Постанова

від 25.06.2008 по справі 9/442

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ

СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 25.06.2008

р.                                                                                                     №

9/442 

19:42

За позовом

ОСОБА_1

До

Відділу Державної виконавчої

служби Головного управління юстиції у місті Києві

Третя особа, яка не заявляє

самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачаАкціонерний

банк «АвтоЗАЗбанк»

про скасування

постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2008 р., постанови

про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 13.02.2008 р.,

акта опису й арешту майна від 07.03.2008 р., постанови про призначення

експерта від 14.04.2008 р.

Суддя:

Кротюк О.В.

Секретар

судового засідання: Таран Т.К.

Представники:

Від позивача:

ОСОБА_2 (довіреність № 1162 від

10.06.2008 р.)

Від відповідача:

Не прибув

Від відповідача:Луппа

К.В. (довіреність № 07-1242 від 31.07.2006 р.)

Обставини

справи:

Позивач звернувся до Окружного

адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Відділу

Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про

скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2008 р.,

постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від

13.02.2008 р., акта опису й арешту майна від 07.03.2008 р., постанови про

призначення експерта від 14.04.2008 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

виконавче провадження відкрите Відділом Державної виконавчої служби Головного

управління юстиції у місті Києві на підставі виконавчого документа, який не

відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідач в судове засідання не

прибув, заперечення проти позову не надав.

Третя особа, яка не заявляє

самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, заперечила проти

позову повністю, просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав,

викладених у запереченнях.

Розглянувши подані сторонами

документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і

повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно

оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення

спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

05.02.2008 р. Приватним нотаріусом

Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис про

стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного банку «АвтоЗАЗбанк»борг у сумі 5

237 000,00 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно боржника, а

саме: земельна ділянка, розташована за адресою: Київська область, Обухівський

район, Українська міська рада, СТ «Роздолля», кадастровий номер

3223151000:04:065:0072 площею 0,1 га; садовий будинок (з надвірними побудовами)

за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, СТ

«Роздолля», буд 38, загальною площею 309,00 кв.м.

Постановою Відділу Державної виконавчої

служби Головного управління юстиції у місті Києві № 1924 від 13.02.2008 р.

відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса № 366,

вчиненого 05.02.2008 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального

округу ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного банку

«АвтоЗАЗбанк»борг у сумі 5 237 000,00 грн. шляхом звернення стягнення на

заставлене майно боржника, а саме: земельна ділянка, розташована за адресою:

Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, СТ «Роздолля»,

кадастровий номер 3223151000:04:065:0072 площею 0,1 га; садовий будинок (з

надвірними побудовами) за адресою: Київська область, Обухівський район,

Українська міська рада, СТ «Роздолля», буд 38, загальною площею 309,00 кв.м.

Постановою Відділу Державної

виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про арешт майна

боржника та оголошення заборони на його відчуження від  13.02.2008 р. постановлено накласти арешт на

все майно, що належить ОСОБА_1 , а саме: земельна ділянка, розташована за

адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, СТ

«Роздолля», кадастровий номер 3223151000:04:065:0072 площею 0,1 га; садовий

будинок (з надвірними побудовами) за адресою: Київська область, Обухівський

район, Українська міська рада, СТ «Роздолля», буд 38, загальною площею 309,00

кв.м. та заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить

ОСОБА_1

07.03.2008 р. Відділом Державної

виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві винесено акт опису

й арешту майна боржника, а 14.04.2008 р. -постанову про призначення експерта,

суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання для участі у виконавчому

провадженні.

Аналізуючи викладені вище обставини

в їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не

підлягають з урахуванням наступного.

Закон України «Про нотаріат»від 2

вересня 1993 року 3425-XII встановлює порядок правового регулювання

діяльності нотаріату в Україні.

Частиною першою статті 87 Закону

України «Про нотаріат»встановлено, що для стягнення грошових сум або

витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на

документах, що встановлюють заборгованість.

Статтею 89 Закону України «Про

нотаріат»встановлено, що у виконавчому написі повинні зазначатися:

·          дата

(рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові

нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

·          найменування

та адреса стягувача;

·          найменування,

адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери

рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

·          строк,

за який провадиться стягнення;

·          суми,

що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому

числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

·          розмір

плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає

стягненню з боржника;

·          номер,

за яким виконавчий напис зареєстровано.

Виконавчий напис скріплюється

підписом і печаткою нотаріуса.

Стягнення за виконавчим написом

провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче

провадження" (ст. 90 Закону України «Про нотаріат»).

Статтею 91 Закону України «Про

нотаріат»передбачено, що виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є

громадянин, може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох

років, а з усіх інших вимог - протягом одного року з моменту вчинення

виконавчого напису, якщо законом не встановлено інших строків.

Поновлення пропущеного строку для

пред'явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України

"Про виконавче провадження".

Закон України «Про виконавче

провадження»(від 21 квітня 1999 року N 606-XIV) визначає умови і порядок

виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до

закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному

порядку.

Відповідно до положень частини

другої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»державною виконавчою

службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що

видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі

рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських,

адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;

судові накази, виконавчі написи нотаріусів, постанови державного виконавця про

стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення

штрафу.

Частиною першою статті 5 Закону

України «Про виконавче провадження»встановлено, що державний виконавець

зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим

Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Положеннями частини другої статті 5

Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що державний виконавець:

здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення,

зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий

документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Положеннями частини третьої статті

5 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державний

виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: одержувати

необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію;

проводити перевірку виконання рішень юридичними особами всіх форм власності, а

також громадянами, які провадять підприємницьку діяльність без створення

юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта

підприємницької діяльності, що є боржниками за виконавчими документами; здійснювати

перевірку виконання юридичними особами рішень стосовно працюючих у них

боржників; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту

в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші

цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та

вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних

паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

використовувати за згодою власника приміщення, в тому числі, що є в комунальній

власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспорт

стягувача або боржника для перевезення майна; звертатися до органу, який видав

виконавчий документ, за роз'ясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого

документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу

виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення; накладати стягнення у

вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом;

здійснювати інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Статтею 6 Закону України «Про

виконавче провадження»визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання

зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів,

організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

Статтею 18 Закону України «Про

виконавче провадження»встановлено: державний виконавець відкриває виконавче

провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його

представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього

Закону;

2) за заявою прокурора у випадках

представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) в інших передбачених законом

випадках.

Положеннями статті 19 Закону

України «Про виконавче провадження»встановлено вимоги до виконавчого документа,

а саме: у виконавчому документі повинні бути зазначені:

1) назва документа, дата видачі та

найменування органу, посадової особи, що видали документ;

2) дата і номер рішення, за яким

видано виконавчий документ;

3) найменування (для юридичних

осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних

осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце

проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської

діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб),

індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності

(для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони

відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують

стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і

місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб),

місцезнаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого

документа до виконання.

Виконавчий документ має бути

підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Законом можуть бути встановлені також

інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Враховуючи викладене, суд не

приймає до уваги твердження позивача про те, що виконавчий документ (виконавчий

напис нотаріуса) не відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче

провадження», що є підставою для його повернення, а, отже, постанова про

відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню, як підставу для

задоволення позовних вимог, як таке, що не відповідає дійсності та вимогам

чинного законодавства України.

Доводи позивача ґрунтуються на

тому, що виконавчий напис нотаріуса в порушення вимог статті 19 Закону України

«Про виконавче провадження»не містить резолютивної частини рішення.

Аналізуючи викладене вище, суд

дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача, оскільки вимоги до

виконавчого напису нотаріуса встановлені статтею 87 Закону України «Про

нотаріат», а в судовому засіданні представник позивача не оспорював факт

відповідності виконавчого напису нотаріуса № 366 від 05.02.2008 р. вимогам

зазначеної статті Закону.

Щодо твердження позивача про

відсутність резолютивної частини рішення, як обов'язково реквізиту виконавчого

документа, суд вважає необхідним зазначити, що резолютивна частина рішення, в

розумінні закону, -є частиною яка визначає безпосередній зміст реалізації

такого рішення. Резолютивна частина рішення чітко, повно та зрозуміло

сформульована у виконавчому написі, що випливає зі змісту останнього та

забезпечує його належне виконання у відповідності до положень Закону України

«Про виконавче провадження». Крім того, суд в даному випадку вважає необхідним

додатково виходити зі змісту і “духу” закону. Адже трактування “резолютивної

частини рішення” в частині тільки рішень судів, автоматично обмежує права

стягувачів по виконавчим документам, якими є виконавчі написи нотаріусів,

виконання яких в примусовому порядку врегульовано виключно Законом України «Про

виконавче провадження».  Отже, як

вбачається з матеріалів справи, виконавчий напис нотаріуса № 366 від 05.02.2008

р. повністю відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат», «Про виконавче

провадження».

Крім того, суд також не враховує

твердження позивача про відсутність у тексті зазначеного вище виконавчого

напису нотаріуса дати набрання ним законної сили, як необґрунтоване та таке, що

протирічить чинному законодавству України, оскільки Законом України «Про

нотаріат»чітко встановлено, що виконавчий напис нотаріуса підлягає виконаю з

дати його підписання, тобто моменту його вчинення, що зазначено у вступній

частині виконавчого напису.

Таким чином, дії державного виконавця

щодо відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису

нотаріуса № 366 від 05.02.2008 р. є правомірними та такими, що повністю

відповідають Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки виконавче провадження

відкрите на підставі чинного законодавства України про виконавче провадження, а

державний виконавець зобов'язаний вчасно вчиняти необхідні дії з метою

виконання виконавчого документа, визначеного законом, суд дійшов висновку, що

позовні вимоги про скасування постанови про арешт майна та оголошення заборони

на його відчуження від 13.02.2008 р., акта опису й арешту майна від 07.03.2008

р., постанови про призначення експерта від 14.04.2008 р. задоволенню не

підлягають.

У відповідності до частини другої

статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної

влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти

лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу

адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи

керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади,

органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані

діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно

з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах

щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень

адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень

та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з

метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з

урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення

дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності

перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з

дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для

прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це

рішення (дія);

9) 

з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) 

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що відповідач діяв у

відповідності із зазначеними вище принципами.

Частиною першою статті 71 КАС

України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються

її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на всі наведені обставини

в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не

підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163

Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного

позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст.

254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим

Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до

суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному

обсязі за правилами, встановленими ст. 

ст.  185-187 Кодексу

адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої

інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом

двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у

строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                   

О.В.Кротюк