Постанова

від 26.12.2011 по справі 13/212-3/151

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2011 р. Справа № 13/212-3/151

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю прокурора Пи липенко О.Г., посвідчення № 17 ві д 11.01.2011 року

та представників:

позивача - ОСОБА_1 за дорученням № 8 від 17.03.2011 року

відповідача - ОСОБА_2 за дорученням № 10/1 від 27.09.2011 рок у

третіх осіб - 1. не з' яв ився

2. не з' явився

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційно го господарського суду апеля ційні скарги позивача (вх. № 4802П/1-32) та заступника прокуро ра Полтавської області (вх . №4803П/1-32) на рішення господар ського суду Полтавської обла сті від 13 жовтня 2011 року у справ і

за позовом Регіонально го відділення Фонду держаног о майна України по Полтавськ ій області, м. Полтава

до Відкритого акціонер ного товариства «Пересувна м еханізована колона № 39», м. Пол тава

треті особи, які не заявляю ть самостійних вимог на пред мет спору на стороні відпові дача: 1.Полтавська міська р ада, м. Полтава,

2.Приватне п ідприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «І нвентаризатор», м. Полтава

про визнання неправомі рним включення до статутного фонду ВАТ «Пересувна механі зована колона № 39»будівлі гур тожитку за адресою: м. Полтава , пров. Монтажний, 4; визнання пр ава державної власності на б удівлю гуртожитку за адресою : м. Полтава, пров. Монтажний, 4.

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник прок урора Полтавської області в інтересах держави в особі Ре гіонального відділення Фонд у державного майна України п о Полтавській області зверну вся до господарського суду з позовом в якому просив визна ти неправомірним включення д о статутного фонду ВАТ “Полт авська пересувна механізова на колона №39” будівлі гуртожи тку за адресою: м. Полтава, про в. Монтажний, 4, визнати право д ержавної власності на будівл ю гуртожитку за адресою м. Пол тава, пров. Монтажний, 4 ( інв.. №1 -704, рік введення в дію - 1963), вилу чити з незаконного володіння ВАТ «Пересувна механізована колона № 39»будівлю гуртожитк у за адресою: м. Полтава, пров. Монтажний, 4, визнати право дер жавної власності на будівлю гуртожитку за адресою м. Полт ава, пров. Монтажний, 4 ( інв.. №1-704 , рік введення в дію - 1963) та пер едати їх у володіння держави до сфери управління регіона льного відділення Фонду держ авного майна України в Полта вській області (т.1 а.с.2-6).

04.02.2011 року позивач подав заяв у про уточнення позовних вим ог, погоджену прокуратурою П олтавської області від 11.02.2011 ро ку №174 вих-11, в якій просив визна ти неправомірним включення д о статутного фонду ВАТ “Полт авська пересувна механізова на колона №39” будівлі гуртожи тку за адресою: м. Полтава, про в. Монтажний, 4 та визнати прав о державної власності на буд івлю гуртожитку за адресою м . Полтава, пров. Монтажний, 4 ( ін в.. №1-704, рік введення в дію - 1963) (т .3 а.с.29-31, 72).

Рішенням господарського с уду Полтавської області від 13 жовтня 2011 (суддя Бунякіна Г.І.) у позові відмовлено.

Позивач з рішенням суду пер шої інстанції не погодився, п одав апеляційну скаргу, в які й просить рішення господарсь кого суду Полтавської област і від 13 жовтня 2011 скасувати та п рийняти нове рішення, яким по зов задовольнити. Вказує на т е, що на момент приватизації ц ілісного майнового комплекс у спірний гуртожиток відноси вся до державного житлового фонду і не підлягав приватиз ації відповідно до Закону Ук раїни «Про приватизацію майн а державних підприємств».

Заступник прокурора Полта вської області з рішенням су ду першої інстанції також не погодився, звернувся до Харк івського апеляційного госпо дарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішен ня господарського суду Полта вської області від 13 жовтня 2011 скасувати та прийняти нове р ішення, яким задовольнити по зовні вимоги. Вказує на те, що законодавчо виключено можли вість приватизації гуртожит ків у складі цілісного майно вого комплексу.

