Рішення

від 19.12.2011 по справі 17/419

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/419 19.12.11

За позовом при ватного акціонерного товари ства «Страхова компанія «Доб робут та Захист»

До Військової част ини А-1225

Про відшкодування шкоди в порядку регресу в сум і 3 684,26 грн.

Суддя Гавриловс ька І.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (за дов.)

від відповідача: ОС ОБА_2. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне то вариство «Страхова компанія «Добробут та Захист»(позива ч) звернулось до Господарськ ого суду м. Києва із позовом до Військової частини А-1225 (відпо відач) про відшкодування шко ди в порядку регресу в сумі 3 684 ,26 грн.

Ухвалою Господарського су ду м. Києва від 21.10.11 р. (суддя Удал ова О.Г.) було порушено провадж ення у справі № 17/419 та призначе но її розгляд на 10.11.11 р. та витре бувано певні документи.

У зв' язку із перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарня ному судове засідання 10.11.11 р. не відбудеться.

З метою уникнення затягува ння розгляду справи № 17/419, згід но з розпорядженням виконуюч ого обов' язки керівника апа рату Господарського суду м. К иєва Кривенко О.М. від 04.11.11 р., бул о здійснено повторний автома тичний розподіл автоматизов аною системою документообіг у Господарського суду м. Києв а справи № 17/419.

В результаті зазначеного п овторного розподілу справу № 17/419 передано на розгляд судді Гавриловській І.О.

Ухвалою від 09.11.2011 р. справа № 17/41 9 була прийнята до провадженн я та призначена до розгляду н а 30.11.2011 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.11.2011 р. на в иконання вимог ухвали суду н адав витребувані судом докум енти, відзив на позовну заяву , в якому позовні вимоги вважа є необґрунтованими та просит ь суд відмовити в їх задоволе нні. В обґрунтування своїх за перечень відповідач посилає ться на те, що в порушення вимо г законодавства позивачем бу ло здійснено виплату страхов ого відшкодування з порушенн ям порядку передбаченого Дог овором страхування, без пере вірки документів,, що підтвер джують водійський стаж особи , яка керувала транспортним з асобом та категорії водійськ ого посвідчення. Крім того, ві дповідач зазначає, що до учас ті у проведенні огляду пошко дженого автомобіля для здійс нення експертизи відповідно до умов договору не були запр ошені ні інший учасник ДТП, а н і власник транспортного засо бу (відповідач).

Представник позивача в суд овому засіданні 30.11.2011 р. подав с уду письмові пояснення, в яко му вважає доводи відповідача надуманими та просить задов ольнити позовні вимоги про с тягнення збитків в порядку р егресу, які були завдані внас лідок ДТП шляхом виплати поз ивачем визначеної автотовар ознавчим дослідженням варто сті матеріального збитку, за вданого власнику транспортн ого засобу (страхувальнику).

Відповідно до статті 77 ГПК У країни 30.11.2011 р. в судовому засід анні було оголошено перерву до 19.12.2011 р.

19.12.2011 р. до канцелярії суду поз ивачем були подані витребува ні судом документи, які долуч ено до матеріалів справи.

Розглянувши подані матері али справи та заслухавши поя снення представників сторін , Господарський суд міста Киє ва, -

