Рішення

від 22.12.2011 по справі 9/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  9/196

22.12.11

За позовом          Комунального підприємства  "Фармація"

До                    Відділ медичного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві

Третя особа

без самостійних

вимог                  Київська міська державна адміністрація

про                     стягнення 165 000,00 грн.

                                                                                          Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача       ОСОБА_1. (дов. №129 від 20.09.2011р.)

                              ОСОБА_2. (дов. №60 від 04.07.2011р.)

Від відповідача   ОСОБА_3. (дов. №63/427 від 14.09.2011р.)

Від третьої особи  ОСОБА_4. (дов. № 001-1605 від 20.12.2011 року)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні  22 грудня 2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство  "Фармація" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Госпіталю (з поліклінікою) Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті  Києві про стягнення 165000,00 грн. боргу за поставлений товар, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/196, розгляд справи призначено на 28.09.2011 року.

19.09.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позовну заяву, заперечено проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

27.09.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові матеріали по справі на виконання вимог ухвали суду, а 28.09.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про зміну назви відповідача.

Ухвалою від 28.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 01.11.2011 року,  у зв'язку з необхідністю надання представниками сторін додаткових доказів та пояснень по справі та заміною первісного відповідача на належного, в порядку ст. 24 ГПК України судом здійснено заміну відповідача у справі - Будівельного управління Госпіталь (з поліклінікою) ГУ МВС України в м. Києві на належного відповідача - відділ медичного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві, якому здійснювалась поставка відповідно до видаткової накладної.

31.10.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечено проти задоволення позовних вимог, у зв'язку з тим, що відповідач не вступав з позивачем у договірні відносини, товар за який позивач просить суд стягнути заборгованість був отриманий у якості благодійної допомоги.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року, у зв'язку зі знаходженням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, справу №9/196 передано для розгляду судді Балацу С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року (суддя Балац С.В.) розгляд справи призначено на 29.11.2011 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року справу № 9/196 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П., у зв'язку з  виходом з лікарняного.

В судовому засіданні 29.11.2011 року представником позивача надано додаткові письмові пояснення на відзив відповідача  та усні пояснення по справі, зазначено, що поставка товару відбувалась не у якості благодійної допомоги.

Представником відповідача надано усні заперечення проти задоволення позовних вимог, а також додаткові докази, зокрема лист до КМДА, в якому відповідач просив   виділити йому індивідуальні медичні пакети та сто бактерицидних опромінювачів саме у якості благодійної допомоги, а також вказав, що отримані від позивача товари були відображені в бухгалтерській звітності саме у якості благодійної допомоги та частина товарів передана іншим юридичним особам також безоплатно у якості благодійної допомоги.

Відповідно до Постанови КМУ України від 17.08.1998 року № 1295 затверджено порядок розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога, та  контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді наданих послуг або виконаних робіт та  згідно розпорядження Кабінету Міністрів України "Про гуманітарну допомогу та добровільні пожертвування, що надходять для запобігання поширенню грипу типу A/H1N1/Каліфорнія/04/09 і гострих респіраторних захворювань" встановлено порядок та  підстави отримання благодійної допомоги. Вищевказаними нормативними актами, зокрема, визначено,  що  організацію ведення обліку і забезпечення здійснення розподілу та оперативної доставки за призначенням гуманітарної допомоги та добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб було покладено саме на  Київську міську державну адміністрацію.

У відповідності до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про необхідність залучення до участі у справі, у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київської міської державної адміністрації, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки щодо сторін у справі як органу, який здійснює контроль за отриманням, зберіганням та розподілом благодійної допомоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київську міську державну адміністрацію, розгляд справи було відкладено на 22.11.2011 року, у зв'язку з необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі, залученням до участі у справі третьої особи.

У судовому засіданні 22.12.2011 року представником третьої особи надано письмові пояснення по справі, підтримано позовні вимоги.

Представником відповідача надано письмовий відзив на позовну заяву, заперечено проти задоволення позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 22.12.2011 року надано усні заперечення на відзив відповідача.

