Постанова

від 22.12.2011 по справі 33/293

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2011 № 33/293

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Буравл ьова С.І.

суддів:

при секретарі Горголь І .С.

за участю представників:

позивача - Кучинська О.А.;

відповідача - Дмітрішин Д .М.;

третьої особи 1 - Шевчук М.О .;

третьої особи 2 - не з' яви лися

розглянувши апеляційну ск аргу Відкритого акціонерног о товариства «Івано - Франк івський арматурний завод»

на рішення господарського суду м. Києва від 05.04.2011

у справі № 33/293 (суддя - Мудрий С.М.)

за позовом Відкритого акці онерного товариства «Івано - Франківський арматурний зав од»

до Акціонерного банку «Бан к Регіонального Розвитку»

треті особи

1. Національний банк України ;

2. Закрите акціонерне товари ство «С.В.Т.А.»

про визнання кредитного до говору № 14/10-144 від 11.10.2007 недійсним

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товар иство «Івано - Франківський арматурний завод» (далі - по зивач) звернувся до господар ського суду з позовом до Акці онерного банку «Банк Регіона льного Розвитку» (далі - від повідач) про визнання кредит ного договору № 14/10/-144 від 11.10.2007 нед ійсним.

Ухвалою господарського су ду м. Києва від 16.06.2010 порушено пр овадження у справі № 33/293.

Ухвалою господарського су ду м. Києва від 12.07.2010 до участі у с праві в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних в имог на предмет спору на стор оні відповідача, залучено На ціональний банк України (дал і - третя особа-1).

Ухвалою господарського су ду м. Києва від 07.09.2010 до участі у с праві в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних в имог на предмет спору на стор оні позивача, залучено Закри те акціонерне товариство «С. В.Т.А.» (далі - третя особа-2).

Рішенням господарського с уду м. Києва від 05.04.2011 в позові ві дмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 05.04.2011 позивач подав апеляці йну скаргу, в якій просить оск аржуване рішення скасувати т а прийняти нове про задоволе ння позовних вимог.

Апеляційна скарга мо тивована тим, що судом першої інстанції неповно з' ясован о обставини, що мають значенн я для справи, а також порушено норми матеріального та проц есуального права.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 12.05.2011 порушено апеляційне пр овадження у справі № 33/293, а розг ляд справи призначено на 31.05.2011.

Ухвалою Київського а пеляційного господарського суду від 31.05.2011 розгляд справи в ідкладено.

У відзиві на апеляцій ну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу позивача з алишити без задоволення, а рі шення господарського суду м. Києва від 05.04.2011 без змін.

Ухвалою Київського а пеляційного господарського суду від 05.07.2011 у справі № 33/293 було призначено судову - почерк ознавчу експертизу та зупине но провадження у справі.

09.11.2011 до відділу діловод ства Київського апеляційног о господарського суду надійш ли матеріали справи № 33/293 та по відомлення № 6529/11-11 Київського н ауково-дослідного інституту судових експертиз про немож ливість надання висновку у з в' язку з ненаданням додатко вих документів на вимогу екс перта.

Ухвалою Київського а пеляційного господарського суду від 14.11.2011 провадження у сп раві № 33/293 поновлено.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 13.12.2011 розгляд справи відклад ено на 22.12.2011.

На адресу суду 22.12.2011 від предс тавника позивача надійшло кл опотання про припинення пров адження у справі, яке залишен о колегією суддів без задово лення, оскільки відсутні зак онні підстави для такого при пинення на даній стадії, та пр едмет даного спору не вичерп ано.

Представник третьої особи -2 в судове засідання не з' яви лися та не повідомили суд про причини неявки, хоча були нал ежним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Неявка в судове засідання з азначених представників не п ерешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призве де до затягування розгляду с карги, а тому постанова прийм ається за наявними в справі м атеріалами.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, дослідивши мат еріали справи, заслухавши по яснення представників сторі н та третьої особи-1, суд встан овив:

17.05.2005 відбулося засідання Ра ди Відкритого акціонерного т овариства «Івано - Франківс ький арматурний завод». Відп овідно до протоколу № 46 зазнач еного засідання на ньому бул и присутні члени ради у кільк ості чотирьох осіб, а саме, гол ова Ради, секретар Ради, засту пник голови Ради та запрошен о голову правління позивача. Також відповідно до протоко лу № 46 від 17.05.2005 вирішено в тому ч ислі укласти кредитний догов ір з відповідачем та уповнов ажити Філіпова І.А. на підписа ння кредитного договору, дог овору застави та інших необх ідних угод, пов' язаних з отр иманням позивачем кредитної лінії.