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2009 року на вули ці Луначарського м. Києві ста лася ДТП за участю застрахов аного автомобіля «Mitsubishi L200»(держ авний номерний знак НОМЕР_1 ) та автомобіля марки «ГАЗ» (державний номерний знак НО МЕР_2), а саме: ОСОБА_4., керу ючи автомобілем «ГАЗ»(д.н.з. НОМЕР_2), не дотримався безпе чного бокового інтервалу, вн аслідок чого відбулося зіткн ення з автомобілем L200»(д.н.з. Н ОМЕР_1) під керуванням ОСО БА_3, що призвело до пошкодже ння транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті по рушення водієм ОСОБА_4. ви мог п. п. 13.1 Правил дорожнього р уху України, що підтверджуєт ься довідками ВДАІ Дніпровсь кого РУ ГУ МВС України в м. Киє ві та постановою Дніпровсько го районного суду м. Києва від 17.12.2009 р. у адміністративній спр аві № 3-7328/09, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у ско єнні адміністративного прав опорушення.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського про цесуального кодексу України , факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господа рські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших сп орів, в яких беруть участь ті с амі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищо го арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі пи тання практики вирішення спо рів пов' язаних з відшкодува нням шкоди»відповідно до ста тті 35 Господарського процесу ального кодексу України, пре юдиціальне значення для госп одарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, щ о набрав законної сили, щодо п евних подій та ким вони вчине ні або рішення суду з цивільн ої справи, що набрало законно ї сили, щодо фактів, які встано влені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретни х осіб вирішується господарс ьким судом самостійно за рез ультатами дослідження всіх о бставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слід чих органів. Рішення господа рського суду не може обґрунт овуватись тільки довідкою ор гану ДАІ або постановою про в ідмову у порушенні криміналь ної справи.

Факти, які встановлені пост ановою Дніпровського районн ого суду м. Києва від 17.12.2009 р. у ад міністративній справі № 3-7328/09, у відповідності до статті 35 Гос подарського процесуального кодексу України, мають преюд иціальне значення.

Внаслідок вищевказаної до рожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль subishi L200»(державний номерний знак НОМЕР_1), який належить О СОБА_5.

Відносини, пов' язані із страхуванням, регулюються п араграфом 2 глави 35 Господарсь кого кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України , Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96 -ВР «Про страхування»(надалі - Закон України «Про страху вання»), а відносини у сфері об ов'язкового страхування циві льно-правової відповідально сті власників наземних транс портних засобів - також Закон ом України від 01.07.2004 р. № 1961 V «Про о бов'язкове страхування цивіл ьно-правової відповідальнос ті власників наземних трансп ортних засобів»(надалі - Зак он України «Про обов'язкове с трахування цивільно-правово ї відповідальності власникі в наземних транспортних засо бів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарськ ого кодексу України, страхув ання - це діяльність спеціаль но уповноважених державних о рганізацій та суб' єктів гос подарювання (страховиків), по в' язана з наданням страхови х послуг юридичним особам аб о громадянам (страхувальника м) щодо захисту їх майнових ін тересів у разі настання визн ачених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошови х фондів, які формуються шлях ом оплати страхувальниками с трахових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни «Про страхування», стр ахування - це вид цивільно-пра вових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі наст ання певних подій (страхових випадків), визначених догово ром страхування або чинним з аконодавством, за рахунок гр ошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами т а юридичними особами страхов их платежів (страхових внеск ів, страхових премій) та доход ів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарськог о кодексу України встановлен о, що страхування може здійсн юватися на основі договору м іж страхувальником і страхов иком (добровільне страхуванн я) або на основі закону (обов' язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону Україн и «Про страхування», страхув ання може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного тра нспорту (крім залізничного), в ідповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону У країни «Про страхування», є в идом добровільного страхува ння.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що доброві льне страхування - це страхув ання, яке здійснюється на осн ові договору між страхувальн иком і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення д обровільного страхування ви значаються правилами страху вання, що встановлюються стр аховиком самостійно відпові дно до вимог цього Закону. Ко нкретні умови страхування в изначаються при укладенні до говору страхування відповід но до законодавства.

В статті 16 Закону Ук раїни «Про страхування»визн ачено, що договір страхуванн я - це письмова угода між страх увальником і страховиком, зг ідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі наст ання страхового випадку здій снити страхову виплату страх увальнику або іншій особі, ви значеній у договорі страхува ння страхувальником, на кори сть якої укладено договір ст рахування (подати допомогу, в иконати послугу тощо), а страх увальник зобов'язується спла чувати страхові платежі у ви значені строки та виконувати інші умови договору.

