Постанова

від 27.12.2011 по справі 5020-1386/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛ ЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 грудня 2011 року Справа № 5020-1386/2011

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Чертк ової І.В.,

суддів Голик а В.С.,

Сот ула В.В.,

за участю представників ст орін:

позивача: не з'явився;

відповідача: ОСОБА_1, до віреність № 06/12/11 від 06.12.11;

розглянувши апеляційну с каргу приватного підприє мства "Си Крафт Груп" на рішенн я господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 20 вересня 2011 року у спра ві № 5020-1386/2011

за позовом товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Провіжн Груп" (вул. Моск овська, буд. 43/11, Київ, 01015; вул. Архі тектора Городецького, 11-Б, Киї в, 01001)

до приватного підприємс тва "Си Крафт Груп" (вул. Радянс ька, 8, кв. 15, Севастополь, 99011)

про стягнення 13415,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськог о суду міста Севастополя від 20 вересня 2011 року у справі № 5020-1386 /2011 позов задоволено частково .

Стягнуто з приватного п ідприємства "Си Крафт Гру п" на користь товариства з о бмеженою відповідальністю "П ровіжн Груп" суму основного б оргу у розмірі 7253,95 грн., штраф - 5077,76 грн., 3 % річних - 254,98 грн., індек с інфляції - 829,13 грн., витрати п о сплаті державного мита в су мі 134,16 грн. та витрати на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу в сумі 236,00 г рн.

В частині вимог позивача пр о стягнення понесених ним ви трат на відрядження - відмов лено.

Суд першої інстанції встан овив наявність між сторонами договірних відносин за дого вором поставки та виходив з т ого, що заборгованість відпо відача перед позивачем підтв ердилась доказами, наявними в матеріалах справи. При цьом у, в основу рішення покладені норми статей 509, 530, 629, 655, 692, 712 Цивіль ного кодексу України, 173-175 Госп одарського кодексу України, які регулюють договірні зобо в' язальні відносини сторін . Похідні вимоги у вигляді штр афних санкцій, процентів річ них та інфляційних втрат зад оволені на підставі статей 546, 549, 625 Цивільного кодексу Украї ни, 230, 231 Господарського кодекс у України та умов договору.

В частині позову відмовлен о, так як витрати на відряджен ня, які поніс позивач, не підпа дають під розуміння судових витрат в порядку статті 44 Госп одарського процесуального к одексу України.

Не погодившись з зазначени м рішенням, відповідач зверн увся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господ арського суду першої інстанц ії скасувати, прийняти нове р ішення, яким у позові відмови ти.

Апеляційна скарга мотивов ана тим, що рішення суду прийн ято з порушенням норм матері ального та процесуального пр ава.

Відповідач зазначає, що він не був належним чином повідо млений про час та місце розгл яду справи, оскільки на його ю ридичну адресу не надходила ухвала місцевого суду із від повідним повідомленням про п ризначення справи до розгляд у.

Заявник апеляційної скарг и також зазначає, що суд не в п овному обсязі дослідив обста вини справи, тому що не врахув ав факт повернення відповіда чем товару на суму 1145,45 грн., що п ідтверджується накладною пр о повернення товару № 138 від 10.02.2 011 та листом № 46 від 02.09.2011.

Стягнення штрафних санкці й приватне підприємство "Си К рафт Груп" вважає неправомір ним, оскільки суд не врахував положення частини 6 статті 232 Г осподарського кодексу Украї ни.

Крім того, на стадії апеляці йного провадження до суду на дійшла заява від позивача пр о вжиття заходів до забезпеч ення позову в порядку статей 66, 67 Господарського процесуал ьного кодексу України (вх. № 16901 , від 06.12.2011). Товариство з обмежен ою відповідальністю "Провіжн Груп" просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно і грошові кошти відповідача.

Згідно пункту 2.3 частини 2 ста тті 4 Закону України „Про судо вий збір” за подання до госпо дарського суду заяви про вжи ття запобіжних заходів та за безпечення позову судовий зб ір встановлюється в розмірі 1,5 мінімальної заробітної пла ти.

Вбачається, що до заяви пози вача не було додано доказів, щ о підтверджують сплату судов ого збору у встановлених пор ядку і розмірі. З цих підстав з аява позивача про вжиття зах одів до забезпечення позову не могла бути розглянута суд ом до надання доказів сплати судового збору. Суд апеляцій ної інстанції ухвалою від 06.12.20 11 у даній справі запросив від позивача докази сплати судов ого збору. Однак, сторона не пр едставила суду витребуваних доказів, у зв' язку з чим вказ ана заява колегією суддів не розглядається по суті.

