Рішення

від 19.12.2011 по справі 35/399

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/399

19.12.11

За позовом           Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до          Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про          стягнення 3 513,82 грн.  

Суддя  М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача:           ОСОБА_2 –предст. за довір.;

від відповідача:           не з'явились.

У судовому засіданні 19.12.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3 513,82 грн., та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2011 порушено провадження у справі №35/399, розгляд справи призначено на 28.11.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2011 №35/399, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 19.12.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 19.12.2011 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача у судові засідання 28.11.2011 та 19.12.2011 не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, заяв, клопотань не подали, вимог ухвал суду не виконали.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

18.04.2000 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", що в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі –позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі –відповідач) було укладено договір №30-23127 на користування електричною енергією (далі –Договір).

Відповідно до п. 1 Договору позивач, як постачальник, постачає електричну енергію у відповідності до умов Договору, а відповідач - як споживач своєчасно проводить сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним Договором.

Згідно з п.13 додатку 2.5 до Договору відповідач до 20 числа поточного розрахункового місяця зобов»язується здійснити попередню оплату платежем 100% від заявленого обсягу активної електричної енергії на наступний розрахунковий період та здійснити повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період.

Відповідно до п.5.1 Договору визначено, що у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії понад кількість, що обумовлена періодом (місяць, квартал) цього Договору, відповідач сплачує позивачу п»ятикратну вартість електроенергії, витраченої понад цей обсяг.

Пункт 16 Додатку 2.5 до Договору зобов»язує відповідача протягом 5 (п»яти) операційних днів з моменту отримання рахунків провести остаточний розрахунок.

Згідно пункту 4.2 Договору відповідач зобов»язується знімати та надавати за установленою формою показання розрахункових електролічильників.

Відповідно до п.4.4 Договору відповідач зобов»язується забезпечити безперешкодний доступ до систем та приладів обліку для контролю за встановленими режимами споживання електроенергії.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач свої зобов'язання за Договором не виконує, внаслідок чого за період з 01.04.2011 по 01.10.2011 у відповідача виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка станом на 01.10.2011 становить 1 481,55 грн.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику»споживач у разі споживання електричної енергії понад встановлену договірну величину за розрахунковий період сплачує енергопостачальній організації двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електричної енергії.

В листопад, грудні 2010 та квіті, липні 2011 зафіксовано перевищення договірних величин споживання електроенергії, відповідно, двократна вартість якого становить 2 005,05 грн. Загальна сума заборгованості відповідача становить 3 513,82 грн., докази чого надані суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).    

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати використаної активної електричної енергії, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 3 513,82 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів повної оплати поставленої електроенергії у встановлені договором строки та не навів підстав для звільнення від обов'язку її оплатити.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 3 513,82 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.   

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 3 513,82 грн. (три тисячі п»ятсот тринадцять гривень 82 коп.) –основного боргу, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) –витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                               М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту  рішення: 26.12.2011