Враховуючи, що апеляційні с карги позивача та заступника прокурора подані на одне ріш ення господарського суду Пол тавської області від 13 жовтня 2011 року, колегія суддів вважає за необхідне об'єднати вказа ні апеляційні скарги в одне а пеляційне провадження.

Відповідач у відзиві на апеляційні скарги зазнач ив, що скарги не підлягають за доволенню з тих підстав, що ос каржене рішення прийняте при повному та всебічному з' яс уванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповіда є як фактичним обставинам, та к і вимогам чинного законода вства. На цій підставі просит ь рішення господарського суд у Полтавської області від 13 жо втня 2011 року залишити без змін , а апеляційні скарги залишит и без задоволення. Вказує на т е, що на момент проведення при ватизації гуртожитки не відн осились до об' єктів державн ого житлового фонду, який під лягав приватизації громадян ами України чи підлягав пере дачі у комунальну власність відповідних Рад, і могли бути включені до вартості підпри ємств, які підлягали привати зації, оскільки законодавчої заборони не існувало.

В судовому засіданні 13 гру дня 2011 року оголошувалася пер ерва до 10:00 год. 16 грудня 2011 року.

Перша третя особа, Виконавч ий комітет Полтавської міськ ої ради, надала пояснення, в як ому підтримує апеляційні ска рги у повному обсязі та проси ть розглядати справу без уча сті представника виконавчог о комітету.

Друга третя особа, Приватне підприємство Полтавське бюр о технічної інвентаризації « Інвентаризатор», у судове за сідання 13 грудня 2011 року та 16 гру дня 2011 року не з' явилася, про п ричини неявки суд не повідом ила, про час та місце проведен ня судового засідання повідо млена належним чином, про що в матеріалах справи є зворотн є повідомлення про вручення ухвали суду.

Приймаючи до уваги належне повідомлення третіх осіб пр о час та місце проведення суд ового засідання, колегія суд дів вважає можливим розгляда ти апеляційну скаргу у справ і відповідно до ст. 75 ГПК Украї ни без участі вказаних предс тавників за наявними в матер іалах справи документами.

Розглянувши наявні матері али справи, перевіривши повн оту встановлених судом першо ї інстанції обставин та дока зи на їх підтвердження, юриди чну оцінку, правильність зас тосування господарським суд ом Полтавської області норм матеріального та процесуаль ного права та доводи апеляці йних скарг в межах вимог, пере дбачених ст. 101 ГПК України, зас лухавши доводи прокурора та представників сторін, колегі я суддів встановила наступне .

Як встановлено господарсь ким судом та вбачається з мат еріалів справи, наказом Регі онального відділення фонду д ержавного майна України по П олтавській області № 332а-ПР ві д 28.09.1995 року прийнято рішення пр о приватизацію державного ма йна орендованого підприємст ва Полтавської пересувної ме ханізованої колони № 39 (ПМК-39) (т .1 а.с.27).

Наказом Регіонального від ділення фонду державного май на України по Полтавській об ласті № 124 від 29.12.1995 року затверд жено План приватизації держа вного майна орендного підпри ємства Полтавської пересувн ої механізованої колони № 39 та Акт оцінки вартості цілісно го майнового комплексу оренд ованого підприємства ПМК-39, зг ідно з п. 23 якого визначено ста тутний фонд акціонерного тов ариства в розмірі 34642 млн. крб.(т .1 а.с.8).

Пунктом 3.8 Плану приватизац ії визначена характеристика соціальної інфраструктури п ідприємства - будинок гуртож итку балансовою вартістю 4873 м лн. крб. (т.1 а.с.11).

В п. 5.3 Плану приватизації вка зано, що об'єктів державного ж итлового фонду та об'єктів, як і не підлягають приватизації у складі цілісного майновог о комплексу підприємства не має (т.1 а.с.12).

З Рішення Регіонального ві дділення фонду державного ма йна України по Полтавській о бласті № 11 від 24.01.1996 року «Про ств орення відкритого акціонерн ого товариства та затверджен ня його Статуту»вбачається, що з метою проведення приват изації частки державного май на орендованого підприємств а Полтавської пересувної мех анізованої колони № 39 шляхом п родажу акцій, що належать дер жаві створено відкрите акціонерне товариство «Пересувна механізована кол она №39»із загальним статутни м фондом в розмірі 34642000 тис. крб. , до статутного фонду якого вк лючено і спірну будівлю гурт ожитку (т.1 а.с.18).