Також, під час розгляду спра ви Севастопольським апеляці йним господарським судом від приватного підприємства "Си Крафт Груп" до суду надійшло к лопотання (вх. № 11386 від 13.12.2011) про п овернення безпідставно отри маного товару. Відповідач пр осив суд зобов' язати позива ча виконати певні дії. Проте, ц е клопотання залишається суд ом без задоволення, оскільки така заява сторони по суті є з устрічною вимогою, яка в дано му випадку повинна була бути оформлена у вигляді зустріч ного позову і подана до почат ку розгляду судом справи по с уті, як того передбачає статт я 22 Господарського процесуал ьного кодексу України. Однак , матеріали справи не містять доказів того, що відповідач з вертався до суду першої інст анції із зустрічним позовом.

Крім того, відповідач надав суду клопотання про зменшен ня суми боргу (вх. № 17385, від 13.12.2011). Т ака заява по суті є заперечен ням відповідача на позов, а то му суд розглядає не це клопот ання окремо, а справу в повном у обсязі з урахуванням всіх з аперечень сторін.

Представник позивача з'яви вся 22.11.2011 у судове засідання, в я кому з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає р ішення господарського суду м іста Севастополя законним та обґрунтованим, підстав для й ого скасування не вбачає.

Представник відповідача в судовому засіданні підтрима в доводи, які викладені в апел яційній скарзі, та наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні рішення суду першої інстанції.

Повторно розглянувши спра ву у порядку статті 101 Господа рського процесуального коде ксу України, перевіривш и матеріали справи на предме т правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуаль ного права, судова колегія вв ажає, що апеляційна скарга пр иватного підприємства "Си Кр афт Груп" підлягає частковом у задоволенню з наступних пі дстав.

З матеріалів справи вбачає ться, що 05.02.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю “Провіжн Груп” (постачальни к) та приватним підприємство м “Си Крафт Груп” (покупець) ук ладений договір поставки № 1 (т ом 1, а. с. 12 - 13).

Статтею 265 Господарського к одексу України визначено, що за договором поставки одна с торона - постачальник зобов'я зується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) дру гій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язу ється прийняти вказаний това р (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір п оставки укладається на розсу д сторін або відповідно до де ржавного замовлення.

Згідно з пунктом 2.1 договору постачальник зобов' язався передати у власність покупц ю, а покупець в порядку та на у мовах, визначених у договорі , зобов' язався прийняти та о платити сонцезахисні окуляр и Polaroid та аксесуари до них (товар ) за ціною, яка визначається зг ідно з рахунками-фактурами т а накладними.

Відповідно до пункту 4.1 дого вору оплата за товар здійсню ється шляхом перерахування п окупцем грошових коштів на б анківський поточний рахунок продавця. За окремою домовле ністю продавець приймає інші види платежів, що не супереча ть чинному законодавству Укр аїни.

Покупець зобов' язаний оп латити отриману конкретну па ртію товару протягом 120 днів. З а окремою домовленістю сторі н умови оплати можуть бути зм інені (пункт 4.2 договору).

Статтею 530 Цивільного кодек су України визначено, що якщо строк (термін) виконання борж ником обов'язку не встановле ний або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредито р має право вимагати його вик онання у будь-який час. Боржни к повинен виконати такий обо в'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконан ня не випливає із договору аб о актів цивільного законодав ства.

Судом встановлено, що на вик онання зобов' язань за догов ором позивач поставив, а відп овідач прийняв товар. Вказан ий факт підтверджується вида тковою накладною № ПГ-0000008 від 05. 02.2010 на суму 99343,73 грн. (том 1, а. с. 16 - 17).

Згідно з видатковою наклад ною № ВП-0000001 від 23.06.2010 на суму 72144,84 гр н. та прибутковою накладною № ВП 0000011 від 23.07.2010 частину товару н а суму 72144,84 грн. та 19944,94 грн. було по вернуто продавцю (том 1, а. с. 18 - 21).

Таким чином, у відповідача з алишилось товару на суму 7253,95 г рн. (99343,73 грн. - (72144,84 грн. + 19944,94 грн. )), яки й вважається поставленим та неоплаченим.

Вказаний висновок додатко во підтверджується актом зві рки взаємних розрахунків за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 (том 1, а. с. 22).

