Ухвала

від 15.12.2011 по справі 13/479

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ С УД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 грудня 2011 р. № 13/479

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого судді Подоляк О.А.,

суддів: Добролюбової Т.В.,

Могил С.К.,

Селіваненка В.П.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши заяву Головного управління ком унальної власності міста Киє ва виконавчого органу Київсь кої міської ради (Київської м іської державної адміністра ції)

про перегляд Верховним Су дом України

постанови Вищого господарського су ду України від 30.03.2011

у справі № 13/479

за позовом Міністерства транспорту та зв' язку України

до Головного управління ком унальної власності міста Киє ва виконавчого органу Київсь кої міської ради (Київської м іської державної адміністра ції)

треті особи, які не заявля ють самостійних вимог на пре дмет спору, на стороні позива ча: 1. Держ авне територіально-галузеве об' єднання

"Південно-Західна залізниц я";

2. Фонд державного майна Укр аїни;

треті особи, які не заявля ють самостійних вимог на пре дмет спору, на стороні відпов ідача: 1. Інс пекція державного архітекту рно-будівельного

контролю в м. Києві;

2. Київська міська рада;

3. Київська міська державна адміністрація;

про визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарсь кого суду міста Києва від 25.11.2010 у справі № 13/479, залишеним без зм ін постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 26.01.2011, відмовлено у задов олені позову.

Постановою Вищого господ арського суду України від 30.03.20 11 у справі № 13/479 вказані рішення судів попередніх інстанцій скасовано, прийнято нове ріш ення, яким позов задоволено.

Головне управління комуна льної власності міста Києва виконавчого органу Київсько ї міської ради (Київської міс ької державної адміністраці ї) звернулося із заявою про пе регляд Верховним Судом Украї ни постанови Вищого господар ського суду України від 30.03.2011 у справі № 13/479, в якій просить заз начену постанову скасувати, мотивуючи свої вимоги неодна ковим застосуванням судом ка саційної інстанції одних і т их самих норм матеріального права, зокрема статей 328, 392 Циві льного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом су дові рішення у подібних прав овідносинах.

Як докази неоднакового зас тосування зазначеної норми м атеріального права заявнико м подано постанови Вищого го сподарського суду України 25.10 .2011 у справі № 16/255, від 09.06.2011 у справі № 36/245, від 12.05.2011 у справі № 58/161, від 31.0 3.2011 у справі № 40/444, від 29.03.2011 у справ і № 30/119, від 21.03.2011 у справі № 11/191, від 21.03.2011 у справі № 6/315, від 16.03.2011 у спра ві № 36/275, від 14.03.2011 у справі № 11/192, від 14.03.2011 у справі № 6/319, від 03.03.2011 у спра ві № 16/252, від 10.03.2011 у справі № 40/427, від 22.02.2011 у справі № 16/258, від 21.02.2011 у спра ві № 16/257, від 21.02.2011 у справі № 16/211 (05-5-16/2 552), від 15.02.2011 у справі № 6/318, від 08.02.2011 у справі № 6/316, від 07.02.2011 у справі № 3 6/237, від 03.03.2011 у справі № 38/139, від 11.11.2010 у справі № 35/200-11/562, від 27.10.2010 у справі № 54/146, від 17.03.2010 у справі № 50/365, від 24.0 6.2010 у справі № 37/782, від 07.06.2010 у справ і № 21/84, від 08.07.2010 у справі № 30/233, від 1 9.08.2009 у справі № 24/131, від 01.07.2009 у справ і № 24/499, від 22.04.2008 у справі № 36/400 від 1 9.06.2007 у справі № 3/55, від 07.04.2005 у справ і № 3/319.

Розглянувши заяву про пер егляд постанови суду касацій ної інстанції та додані до не ї матеріали, колегія суддів д ійшла висновку про наявність підстав для допуску справи д о провадження Верховного Суд у України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 11116 Го сподарського процесуальног о кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд с удових рішень господарських судів може бути подана виклю чно на таких підставах: 1) неод накового застосування судом (судами) касаційної інстанці ї одних і тих самих норм матер іального права, внаслідок чо го ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних пр авовідносинах; 2) встановленн я міжнародною судовою устано вою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україно ю міжнародних зобов'язань пр и вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змісто м судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, кол и суд касаційної інстанції п ри розгляді двох чи більше сп рав за подібних предмета спо ру, підстав позову, змісту поз овних вимог та встановлених судом фактичних обставин і о днакового матеріально-право вого регулювання спірних пра вовідносин дійшов неоднаков их правових висновків, покла дених в основу цих судових рі шень.