Таким чином, приватизація м айна Полтавського орендного підприємства ПМК-39 здійснена в проміжок часу з грудня 1995 рок у по січень 1996 року, у зв' язку з чим до цих правовідносин за стосовується законодавство в редакціях, чинних на той час , а саме: Закон України «Про пр иватизацію майна державних п ідприємств», відповідно до ч . 1 ст. 5 якого (в редакції на моме нт виникнення спірних правов ідносин) встановлено, що до об 'єктів державної власності , що підлягають приватизації , належить майно підприємств , цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділя ються в самостійні підприємс тва і є єдиним (цілісним) майно вим комплексом.

Позивач в апеляційній ска рзі посилається на п. 42 Методи ки оцінки вартості об'єктів п риватизації, затвердженої по становою КМУ № 717 від 08.09.1993 року, з гідно з яким вартість майна ц ілісного майнового комплекс у зменшується на вартість ма йна, серед іншого, що належить орендареві для якого встано влено пільги (безоплатна пер едача об'єктів соціально-поб утового призначення); держав ного житлового фонду, який пр иватизується відповідно до З акону України "Про приватиза цію державного житлового фон ду". Згідно з п.5 вказаної Метод ики в оцінку майна не включає ться лише вартість землі, на я кій розміщено підприємство, надр та інших складових част ин навколишнього природного середовища. Інших об'єктів, на які поширювалась заборона п ро включення в оцінку майна н е зазначено. Спірну будівлю г уртожитку приватизовано від повідно до Закону України «П ро приватизацію майна держав них підприємств», а не Закону України «Про приватизацію д ержавного житлового фонду».

Також позивач посилається на Додаток 2 Наказу ФДМУ від 13.0 6.1994 року «Про затвердження Пол оження про обіг документів у Фонді державного майна Укра їни в процесі продажу акцій (п аїв, часток), що належать держа ві у господарських товариств ах», в якому передбачено веде ння відомостей вартості держ авного майна, що не ввійшло в с татутний фонд господарськог о товариства. Оскільки будів ля гуртожитку була цілком пр авомірно включена до перелік у майна, яке підлягало приват изації та увійшла в статутни й фонд господарського товари ства, то, відповідно, й вказана форма документу не стосувал ась цього об'єкту взагалі.

Позивач також обґрунтову є свої вимоги посиланням на З акон України «Про приватизац ію державного житлового фонд у», проте вказаний Закон регу лював відносини лише громадя н як носіїв права на приватиз ацію житла державного житлов ого фонду. Громадянам було пр ямо заборонено здійснювати п риватизацію кімнат у гуртожи тках (ст. 2 цього Закону). Дія цьо го Закону не поширювалась на юридичних осіб як носіїв пра ва на приватизацію державног о майна. Відносини з приводу п риватизації державного майн а юридичними особами регулюв ались Законом України «Про п риватизацію державного майн а». До об'єктів, на які не пошир юється дія Закону України «П ро приватизацію державного м айна»гуртожитки включено ли ше змінами від 03.03.2005 року. Отже, д о 03.03.2005 року приватизація будів ель гуртожитків юридичними о собами підпадала під сферу р егулювання нормами Закону Ук раїни «Про приватизацію майн а державних підприємств».

У позовній заяві прокурор з азначив, що дія Закону Україн и «Про приватизацію державно го майна»в редакції, чинній н а момент приватизації підпри ємства, не поширюється на при ватизацію об'єктів державног о земельного та житлового фо ндів, а також об'єктів соціаль но-культурного призначення н е зазначив виняток, який міст ився в цій самій нормі: за виня тком тих, які належать підпри ємствам, що приватизуються. В исновок, що спірна будівля гу ртожитку підприємству не нал ежала, ґрунтується лише на пр ипущенні, що будівля гуртожи тку на момент приватизації п еребувала у державній власно сті, а знаходження майна на ба лансі підприємства не є безс пірною ознакою його права вл асності.