На виконання зазначеного в ище рішення між акціонерним банком «Банк Регіонального Р озвитку» та Відкритим акціон ерним товариством «Івано-Фра нківський арматурний завод» 11.10.2007 було укладено кредитний д оговір № 14/10/-144 (далі - Договір), ві дповідно до умов якого банк в ідкриває позичальнику відно влювальну кредитну лінію без безумовних зобов' язань щод о надання грошових коштів, з м ожливістю надання позичальн ику в її межах кредитів у грив нях, доларах США, що надалі іме нуються кредити, а позичальн ик зобов' язується використ ати кредити на цілі, зазначен і в п. 1.5. цього договору, своєча сно та в повному обсязі випла чувати банку проценти за кор истування кредитами, виконат и інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору ліміт кредитної лінії склада є 12 120 000,00 грн. або еквівалент цієї суми в доларах США за курсом, що встановлений НБУ на день в идачі кожного з кредитів.

Кредитний договір № 14/10/-144 від 11.10.2007 від імені позивача підпис ано Філіпповим І.А. - генерал ьним директором позивача.

Вбачається, що до зазначено го вище кредитного договору між сторонами були укладені додаткові угоди, а саме № 1 від 16.10.2007, № 2 від 23.10.2007, № 3 від 30.10.2007, № 4 від 06. 11.2007, № 5 від 13.11.2007, № 6 від 14.11.2007, № 7 від 07.02.2 008, № 8 від 11.02.2008, № 9 від 05.03.2008, № 10 від 06.03.2008 , № 11 від 19.03.2008, № 12 від 17.04.2008, № 13 від 05.05.2008, № 14 від 06.10.2008, № 15 від 08.12.2008, № 16 від 15.12.2008, № 17 від 05.01.2009, № 18 від 26.02.2009, № 19 від 01.04.2009, № 20 від 30.06.2009, № 21 від 04.12.2009 та № 22 від 18.12.200 9.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зм іст договору становлять умов и (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та ум ови, які є обов'язковими відпо відно до актів цивільного за конодавства.

Виходячи із змісту укладен ого між сторонами договору, о станній за своєю правовою пр иродою є кредитним договором (ст. 1054 ЦК України), за умовами як ого банк або інша фінансова у станова (кредитодавець) зобо в'язується надати грошові ко шти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встанов лених договором, а позичальн ик зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На думку позивача спір між с торонами виник внаслідок тог о, що на засіданні Ради, оформл еного протоколом № 46 від 17.05.2005 бу ли присутні тільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що є менше 2/3 від загальної кількості її член ів, передбачених п. 7.16 Статуту п озивача, та є підставою для ви знання даного засідання непр авомочним, а спірного Догово ру недійсним.

За приписом ст. 179 ГК України господарські договори уклад аються за правилами, встанов леними Цивільним кодексом Ук раїни з урахуванням особливо стей, передбачених цим Кодек сом, іншими нормативно - право вими актами щодо окремих вид ів договорів.

Стаття 203 ЦК України встанов лює умови чинності правочині в, а саме: законність змісту пр авочину, наявність у сторін н еобхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об' єктивно вираженого волевияв лення учасника правочину, йо го адекватність внутрішній в олі, відповідність форми вчи неного правочину вимогам зак ону, спрямованість волі учас ників правочину на реальне д осягнення обумовленого ним ю ридичного результату.

Підставою недійсності пра вочину відповідно до ст. 215 ЦК У країни є недодержання в моме нт вчинення правочину сторон ою (сторонами) вимог, які встан овлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього К одексу.

Як роз'яснив Пленум Верховн ого Суду України в пункті 7 пос танови «Про судову практику в справах про визнання угод н едійсними» від 06.11.2009 № 9 правочи н може бути визнаний недійсн им лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, пере дбачених законом.

Відповідно до ч. 1 п. 7.14 Статуту позивача, зареєстрованого 14.0 8.2007 (далі - Статут), Спостережна Р ада (Рада товариства) обираєт ься загальними зборами з чис ла акціонерів у кількості ше сти членів. Крім цього до скла ду Спостережної Ради (Ради то вариства) входить із дорадчи м голосом голова профспілков ого комітету товариства або інший представник трудового колективу.

У відповідності до п. 7.15. Стат уту до компетенції спостереж ної ради (Ради товариства) нал ежить вирішення питань, пере дбачених законом та статутом товариства, а також передани х для вирішення Спостережною Радою (Радою товариства) това риства загальними зборами на лежить в тому числі прийнятт я рішень про укладення право чинів на суму, що перевищує 500 00 0,00 грн.; прийняття рішення про у кладення правочинів, щодо як их є заінтересованість, у вип адках, передбачених п. 8.3. цього статуту.