Доводи заявника апеляційн ої скарги про те, що суд повине н був врахувати факт поверне ння товару у лютому на суму 1145,4 5 грн., - є неспроможними, так як будь-яких належних доказів в обґрунтування цього посилан ня відповідач не представив. Більш того, із посилань відпо відача слідує, що таке поверн ення було здійснено у лютому 2011 року, тоді як акт звірки вза ємних розрахунків був підпис аний сторонами станом на бер езень 2011 року.

Вбачається, що 21.05.2011 позивач з вертався з претензією до від повідача, вимагаючи негайно сплатити суму заборгованост і у розмірі 7253,95 грн., а також штр афу за весь період простроче ння, 3 % річних та інфляційних в итрат (том 1, а. с. 23-24).

Згідно з положеннями стат ті 193 Господарського кодексу У країни та статей 525, 526 Цивільно го кодексу України зобов'яза ння повинні виконуватись нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Ко дексу, інших актів цивільног о законодавства, а за відсутн ості таких умов та вимог - відп овідно до звичаїв ділового о бороту або інших вимог, що зви чайно ставляться. Односторон ня відмова від зобов'язання а бо одностороння зміна його у мов не допускається, якщо інш е не встановлено договором а бо законом.

Відповідно до статей 33, 34 Го сподарського процесуальног о кодексу України, кожна стор она повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасника ми судового процесу. Обстави ни справи, які відповідно до з аконодавства повинні бути пі дтверджені певними засобами доказування, не можуть підтв ерджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки відповідач не пре дставив суду доказів оплати отриманого товару, або доказ ів його повернення, висновок місцевого господарського су ду про задоволення позову в ч астині вимог про стягнення о сновного боргу є правомірним .

Також, позивач просив стягн ути з відповідача 3 % річних у с умі 254,58 грн. та суму інфляційни х втрат у розмірі 829,13 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільн ого кодексу України боржник, який прострочив виконання г рошового зобов'язання, на вим огу кредитора зобов'язаний с платити суму боргу з урахува нням встановленого індексу і нфляції за весь час простроч ення, а також три проценти річ них від простроченої суми, як що інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суду першої інс танції процентів річних та с уми, яка виникла у зв' язку з і нфляцією в державі є правиль ним та задоволені вимоги в ці й частині правомірно.

Щодо вимог про стягнення шт рафу в розмірі 5077,76 грн. колегія суддів виходить з наступног о.

Відповідно до статті 224 Гос подарського кодексу України та статті 611 Цивільного кодек су України у разі порушення з обов'язання настають правові наслідки, встановлені догов ором або законом, зокрема, спл ата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або вик онання з порушенням умов, виз начених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України ).

Згідно з статтею 549 Цивільно го кодексу України неустойко ю (штрафом, пенею) є грошова су ма або інше майно, які боржник повинен передати кредиторов і у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неуст ойка, що обчислюється у відсо тках від суми невиконаного а бо неналежно виконаного зобо в'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках ві д суми несвоєчасно виконаног о грошового зобов'язання за к ожен день прострочення викон ання.

Пунктом 4.3 договору передб ачено, що у разі невиконання п окупцем своїх обов' язків пе ред продавцем передбачаютьс я штрафні санкції у розмірі 5 % за кожен місяць від вартості поставленого товару.

Зміст наведеного пункту до говору вказує на те, що за своє ю правовою природою ці штраф ні санкції, передбачені стор онами, є пенею в розумінні ста тті 549 Цивільного кодексу Укра їни, так як ця санкція триває у часі.

Суд першої інстанції навед еного не врахував та дійшов п омилкового висновку про те, щ о заявлені позивачем до стяг нення санкції є штрафом.

Частиною 2 статті 343 Господа рського кодексу України пере дбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь од ержувача цих коштів за прост рочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищув ати подвійної облікової став ки Національного банку Украї ни, що діяла у період, за яки й сплачується пеня.

Аналогічне по суті положен ня міститься у Законі Україн и "Про відповідальність за не своєчасне виконання грошови х зобов'язань".

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу Укра їни нарахування штрафних сан кцій за прострочення викона ння зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється чере з шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути викон ано.

Суму неустойки суд апеляці йної інстанції розраховує на ступним чином:

Сума основного боргу (7253,95 грн .) * кількість днів простроченн я з обмеженням у 6 місяців (183 дн я) * 2 уч. ст. НБУ / кількість днів н а рік (365) = 586,61 грн.

Щодо вимог позивача про ві дшкодування витрат на відряд ження представника слід вих одити з наступного.