Між позивачем - приватним ак ціонерним товариством «Стра хова компанія «Добробут та З ахист»та ОСОБА_5 09 вересня 2009 року було укладено договір добровільного страхування н аземного транспорту № 10/17/1-3073 (да лі - Договір), у відповідності до якого страховик застрахув ав майнові інтереси страхува льника, пов' язані з володін ням, використанням та розпор ядженням транспортним засоб ом, а саме - автомобілем марки tsubishi L200»(державний номерний зна к НОМЕР_1).

Предметом Договору є майно ві інтереси страхувальника, що не суперечить закону і пов ' язані із володінням, корис туванням і розпорядженням тр анспортними засобами, а тако ж обладнанням, зазначеними у Договорі.

Частиною 2 ст. 8 Закону Україн и «Про страхування»передбач ено, що страховий випадок - под ія, передбачена договором ст рахування або законодавство м, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страх овика здійснити виплату стра хової суми (страхового відшк одування) страхувальнику, за страхованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарськ ого кодексу України, за догов ором страхування страховик з обов' язується у разі настан ня страхового випадку здійсн ити страхову виплату страхув альнику або іншій особі, визн аченій страхувальником у дог оворі страхування, а страхув альник зобов' язується спла чувати страхові платежі у ви значені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільно го кодексу України, за догово ром страхування одна сторона (страховик) зобов' язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплати ти другій стороні (страхувал ьникові) або іншій особі, визн аченій у договорі, грошову су му (страхову виплату), а страху вальник зобов' язується спл ачувати страхові платежі та виконувати інші умови догово ру.

Згідно з наказом Міністерс тва юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін' юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердже ння Методики товарознавчої е кспертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов' язковим для виконан ня особами, до компетенції як их входить проведення автото варознавчих експертиз та дос ліджень, розмір матеріальног о збитку визначається шляхом проведення відповідної експ ертизи. Методику товарознавч ої експертизи та оцінки доро жніх транспортних засобів ро зроблено згідно із Національ ним стандартом № 1 «Загальні з асади оцінки майна і майнови х прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мі н' юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону Укр аїни «Про оцінку майна, майно вих прав та професійну оціно чну діяльність в Україні»про ведення оцінки майна є обов'я зковим у випадках, зокрема, ви значення збитків або розміру відшкодування у випадках, вс тановлених законом (стаття 7 З акону), і здійснюється суб' є ктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначен их норм чинного законодавств а, позивач з метою визначення вартості матеріального збит ку, завданого власнику автом обіля марки марки L200»(державн ий номерний знак НОМЕР_1), з амовив у фізичної особи-підп риємця ОСОБА_6 проведення автотоварознавчого дослідж ення.

Проведення дослідження бу ло здійснено суб?єктом оціно чної діяльності ОСОБА_6, я кий має кваліфікацію оцінюва ча дорожніх транспортних зас обів (свідоцтво № 5570, видане ФДМ У та ТОВ «Агентство незалежн ої експертизи Егіда»від 15.12.2007 р ., свідоцтво про реєстрацію в Д ержавному реєстрі оцінювачі в ФДМУ № 6186 від 24.01.2008 р., сертифікат ФДМУ № 6872/08 від 18.04.2008 р.), та виконан о відповідно до Методики тов арознавчої експертизи та оці нки колісних транспортних за собів, затвердженої наказом Міністерства юстиції Україн и та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, Націон ального стандарту № 1 «Загаль ні засади оцінки майна і майн ових прав», затвердженого по становою КМ України від 10.09.2003 ро ку № 1440 та інших джерел.

Відповідно до висновку зві ту про незалежну оцінку майн а № 435 від 21.12.2009 р., вартість матері ального збитку, завданого вл аснику автомобіля ubishi L200»(держа вний номерний знак НОМЕР_1 ), становить 3 684,26 грн.

