Постанова

від 20.12.2011 по справі 32/45

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2011 № 32/45

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Іванен ко Я.Л.

суддів:

за участю представ- никі в сторін:

від позивача: ОСОБА _1, дов. № 534 від 31.01.2010 року

від відповідача: ОСО БА_2, дов. № 341 від 07.09.2011 року

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу

Відкритого акціонерного товариства „Страхова компан ія „Нова”

на рішення

Господарського суду

міста Києва

від 20.10.2011 року

у справі № 32/45 (суддя: Під ченко Ю.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства „Ак ціонерна страхова компанія „ Інго Україна”

до Відкритого акціоне рного товариства „Страхова к омпанія „Нова”

про відшкодування шко ди в порядку регресу 14 343, 50 грн.

В судовому засіданні 20.12.2011 ро ку відповідно до ст. ст. 85, 99 Госп одарського процесуального к одексу України оголошено вст упну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 20.10.2011 року у справі № 32/45 позов Приватного а кціонерного товариства „Акц іонерна страхова компанія „І нго Україна” (далі - позивач ) до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компан ія „Нова” (далі - відповідач ) про відшкодування шкоди в по рядку регресу 14 343, 50 грн. задово лено. З відповідача на корист ь позивача стягнуто шкоду в п орядку регресу в сумі 14 343, 50 грн ., 143, 44 грн. державного мита та 236 г рн. витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся д о Київського апеляційного го сподарського суду з апеляцій ною скаргою, в якій просить су д скасувати рішення Господар ського суду міста Києва від 20. 10.2011 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимо г відмовити повністю. Апелян т вважає, що під час вирішення даного спору місцевим госпо дарським судом було порушено норми матеріального права. Н а думку апелянта, встановлен а у звіті № 0243 від 07.12.2010 року варті сть відновлювального ремонт у автомобіля ЗАЗ 110557, державний номер АА 4158 СІ, є значно завище ною та безпідставною.

В доповненнях до апеляційн ої скарги представник відпов ідача підтримав вимоги, викл адені в апеляційній скарзі, з вернувши увагу колегії судді в на той факт, що представнико м відповідача в суді першої і нстанції для встановлення ді йсної вартості відновлюваль ного ремонту автомобіля ЗАЗ 110557, державний номер АА 4158 СІ, бул о подано клопотання про приз начення судової автотовароз навчої експертизи, яке було в ідхилено з підстав його необ ґрунтованості без належного посилання на норми чинного з аконодавства.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 17.11.2011 року вказану апеляційн у скаргу було призначено до р озгляду на 06.12.2011 року.

В судовому засіданні 06.12.2011 ро ку було оголошено перерву до 20.12.2011 року для надання представ никам сторін можливості підг отувати питання, які, на думку останніх, необхідно було б ви нести на вирішення судової а втотоварознавчої експертиз и.

В судове засідання 20.12.2011 року з' явились представники сто рін. Представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та допо вненні до апеляційної скарги , зазначивши про відсутність необхідності в призначенні судової експертизи. Представ ник позивача просив залишити оскаржуване рішення без змі н, а апеляційну скаргу - без з адоволення.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, заслухавши поя снення повноважних представ ників сторін, перевіривши ма теріали справи, дослідивши д окази, проаналізувавши на пі дставі встановлених фактичн их обставин справи правильні сть застосування судом першо ї інстанції норм чинного зак онодавства, Київський апеляц ійний господарський суд вваж ає, що апеляційна скарга не пі длягає задоволенню з наступн их підстав:

Позивач звернувся до Госпо дарського суду м. Києва з позо вом про стягнення з відповід ача суми виплаченого страхов ого відшкодування в розмірі 14 343,50 грн. в порядку регресу.

Відповідач в суді першої ін станції заперечив проти заяв лених позовних вимог, зазнач ивши, що збитки, завдані застр ахованому автомобілю, є зана дто великими у порівнянні з й ого ринковою вартістю. Також представником відповідача б уло заявлено клопотання про призначення судової автотов арознавчої експертизи та вит ребування у позивача звіту т а фотографій пошкодженого ав томобілю, в задоволенні яких місцевим господарським судо м відмовлено з підстав їх нео бґрунтованості.

Судом першої інстанції вст ановлено, що 28.05.2010 року між пози вачем та ТОВ „Аеро-Експрес” б уло укладено Поліс страхуван ня засобів наземного транспо рту № 250504110.10, зідно з яким позивач ем застраховано майнові інте реси страхувальника, пов' яз ані з експлуатацією наземног о транспортного засобу марки „ЗАЗ”, державний номер АА 4158 СІ .