Розглянувши подані учасниками судового процесу матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

На підставі видаткової накладної № 2-00002766 від 04.11.2009 р. та Довіреності серії ЯПН № 306916 від 04.11.2009р., що була видана відділом медичного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві Шемгирій Вірі Сергіївні та посвідчувала її право на отримання медичного товару згідно вищевказаної накладної, Комунальне підприємство "Фармація" передало, а відділ медичного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві отримав медичні вироби, а саме 50 шт. опромінювачів бактерицидних ОБПе-225М з лампами на загальну суму 165 000, 00 грн.

Позивач стверджує, що таким чином 04.11.2009 р. між Комунальним підприємством "Фармація" та відділом медичного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві було укладено договір купівлі-продажу товару, оскільки відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за отриманий товар по видатковій накладній не розрахувався, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі  165 000, 00 грн.

19.07.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1888/05-07 про сплату останнім боргу в сумі 165 000, 00 грн. за поставлений товар, проте, відповідач на вищевказану вимогу не відреагував, станом на момент подачі позовної заяви до суду оплату за поставлений товар не здійснив.

Посилаючись на ст. ст. 525, 526, 530, 639, 640, 655, 664, 692 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений згідно видаткової накладної № 2-00002766 від 04.11.2009 р. товар в сумі 165 000, 00 грн.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, з наступних підстав.

02.11.2009 року Головне управління МВС України в місті Києві, зважаючи на скрутне фінансове становище та на виконання рішень Кабінету міністрів України та КМДА щодо попередження поширення епідемій гострих інфекційних захворювань та грипу, листом № 1/5818 від 02.11.2009 року, звернулося до Київського міського голови з проханням виділити для працівників міліції сім тисяч індивідуальних медичних пакетів та сто бактерицидних опромінювачів.

Відповідач стверджує, що 04.11.2009 року відділом охорони здоров'я ГУМВС України в місті Києві отримано від КП "Фармація" 50 бактерицидних опромінювачів в якості благодійної допомоги, тобто відповідач не вступав в договірні відносини з позивачем та не брав на себе зобов'язання по сплаті 165 000,00 грн., оскільки, відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі.

Окрім того, відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на ст. 48 Бюджетного кодексу України, якою встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, а закупівля бактерицидних опромінювачів з лампами кошторисом ВОЗ ГУМВС України в місті Києві у 2009 році не передбачалась.

Також, відповідач зазначає, що згідно Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", діючого в 2009 році, дана закупівля перевищувала 100 тисяч гривень та могла б бути здійснена лише шляхом проведення тендеру.

Третя особа без самостійних вимог у  своїх письмових поясненнях по справі підтримує позовні вимоги у повному обсязі та зазначає, що лист Головного управління МВС України в місті Києві № 1/5818 від 02.11.2009 року, на який посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, на розгляд до Київської міської державної адміністрації не надходив, вихідна документація яка б підтверджувала факт надання доручення позивачу на надання відповідачу благодійної допомоги як реагування на лист Головного управління МВС України в м. Києві від 02.11.2009 року № 1/58118 з запитом про надання благодійної допомоги в Київській державні1 адміністрації також відсутня.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги  не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на  підставі видаткової накладної № 2-00002766 від 04.11.2009 р. та Довіреності серії ЯПН № 306916 від 04.11.2009р., що була видана відділом медичного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві Шемгирій Вірі Сергіївні та посвідчувала її право на отримання медичного товару згідно вищевказаної накладної, Комунальне підприємство "Фармація" передало, а відділ медичного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві отримав медичні вироби, а саме 50 шт. опромінювачів бактерицидних ОБПе-225М з лампами на загальну суму 165 000, 00 грн.

Суд не погоджується з твердженням позивача, що дана обставина є підставою виникнення обов'язку відповідача з оплати поставленого товару, отже між позивачем та відповідачем виникли відносини, які регулюються главою 54 Цивільного кодексу України, з огляду на наступне.

Держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є, зокрема, державне замовлення (ст. 12  Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 13 Господарського кодексу України державне замовлення є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб'єктів господарювання, незалежно від їх форми власності. Поставки продукції для пріоритетних державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього, в порядку, визначеному законом. Придбання продукції для пріоритетних державних потреб за рахунок державних коштів здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Пунктом 19 Постанови Кабінету міністрів України "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 17.10.2008 року, яка в період поставки спірного товару регулювала відносини щодо здійснення державних закупівель встановлено, що закупівля може здійснюватися шляхом проведення таких процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; двоступеневі торги; запит цінових пропозицій (котирувань); редукціон; закупівля в одного учасника.

Фінансування відділу медичного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві  здійснюється з державного бюджету України.

Згідно з ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Судом встановлено, що  кошторисом ВОЗ ГУМВС України в місті Києві у 2009 році закупівля бактерицидних опромінювачів не передбачалась.

Разом з тим, суд відхиляє твердження відповідача про прийняття товару від Комунального підприємства "Фармація" згідно видаткової накладної № 2-00002766 від 04.11.2009 р. в якості благодійної допомоги, оскільки, з аналізу п. 4 Постанови Кабінету міністрів України від 17.08.1998 року "Про порядок розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога, та контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді наданих послуг або виконаних робіт" вбачається, що передумовою щодо надання благодійної допомоги є направлення набувачу відповідної пропозиції благодійника та подальше повідомлення благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України "Про гуманітарну допомогу та добровільні пожертвування, що надходять для запобігання поширенню грипу типу A/H1N1/Каліфорнія/04/09 і гострих респіраторних захворювань" організацію ведення обліку і забезпечення здійснення розподілу та оперативної доставки за призначенням гуманітарної допомоги та добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб було покладено саме Київську міську державну адміністрацію.

З матеріалів справи вбачається, що лист Головного управління МВС України в місті Києві № 1/5818 від 02.11.2009 року, на який посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, на розгляд до Київської міської державної адміністрації не надходив, вихідна документація яка б підтверджувала факт надання доручення позивачу на надання відповідачу благодійної допомоги як реагування на лист Головного управління МВС України в м. Києві від 02.11.2009 року № 1/58118 з запитом про надання благодійної допомоги в Київській державні1 адміністрації також відсутня.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що  спірна поставка не була благодійною допомогою.

Разом з тим, суд також не може погодитись з твердженням позивача про те, що у відповідача виник обов'язок щодо оплати поставленого товару, оскільки між сторонами було укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Між сторонами у справі не міг бути укладений договір купівлі-продажу у спрощений спосіб, виходячи з того, що таке укладення протирічило б вимогам законодавства, зокрема  Постанові Кабінету міністрів України "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 17.10.2008 року, яка передбачає, що   закупівля таких товарів має проводитись на підставі тендеру.

Отже, у відділу медичного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві не було правових підстав на отримання 50 шт. опромінювачів бактерицидних ОБПе-225М з лампами на загальну суму 165 000, 00 грн. на підставі видаткової накладної № 2-00002766 від 04.11.2009 р. та Довіреності серії ЯПН № 306916 від 04.11.2009 р., а отже у суду не має правових підстав для покладення на відповідача обов'язку щодо оплати товару за неукладеним договором купівлі-продажу.

Однак, заявлені вимоги про стягнення з відповідача 165 000, 00 грн. за поставлений товар на підставі видаткової накладної № 2-00002766 від 04.11.2009 р. задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

          Відповідно до ч.1 ст. 1, ч.1 ст. 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами.  

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

У відповідності до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Крім того,  відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов‘язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Оскільки, судом встановлено, що фінансування відділу медичного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві здійснюється з державного бюджету України, а закупівля бактерицидних опромінювачів з лампами кошторисом ВОЗ ГУМВС України в місті Києві у 2009 році не передбачалась, проте, відповідач прийняв спірний товар, то відмова суду у стягненні з відповідача вартості поставленого товару не є перешкодою для звернення позивача з позовом  про витребування майна з незаконного чужого володіння.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                        Г.П. Бондаренко

Рішення підписано 27.12.2011 року