Згідно з п. 7.16. Статуту органі заційною формою роботи Спост ережної Ради (Ради товариств а) є чергові та позачергові з асідання. Засідання Спостере жної Ради (Ради товариства) п роводяться за необхідністю, але не менше одного разу на тр и місяці. Засідання Спостере жної Ради (Ради товариства) в важається правомочним, якщо в ньому беруть участь не менш е 2/3 від загальної кількості ї ї членів. Рішення на засіданн і Спостережної Ради (Ради тов ариства) вважається прийняти м, якщо за нього проголосувал о більше половини членів Спо стережної Ради (Ради товарис тва), які беруть участь у її за сіданні. Члени Спостережної Ради (Ради товариства) не маю ть права передавати свої пов новаження іншій особі. У разі поділу голосів порівну, голо с президента є вирішальним. П орядок скликання та проведен ня чергових та позачергових засідань Спостережної Ради ( Ради товариства) регулюєтьс я положення про Спостережну Раду (Раду товариства).

В процесі розгляду справи п редставник відповідача пові домив, що укладення оспорюва ного кредитного договору № 14/1 0/-144 від 11.10.2007 відбулось на підста ві рішення Спостережної Ради (Ради товариства) оформленої протоколом № 75 від 01.10.2007. Відпові дно до зазначеного протоколу Рада товариства у складі чле нів ради у кількості трьох ос іб, Голови Ради, заступника Го лови Ради та Секретаря ради п рийняли рішення надати згоду на укладення з відповідачем кредитного договору на суму , еквіваленту 2400000,00 дол. США, а так ож уповноважила генеральног о директора позивача на укла дення та підписання відповід ного правочину.

Відповідно до п. 7.22 Статуту р оботою правління керує Голов а правління. Голова правлінн я (Генеральний) директор упов новажений керувати поточним и справами товариства, викон увати рішення Загальних збор ів, Спостережної Ради (Ради то вариства), представляти това риство в його відносинах з тр етіми сторонами, вести перег овори та укладати угоди від і мені товариства. Голова прав ління має право без довірено сті представляти інтереси то вариства та вчиняти від його імені юридичні дії в межах ко мпетенції, визначеної цим ст атутом.

З урахуванням наведеного, к олегія погоджується з виснов ком суду першої інстанції пр о те, що позивачем дотримано в имоги п. 7.16. Статуту при прийнят ті рішення про надання згоди на укладення з відповідачем кредитного договору на суму еквіваленту 2 400 000,00 дол. США, а та кож уповноваження генеральн ого директора позивача на ук ладення та підписання відпов ідного правочину.

Матеріали справи також міс тять витяги з протоколів заг альних зборів акціонерів поз ивача № 6 від 21.07.1998, № 7 від 24.06.1999, № 8 ві д 18.08.200, № 12 від 02.07.2004, № 13 від 18.07.2005, якими обрано до складу Спостережн ої ради (Ради товариства) осіб , що були присутні на засіданн і Спостережної ради (Ради тов ариства) відповідно до прото колу № 75 від 01.10.2007.

Відповідно до ч. 9 статті 41 За кону України «Про господарсь кі товариства» протокол зага льних зборів акціонерів підп исується головою і секретаре м зборів і не пізніш як через т ри робочих дні після закінче ння зборів передається викон авчому органу акціонерного т овариства.

Позивачем не надано доказі в того, що на засіданні Спосте режної Ради (Ради товариства ) були присутні менше 2/3 від заг альної кількості її членів.

Згідно з п. 9.3 Роз' яснення Ви щого арбітражного суду Украї ни від 12.03.1999 за № 02-5/111 «Про деякі пи тання практики вирішення спо рів, пов'язаних з визнанням уг од недійсними» за загальним правилом передбачені устано вчими документами обмеження повноважень особи щодо укла дення угод у порівнянні з виз наченими у довіреності, зако ні не повинні впливати на від носини підприємства, установ и, організації, від імені якої укладено угоду, з іншими особ ами. Винятком є випадки, коли с торона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження . Наприклад, продавець, уклада ючи договір, підписаний гене ральним директором акціонер ного товариства, знає про від повідні обмеження повноваже нь, оскільки є акціонером тов ариства і брав участь у загал ьних зборах, якими затвердже но статут.

В таких випадках угода може бути визнана недійсною за по зовом особи, в інтересах якої встановлено обмеження, але з аявник повинен довести, що др уга сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеж ення.

Відповідно до п. 9.4. роз' ясне ння Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 за № 02-5/111 та ст. 41 З акону України «Про господарс ькі товариства» до компетенц ії загальних зборів акціонер ного товариства віднесено за твердження договорів (угод), у кладених на суму, що перевищу є вказану в статуті товарист ва.

