Ухвала

від 17.04.2007 по справі 22ц-1976/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц -1976 / 2007                           Головуючий в 1 інстанції - Самоткан Н.Г.

Категорія - 19/21                                            Доповідач  -

Глущенко Н.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 квітня 2007 року          Колегія суддів судової палати у

цивільних справах Апеляційного

суду

Дніпропетровської області в складі:

головуючого   -

Глущенко Н.Г.

суддів                                               - Красвітної Т.П., Присяжної Ж.І.

при

секретарі -  Білоконь Н.В.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за

апеляційними скаргами

ОСОБА_1та

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді

Дніпропетровської області на     рішення     Павлоградського     міськрайонного     суду    

Дніпропетровської    області

від  7  грудня  2006  року по  справі за

позовом  ОСОБА_1до Відділення виконавчої

дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України в м. 

Павлограді Дніпропетровської області про стягнення страхової виплати за

моральну шкоду, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій

просить змінити рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської

області від 07.12.2006 року в

частині розміру страхової виплати та стягнути на його користь страхову виплату

за моральну шкоду в розмірі 70000

грн., оскільки він безпідставно занижений судом першої інстанції / а. с.41-42 /.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України в м. Павлограді Дніпропетровської області звернулося до суду з

апеляційною скаргою, в якій просить рішення Павлоградського міськрайонного суду

Дніпропетровської області від 07.12.2006

року скасувати.

Як на підстави своєї апеляційної скарги відповідач - Відділення

виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України в м. Павлограді посилається на те, що

рішення є незаконним та

2

необгрунтованим, оскільки ухвалене

з порушенням норм матеріального та процесуального закону / а. с. 43-44 /.

Зазначеним

рішенням суду з Відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України в м. Павлограді

стягнено на користь ОСОБА_1. 15000

грн. у відшкодування моральної шкоди /

а. с. 38-39 /.

Перевіривши

законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та

заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги

відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Суд першої

інстанції встановив, що позивач ОСОБА_1. тривалий час працював в підземних та

шкідливих умовах, зокрема на шахтах "ім. М.І. Сташкова", "ім.

Героїв космосу" ВАТ "Павлоградвугілля". Працюючи на шахтах в

підземних та шкідливих умовах прохідником позивач отримав професійне

захворювання - попериково-крижова радикулопатія, двосторонній плечелопаточний

периартроз, дефартроз ліктьових та колінних суглобів. Висновком МСЕК від 29.11.2004 року позивачу з 15.11.2004 року встановлено

З групу інвалідності безстроково та встановлено безстроково 60% втрати

професійної працездатності, де: 30%

- первинно по радикулопатії; 20%

- первинно по дефартрозу; 10%

-повторно по трудовому каліцтву згідно акту № 16 від 11.03.1983

року.

Дані обставини

підтверджені поясненнями самих учасників процесу, а також підтверджуються

письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи: довідками МСЕК від 29.10.2004 року / а. с. 18-19 /, копією трудової

книжки /а. с. 9-17 /, довідками

лікувальних установ щодо незадовільного стану здоров'я позивача / а. с. 20-22 /.

В зв'язку з

втратою позивачем професійної працездатності Відділенням виконавчої дирекції

ФССНВВПЗ України в м. Павлограді йому було призначено страхові виплати, але

страхові виплати за моральну шкоду позивачу не виплачувались.

За таких

обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачу спричинено моральну

шкоду, оскільки в зв'язку з отриманим професійним захворюванням йому

встановлено 3 групу

інвалідності та 50% втрати

професійної працездатності в працездатному віці, будучи ще не старою людиною

він втратив можливість працювати за станом здоров'я, змушений постійно вживати

ліки, так як стан здоров'я незадовільний, втратив впевненість у майбутньому,

відчуває депресивний стан, став дратівливим. Профзахворюванням та його

наслідками позивачу спричинені фізичні та моральні страждання (переживання,

хвилювання). Всі ці обставини привели до порушення нормальних життєвих зв'язків

позивача, вимагають від нього додаткових зусиль для організації його подальшого

життя.

Виходячи з

обставин по справі та наслідків що наступили, керуючись ст.ст.21,28,34 Закону України „ Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату

працездатності" - суд

першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог

ОСОБА_1., стягнувши на його користь 15000

грн. у страхових виплат за моральну шкоду.

Як вбачається з

матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вище зазначені

обставини справи.

З'ясувавши в

достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини по справі,

перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення,

що відповідає обставинам справи та вимогам закону. Висновки суду достатньо

обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а

також поясненнями самих сторін.

Порушень

матеріального чи процесуального закону, які б могли потягнути за собою

скасування рішення , судом

апеляційної інстанції не встановлено.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на безпідставне

заниження розміру страхової виплати за моральну шкоду є безпідставним.

3

Розмір страхової виплати судом першої інстанції

встановлено вірно, виходячи з дійсних обставин справи та наслідків що

наступили.

Посилання Відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України

в м. Павлограді в апеляційній скарзі на відсутність вини Фонду в професійному

захворюванні позивача безпідставні, оскільки обов'язок відшкодування шкоди в

зазначених випадках законодавцем покладено безпосередньо на спеціально

створений для цього Фонд. До того ж позивачу втрата професійної працездатності

по профзахворюванню встановлена вперше 29.11.2004 року, тобто після вступу в

законну силу Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, що

спричинили втрату працездатності" у відповідності з яким всі страхові

виплати, у тому числі і за моральну шкоду, відшкодовує Фонд, а не підприємство

де позивач працював та отримав професійне захворювання.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що ст. 77

Закону України "Про Державний бюджет 2006 року" призупинена виплата

моральної шкоди з 1 січня 2006 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки

позивач втратив працездатність у зв'язку з професійним захворюванням до 1 січня

2006 року, він був оглянутий у МСЕК з встановленням розміру працездатності та

групи інвалідності 29.11.2004 року / а. с. 7-8 /.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи відповідача, як

такі, що суперечать матеріалам справи та діючому матеріальному і процесуальному

закону, - про те, що

для вирішення питання, щодо наявності спричинення позивачу моральної шкоди

ушкодженням здоров'я, необхідні медичні знання, а тому для об'єктивного

вирішення спору необхідний висновок медико-соціальної експертизи. До того ж під

час розгляду справи відповідач не заявляв клопотання про проведення експертизи

на предмет спричинення позивачу моральної шкоди.

Доводи, як позивача, так і відповідача, приведені в їх

апеляційних скаргах є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки

доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно ж до ст. 212

ЦПК  України виключне право оцінки доказів належить

суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що

грунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому

засідання всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційних скарг є необгрунтовані, а

рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись

ст.ст. 303,307,308 ЦПК

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1та Відділення виконавчої

дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської

області від 7 грудня 2006 року - залишити без

змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,

але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України

протягом двох місяців з цього часу.