Постанова

від 18.07.2008 по справі 16/144-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У

к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.07.08                                                                                      

Справа №16/144-08

Колегія суддів

Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя

Федоров І.О. судді  Федоров І.О.    , Хуторной В.М.  , Яценко О.М.

при секретарі:

Пересаді О.В.,

за участю

представників:

від позивача:

Кравченко Г.І. (довіреність без номеру від 27.03.2008 р.),

від відповідача: не

з'явився,

розглянувши у

відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Приватного

підприємця ОСОБА_1, м.Генічеськ Херсонської області,

на рішення

господарського суду Херсонської області від 05.05.2008 р. у справі № 16/144-08

за позовом Приватного

підприємства «Юридична агенція «Правозахист», м.Херсон,

до відповідача

Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Генічеськ Херсонської області,

про стягнення 10000,00

грн.,

ВСТАНОВИВ:

На підставі

розпорядження голови Запорізького апеляційного господарського суду    № 1286 від 17.07.2008 р. колегією суддів у

складі: головуючого судді Федорова І.О. (доповідач), суддів: Яценко О.М.,

Хуторной В.М. справу № 16/144-08 прийнято до свого провадження.

За клопотанням

представника позивача судове засідання проводилося без застосування засобів

технічної фіксації судового процесу, за його згодою в судовому засіданні

оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням

господарського суду Херсонської області від 05.05.2008 р. у справі             № 16/144-08 (суддя Немченко Л.М.)

позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємця

ОСОБА_1 на користь ПП «Юридична агенція «Правозахист» 10000,00 грн.

безпідставно отриманих грошових коштів та 218,00 грн. судових витрат.

Відповідач з рішенням

суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати

рішення господарського суду Херсонської області, провадження у справі

припинити. На підтвердження своїх доводів посилається на те, що даний спір вже

розглядався господарським судом Херсонської області в межах іншої справи і у

задоволенні позову позивачу було відмовлено. Крім того, відповідач вважає, що

спір між ним та позивачем має вирішуватися в порядку цивільного судочинства у

зв'язку з тим, що, на його думку, між сторонами існують трудові відносини.

Позивач надав суду

відзив, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечив, просить суд

відмовити в її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Свою позицію мотивує тим, що даний спір раніше не вирішувався в господарському

суді, існує рішення суду в іншій справі з тими ж сторонами, але правові

підстави позовних вимог відмінні від підстав спору у справі № 16/144-08.

Позивач заперечує проти доводів відповідача щодо перерахування останньому

грошів у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків. Обґрунтовує свої

твердження тим, що на платіжних дорученнях зазначено, що грошові кошти

перераховувались не громадянину ОСОБА_1., а приватному підприємцю ОСОБА_1. із

зазначенням його коду та банківських реквізитів приватного підприємця.

У судовому засіданні

представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну

скаргу, просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін,  апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач свого

представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не

повідомив, про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним

чином.

Колегія суддів дійшла

висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної

скарги по суті, і оскільки згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний

господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє

законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному

обсязі, розгляд апеляційної скарги можливий без присутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 99

ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному

порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Колегія суддів,

вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі

фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення,

знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з

наступного.

Відповідно до ст. 509

ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)

зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати

майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від

певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

обов'язку.

Підставами виникнення

цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини; створення

літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної,

творчої діяльності; завдання матеріальної (моральної) шкоди іншій особі; інші

юридичні факти (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 173 ГК

України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом

господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання

з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана

сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи

управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати

роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися

від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має

право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з

матеріалів справи, Платіжними дорученнями № 7 від 06.06.2005 р. та № 8 від

07.06.2005 р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_1.

відповідно 6500,00 грн. та 3500,00 грн. У графі «Призначення платежу» в обох

платіжних дорученнях зазначено: «Сплата за будівельні матеріали згідно договору

№ 1/04 від 12.04.2005 р.». Таким чином, загалом позивач перерахував відповідачу

10000,00 грн.