Як вбачається зі змісту пос танови від 30.03.2011 у справі № 13/479, пр о перегляд якої подано заяву , при вирішенні спору у даній с праві, судами було встановле но, що позивач з посиланням на положення статті 392 ЦК Україн и звернувся до суду з позовом про визнання за державою в ос обі позивача права власності на об'єкт нерухомого майна. По зовні вимоги обґрунтовані ти м, що Головне управління кому нальної власності міста Києв а виконавчого органу Київськ ої міської ради (Київської мі ської державної адміністрац ії) не визнало за державою в ос обі позивача права власності на об'єкти спірного майна, шля хом відмови Державному терит оріально-галузевому об'єднан ню "Південно-Західна залізни ця" в оформленні права власно сті, у зв'язку з неподанням усі х необхідних документів, які за твердженням позивача бул и втрачені. Скасовуючи рішен ня судів попередніх інстанці й та приймаючи нове рішення п ро задоволення позову про ви знання права власності, Вищи й господарський суд України у постанові, про перегляд яко ї подано заяву, виходив з того , що позивачем було повністю д оведено, що він є власником сп ірного майна і це є підставою для визнання такого права су дом з урахуванням положень с татей 328, 392 ЦК України і прийнят тя рішення про задоволення п озову. При цьому суд касаційн ої інстанції зазначив, що пос илання суду апеляційної інст анції на відсутність повного пакету документів, необхідн их для видачі свідоцтва про п раво власності на спірне нер ухоме майно, не може бути визн ано обґрунтованим, оскільки вказана обставина і слугувал а підставою звернення позива ча до суду з вимогою про визна ння такого права, тому що втра та фактичним власником докум ентів, що не є відновними, відп овідно до положень статті 392 Ц К України і є підставою для зв ернення до суду за захистом п орушених прав.

Однак, у постановах від 25.10.2011 у справі № 16/255, від 12.05.2011 у справі № 58/161, від 31.03.2011 у справі № 40/444, від 29.03.2011 у справі № 30/119, від 21.03.2011 у справі № 11/191, від 21.03.2011 у справі № 6/315, від 16.03.201 1 у справі № 36/275, від 14.03.2011 у справі № 11/192, від 03.03.2011 у справі № 16/252, від 10.03 .2011 у справі № 40/427, від 21.02.2011 у справі № 16/257, від 21.02.2011 у справі № 16/211 (05-5-16/2552), в ід 15.02.2011 у справі № 6/318, від 07.02.2011 у сп раві № 36/237, від 11.11.2010 у справі № 35/200-11 /562, від 27.10.2010 у справі № 54/146, від 17.03.2010 у справі № 50/365, за аналогічного п редмету, підстав позову, зміс ту позовних вимог, матеріаль но-правового регулювання спі рних правовідносин та встано влених судами фактичних обст авин, Вищий господарський су д України, проаналізувавши п оложення статей 328, 392 ЦК Україн и, дійшов протилежних виснов ків ніж ті, що викладені у пост анові від 30.03.2011 у справі № 13/479, а са ме: наведені у позові обстави ни не є підставою для ухвален ня рішення щодо визнання пра ва власності, оскільки у мате ріалах справи відсутні доказ и оспорювання або невизнання відповідачами права власнос ті на спірне майно. Головне уп равління комунальної власно сті міста Києва є органом, яки й здійснює оформлення права власності на підставі визнач еного переліку документів, т ому відмову у здійсненні офо рмлення права власності чере з подання неповного пакету д окументів не можна вважати о споренням чи невизнанням пра ва власності.

При прийнятті постанов від 09.06.2011 у справі № 36/245, від 08.02.2011 у спра ві № 6/316 та від 07.06.2010 у справі № 21/84 с уд касаційної інстанції, пог оджуючись з постановою суду апеляційної інстанції про ві дмову у задоволенні позову з азначив наступне: позивачем не надано суду доказів того, щ о відповідач претендує на ві дповідне право власності поз ивача, а з матеріалів справи в бачається, що відповідач лиш е відмовляється оформити від повідне право та видати свід оцтво, що свідчить про відсут ність порушення відповідаче м прав позивача, а отже і підст ави для задоволення позовних вимог про визнання права вла сності також відсутні. Отже, в ідповідачем у даному спорі м ає бути особа, яка може претен дувати на право власності, а н е особа, яка видає документ, що посвідчує факт належності т акого права - свідоцтво про право власності.