Постановою Кабінету Міні стрів України від 6 листопада 1995 року № 891 (в редакції, яка діял а до 26.05.2004 року) затверджено Пол оження «Про порядок передачі в комунальну власність держ авного житлового фонду, що пе ребував у повному господарсь кому віданні або в оперативн ому управлінні підприємств, установ та організацій». Нор мами цього положення було ви значено, що підлягають перед ачі в комунальну власність ж итлові будинки відомчого жит лового фонду (крім гуртожитк ів) (п.2. Положення). Таким чином, будівлі гуртожитків при при ватизації державних підприє мств не повинні були передав атись у комунальну власність або залишатись у державній в ласності.

Крім того, приватизація гу ртожитків підприємствами, у яких гуртожитки знаходились у повному господарському ві данні не заборонялась. Такої ж думки дійшов Верховний Суд України, який в постанові від 08.11.2010 року встановив, що на моме нт проведення приватизації ( 1996 рік) гуртожитки не відносил ися до об'єктів державного жи тлового фонду, який підлягав приватизації громадянами Ук раїни чи підлягав передачі у комунальну власність відпов ідних Рад, і могли бути включе ні до вартості підприємства, які підлягали приватизації, оскільки законодавчої забор они не існувало. Крім того, у п . 6 інформаційного листа Вищог о господарського суду Україн и від 24.11.11 року № 01-06/1642 гуртожитки , що на момент проведення прив атизації не відносилися до о б'єктів державного житлового фонду, які підлягали привати зації громадянами України чи передачі у комунальну власн ість відповідних рад, могли б ути включені до вартості ма йна підприємств, які підляг али приватизації.

Відповідно до п.1.3 Плану пр иватизації державного майна Полтавського орендного підп риємства ПМК-39 на момент прива тизації підприємство перебу вало у змішаній формі власно сті (колективна і загальноде ржавна). Згідно п.2 Плану прива тизації державного майна Пол тавського орендного підприє мства ПМК-39 оціночна вартість цілісного майнового комплек су станом на 1 листопада 1995 року становила 34642 млн. крб., вартіст ь державного майна, що підляг ало приватизації - 21914 млн. крб. О тже, майно підприємства знах одилось у спільній власності . Це відповідало чинному на мо мент приватизації законодав ству, а саме, Закону України «П ро власність», відповідно до ч. 3 ст. 3 якого допускалось об'є днання майна, що є власністю г ромадян, юридичних осіб і дер жави, та створення на цій осно ві змішаних форм власності, в тому числі власності спільн их підприємств з участю юрид ичних осіб і громадян інших д ержав, та Наказу Держстандар ту України від 22 листопада 1994 р оку № 288, яким було затверджено класифікацію форм власності .

Згідно з рішенням органу пр иватизації про розміщення ак цій було виставлено на прода ж (пропорційно частки держав ного майна у підприємстві) 53,26 %, акцій, випущених на майно, на лежне орендарю - 36,74%, 10% було зали шено у державній власності. В результаті продажу частки д ержави станом на 01.01.1999 р. у стату тному капіталі у підприємств і ВАТ «ПМК-39»частка держави ст ановила 0%, тобто була відсутня .

Що стосується тверджень пр окурора про те, що ті гуртожит ки, які у процесі

приватиз ації не переходили у комунал ьну власність, передавались підприємствам лише у користу вання на засадах здійснення функцій управління житловим и об'єктами як

державним м айном органом приватизації, то колегія суддів зазначає н аступне.

Власником спірної будівл і гуртожитку є ВАТ «ПМК-39», том у є безпідставним твердження прокурора про те, що знаходже ння майна на балансі підприє мства не є безспірною ознако ю його права власності. Ст. 4 ЦК УРСР, яка діяла на момент прив атизації підприємства, перед бачала, що цивільні права та о бов'язки виникають, зокрема, з адміністративних актів. Зг ідно з ч. 4 ст.10 Закону України « Про підприємства в Україні», який діяв на момент спірних п равовідносин, джерелами форм ування майна підприємства, з -поміж іншого, були надходжен ня від роздержавлення і прив атизації власності та інші д жерела, не заборонені законо давчими актами України. У ст. 1 2 Закону України «Про господа рські товариства»визначено , що товариство є власником: ма йна, переданого йому учасник ами у власність як вклад до ст атутного (складеного) капіта лу; іншого майна, набутого на п ідставах, не заборонених зак оном.

