. 17 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Г.П. Бондаренко

Рішення підписано 26.12.2011 року