23.11.2010 року в м. Києві на перехре сті вул. Братиславська - вул. М иропільська, сталася дорожнь о-транспортна пригода за уча стю автомобіля “КІА”, держав ний номер НОМЕР_2, під упра влінням водія ОСОБА_3, авт омобіля марки “ЗАЗ”, державн ий номер AI 4158 СІ, що належить TOB “А еро-Експрес”, під керуванням водія ОСОБА_4, та автомобі ля марки “Рено”, державний но мер 50439 KT, що належить TOB “Ілта”, пі д керуванням водія ОСОБА_5

Постановою Деснянського р айонного суду міста Києва ві д 17.12.2010 року у справі № 3-11808/2010 ОСО БА_5 визнано винним у скоєнн і правопорушення, передбачен ого ст. 124 КУпАП України.

Відповідно до акту автотов арознавчого дослідження № 0243 від 07.12.2010 року вартість матеріа льного збитку, завданого вла снику автомобіля марки “ЗA3” (д /н AI 4158 СІ), склала 14 348, 88 грн.

За результатами розгляду с трахового випадку позивачем було складено розрахунок ст рахового відшкодування та ви плачено страхувальнику 14 343,50 г рн. (в вирахуванням франшизи у розмірі 250 грн.), що підтверджує ться наявним в матеріалах сп рави платіжним дорученням № 193 від 12.01.2011 року.

Статтею 27 Закону України "Пр о страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. т а статтею 993 Цивільного кодекс у України визначено, що до стр аховика, який виплатив страх ове відшкодування за договор ом майнового страхування, в м ежах фактичних затрат перехо дить право вимоги, яке страху вальник або інша особа, що оде ржала страхове відшкодуванн я, має до особи, відповідально ї за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача в м ежах суми 14 343,50 грн. перейшло пр аво зворотної вимоги до осіб , відповідальних за заподіян ий збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джер елом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з викор истанням, зберіганням або ут риманням транспортних засоб ів, механізмів та обладнання , використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, виб ухо- і вогненебезпечних та ін ших речовин, утриманням дики х звірів, службових собак та с обак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезп еку для особи, яка цю діяльніс ть здійснює, та інших осіб. Шко да, завдана джерелом підвище ної небезпеки, відшкодовуєть ся особою, яка на відповідній правовій підставі (право вла сності, інше речове право, дог овір підряду, оренди тощо) вол одіє транспортним засобом, м еханізмом, іншим об'єктом, вик ористання, зберігання або ут римання якого створює підвищ ену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 час тини 1 статті 1188 Цивільного код ексу України шкода, завдана в наслідок взаємодії кількох д жерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальни х підставах, а саме шкода, завд ана одній особі з вини іншої о соби, відшкодовується винною особою, а за наявності вини вс іх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшко дування визначається у відпо відній частці залежно від об ставин, що мають істотне знач ення. Таким чином, за змістом в казаних норм, у відносинах мі ж кількома володільцями джер ел підвищеної небезпеки відп овідальність будується на за гальному принципі вини.

Під володільцем джерела пі двищеної небезпеки розумієт ься юридична особа або грома дянин, що здійснюють експлуа тацію джерела підвищеної неб езпеки в силу права власност і, повного господарського ві дання, оперативного управлін ня або з інших підстав (догово ру оренди, довіреності тощо).

Як встановлено судом першо ї інстанції, на момент дорожн ьо-транспортної пригоди, яка мала місце 23.11.2010 року, громадян ин ОСОБА_5 перебував у тру дових відносинах з TOB “Ілта” т а виконував трудові обов'язк и, тому відшкодувати шкоду, за вдану його працівником під ч ас виконання ним своїх служб ових обов'язків покладено са ме на TOB “Ілта”.

Цивільно-правова відповід альність Товариства з обмеже ною відповідальністю “ІЛТА” була застрахована відповіда чем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правов ої відповідальності власник ів наземних транспортних зас обів ВС/8887557 від 11.12.2009 року.

Таким чином, враховуючи те, що на момент скоєння дорожнь о-транспортної пригоди цивіл ьно-правова відповідальніст ь особи, винної у заподіянні з битків, була застрахована у В ідповідача, останній, відпов ідно до статті 22 Закону Україн и “Про обов' язкове страхува ння цивільно-правової відпов ідальності власників наземн их транспортних засобів” пов инен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

22.07.2011 року позивач звернувся до відповідача з регресною в имогою № 4467 про відшкодування в порядку регресу в розмірі 14 343, 50 грн., яку останнім було отр имано 25.07.2011 року. Зазначена вимо га, за твердження позивача, бу ла залишена без відповіді та без задоволення.