З метою здійснення ремонту пошкодженого транспортного засобу ТОВ «Світ-Авто» було виставлено рахунок-фа ктуру № СА-000071631 від 23.12.2009 р. яким ви значено вартість ремонту та запасних частин в сумі 4 795,50 грн .

Відповідно до страхового а кту № 005/01/10 від 13.01.2010 р., позивач, вик онуючи свої зобов'язання за Д оговором, сплатив суму страх ового відшкодування в розмір і 4 795,50 грн. шляхом перерахуванн я коштів на рахунок ТОВ «Світ -Авто», що підтверджується пл атіжним дорученням № 35 від 14.01.201 0 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Статтею 29 Закону України «П ро страхування»передбачено , що у зв'язку з пошкодженням т ранспортного засобу відшкод овуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом тр анспортного засобу з урахува нням зносу, розрахованого у п орядку, встановленому законо давством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроб лених навмисно з метою порят унку потерпілих внаслідок до рожньо-транспортної пригоди , з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-тран спортної пригоди до місця пр оживання того власника чи за конного користувача транспо ртного засобу, який керував т ранспортним засобом у момент дорожньо-транспортної приго ди, чи до місця здійснення рем онту на території України.

13.01.2010 р. позивачем було складе но страховий акт № 005/01/10 від 13.01.2010 р ., у відповідності до якого дор ожньо-транспортну пригоду, я ка сталася 26.11.2009 р. на вулиці Лун ачарського м. Києві, було визн ано страховим випадком та у з в' язку з цим призначено до в иплати страхове відшкодуван ня в розмірі 4 795,50 грн.

Позивач виконав свої зобов ' язання перед страхувальни ком за договором добровільно го страхування наземного тра нспорту № 10/17/1-3073 належним чином , перерахувавши платіжним до рученням № 35 від 14.01.2010 р. суму стр ахового відшкодування в розм ірі 4 795,50 грн. на рахунок ТОВ «Св іт-Авто».

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК Укр аїни збитками є втрати, яких о соба зазнала у зв'язку зі знищ енням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зро била або мусить зробити для в ідновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 27 Закону України « Про страхування»та ст. 993 ЦК Ук раїни до страховика, який вип латив страхове відшкодуванн я за договором майнового стр ахування, в межах фактичних з атрат переходить право вимог и, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове в ідшкодування, має до особи, ві дповідальної за заподіяний з биток.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 статті 1187 ЦК України, джерелом підвищ еної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зб еріганням або утриманням тра нспортних засобів, механізмі в та обладнання, використанн ям, зберіганням хімічних, рад іоактивних, вибухо- і вогнене безпечних та інших речовин, у триманням диких звірів, служ бових собак та собак бійцівс ьких порід тощо, що створює пі двищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, т а інших осіб. Шкода, завдана дж ерелом підвищеної небезпеки , відшкодовується особою, яка на відповідній правовій під ставі (право власності, інше р ечове право, договір підряду , оренди тощо) володіє транспо ртним засобом, механізмом, ін шим об'єктом, використання, зб ерігання або утримання якого створює підвищену небезпеку .

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України встановлено, що ш кода, завдана внаслідок взає модії кількох джерел підвище ної небезпеки, відшкодовуєть ся на загальних підставах, а с аме шкода, завдана одній особ і з вини іншої особи, відшкодо вується винною особою, а за на явності вини всіх осіб, діяль ністю яких було завдано шкод и, розмір відшкодування визн ачається у відповідній частц і залежно від обставин, що маю ть істотне значення.

Таким чином, за змістом в казаних норм, у відносинах мі ж кількома володільцями джер ел підвищеної небезпеки відп овідальність будується на за гальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала авт омобілем «ГАЗ», реєстраційни й номер НОМЕР_2, встановле на у судовому порядку.

В абзаці 2 пункту 4 Постано ви Пленуму Верховного суду У країни № 6 від 27.03.1992 р. «Про практ ику розгляду судами цивільни х справ за позовами про відшк одування шкоди» встановлено , що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розу міється юридична особа або г ромадянин, що здійснюють екс плуатацію джерела підвищено ї небезпеки в силу права вл асності, повного господарськ ого відання, оперативного у правління або з інших підста в (договору оренди, довіренос ті тощо).

Абзацом 3 зазначеного пункт у передбачено, що не вважаєть ся володільцем джерела підв ищеної небезпеки і не несе ві дповідальності за шкоду пе ред потерпілим особа, яка упр авляє джерелом підвищеної не безпеки в силу трудових відн осин з володільцем цього дже рела (шофер, машиніст, операто р і т. ін.).

Пунктом 5 вищезазначеної по станови встановлено, що при р озгляді справ про відшкодува ння шкоди суди повинні мати н а увазі, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаход иться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода , заподіяна нею у зв'язку з вик онанням трудових (службових ) обов'язків, незалежно від тог о, постійним, сезонним, тимчас овим за трудовим договором ч и на інших умовах вона була п рацівником цієї організаці ї.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, та врахо вуючи, що кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, суд вважає, що вимоги позива ча підлягають задоволенню п овністю з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповіда льності власників наземних т ранспортних засобів»встано влено, що обов'язкове страхув ання цивільно-правової відпо відальності здійснюється з м етою забезпечення відшкодув ання шкоди, заподіяної життю , здоров'ю та/або майну потерпі лих внаслідок дорожньо-транс портної пригоди та захисту м айнових інтересів страхувал ьників.

В статті 5 Закону України «П ро обов'язкове страхування ц ивільно-правової відповідал ьності власників наземних тр анспортних засобів»зазначе но, що об'єктом обов'язкового с трахування цивільно-правово ї відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать за конодавству України, пов'яза ні з відшкодуванням особою, ц ивільно-правова відповідаль ність якої застрахована, шко ди, заподіяної життю, здоров'ю , майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни «Про обов'язкове страх ування цивільно-правової від повідальності власників наз емних транспортних засобів» , страховим випадком є подія, в наслідок якої заподіяна шкод а третім особам під час дорож ньо-транспортної пригоди, як а сталася за участю забезпеч еного транспортного засобу і внаслідок якої настає цивіл ьно-правова відповідальніст ь особи, відповідальність як ої застрахована за договором .

Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», с трахування цивільно-правово ї відповідальності власникі в наземних транспортних засо бів відноситься до обов' язк ових видів страхування, що зд ійснюються в Україні.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону Україн и «Про обов'язкове страхуван ня цивільно-правової відпові дальності власників наземни х транспортних засобів»пере дбачено, що при настанні стра хового випадку страховик від повідно до лімітів відповіда льності страховика відшкодо вує у встановленому цим Зако ном порядку оцінену шкоду, як а була заподіяна у результат і ДТП життю, здоров'ю, майну тр етьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону Україн и «Про обов'язкове страхуван ня цивільної відповідальнос ті власників транспортних за собів»передбачено право стр аховика за договором обов'яз кового страхування цивільно ї відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхов ого відшкодування безпосере дньо потерпілим або погоджен им з ними підприємствам, уста новам та організаціям, що над ають послуги, пов'язані з відш кодуванням збитків.

Як встановлено у постано ві Київського апеляційного г осподарського суду від 29.06.2011 р. у справі № 57/32 між тими ж сторон ами про той же предмет, яка має преюдиціальне значення, із д овідки ВДАІ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві вбач ається, що транспортний засі б - автомобіль «ГАЗ»(д.н.з. НО МЕР_2), яким спричинено ДТП, щ о потягнуло нанесення шкоди автомобілю L200»(д.н.з. НОМЕР_1 ), належить відповідачеві - Ві йськовій частині А1225 та знахо дився під керуванням водія - ОСОБА_4.

