Ухвала

від 26.12.2011 по справі

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

УХВАЛА

< Список (При необходимости выбрать) > 

< Список (При необходимости выбрать) > 

26.12.2011№2/22 -6219-2011

Суддя господарського суду АР Крим Доброрез І.О., розглянувши матеріали позовної заяви   

Малого приватного підприємства «Фенікс» (юрид. адреса: с. Вишневе, буд. 4, Білогірський район, АР Крим, 97613, пошт. адреса: пров. Елеваторний, буд. 16, м. Сімферополь, АР Крим, 95040; ідентифікаційний код 22265615)

до відповідача 1 – Красногвардійської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим (вул. Енгельса, буд. 3, смт Красногвардійське, Красногвардійський район, АР Крим, 97000; ідентифікаційний код 04055802)

до відповідача 2 – Відділу Держкомзему у Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим (вул. Чкалова, буд. 2, смт Красногвардійське, Красногвардійський район, АР Крим, 97000; ідентифікаційний код 23660816)

до відповідача 3 – Восходненської сільської ради (вул. Леніна, буд. 1, с. Восход, Красногвардійський район, АР Крим, 97000; ідентифікаційний код 04368760)

про визнання неправомірними відмов та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

          23.12.2011 р. на адресу суду надійшла позовна заява Малого приватного підприємства «Фенікс», в якій він просить:

- визнати неправомірною відмову Красногвардійської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим в наданні позивачу права власності на земельні частки (паї), розташовані на території Восходненської сільської ради Красногвардійського району АР Крим у кількості 114 земельних сертифікатів загальною площею – 168,948 га;

- зобов'язати Красногвардійську районну державну адміністрацію Автономної Республіки Крим погодити технічну документацію з землеустрою в частині складання документів, які посвідчують право власності позивача на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Восходненської сільської ради Красногвардійського району АР Крим та прийняти рішення про передачу земельної ділянки загальною площею – 168,948 га у власність;

- визнати неправомірною відмову Відділу Держкомзему у Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим в погодженні технічної документації з землеустрою в частині складання документів, які посвідчують право власності позивача на земельні частки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Восходненської сільської ради Красногвардійського району АР Крим загальною площею – 168,948 га;

- зобов'язати Відділ Держкомзему у Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим погодити технічну документацію з землеустрою в частині складання документів, які посвідчують право власності позивача на земельні частки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Восходненської сільської ради Красногвардійського району АР Крим загальною площею – 168,948 га;

- визнати неправомірною відмову Восходненської сільської ради в погодженні встановлення меж земельних ділянок відповідно до розробленої технічної документації з землеустрою, щодо виділення у власність позивачу земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Восходненської сільської ради Красногвардійського району АР Крим загальною площею – 168,948 га;

- зобов'язати Восходненську сільську раду погодити встановлення меж земельних ділянок відповідно до розробленої технічної документації з землеустрою, щодо виділення у власність позивачу земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Восходненської сільської ради Красногвардійського району АР Крим загальною   площею – 168,948 га;  

- спонукати Відділ Держкомзему у Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим зареєструвати та надати державний акт на право власності на земельні частки загальною площею 168,948 га для ведення сільськогосподарського виробництва на території Восходненської сільської ради Красногвардійського району АР Крим.                                  

                    Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

          Вказана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України з огляду на наступне.

          Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи  у  спорах,  що виникають із земельних відносин, в яких  беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до положень п.п. 1-3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24.10.2011 р. № 10 підвідомчість – це визначена законом сукупність повноважень господарських  судів  щодо розгляду  справ, віднесених до їх компетенції (стаття  12  Господарського  процесуального  кодексу України).

Місцеві господарські суди розглядають справи  у  спорах,  що виникають  з  господарських  правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК,  а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір – господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський  спір  підвідомчий  господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом  України,  іншими  актами  господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми,  що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність  у  законі  норми,  що  прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

          Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24.10.2011 р. № 10 встановлено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:

-          про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи  актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта  господарювання  вчинити  певні  дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність;

-          про оскарження     суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування,  іншого  суб'єкта  владних повноважень, їхньої посадової  чи службової особи,  що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;

-          між  суб'єктами  владних  повноважень  з  приводу   їхньої компетенції у сфері управління;

-          з  приводу   укладання   та   виконання   адміністративних договорів;

-          за зверненням суб'єкта  владних  повноважень  у  випадках, встановлених законом.

Інші справи за участю господарюючих  суб'єктів  та  суб'єктів владних повноважень не   мають  ознак  справ  адміністративної юрисдикції  і  повинні  розглядатися  господарськими   судами   на загальних  підставах.  До таких справ належать усі справи у спорах про  право,  що  виникають  з  відносин,  врегульованих  Цивільним кодексом України, Господарським  кодексом  України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

          У відповідності до вищевказаних рекомендацій, у визначенні  критеріїв  поділу  спорів на адміністративні та господарські слід враховувати таке. Поняття «справа адміністративної юрисдикції» визначено у статті 3 КАС України,  і під такою справою розуміється переданий на вирішення  адміністративного  суду  публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на виконання делегованих повноважень.

