Рішення

від 22.12.2011 по справі 5015/5929/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/5929/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.11                                                                                           Справа№ 5015/5929/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника прокурора Львівської області – прокурора м. Львова в інтересах держави в особі: Українського державного підприємства поштового зв»язку (надалі –УДППЗ) «Укпошта», м. Київ, в особі ЛД УДППЗ «Укрпошта», м. Львів,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) «Одиниця України», м. Львів,

про визнання недійсним договору

За участю представників:

від прокуратури Пришляк Ю.О.,

від позивача: Виджак І.В. –представник, Райхель Р.П. - представник;

від відповідача: Кудрань М.М. - представник.

Суть спору: Заступник прокурора Львівської області –прокурор м. Львова звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі УДППЗ «Укрпошта», м. Київ, в особі структурного підрозділу Львівська дирекція УДППЗ «Укрпошта», м. Львів, про визнання недійсним договору про закупівлю робіт за державні кошти № 18-277 від 30.06.2011 р., укладеного між позивачем та ТзОВ «Одиниця України», м. Львів. Позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст. 203, 227 ЦК України, а також тим, що у відповідача на момент укладення договору не було ліцензії на здійснення будівельної діяльності.

          Представник прокуратури у судовому засіданні позов підтримав повністю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву  у задоволенні позову просить відмовити, оскільки спірний договір на момент його укладення відповідав вимогам законодавства. Законодавством України не передбачено отримання ліцензії для здійснення робіт з поточного ремонту, які були предметом спірного договору. Договір сторонами виконувався і спрямований на настання реальних наслідків.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду. За клопотанням сторін розгляд справи продовжено ухвалою суду від 22.11.2011 р. відповідно до вимог ст. 69 ГПК України

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. Роблячи такий висновок, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 203, 215, 227 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.  Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.  Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Між сторонами у справі 30 червня 2011 р. укладено Договір № 18-277 про закупівлю за державні кошти. Предметом цього договору (п.п. 1.1., 1.2. Договору) є виконання відповідачем на свій ризик власними силами за завданням позивача ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту фасадів будівель з улаштуванням благоустрою Львівського Зонального вузла оброблення пошти. Найменування роботи: «Капітальний ремонт фасадів будівель Львівського Зонального вузла оброблення пошти з улаштуванням благоустрою». Прокуратурою м. Львова проведено перевірку правомірності проведення процедури закупівель послуг з капітального ремонту фасадів будівель Львівського зонального вузла оброблення пошти УДППЗ «Укрпошта». У ході перевірки встановлено, що відповідачем для закупівлі послуг подано ліцензію, видану Львівською обласною державною адміністрацією 28.10.2006 р. серії АБ № 119879 за № 49, терміном дії до 28.10.2011 р. Однак, ліцензія серії АБ № 119879 датована 28.10.2004 р. і діяла до 28.10.2009 р. Термін дії цієї ліцензії не продовжувався, іншої ліцензії станом на 30 червня 2011 р. ТзОВ «Одиниця України»не видавалось. Вказане підтверджується листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 01.09.2011 р. за № 7/13-6-844. Згадана інспекція з 01.01.2008 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 р. № 1396 «Про ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві»зі змінами і доповненнями є органом ліцензування. Ліцензійна справа ТзОВ «Одиниця України»серед переданих Державною архітектурно-будівельною інспекцією ліцензійних справ відсутня. Франківським РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області 02 вересня 2011 р. порушено кримінальну справу по факту підробки ліцензії серії АБ № 119879, виданої ТзОВ «Одиниця України»28.10.2006 р. Львівською ОДА з терміном дії до 28.10.2011 р. У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані докази того, що ліцензія серії АБ № 119879 на будівельну діяльність видана йому 28 жовтня 2006 р. згідно з рішенням № 49 (оригінал ліцензії, яка подавалась при укладенні договору, заява на видачу ліцензії чи на продовження терміну її дії, зареєстрована у компетентному органі виконавчої влади, ліцензійна справа, рішення про видачу ліцензії тощо відсутні). У матеріалах справи відсутнє та відповідачем суду не подане також згадане у ліцензії рішення № 49 від 28.10.2006 р. про її видачу. Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» в редакції, яка діяла на момент укладення договору, будівельна діяльність підлягала ліцензуванню. Згідно з п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. за № 466 «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», що діяв на момент укладення оспорюваного договору, будівельними роботами є роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту. За наведених обставин, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі 30 червня 2011 р. укладено Договір № 18-277 про закупівлю робіт за державні кошти на виконання ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту фасадів будівель з улаштуванням благоустрою Львівського зонального вузла оброблення пошти з порушенням вимог ст.ст. 203, 2015 ЦК України без відповідного дозволу (ліцензії) у відповідача на виконання цих робіт. За таких обставин, згаданий договір на підставі  ч. 1 ст. 227 ЦК України визнається судом недійсним.

Посилання відповідача на те, що позивач не належить до органів, передбачених ч. 7 ст. 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». А відтак, спірним договором не порушено права позивача і він немає права на звернення з позовом до суду, необґрунтовані. Відповідач при укладенні спірного договору ввів в оману позивача щодо наявності у нього ліцензії на здійснення будівельної діяльності. Відтак, позивач при укладенні спірного договору помилявся щодо прав відповідача на виконання робіт, які передбачені п. 1.1. Договору № 18-277. Правочини, вчинені під впливом помилки чи обману теж визнаються судом недійсними згідно з вимогами ст.ст. 229, 230 ЦК України. Крім цього, згідно з п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. № 9 вимоги про визнання правочину недійсним на підставі ч. 1 ст. 227 ЦК України можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування. Позов у справі подано прокурором в інтересах держави. Відтак, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні. Вказаний висновок суду відповідає й висновку Верховного Суду України, викладеному в Узагальненні практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 р. Відповідно до цього Узагальнення стосовно юридичних осіб судам потрібно мати на увазі, що дія ст. 227 ЦК поширюється на правочини, здійснені юридичною особою, яка не має ліцензії на відповідний вид діяльності. Такі правочини є оспорюваними. Позови про визнання їх недійсними і про застосування наслідків недійсності можуть бути заявлені тільки засновником (учасником) юридичної особи, що не має ліцензії на заняття відповідною діяльністю, державним органом, що здійснює контроль за діяльністю такої юридичної особи, а також прокурором. Умовою для задоволення таких позовів є надання позивачем доказів, які підтверджують, що відповідач знав або згідно із законодавчим актом зобов'язаний був знати про невідповідність правочину вимогам законодавства, тобто що правочин укладений без ліцензії на заняття відповідним видом діяльності.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача. Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 121  ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

Визнати недійсним Договір № 18-227 про закупівлю робіт за державні кошти, укладений 30 червня 2011 р. між Українським державним підприємством поштового зв»язку «Укрпошта»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 2, ідент. код 21560045) в особі директора Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта»(79000, м. Львів, вул. Словацького, 1, код ЄДРПОУ 22336769) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одиниця України»(79053, м. Львів, вул. В. Великого, 65/89, ЄДРПОУ 33073730).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одиниця України»(79053, м. Львів, вул. В. Великого, 65/89, ЄДРПОУ 33073730) в доход Державного бюджету України 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                                          Бортник О.Ю.

Повне рішення складено 26.12.2011 р.