Ухвала

від 10.01.2012 по справі 5015/5929/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/5929/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

10.01.12                                                                                           Справа№ 5015/5929/11

     Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., розглянув заяву № 22-10-01 від 03.01.2012 р. про надання роз»яснення рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2011 р. у справі № 5015/5929/11 за позовом Заступника прокурора Львівської області – прокурора м. Львова в інтересах держави в особі: Українського державного підприємства поштового зв»язку (надалі –УДППЗ) «Укпошта», м. Київ, в особі ЛД УДППЗ «Укрпошта», м. Львів,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) «Одиниця України», м. Львів,

про визнання недійсним договору

За участю представників: не викликались.

Суть спору: Заступник прокурора Львівської області –прокурор м. Львова звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі УДППЗ «Укрпошта», м. Київ, в особі структурного підрозділу Львівська дирекція УДППЗ «Укрпошта», м. Львів, про визнання недійсним договору про закупівлю робіт за державні кошти № 18-277 від 30.06.2011 р., укладеного між позивачем та ТзОВ «Одиниця України», м. Львів.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.12.2011 р. позов задоволено повністю. Визнано недійсним Договір № 18-227 про закупівлю робіт за державні кошти, укладений 30 червня 2011 р. між Українським державним підприємством поштового зв»язку «Укрпошта»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 2, ідент. код 21560045) в особі директора Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта»(79000, м. Львів, вул. Словацького, 1, код ЄДРПОУ 22336769) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одиниця України»(79053, м. Львів, вул. В. Великого, 65/89, ЄДРПОУ 33073730).

Позивач звернувся до суду з заявою від 03.01.2012 р. за № 22-10-01, в якій просить  надати роз»яснення рішення від 22.12.2011 р. у справі № 5015/5929/11, зокрема роз»яснити, чи є договір № 18-277 про закупівлю робіт за державні кошти, укладений 30 червня 2011 р., недійсним з моменту його укладення або його визнано недійсним лише на майбутнє.

Згідно з ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони роз»яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту.

Розглянувши заяву позивача за № № 22-10-01 від 03.01.2012 р., суд вважає за доцільне роз»яснити наступне.

Згідно з частиною першою статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України). Зазначена норма означає, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення в силу закону, а рішення суду про визнання оспорюваного правочину недійсним має зворотну силу в часі.

Частина друга статті 236 ЦК України, згідно з якою якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється, не встановлює винятків із правил частини першої статті 236 ЦК України. Натомість частина друга статті 236 ЦК України конкретизує норму абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Саме, частина друга статті 236 ЦК України встановлює, що за нікчемним правочином та за правочином, визнаним судом недійсним, не виникають не тільки ті права та обов'язки, настання яких сторони передбачали з моменту укладення правочину, а й ті, виникнення яких передбачалося лише в майбутньому.

Момент, з якого нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є таким, а також припинення можливості настання у майбутньому прав та обов'язків за такими правочинами, імперативно встановлені частинами першою та другою статті 236 ЦК України, і не можуть бути змінені судом. Тому в разі задоволення судом позову про визнання правочину недійсним в рішенні не слід вказувати ні момент, з якого правочин є недійсним, ні про припинення можливості настання прав та обов'язків за правочином у майбутньому.

Таке роз»яснення суду відповідає висновкам Вищого господарського суду України, викладеному у п. 19 Інформаційного листа від 07.04.2008 р. за № 01-8/211.

Посилання позивача у заяві на роз»яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 р. необґрунтовані. Вказане роз»яснення стосується практики застосування норм, встановлених Цивільним кодексом Української РСР. При прийнятті рішення у справі № 5015/5929/11 господарський суд не керувався нормами ст.ст. 48-59 ЦК Української РСР, який введено в дію  1 січня 1964 року Законом Української РСР  від 18 липня 1963 року.

Правові наслідки недійсності правочину, у тому числі проведення реституції, теж імперативно встановлені ст. 216 ЦК України і не можуть змінюватись судом. Вказане питання судом не досліджувалось та не розглядалось, оскільки вимога про застосування наслідків недійсності правочину не заявлялась. Відтак, згадане питання не належало до предмету доказування у справі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 86, 89 ГПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Роз»яснити за заявою № 22-10-01 від 03.01.2012 р. Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта»в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта»рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2011 р. у справі № 5015/5929/11. Зокрема роз»яснити, що момент, з якого правочин, визнаний судом недійсним, є таким, а також припинення можливості настання у майбутньому прав та обов'язків за такими правочинами, імперативно встановлені частинами першою та другою статті 236 ЦК України, і не можуть бути змінені судом. Тому в разі задоволення судом позову про визнання правочину недійсним в рішенні не вказується ні момент, з якого правочин є недійсним, ні про припинення можливості настання прав та обов'язків за правочином у майбутньому.

Суддя                                                                                                      Бортник О.Ю.