Отже, справою адміністративної  юрисдикції  є  переданий  на вирішення адміністративного  суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один  суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів,  а ці  суб'єкти  відповідно  зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Статтею 17 КАС України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. З господарськими спорами можуть пересікатися категорії спорів, визначені в пунктах 1, 3, 4 частини першої зазначеної статті, а саме: спори  суб'єкта  господарювання   із   суб'єктом   владних повноважень   щодо   оскарження   рішень, дій  чи  бездіяльності останнього; спори   між   суб'єктами  владних  повноважень  з  приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління,  а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори  за  зверненням  суб'єкта  владних   повноважень   у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування,  їхня посадова чи службова особа,  інший суб'єкт при  здійсненні  ними  владних  управлінських  функцій  на основі  законодавства,  в  тому  числі  на  виконання  делегованих повноважень.

Відтак необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Якщо суб'єкт  (у  тому  числі  орган  державної влади,  орган місцевого самоврядування,  їхня  посадова  чи  службова  особа)  у спірних    правовідносинах    не   здійснює   зазначених   владних управлінських функцій (щодо іншої особи,  яка є учасником  спору), то  такий  суб'єкт  не  перебуває  «при  здійсненні  управлінських функцій» і не має встановлених нормами КАС  України  ознак суб'єкта  владних  повноважень  і,  отже,  спір  за  участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.

Таким чином, від справ господарської  юрисдикції  за  участю суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим    змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.

          Пунктом 19 Постанови Пленуму ВГСУ від 24.10.2011 р. № 10 передбачено, що у  вирішенні  питань,  пов'язаних з підвідомчістю справ у спорах,  що виникають із земельних відносин, господарським  судам слід  враховувати  викладене  в  пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах,  що виникають із земельних відносин», відповідно до якого встановлено, що питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи   є   вони   приватноправовими  чи  публічно-правовими,  та  чи відповідає  склад  сторін  у  справі   статті   1   Господарського процесуального кодексу України.

          З цією метою господарським  судам  слід  аналізувати  предмет позову, підстави позову і зміст позовних вимог.

          Пунктом 1.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 р. № 6 передбачено, що господарським судам підвідомчі лише справи у спорах,  що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з  відносин,  врегульованих  нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами  цивільних  або  інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

          Господарським  судам  не підвідомчі справи у спорах,  що виникають  з  публічно-правових  відносин,  у  яких   держава   та територіальні  громади  через  свої  органи  беруть участь з метою реалізації  владних  повноважень,  а  також  справи,  пов'язані  з оскарженням правових актів,  спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

              Владні повноваження  державних  органів  та органів місцевого самоврядування реалізуються у відносинах, пов'язаних з управлінням у галузі використання, охорони земель і врегульованих розділом VII ЗК України,  зокрема,  із встановленням та зміною меж адміністративно-територіальних утворень,  плануванням використання земель,  землеустроєм,  веденням державного  земельного  кадастру, моніторингом  земель,  а  також  у  відносинах  охорони  земель та контролю за їх використанням, врегульованих розділом VI ЗК України. Рішення  або  інший  індивідуальний акт державного органу  чи  органу   місцевого   самоврядування,   пов'язаний   із здійсненням   повноважень  управління  у  відповідних  галузях,  є правовим актом,  спрямованим на  реалізацію  владних  повноважень. Відповідні   акти   мають   обов'язковий   характер   з  ознаками, притаманними публічно-правовим відносинам.

          Так, сутність позовних вимог, заявлених Малим приватним підприємством «Фенікс» в позовній заяві, стосується саме оскарження дій та бездіяльності Красногвардійської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, Відділу Держкомзему у Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим, Восходненської сільської ради, та зобов'язання вчинити дії з погодження технічної документації з землеустрою та погодження встановлення меж земельних ділянок відповідно до розробленої технічної документації, тобто прийняти рішення стосовно регулювання земельних відносин для чого відповідачі мають застосувати владні управлінські функції покладені на них у відповідності до законодавства.

          Статтею 17 КАС України передбачено, що юрисдикція   адміністративних   судів   поширюється   на публічно-правові спори, зокрема: спори  фізичних чи  юридичних  осіб  із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

          На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що Красногвардійська районна державна адміністрація Автономної Республіки Крим, Відділ Держкомзему у Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим, Восходненська сільська рада в даному випадку є суб'єктами владних повноважень, дії та бездіяльність яких цією позовною заявою оскаржує позивач. А отже, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів.   

          За таких умов суд відмовляє в прийнятті позовної заяви, на підставі ч. 1 ст. 62 ГПК України.

          Оскільки позов подано до господарського суду у відповідності до норм ГПК України, положення якого не поширюються на зазначені відносини, то даний спір, не може бути розглянутий господарським судом в позовному провадженні, передбаченому ГПК України.

          На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.          Відмовити в прийнятті позовної заяви Малого приватного підприємства «Фенікс»             (вх. № 6219 від 23.12.2011 р.) до Красногвардійської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, Відділу Держкомзему у Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим, Восходненської сільської ради про визнання неправомірними відмов та спонукання до виконання певних дій.

2.          Повернути Малому приватному підприємству «Фенікс» (юрид. адреса: с. Вишневе, буд. 4, Білогірський район, АР Крим, 97613, пошт. адреса: пров. Елеваторний, буд. 16,  м. Сімферополь, АР Крим, 95040; ідентифікаційний код 22265615) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1004,00 (одна тисяча чотири) грн. 00 коп., який сплачено квитанцією № № 131036025 від 15.12.2011 р.

Додаток: позовна заява вх. № 6219 від 23.12.2011 р. з доданими до неї матеріалами. Разом на 27 аркушах.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.