Матеріали справи свідчат ь, що право власності ВАТ «ПМК -39»на будівлю гуртожитку було набуто в установленому зако нодавством порядку з дотрима нням встановлених законода вством вимог на підставі ріш ення № 11 Регіонального відділ ення Фонду державного майна України по Полтавській облас ті. Державна реєстрація прав а власності на будівлю гурто житку здійснена КП Полтавськ е БТІ «Інвентаризатор»28.02.2005 ро ку на підставі дублікату ріш ення №11 Регіонального відділ ення Фонду державного майна України по Полтавській облас ті, виданого РВ ФДМУ по Полтав ській області № 84 та переліку майна, переданого до статутн ого фонду ВАТ.

Така реєстрація відповіда є вимогам нормативно-правови х актів, що регулюють відноси ни у цій сфері, а саме, ст .19 Закону України «Про державн у реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежен ь», відповідно до якої підста вою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникне ння, перехід, припинення речо вих прав на нерухоме майно, об межень цих прав, є, зокрема, ін ші акти органів державної вл ади або

органів місцевого самоврядування, їх посадови х осіб, прийнятих у межах повн оважень

визначених закон ом; п.16 додатку № 1 до п. 2.1 Тимчасо вого положення про порядок д ержавної реєстрації прав вла сності на нерухоме майно, зат вердженого наказом Міністер ства юстиції України від 07.02.2002 р ., відповідно до якого до право встановлюючих документів, на підставі яких проводиться р еєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна від несено дублікати правовстан овлювальних документів, вида ні державними та приватними нотаріусами, органами приват изації, копії архівних докум ентів, видані державними арх івами.

Згідно з ч. 6 ст. 319 ЦК України д ержава не втручається у здій снення власником права власн ості. Ст. 321 ЦК України гарантує непорушність права власност і. У ч. 2 ст. 5 ГК України визначен о зміст конституційних основ правопорядку у сфері господ арювання, що полягає у забезп еченні державою захисту прав усіх суб'єктів права власнос ті і господарювання, визнанн я усіх суб'єктів права власно сті рівними перед законом, не порушності права приватної в ласності, недопущення протип равного позбавлення власнос ті та ін.

Колегія суддів також вважа є позовні вимоги про визнанн я права державної власності на будівлю гуртожитку необґр унтованими, оскільки така ви мога суперечить матеріалам с прави та нормам чинного зако нодавства.

Відповідно до ст. 147 Господар ського кодексу України вилуч ення державою у суб'єкта госп одарювання його майна допуск ається не інакше як у випадка х, на підставі і в порядку, пер едбачених законом. Отже, прав о держави на вилучення у суб'є кта господарювання його майн а обмежується законом. Позив ач не обґрунтував та не надав належних доказів, які надава ли б йому право вимагати вилу чення спірного майна.

На підставі наведеного, к олегія суддів дійшла висновк у про те, що прийняте господар ським судом рішення відповід ає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу Укра їни, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотиві в, наведених в апеляційній ск арзі не вбачається.

За таких обставин, рішення г осподарського суду Полтавсь кої області від 13 жовтня 2011 рок у підлягає залишенню без змі н, а апеляційні скарги позива ча та заступника прокурора П олтавської області задоволе нню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п . 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, кол егія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Об' єднати апеляцій ні скарги позивача та заступ ника прокурора Полтавської о бласті в одне апеляційне про вадження.

Апеляційні скарги позивач а та заступника прокурора По лтавської області залишити б ез задоволення.

Рішення господарського су ду Полтавської області від 13 ж овтня 2011 року у справі № 13/212-3/151 зал ишити без змін.

Постанова набирає з аконної сили з дня її прийнят тя.

Постанову апеляційної ін станції може бути оскаржено в касаційному порядку протяг ом двадцяти днів з дня набран ня постановою апеляційного г осподарського суду законної сили.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Пелипенко Н.М.

Постанову підписано 21.1 2.2011 року