Матеріали справи

свідчать про те, що ПП «Юридична агенція «Правозахист» вже зверталося до

господарського суду з позовом про стягнення з ПП ОСОБА_1. грошових коштів в

сумі 24000,00 грн., перерахованих відповідачу, в тому числі, за даними

платіжними дорученнями, на підставі договору. Однак рішенням господарського

суду Херсонської області від 11.12.2007 р. у справі  № 15/429-07 у задоволенні позову позивачу

було відмовлено у зв'язку з тим, що позивач не довів безпосереднього обов'язку

відповідача відвантажити йому будівельні матеріали, тобто укладення договору у

формі, передбаченій ст. 181 ГК України (а.с. 32-33).

Згідно з ч. 2 ст. 35

ГПК України факти,   встановлені  рішенням 

господарського  суду  (іншого органу,  який 

вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи,  не 

доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть

участь ті самі сторони.

За таких обставин,

колегія суддів вважає встановленим факт того, що  грошові кошти за платіжними дорученнями № 7

від 06.06.2005 р. та № 8 від 07.06.2005 р. були перераховані відповідачу не на

підставі договору.

Відповідно до ст. 33

ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами

та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач зазначив,

що за грошові кошти у сумі 10000,00 грн., які були перераховані позивачем, він

придбав будівельні матеріали у ПП ОСОБА_2, які були встановлені в ангарі,

орендованому ПП «Юридична агенція «Правозахист» у КП «Пляж», що розміщений за

адресою: м. Генічеськ, вул. Свердлова, 40. На підтвердження цих доводів

відповідач послався на накладну № 48 від 17.05.2005 р. на суму 7365,00 грн. та

на квитанцію до прибуткового касового ордеру № 39 від 14.06.2006р. В квитанції

зазначена підстава: послуги бульдозера, трактора.

Проаналізувавши надані

документи, колегія суддів дійшла висновку, що вони не можуть доводити заперечення

відповідача у зв'язку з наступним. По-перше, як вірно було зазначено судом

першої інстанції, гроші позивачем були перераховані у червні 2005 року.

Відповідач посилається як на доказ на накладну від 17.05.2005 р., отже,

будівельні матеріали були придбані ним раніше за отримання коштів від позивача.

Таким чином, доводи відповідача, що будівельні матеріали за вказаною накладною

були придбані ним саме за гроші, перераховані позивачем, спростовуються

вищевикладеним. Крім того відповідачем не доведено, що він передав будівельні

матеріали позивачу або розпорядився ними за домовленістю з позивачем. Щодо

квитанції до прибуткового касового ордеру № 39, то вона підтверджує лише те, що

відповідач розрахувався за послуги трактора, бульдозера.

Таким чином,

відповідач не довів суду, що грошові кошти у сумі 10000,00 грн. були отримані

ним від позивача для виконання будь-яких договірних господарських зобов'язань.

Отже, позивач отримав вказані грошові кошти без достатньої правової підстави.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК

України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за

рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави

(безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа

зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте,

згодом відпала.

За таких обставин

позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів

в сумі 10000,00 грн. підлягають задоволенню.

Посилання відповідача

на те, що даний спір вирішено судовим рішенням від 11.12.2007 р. справі №

15/429-07, є необґрунтованим, оскільки підстави позовів у даних справах різні

(договір та безпідставне набуття майна).

Доводи відповідача про

те, що грошові кошти передавалися йому у зв'язку із виконанням трудових

обов'язків не відповідають матеріалам справи, оскільки на платіжних дорученнях

зазначено, що грошові кошти перераховувались не громадянину ОСОБА_1., а

приватному підприємцю ОСОБА_1. із зазначенням його коду та банківських

реквізитів приватного підприємця.

З урахуванням

викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого

господарського суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому

підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99,

101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Генічеськ Херсонської області, залишити без

задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 05.05.2008

р. у справі №16/144-08 - без змін.

Головуючий суддя

Федоров І.О.

 судді 

Федоров І.О. 

 Хуторной В.М. 

Яценко О.М.