Цією нормою передбачено не укладення договорів, а їх зат вердження. Тому якщо господа рським судом буде з'ясовано, щ о установчими документами ак ціонерного товариства право органу цього товариства на у кладення договору не обмежен о, тобто такий орган підписав договір без порушення надан их йому повноважень, то сам ли ше факт незатвердження догов ору після його підписання не може бути підставою для визн ання договору недійсним.

Пунктом 40 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів » визначено, що судам необхід но враховувати, що в пункті «і » частини п'ятої статті 41 Зако ну про господарські товарист ва до компетенції загальних зборів віднесено затверджен ня договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, а не їх укладення. У разі, якщо в устан овчих документах товариства право виконавчого органу то вариства на укладення догово ру не обмежено, факт незатвер дження договору після укладе ння не зумовлює його недійсн ості.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни від 24.10.2008 № 13 при вирішенні с порів щодо визнання недійсни ми правочинів, укладених вик онавчим органом господарськ ого товариства, рішення зага льних зборів про обрання яко го на посаду визнано у судово му порядку недійсним, судам н еобхідно керуватися частино ю третьою статті 92, статтею 241 Ц К. Зокрема, у відносинах із тре тіми особами обмеження повно важень щодо представництва ю ридичної особи не має юридич ної сили, крім випадків, коли ю ридична особа доведе, що трет я особа знала чи за всіма обст авинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності ма йнового обороту і загальнопр ийнятим стандартом у світові й практиці, зокрема відповід но до Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських співтовар иств від 09.03.1968.

З урахуванням викладеного , колегія суддів погоджуєтьс я з висновком суду першої інс танції про те, що сам лише факт незатвердження договору піс ля його підписання не може бу ти підставою для визнання до говору недійсним.

Позивачем не доведено існу вання будь-яких обмежень на у кладення оспорюваного креди тного договору, а також того, щ о друга сторона знала чи пови нна була знати про існуючі об меження.

Також позивачем не надано д оказів того, що підписуючи ос порюваний договір особа, яка вчинила правочин, не мала нео бхідного обсяг цивільної діє здатності, а волевиявлення у часника правочину не було ві льним та не відповідало його внутрішній волі.

Суд першої інстанції дійшо в вірного висновку щодо безп ідставності тверджень позив ача, стосовно того, що останнь ому стало відомо про укладен ий договір після отримання в ід банку вимоги про виконанн я договірних зобов' язань, о скільки при настанні тимчасо вих фінансових труднощів поз ивач неодноразово звертався до відповідача з прохання ві дстрочити виконання кредитн их зобов' язань за оспорюван им договором, що підтверджує ться листами від 23.02.2009 та від 31.03.20 09, підписаними Генеральним ди ректором Філіпповим І.А.; лист ом від 23.06.2009, підписаним заступн иком генерального директора Свеженец Н.Є.; листами від 06.07.2009 т а від 23.07.2009, які підписані Генер альним директором Проців З.С .

Також позивачем листом від 12.01.2009 за вих. № 054 було погоджено п ередачу відповідачем в заста ву НБУ майнових прав по креди тному договору № 14/10/-144 від 11.10.2007 та підписано договір застави м айнових прав, відповідно до я кого передані відповідачем в заставу Національному банку України майнові права по кре дитному договору № 14/10/-144 від 11.10.200 7.

В свою чергу матеріали спра ви містять виписки по особов ому рахунку позивача, відпов ідно до яких позивач виконув ав свої зобов' язання за осп орюваним договором та здійсн ював оплату встановлених дог овором платежів.

Статтею 32 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и встановлено, що доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд у встановленому зак оном порядку встановлює наяв ність чи відсутність обстави н, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору.

Колегія суддів також врахо вує, що відповідно до ст. 33 Госп одарського процесуального к одексу України кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо пок ладено на сторони.

Позивачем не доведено обст авин, наявність яких відпові дно до положень чинного зако нодавства є підставою для ви знання кредитного договору № 14/10/-144 від 11.10.2007 недійсним.

Доводи, наведені в апеляцій ній скарзі, колегією суддів в ідхиляються, оскільки не спр остовують обставин, що на під ставі належних та допустимих доказів встановлені судом п ершої інстанції.

За таких обставин колегія с уддів дійшла висновку про ві дсутність правових підстав д ля зміни чи скасування рішен ня господарського суду м. Киє ва від 05.04.2011.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господ арського процесуального код ексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Відкри того акціонерного товариств а «Івано - Франківський арм атурний завод» залишити без задоволення, а рішення госпо дарського суду м. Києва від 05.04. 2011 у справі № 33/293 - без змін.

2. Матеріали справи № 33/293 повер нути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третім особам.

Головуючий суддя

Судді