З матеріалів справи вбач ається, що ОСОБА_4. на момен т скоєння ДТП працював на пос аді водія Військової частини А1225, що підтверджується поста новою Дніпровського районно го суду м. Києва від 17.12.2009 року та не заперечується відповідач ем.

Вина ОСОБА_4. встановлен а у судовому порядку, а тому шк ода, заподіяна внаслідок екс плуатації автомобіля «ГАЗ»(д .н.з. НОМЕР_2) відшкодовуєть ся відповідачем - Військовою частиною А1225.

Як встановлено у постанові Київського апеляційного гос подарського суду від 29.06.2011 р. у с праві № 57/32 між тими ж сторонами про той же предмет, яка має пр еюдиціальне значення, 18.02.2010 р. п озивач звернувся до відповід ача з претензією вих. № 183 з вим огою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в ре зультаті ДТП.

Однак, вищевказану претенз ію відповідач залишив без за доволення, посилаючись на ві дсутність експертного висно вку щодо визначення вартості матеріального збитку, завда ного власнику автомобіля L200».

Матеріалами справи підтве рджено, що до позивача перейш ло право зворотної вимоги в м ежах суми 3 684,26 грн.

З вищезазначеного вбачаєт ься, що до позивача перейшло в межах суми 3 684,26 грн. право звор отної вимоги до особи, відпов ідальної за заподіяний збито к. Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно в ід джерела виникнення права позов щодо відшкодування зби тків подається до особи, відп овідальної за завдані збитки .

За таких обставин, суд прихо дить до висновку про задовол ення позовних вимог у повном у обсязі про стягнення з Війс ькової частини А1225 на користь приватного акціонерного тов ариства «Страхова компанія « Добробут та Захист»суми стра хового відшкодування в розмі рі 3 684,26 грн.

Заперечення відповідача, в икладені у відзиві на позовн у заяву щодо порушення позив ачем порядку виплати страхов ого відшкодування не приймаю ться судом до уваги, оскільки рішення про виплату або відм ову у виплаті страхового від шкодування, а також необхідн ість і достатність поданих с трахувальником документів д ля ідентифікації страхової п одії приймає виключно страхо вик (позивач), а оскаржувати та кі рішення - особа, яка має мат еріальний інтерес (тобто стр ахувальник або вигодонабува ч). Оскільки відповідач не має такого інтересу, він не має пр ава оскаржувати рішення стра хувальника.

Згідно зі ст. 33 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог та заперечень .

Відповідно до ст. 34 Господар ського процесуального кодек су України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Об ставини справи, які відповід но до законодавства повинні бути підтверджені певними за собами доказування, не можут ь підтверджуватись іншими за собами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем не було надано належних доказі в по справі на спростування п озовних вимог.

Суд, всебічно і ґрунтовно д ослідивши всі обставини спра ви з врахуванням наданих док азів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних ви мог та задоволення їх в повно му обсязі.

В зв' язку з задоволенням п озову, відповідно до ст. 49 Госп одарського процесуального к одексу України витрати по сп латі державного мита в розмі рі 102,00 грн. та витрати на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь поз ивача.

На підставі викладеного, ке руючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК Україн и, господарський суд міста Ки єва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задово льнити повністю.

2. Стягнути з Військово ї частини А1225 (04176, м. Київ, вул. Еле ктриків, буд. 33; код 22992781) з будь-як ого іншого рахунку, виявлено го державним виконавцем під час виконання судового рішен ня на користь приватного акц іонерного товариства «Страх ова компанія «Добробут та За хист»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 1; ко д 31571133) 3 684 (три тисячі шістсот віс імдесят чотири) грн. 26 коп. відш кодування шкоди в порядку ре гресу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витр ат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гр н. 00 коп. витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу.

3. Після набрання ріше нням законної сили видати на каз.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінче ння десятиденного строку з д ня складення його повного те ксту і може бути оскаржене в п орядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 23.12.2011 р.