У постановах від 24.06.2010 у справ і № 37/782, від 08.07.2010 у справі № 30/233, від 16.06.2007 у справі № 3/55 та від 07.04.2005 у спр аві № 3/319 Вищий господарський с уд України, погоджуючись з ви сновками судів попередніх ін станцій щодо відсутності під став для задоволення позову про визнання права власності на спірні об'єкти, виходив з т ого, що Головне управління не оспорює та не претендує на пр аво власності позивачів щодо спірних об'єктів.

Окрім того, у постанові ві д 22.02.2011 у справі № 16/258, на яку посил ається заявник, залишаючи бе з змін рішення судів поперед ніх інстанцій про відмову у з адоволенні позовних вимог пр о визнання права власності, В ищий господарський суд Украї ни виходив з того, що позивачу не належить право державної власності на спірне майно, ос кільки майно позивача перебу ває у нього на праві господар ського відання, таким чином п озивачем не доведено порушен ня саме свого права власност і. За таких обставин, позивач н е є уповноваженою особою, яка наділена повноваженнями зве ртатися за захистом права де ржавної власності; оскільки спірне майно перебуває у ньо го на праві господарського в ідання, то саме відповідне пр аво господарського відання і може бути предметом судовог о захисту.

Таким чином, колегія судді в Вищого господарського суду України зазначає, що зі зміст у доданих до заяви постанов В ищого господарського суду Ук раїни від 25.10.2011 у справі № 16/255, від 09.06.2011 у справі № 36/245, від 12.05.2011 у спра ві № 58/161, від 31.03.2011 у справі № 40/444, від 29.03.2011 у справі № 30/119, від 21.03.2011 у спра ві № 11/191, від 21.03.2011 у справі № 6/315, від 16.03.2011 у справі № 36/275, від 14.03.2011 у спра ві № 11/192, від 03.03.2011 у справі № 16/252, від 10.03.2011 у справі № 40/427, від 22.02.2011 у спра ві № 16/258, від 21.02.2011 у справі № 16/257, від 21.02.2011 у справі № 16/211 (05-5-16/2552), від 15.02.2011 у справі № 6/318, від 08.02.2011 у справі № 6/ 316, від 07.02.2011 у справі № 36/237, від 11.11.2010 у справі № 35/200-11/562, від 27.10.2010 у справі № 54/146, від 17.03.2010 у справі № 50/365, від 24.0 6.2010 у справі № 37/782, від 07.06.2010 у справ і № 21/84, від 08.07.2010 у справі № 30/233, від 1 9.06.2007 у справі № 3/55, від 07.04.2005 у справ і № 3/319 вбачається неоднакове з астосування судом касаційно ї інстанції положень статей 328, 392 ЦК України, внаслідок чого ухвалені різні за змістом су дові рішення у подібних прав овідносинах, що є підставою д ля допуску даної справи до пр овадження Верховного Суду Ук раїни.

Разом з тим постанови Вищог о господарського суду Україн и від 03.03.2011 у справі № 38/139, від 19.08.2009 у справі № 24/131, від 01.07.2009 у справі № 24/499, від 22.04.2008 у справі № 36/400 та від 14. 03.2011 у справі № 6/319, якими рішення судів попередніх інстанцій в частині, що стосується дово дів заявника, скасовано, а с прави передано до місцевого господарського суду на новий розгляд, не можуть бути до казами неоднакового застосу вання судом касаційної інста нції одних і тих самих норм ма теріального права у подібних правовідносинах, оскільки п рийняття касаційною інстанц ією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справ и на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому відповідні п останови не можуть бути пред метом перегляду в порядку, пе редбаченому розділом XII-2 ГПК У країни, і на них не може здійсн юватися посилання на підтвер дження підстави, встановлено ї пунктом 1 частини першої ста тті 11116 цього Кодексу.

Керуючись статтями 86, 11116-11121 Г ПК України, Вищий господарсь кий суд України

У Х В А Л И В :

Допустити справу № 13/479 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя: О.Подоляк

Судді:

Т.Добролюбова

С.Могил

В.Селіваненко

О.Удовиченко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)