В п. 1 роз'яснення Вищого арбі тражного суду України від 04.03.19 98 № 02-5/78 "Про деякі питання практ ики застосування розділу VI Го сподарського процесуальног о кодексу України" зазначаєт ься, що відповідно до розділу VI ГПК судовими витратами є по в'язані з розглядом справи в г осподарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплат і за проведення експертизи (а удиту), призначеної господар ським судом, витрат, пов'язани х з оглядом та дослідженням р ечових доказів у місці їх зна ходження, сплати послуг пере кладача, адвоката, витрат на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу та і нших витрат, пов'язаних з розг лядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відн осяться, зокрема, суми, які під лягають сплаті особам, викли каним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду с прави (стаття 30 ГПК).

Витрати на проїзд осіб для у часті їх у справі не пов' яза ні з розглядом справи як проц есуальною дією.

Отже, висновок суду першої і нстанції про те, що витрати на відрядження, які поніс позив ач, не підпадають під розумін ня судових витрат в порядку с татті 44 Господарського проце суального кодексу України є правильним.

Доводи заявника апеляційн ої скарги про те, що суд першої інстанції допустив порушенн я норм процесуального права не знаходять свого документа льного підтвердження.

Так, відповідач повідомляв ся про час та місце розгляду с прави своєчасно та належним чином, про що свідчить ухвала господарського суду міста С евастополя від 06.09.2011 (том 1, а. с. 1 - 2) , а саме штамп канцелярії суду на зворотній сторінці про її відправку сторонам.

При цьому, судова кореспонд енція була надіслана саме на таку адресу, про яку зазначає сам відповідач в апеляційні й скарзі, на юридичну адресу: 9 9011, м. Севастополь, вул. Радянсь ка, 8, кв. 15.

Отже, заявником апеляційно ї скарги не доведено судовій колегії те, що суд першої інст анції порушив норми процесуа льного права.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами про порційно задоволеним вимога м відповідно до статті 49 Госпо дарського процесуального ко дексу України.

Виходячи з вищенаведеног о, судова колегія вважає, що рі шення господарського суду мі ста Севастополя прийнято з п орушенням норм матеріальног о права, у зв'язку з чим підляг ає зміні.

Керуючись статтею 101, пункто м 4 частини 1 статті 103, пунктом 4 ч астини 1 статті 104, статтею 105 Гос подарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу прива тного підприємства "Си Крафт Груп" задовольнити частково .

2. Рішення господарського с уду міста Севастополя від 20 ве ресня 2011 року у справі № 5020-1386/2011 зм інити, виклавши пункт 2 та 3 рез олютивної частини рішення у наступній редакції:

„2. Стягнути з приватного пі дприємства "Си Крафт Груп" (іде нтифікаційний код 20745765, м. Сева стополь, вул. Радянська, буд. 8, к в. 15) на користь товариства з об меженою відповідальністю "Пр овіжн Груп" (ідентифікаційни й код 33744718, 01015, м. Київ, вул. Московс ька, буд. 43/11) суму основного бо ргу у розмірі 7253,95 грн., пеня - 586,6 1 грн., 3 % річних - 254,98 грн., сума ін дексації - 829,13 грн. а всього 8924,6 7 грн. (вісім тисяч дев'ятсот дв адцять чотири грн. 82 грн.).

3. Стягнути з приватного під приємства "Си Крафт Груп" (іден тифікаційний код 20745765, м. Севас тополь, вул. Радянська, буд. 8, кв . 15) на користь товариства з обм еженою відповідальністю "Про віжн Груп" (ідентифікаційний код 33744718, 01015, м. Київ, вул. Московсь ка, буд. 43/11) витрати зі сплати де ржавного мита в сумі 89,25 грн. (ві сімдесят дев'ять грн. 25 коп.), ви трати на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу в сумі 157,00 грн. (сто п'ятде сят сім грн. 00 коп. ).".

3. В іншій частині рішення (пу нкти 1, 4 резолютивної частини) залишити без змін.

4. Господарському суду міста Севастополя видати накази.

Головуючий суддя < Підпис > І.В. Черткова

Судді < Підпис > В.С. Голик

< Підпис > В.В .Сотула

1. Товариство з обмежено ю відповідальністю "Провіжн Груп" (вул. Московська, буд. 43/11, К иїв, 01015; вул. Архітектора Город ецького, 11-Б, Київ, 01001)

2. Приватне підприємство "Си Крафт Груп" (вул. Радянська, 8, к в. 15, Севастополь, 99011)