Ухвала

від 16.07.2007 по справі 22ц-1976/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1976/2007 р

Справа № 22ц-1976/2007 р.                                               Головуючий

у 1 інстанції Дзюба Н.М.

Доповідач у 2

інстанції Даценко Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня

2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду

Київської області в складі: головуючого судді Приходька К.П. суддів Даценко

Л.М., Олійника В.І. при секретарі Зозулі 

Н.С.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. 

Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення

Макарівського районного суду Київської області від 02 квітня 2007 р. в справі

за позовом ОСОБА_1 до Пашківської сільської ради,  ПОСП „Перемога" с Пашківка,  Макарівської районної державної адміністрації

Київської області про визнання права на земельну частку (пай),

встановила:

В червні

2006 р. ОСОБА_1 звернулася

до суду з позовною заявою,  в якій

просила визнати за нею право на земельну частку (пай),  зобов'язати Пашківську сільську раду

Макарівського району Київської області виділити їй земельну частку (пай) в

натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу чи резервного фонду сільської

ради.

Свої

вимоги обґрунтовувала тим,  що вона на

час розпаювання та передачі у колективну власність земель колгоспу

„Перемога" була членом цього підприємства і мала право на земельну частку

(пай), однак помилково не була включена до списку членів колективного

сільськогосподарського підприємства,  які

мають право на земельну частку (пай),  що

додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Справа

розглядалась судами неодноразово.

Рішенням

Макарівського районного суду Київської області від 2.04.2007 р. в задоволенні

позову відмовлено.

В

апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду першої інстанції скасувати і

направити справу на новий розгляд, 

посилаючись на неповне з'ясування судом обставин,  що мають значення для справи,  невідповідність висновків суду обставинам

справи,  порушення судом норм

матеріального і процесуального права.

Дослідивши

матеріали справи та доводи апеляційної скарги, 

заслухавши суддю-доповідача, 

вислухавши пояснення позивачки, 

колегія суддів прийшла до висновку, 

що апеляційна скарга підлягає задоволенню,  а рішення суду - скасуванню з направленням

справи на новий розгляд з таких підстав.

Згідно  ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути

законним і обґрунтованим.

Законним

є рішення,  яким суд,  виконавши всі вимоги цивільного

судочинства,  вирішив справу згідно з

законом.

Обґрунтованим

є рішення,  ухвалене на основі повно і

всебічно з'ясованих обставин,  на які

сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи»в

задоволенні позову,  суд свої висновки

обґрунтовував тим,  що позивачка не надала

суду доказів того,  що на час розпаювання

СПП „Перемога" вона була членом даного СПП і мала право на земельну частку

(пай).

Однак з

такими висновками суду першої інстанції погодитись неможливо,  оскільки вони не відповідають обставинам

справи та вимогам закону.

Згідно

ч. 2  ст. 311 ЦПК України висновки і

мотиви,  з яких скасовані рішення,  є обов'язковими для суду першої інстанції при

новому розгляді справи.

2

Вирішуючи

даний спір,  суд всупереч вимогам ч.

2  ст. 311 ЦПК України не звернув уваги

на висновки і мотиви ухвали Апеляційного суду Київської області від 19 січня

2007 p.,  якою було

скасовано рішення Макарівського районного суду Київської області від 29.09.2006

р. по даній справі.

Так,  суд всупереч вимогам  ст. 33 ЦПК України,   ст. 2 Указу Президента України „Про порядок

паювання земель,  переданих у колективну

власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 8 серпня

1995 р. та роз'яснень п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004

р. „Про практику застосування судами земельного законодавства" не залучив

до участі в справі КСП, 

сільськогосподарський кооператив, 

чи їх правонаступників,  землі

якого підлягали розпаюванню.

Суд в

своєму рішенні зазначив відповідачем ПОСП „Перемога",  однак ухвала суду про залучення його до

участі в справі відповідно до вимог  ст.

33 ЦПК України в матеріалах справи відсутня.

Крім

того,  суд в порушення вимог  ст. 

ст. 213 та 215 ЦПК України не з'ясував та не встановив у рішенні,  коли саме утворилося колективне

сільськогосподарське підприємство „Перемога",  землі якого підлягали розпаюванню,  коли вказане підприємство отримало Державний

акт на право колективної власності на землю, як набувалося членство у цьому

колективному сільськогосподарському підприємстві відповідно до його

статуту,  чи набула членства в ньому

позивачка,  вартість земельної частки

(паю) та її розмір в умовних кадастрових гектарах,  чи була включена позивачка до списку,  що додається до державного акту на право

колективної власності на землю,  хто і

коли став правонаступником колгоспу „Перемога",  що має істотне значення для вирішення спору

про право позивачки на земельну частку (пай).

Згідно  ст. 76 ЦК

України 1963 року та ч. 1  ст. 261 ЦК України перебіг

строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на

позов виникає з дня,  коли особа

дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Згідно

ч. 2  ст. 80 ЦК України 1963

року та ч. 5  ст. 267 ЦК України якщо суд

визнає поважною причини пропуску строку позовної давності,  порушене право підлягає захисту.

Відмовляючи

в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності без поважних

причин,  суд не звернув уваги на

зазначені вимоги закону і не з'ясував, 

коли ж у позивачки виникло право на позов та які причини пропуску,  якщо судом буде встановлено пропущення

позивачкою строків позовної давності.

Крім

того,  згідно роз'яснень п. 6 постанови

Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення" від 29.12.1976 р. №

11 з наступними змінами та доповненнями встановивши,  що строк для звернення з позовом пропущений

без поважної причини,  суд у рішенні

зазначає про відмову в задоволенні позову з цих підстав,  крім випадків,  коли позов не доведений.

Про

те,  суд не звернув уваги на зазначені

роз'яснення і відмовив в позові за не доведеністю та за пропуском без поважної

причини строку для звернення з позовом, 

що є неприпустимим.

Як

вбачається з матеріалів справи,  справа

була призначена до судового розгляду на 02 квітня 2007 р. (а.с.  80-82).

В

матеріалах справи міститься розписка про вручення відповідачу ПОСП

„Перемога" судової повістки,  про

причини неявки відповідач не повідомив, 

проте суд всупереч вимогам п. 2 та п. З ч. 1  ст. 169 ЦПК України розглянув справу у його

відсутність.

Таким

чином,  колегія суддів приходить до висновку,  що рішення суду від 02 квітня 2007 р.

підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд в суд першої

інстанції,  оскільки справу розглянуто за

відсутності відповідача ПОСП „Перемога", 

належним чином не повідомленого про час і місце судового засідання,  суд вирішив питання про права та обов'язки

осіб,  які не брали участь у справі,  що згідно п. З та п. 4 ч.1  ст.311 ЦПК України являється безумовною

підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до

суду першої інстанції.

3

При новому розгляді справи

суду слід врахувати наведене, належно виконати вимоги процесуального

закону,  з'ясувати обставини спору і

прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до вимог  ст. ст.212-215 ЦПК України.

Керуючись  ст. ст. 303, 

307,  п. З та п. 4 ч.1  ст. 311, 

312-314,  315,  317, 

319 ЦПК України   колегія суддів,

-

Ухвалила:

Апеляційну

скаргу ОСОБА_1

задовольнити.

Рішення

Макарівського районного суду Київської області від 02 квітня 2007 р. скасувати

і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції іншим суддею.

Ухвала

набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в

касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня

набрання нею законної сили.