Ухвала

від 09.12.2011 по справі 11-1337/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-1337/11 Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шидловський О.В.

Доповідач : Мішеніна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Мішеніної С.В.

суддів: Спринчука В.В., Ковальської І.А.

за участю прокурора: Швандера Б.М.,

засудженого: ОСОБА_2,

розглянувши 9 грудня 2011 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 29 квітня 2011 року про приведення у відповідність вимогам чинного законодавства вироку відносно -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, уродженця м. Енгельс Саратовської області, Росія,

росіянина, громадянина України, засудженого вироком Одеського обласного суду від 05.07.2001 року за ст. ст. 93 п. п. «б, з», 17, 93 п. п. «б, ж, з», 141 ч.3, 140 ч.3, 143 ч.2, 42 КК України( в редакції 1960 року) до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, з відбуванням покарання в тюрмі суворого режиму, ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 13.12.2001 року вирок судової колегії з кримінальних справ Одеського обласного суду від 05 липня 2001 року приведено у відповідність з Кримінальним кодексом України від 05.04.2001 року, виключено з вироку рішення суду про визнання ОСОБА_2 особливо небезпечним рецидивістом, перекваліфіковано дії ОСОБА_2 з ч.2 ст.143 КК України на ч.2 ст.190 КК України в редакції 05.04.2001 року, за якою визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, а за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.190 КК України в редакції 05 квітня 2001 року, ст.93 п. п. «б, з», ст.ст.17,93 п. п. «б, ж, з», ч.3 ст.140, ст.141 КК України, остаточно визначено основне покарання призначене судом довічне позбавлення волі. У решті вирок залишено без змін.

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 29 квітня 2011 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про приведення у відповідність вироку Одеського обласного суду від 05.07.2001 року відмовлено.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просив постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 29 квітня 2011 року скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

Свої вимоги мотивував тим, що вироком Одеського обласного суду від 05.07.2001 року він незаконно засуджений і відбуває покарання за злочин, якого не скоював, досудове та судове слідство було проведено необєктивно, крім того в постанові Староміського суду від 29 квітня 2011 року зазначено, що на нього не розповсюджується дія ч.3 ст.68 КК України, до якої внесено зміни Законом України « Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуально кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15.04.2008 року, з чим він не згодний.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, засудженого ОСОБА_2, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив привести вирок відносно нього у відповідність до вимог чинного законодавства, оскільки він вважає, що йому призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі за злочин, якого він не вчиняв, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 засуджений вироком Одеського обласного суду від 05.07.2001 року за ст.ст. 93 п. п. «б, з», 17, 93 п. п. «б, ж, з», 141 ч.3, 140 ч.3, 143 ч.2, 42 КК ( в редакції 1960 року) до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна з відбуванням покарання в тюрмі суворого режиму.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 13.12.2001 року вирок судової колегії з кримінальних справ Одеського обласного суду від 05 липня 2001 року приведено у відповідність з Кримінальним кодексом України від 05.04.2001 року, виключено з вироку рішення суду про визнання ОСОБА_2 особливо небезпечним рецидивістом, перекваліфіковано дії ОСОБА_2 з ч.2 ст.143 КК України на ч.2 ст.190 КК України в редакції 05.04.2001 року, за якою визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, а за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.190 КК України в редакції 05 квітня 2001 року, ст.93 п. п. «б, з», ст.ст.17,93 п. п. «б, ж, з», ч.3 ст.140, ст.141 КК України, остаточно визначено основне покарання призначене судом довічне позбавлення волі. У решті вирок залишено без змін.

Відповідно до вимог Закону України « Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15.04.2008 року передбачено зменшення максимального строку або розміру покарання за вчинення замаху на злочин до двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України.

На засудженого ОСОБА_2 не розповсюджується дія ч.3 ст. 68 КК України, до якої внесені зміни Закону України « Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15.04.2008 року.

Перевірка законності вироку Одеського обласного суду від 05.07.2001 року відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню за ст. ст. 93 п. п. «б, з», 17, 93 п. п. «б, ж, з», 141 ч.3, 140 ч.3, 143 ч.2, 42 КК України ( в редакції 1960 року), відповідності його нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам на даний час не належить до компетенції апеляційного суду.

Даний вирок був перевірений Верховним Судом України, згідно ухвали якого 13.12.2001 року вирок судової колегії з кримінальних справ Одеського обласного суду від 05 липня 2001 року приведено у відповідність з Кримінальним кодексом України від 05.04.2001 року, виключено з вироку рішення суду про визнання ОСОБА_2 особливо небезпечним рецидивістом, перекваліфіковано дії ОСОБА_2 з ч.2 ст.143 КК України на ч.2 ст.190 КК України в редакції 05.04.2001 року, за якою визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, а за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.190 КК України в редакції 05 квітня 2001 року, ст.93 п. п. «б, з», ст.ст.17,93 п. п. «б, ж, з», ч.3 ст.140, ст.141 КК України, остаточно визначено основне покарання призначене судом довічне позбавлення волі. У решті вирок залишено без змін.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги безпідставні та необґрунтовані, тому апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 366, 367, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 29 квітня 2011 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про приведення у відповідність вироку Одеського обласного суду від 05.07.2001 року - залишити без змін.

Судді:

Мішеніна С.В. Спринчук В.В. Ковальська І.А.