Вирок

від 05.01.2012 по справі 1-313/2011

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-313/2011

 ВИРОК

Іменем  України

05 січня 2012 року                                                                                м.Самбір

                             Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі:          головуючого  судді  Казана І.С.

при секретарі Кафтан О.Ю.,

із участю:          прокурора Коліщук З.М.,

підсудного ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації; зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4; росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючого, розлученого; відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, -

- у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :     

ОСОБА_1 16.11.2011 року о 20.30 год. із подвір'я житлового будинку №6 по вул. Перемишльській  у м. Самборі Львівської області таємно викрав металевий швелер, який належав ОСОБА_2, спричинивши останньому матеріальну шкоду.

Окрім цього ОСОБА_1 17.11.2011 року о 13.30 год. із подвір'я цього ж житлового будинку по вул. Перемишльській, 6 м. Самбора повторно таємно викрав та привласнив металевий швелер, котрий належав ОСОБА_2, спричинивши потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 217,50грн.

Допитаний судом підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро покаявся та суду показав, що на даний час він офіційно ніде не працює, грошей на прожиття не вистачає, а тому він живе за рахунок випадкових тимчасових заробітків. 16.11.2011 року о 20.30 год. він проходив вулицею Перемишльською у м. Самборі Львівської області поруч будинку №6; подвір'я даного будинку не було огороджене. На подвір'ї він побачив металевий швелер та вирішив його викрасти. У наступному він переніс його на вул. Шкільну в м. Самборі та заховав у траву біля каналізаційного люка щоб зранку віднести в пункт прийому металобрухту. На другий день підсудний зустрів двох знайомих на ім'я Михайло і ОСОБА_1 та разом з ними переніс швелер у с. Рудня Самбірського району в пункт прийому металобрухту. За виручені гроші він разом із ними купили продукти та спиртне, яке розпили на вул. Шкільній в м. Самборі. Цього ж дня 17.11.2011 року о 13.30  год. ОСОБА_1 знову пішов на подвір'я будинку №6 по вул. Перемишльській м. Самбора, щоб пошукати металолом і на цьому ж місці, як і попереднього дня, лежав такий самий швелер. Переконавшись, що його ніхто не бачить, він таким же чином викрав даний швелер та заніс на вул. Шкільну, де побачив на вул. С. Стрільців своїх товаришів Михайла та  ОСОБА_1 і знову попросив у них допомоги. Коли вони разом відносили швелер у с. Рудня Самбірського району, їх по дорозі зупинили працівники міліції.

Крім визнання підсудним своєї вини в інкримінованих йому злочинах, винність ОСОБА_1 стверджується матеріалами кримінальної справи і фактичними обставинами, які ніким не оспорювались та, які не досліджувались у судовому засіданні відповідно до ст. 299 КПК України.

Аналізуючи докази матеріалів кримінальної справи в їх сукупності з показаннями підсудного, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна та повторне таємне викрадення майна ОСОБА_2 (крадіжки), а тому його дії правильно досудовим слідством кваліфіковано за вказаними нормами Кримінального Закону.

Однак, за фактичними обставинами справи всі дії ОСОБА_1 пов'язані із незаконним заволодінням чужим майном і охоплюються диспозицією ч. 2 ст. 185 КК України. При застосуванні кримінального закону встановлено співвідношення повторності і сукупності вчинених підсудним дій. У даному випадку має місце спеціальна повторність, яку складають скоєння двох подібних злочинів. Тому окрема кваліфікація дій за ознакою таємного викрадення чужого майна у даному випадку є зайвою, - особа вчинила два однорідні злочини за відсутності інших кваліфікуючих ознак, відтак, дії підсудного слід кваліфікувати тільки за ч. 2 ст. 185 КК України, за що ОСОБА_1 повинен понести кримінальну відповідальність.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину; також судом враховано особу винного, його характеристику, сімейне становище, обставини вчинення злочину.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючою вину обставиною підсудного є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Розглядаючи кримінальну справу в межах пред'явленого звинувачення підсудному, із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового слідства в сукупності із поясненнями підсудного; звернення потерпілого, який заявив, що претензій до ОСОБА_1 у нього немає; із врахуванням його поведінки під час та після вчиненого, - суд прийшов до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням у наступному звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, - що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Підстав для призначення більш м'якого покарання підсудному, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини Кримінального Кодексу України за вчинене, - не встановлено.

Цивільного позову не заявлено, судових витрат по справі немає; речовий доказ слід вважати повернутим власнику.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :  

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання 2 (два) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1(один) рік.

Згідно п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Речовий доказ швелер вважати повернутим потерпілому ОСОБА_2 (а. с. 30).

Запобіжний захід підписку про невиїзд стосовно підсудного до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Даний примірник вироку виготовлено в нарадчій кімнаті та він має силу оригіналу.

Суддя