Полісом обов' язкового ст рахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засоб ів ВС/8887557 від 11.12.2009 року встановле но ліміт відповідальності ві дповідача за шкоду, завдану м айну третіх осіб застрахован ою особою у сумі 25 500,00 грн.

Згідно зі ст. 6 Закону Україн и “Про обов'язкове страхуван ня цивільно-правової відпові дальності власників наземни х транспортних засобів” від 01.07.2004 року страховим випадком є подія, внаслідок якої заподі яна шкода третім особам під ч ас дорожньо-транспортної при годи, яка сталася за участю за безпеченого транспортного з асобу і внаслідок якої наста є цивільно-правова відповіда льність особи, відповідальні сть якої застрахована за дог овором.

Відповідно до статті 1166 ЦК Ук раїни шкода, завдана майну фі зичної або юридичної особи, в ідшкодовується в повному обс язі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону Укра їни "Про обов'язкове страхува ння цивільно-правової відпов ідальності власників наземн их транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лім ітів відповідальності страх овика відшкодовує у встановл еному цим Законом порядку оц інену шкоду, яка була заподія на у результаті дорожньо-тра нспортної пригоди життю, здо ров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 1192 ЦК Украї ни з урахуванням обставин сп рави суд за вибором потерпіл ого може зобов'язати особу, як а завдала шкоди майну, відшко дувати її в натурі (передати р іч того ж роду і такої ж якості , полагодити пошкоджену річ т ощо) або відшкодувати завдан і збитки у повному обсязі. Роз мір збитків, що підлягають ві дшкодуванню потерпілому, виз начається відповідно до реал ьної вартості втраченого май на на момент розгляду справи або виконання робіт, необхід них для відновлення пошкодже ної речі.

Згідно з п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка ві дшкодувала шкоду, завдану ін шою особою, має право зворотн ої вимоги до винної особи у ро змірі виплаченого відшкодув ання, якщо інший розмір не вст ановлено законом.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закон у України “Про обов' язкове страхування цивільно-правов ої відповідальності власник ів наземних транспортних зас обів” страхове відшкодуванн я завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за пр авилами цього підпункту.

Як вбачається з розділу 2 по лісу цивільно-правової відпо відальності власників назем них транспортних засобів ВС/ 8887557 від 11.12.2009 року франшиза відсу тня.

Статтею 29 Закону України "Пр о обов'язкове страхування ци вільно-правової відповідаль ності власників наземних тра нспортних засобів" передбаче но, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшко довуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з ураху ванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому зак онодавством, включаючи витра ти на усунення пошкоджень, зр облених навмисно з метою пор ятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної приго ди, з евакуацією транспортно го засобу з місця дорожньо-тр анспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транс портного засобу, який керува в транспортним засобом у мом ент дорожньо-транспортної пр игоди, чи до місця здійснення ремонту на території Україн и.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 в казаного Закону виплата стра хового відшкодування здійсн юється протягом одного місяц я з дня отримання страховико м визначених у статті 35 цього Закону документів.

Доказів виплати страховог о відшкодування у строки, пер едбачені ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповіда льності власників наземних т ранспортних засобів”, відпов ідачем не надано ані суду пер шої інстанції, ані суду апеля ційної інстанції.

Враховуючи викладене, коле гія суддів погоджується з ви сновком суду першої інстанці ї, що вимоги позивача про стяг нення з відповідача страхово го відшкодування шкоди в пор ядку регресу у сумі 14 343,50 грн. є о бґрунтованими та такими, що п ідлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів ві дхиляє твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що вартість відновлювального р емонту автомобіля ЗАЗ 110557, держ авний номер АА 4158 СІ, є значно з авищеною як надумані, безпід ставні та такі, що не підтверд жені належними доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна із сторін повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Отже, апеляційний суд прихо дить до висновку, що доводи ві дповідача, викладені в апеля ційній скарзі, є безпідставн ими, необгрунтованими та так ими, що не спростовують висно вків господарського суду пер шої інстанції.

Враховуючи викладене вище , колегія суддів вважає, що гос подарський суд першої інстан ції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно д ослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та об ґрунтоване рішення у відпові дності з вимогами матеріальн ого та процесуального права, а тому, рішення необхідно зал ишити без змін, а апеляційну с каргу - без задоволення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Київський апе ляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення Господарського су ду міста Києва від 20.10.2011 року у с праві № 32/45 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритог о акціонерного товариства „С трахова компанія „Нова” - без задоволення.

2.Матеріали справи № 32/45 повер нути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді